Ellyt, always here

Метка: cbam

  • Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості — СЕО Інтерпайп Лука Занотті

    Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості, оскільки має значні надлишкові потужності, робота яких часто регулюється неринковими механізмами, і це викривлює пропозицію сталі на світових ринках. Таку думку висловив СЕО Інтерпайп Лука Занотті в інтерв’ю українській редакції Форбс.

    «За деякими оцінками, профіцит становить приблизно 50–70 млн тонн. За перші 8 місяців 2025 року Китай експортував понад 75 млн тонн. Щоб мати уявлення про масштаби цього експорту, врахуйте, що США, один з найбільших споживачів сталі, споживають близько 80 млн т. Ці надлишки при зниженні попиту роками переповнювали ринки. Проблема ще й у тому, що Китай — не ринкова економіка, вони не грають на рівних умовах», — пояснив він.

    На думку Занотті, США першими усвідомили загрозу такого перевиробництва та «потенційні болісні наслідки» не лише для сталеливарної галузі, а й для обробної промисловості, яка важливим фактором національної безпеки будь-якої незалежної економіки. Це спонукало США у 2028 р. визнати сталь питанням національної безпеки, запровадивши 25% мита.

    «Що відбулось далі? Китайська сталь залила інші ринки. Зараз Європа теж починає захищатись. Це ланцюгова реакція. Глобальна торгівля руйнується. Це проблема для нас, оскільки ми є експортно-орієнтованою компанією», — зауважив він.

    Україна, на його думку, також має прийняти нові обставини та встановити дієві механізми захисту національного ринку, щоб зберегти галузь, яка матиме вирішальне значення для майбутнього країни. «Остання країна, яка захистить свою промисловість, першою її втратить», — наголосив він.

    Водночас уряд України має працювати з торговими партнерами, зокрема США та ЄС, пояснюючи необхідність преференційного режиму, скасування імпортних мит для української продукції та додаткових регуляцій, таких як CBAM.

    «Враховуючи війну, було б правильно відкласти запровадження CBAM для України. Як я вже говорив, у нас є проблеми з витратами на енергоносії, дефіцитом кадрів. Ми не конкуруємо на рівних умовах із рештою світу», — зазначив він, додавши, що має сподівання на досягнення позитивного результату для України в цьому питанні з огляду на активний євроінтеграційний процес.

    У випадку США Занотті не сподівається на швидке досягнення угоди щодо скасування додаткових мит на металопродукцію з України: «Можливо, це станеться після мирної угоди або після реалізації угоди про надра».

  • Метінвест назвав CBAM однією з основних проблем для української металургії

    Ключовим викликом для металургійних компаній України є впровадження механізму CBAM (carbon border adjustment mechanism) з січня наступного року, що може призвести до запровадження додаткових мит на українську металопродукцію та зробить її менш конкурентною на європейському ринку, повідомив операційний директор компанії Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Він позитивно оцінив поточну взаємодію компанії з урядом України, зокрема у вирішенні критичних питань для промислового сектору, таких як нові європейські регуляції у сфері екології.

    «Ми спільно з урядом працюємо над тим, щоби відтермінувати введення програми CBAM для українського виробника і дати нам можливість після війни відновитися, зробити інвестиції, перебудувати наші заводи і відповідати всім нормам, які від нас буде вимагати європейська співдружність з точки зору екологічності та зеленого виробництва сталі», — зазначив Мироненко.

    Водночас запровадження CBAM матиме вплив не тільки на експортні спроможності українських виробників, а й на внутрішній ринок, зауважив Мироненко. Очікується, що після впровадження CBAM частина виробників втратить доступ до ринку ЄС через додаткові екологічні мита. Це своєю чергою може спричинити значний наплив такої продукції на вільні від екологічних регуляцій ринки, зокрема і на український, особливу цікавість до якого мають турецькі виробники прокату.

    «Це призведе до суттєвого напливу турецької продукції до України», — зауважив Мироненко. Це, за його словами, суттєво обмежить можливості українських компаній працювати на домашньому ринку.

    «Ми повинні захищати власного виробника і ті робочі місця, які він створює», — наголосив операційний директор Метінвесту, додавши, що діалог з урядом з цього питання також триває.

     

  • Кабмін має намір до грудня 2025 року отримати відстрочку від CBAM – програма уряду

    Український уряд має намір отримати відстрочку від європейського механізму коригування вуглецю на кордоні (CBAM) до кінця поточного року.

    (далее…)

  • На Запоріжсталі наголосили на необхідності відтермінування СВАМ для України

    Керівник комбінату «Запоріжсталь» Тарас Шевченко акцентував увагу на необхідності відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) для України під час зустрічі із віцепрем’єркою Юлією Свириденко, яка здійснила робочий візит до Запоріжжя.

    Він зауважив, що національні виробники, на відміну від своїх європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації, тож це ставить їх у неконкурентне становище.

    «Запровадження в 2026 році СВАМ проти України зробить економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва в Україні неможливим. Оцінюючи вплив СВАМ на українську економіку, експерти очікують падіння ВВП на 4,8% або 8,7 млрд доларів тільки у 2026-му. З цієї ж причини українська економіка може втратити до 2,8 млрд доларів податкових надходжень та більше 73 тисяч робочих місць на підприємствах переробної промисловості», — навів результати дослідження компанії CMD Ukraine в.о. генерального директора Запоріжсталі.

    Він також озвучив низку інших питань, вирішення яких допомогло б стабільній роботі металургійних підприємств. Зокрема, він вказав на нагальність збереження для українських металургів безмитної торгівлі з ЄС, потребу у встановленні мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень та запровадження заборони на експорт металобрухту.

     

  • Мінекономіки готує офіційне звернення до ЄС щодо відтермінування CBAM

    Міністерство економіки готує офіційне звернення до Європейської комісії щоб розпочати формалізовані переговори про відтермінування CBAM для України, повідомив торговий представник України Тарас Качка під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту».

    За його словами, Україна планує подати до ЄС заяву як по загальному винятку для країни, так і окреме, яке стосується електроенергії.

    «Звернення зараз готується. Наступні місяці будемо активно працювати. До цього ми довго вели роботу з Єврокомісією щодо цього питання, і в нас є розуміння процесу. Тепер ми переходимо до активної фази роботи», — повідомив Качка.

    CBAM (Carbon border adjustment mechanism) передбачає встановлення додаткових платежів для компаній, які імпортують в ЄС товари з високим вуглецевим слідом. Регуляція поширюється на виробників чавуну та сталі, цементу, алюмінію, добрив та електроенергії. Таким чином ЄС хоче урівняти європейських промисловців, які сплачують високі податки на вуглецеві викиди, із компаніями поза межами ЄС.

    Наразі CBAM діє в обмеженому форматі, а з 1 січня 2026 року очікується повноцінне розгортання механізму, яке передбачає необхідність для імпортерів купувати CBAM-сертифікати, щоб продовжувати постачання в країни ЄС.

  • CBAM є одним з найбільших ризиків для української промисловості — керівник Метінвесту

    Європейська екологічна політика, зокрема й CBAM, є одним із найбільших зовнішніх викликів для української промисловості, тож уряд та бізнес мають разом працювати над тим, щоб пом’якшити вплив європейських регуляцій на роботу підприємств в Україні. Таку думку висловив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков під час Саміту експортерів, організованого Forbes Україна.

    «У нас є низка зовнішніх ризиків. Для металургії це, перш за все, екологічні питання, це CBAM. Тут багато робить наше Міністерство економіки в перемовинах з ЄС. Є багато завдань, над якими треба працювати з Європою і владі, і бізнесу, щоб отримати відтермінування (по запровадженню механізму CBAM для України — ред.), отримати доступ для українських компаній до фондів модернізації, щоб ми могли нормально інтегрувати українську промисловість в екологічний рух в ЄС», — зазначив Риженков. 

    Він також вказав на низку внутрішніх ризиків, які впливають на експортні можливості компанії. Це, зокрема, питання, пов’язані з війною та забезпеченням безпеки виробництва, логістикою, вартістю та доступністю електроенергії, зростання тарифів на послуги природних монополій.   

    «Це стосується тарифу Укренерго, де на 30% підняли тариф. Тариф на транспортування газу теж зріс в 4 рази. Укрзалізниця хоче підвищити тариф на вантажні перевезення десь на 30%. Тут проблема в тому, що неефективність або дотування населення перекладаються на плечі промисловості. А це створює нерівні умови роботи порівняно з нашими конкурентами в інших країнах», — пояснив Риженков. 

    Додатковим викликом для бізнесу також є питання нестачі кваліфікованого персоналу. За словами Риженкова, за час великої війни до війська було мобілізовано більше 20% персоналу Метінвесту, і підготувати їм заміну досить важко з огляду на необхідний час та ресурси. Досвід Метінвесту говорить про те що цей процес займає в середньому від 5 до 7 років. «Тому потрібен прозорий, зрозумілий механізм бронювання, який би дозволив і економіці працювати, і отримувати те поповнення, яке потрібне державі», — завершив гендиректор компанії.

  • ЄС пропонує зменшити виплати по CBAM для імпортерів з країн, де вже діє податок на CO2

    Європейська комісія пропонує низку послаблень в межах механізму CBAM, який почне діяти повною мірою в 2026 році, пише Reuters із посиланням на чернетку відповідного документа ЄК.

    Carbon border adjustment mechanism передбачає встановлення додаткових платежів для компаній, які завозять в ЄС товари з високим вуглецевим слідом. Регуляція поширюється на виробників чавуну та сталі, цементу, алюмінію, добрив та електроенергії. Таким чином ЄС хоче урівняти європейських промисловців, які сплачують високі податки на вуглецеві викиди, із компаніями поза межами ЄС.

    Згідно з інформацією, що міститься в чернетці документа, ЄС готовий спростити деякі правила застосування CBAM для компаній із країн, де вже діють схожі механізми. Зокрема, бізнесу буде легше отримати дозвіл на зменшення платежів по CBAM у випадку, якщо компанія вже сплачує вуглецевий податок в країні, де відбувається виробництво товару. За даними агенції, для цього Єврокомісія планує з 2027 року почати публікувати середньорічні ціни на викиди CO2 в інших країнах.

    Також ЄК хоче спростити регулювання, виключивши з-під дії CBAM низку малих імпортерів. Йдеться про запровадження порогового значення для обсягу імпорту на рівні 50 тонн. Тобто підприємства, які продають в ЄС менше 50 тонн продукції на рік, не підпадатимуть під дію CBAM. Однак у разі перевищення цієї позначки почне стягуватися вуглецевий податок.

    Ця модель має замінити існуючі правила CBAM, згідно з якими всі фізичні особи або компанії, які імпортують товари, на які поширюється CBAM, вартістю понад 150 євро, повинні будуть сплачувати збір з наступного року.

    У документі зазначається, що зміни допоможуть зменшити бюрократичну тяганину для бізнесу і різко скоротять число імпортерів, на яких поширюється вуглецевий збір. Наразі їх налічується близько 200 тис.

    Комісар ЄС з питань клімату Вопке Хукстра заявив цього місяця, що аналіз ЄК показав, що 20% компаній, на які поширюється CBAM, виробляють 97% всіх викидів, на які ЄС встановлює податок.

  • ФРУ звернулась до Кабміну з приводу впливу CBAM на економіку України

    Федерація роботодавців України (ФРУ) звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з низкою пропозицій щодо підтримки вітчизняних виробників та сприяння ефективній адаптації до вимог CBAM. (далее…)

  • Туреччина готується до запуску пілотної фази ETS у 2025 році

    Плани Туреччини щодо запуску внутрішнього ринку квот на викиди вуглецю йдуть за графіком, а пілотна фаза має розпочатися на початку 2025 року. (далее…)

  • Уряд розглядає всі можливі варіанти зниження впливу СВАМ на виробників України – Мінприроди

    Уряд України для мінімізації впливу CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) на українських виробників розглядає всі можливі варіанти взаємодії з Євросоюзом (далее…)