Метка: cbam

  • Запровадження CBAM для України треба відтермінувати — фіндиректор Групи Метінвест

    Стимулювання екологічної поведінки за рахунок кліматичних податків має відбуватися паралельно із наданням бізнесу грантів та інших можливостей для модернізації виробництва. Оскільки Україна через війну не має доступу до міжнародного фінансування, то запровадження кліматичних податків та зборів, таких як CBAM, по відношенню до нашої країни треба відтермінувати. Таку думку висловила фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова під час виступу на форумі фінансових директорів у Києві.

    Вона вважає, що позитивним рішенням для України могло б стати запровадження системи кліматичного регулювання, аналогічного ЄС, яке б замінило діючу нині систему.

    «При цьому потрібна певна послідовність вводу, бо для стимулювання екологічної поведінки мають залучатися великі інвестиції. Навіть найменші підприємства в Європі отримали 1-2 млрд євро на переоснащення в межах різних грантів. В Україну під час війни, на жаль, ЄС чи МВФ на екологічні програми робити інвестиції не буде. Тому і впровадження CBAM треба відтерміновувати і вирішувати це на державному рівні», — звернула увагу Данкова.

    Якщо ж нові екологічні податки просто додадуться до вже діючих, і цей процес не буде супроводжуватися залученням грантового фінансування та інших інструментів інвестування у проекти екологічної модернізації, це вкрай негативно вплине на бізнес та економіку держави. «Це просто додасть ще один мінус в нашу конкурентоспроможність як держави на ринку», — резюмувала вона.

    Раніше торговий представник України Тарас Качка повідомив, що уряд влітку вже розпочав діалог з Європейським Союзом щодо виключення країни з-під дії CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання, посилаючись на війну, як обставину, що завдає значної шкоди економіці країни і знаходиться поза контролем українського уряду.

  • Діалог з ЄС про CBAM має враховувати майбутнє членство України в Євросоюзі – бізнес

    Металургійні підприємства України просять уряд започаткувати постійний майданчик для діалогу з Євросоюзом стосовно запровадження CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання по відношенню до українських експортерів. Такі переговори, на їх думку, мають враховувати майбутнє членство України в ЄС, що передбачає інтеграцію до спільного європейського ринку, а також особливі обставини, пов’язані з російською агресією проти України.

    Про це йшлося під час круглого столу ГМК-Центру «Як СВАМ послабить економіку України», участь в якому взяли представники Групи «Метінвест», ArcelorMittal Кривий Ріг, профільних асоціацій та експерти з кліматичних питань.

    Механізм CBAM передбачає запровадження в ЄС додаткових тарифів на імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів. Наразі діє перехідний період, а з 1 січня 2026 року цей механізм буде запроваджений в повному обсязі. В першу чергу він застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

    «Важливо щоб Україну не розглядали як третю країну в проекції CBAM щодо ЄС, оскільки ми рухаємося до членства в ЄС, ми почали переговори. Україна взяла на себе зобов’язання по наближенню законодавства і інтеграції в спільний ринок, відповідно ця динаміка повинна враховуватись, коли ми говоримо про ті чи інші рішення Єврокомісії щодо CBAM. У нас унікальні обставини через війну і руйнування, але ми також рухаємося до спільного ринку, і це важливо брати до уваги», — зазначив представник проєктного офісу «Метінвесту» Андрій Кріль.

    Він нагадав, що наразі діє перехідний період щодо запровадження CBAM, під час якого компанії, що імпортують товари в Європу, подають до ЄС звітність щодо викидів парникових газів. «CBAM це живе регулювання, багато які норми випрацьовуються саме зараз під час перехідного періоду на основі попередньої практики застосування», — зазначив він і додав, що йдеться як про методики верифікації звітів, так і розрахунок плати по CBAM.

    Україні важливо брати участь у цих процесах, щоб впливати на розробку остаточного регулювання, переконана Ольга Семків, директор зі сталого розвитку «ArcelorMittal Кривий Ріг». «З огляду на те, що ми продовжуємо моніторинг відповідно до правил, докладаємо всі зусилля для того, щоб звітувати відповідно до того, що вимагає ЄС, хотілося би більше отримувати зворотного зв’язку від ЄС. Ми би хотіли, щоб цей діалог був налагоджений між ЄС та Україною… Нам є про що розказати, які нюанси ми визначили в процесі моніторингу», — зазначила вона.

    Український бізнес мав багато планів щодо декарбонізації виробничих процесів, однак на їх реалізацію суттєво вплинуло широкомасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, тож зараз реалізація стратегій зменшення вуглецевих викидів у повному обсязі неможлива, зазначила Семків. У ситуації обмеженого доступу до міжнародного фінансування, а також складнощів із залученням іноземних підрядників в Україну прийнятним виглядає варіант щодо виключення України з-під дії CBAM, вважає Семків.

    Мінекономіки вже розпочало відповідний діалог з ЄС, підтвердив під час круглого столу торговий представник України Тарас Качка. На його думку, виключення України з-під європейського регулювання буде пов’язане із планами України щодо запровадження національної системи торгівлі викидами та впровадження механізму CBAM на зовнішніх кордонах України, тобто щодо імпорту з третіх країн.

    Україна як держава не відмовляється від кліматичних зобов’язань та приєднається до європейських норм, коли стане членом ЄС, додав президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков. Водночас Україні, на його думку, потрібен перехідний період, який мали країни ЄС.  «Ринок викидів вуглецю в Європі існував вже давно, принаймні в металургії, і бізнес мав багато безкоштовних квот на викиди. Це є певною формою субсидування. Мова і про інші можливості, якими користувалися європейські компанії. Ми теж хочемо мати якийсь перехідний період, де ми матимемо змогу користуватися цими привілеями. Перемовини треба вести в цьому ключі», — сказав Каленков. Він висловив сподівання, що Європа піде на зустріч Україні в цьому питанні, оскільки вже продемонструвала солідарність, знявши низку обмежень на постачання українських товарів до ЄС.

    Згідно з дослідженням GMK Center, запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Так, якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то у 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд на рік. Крім того, за прогнозами аналітиків, через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготовка, сортовий прокат.

  • Уряд розпочав діалог з ЄС про виключення України з-під дії CBAM – Качка

    Україна влітку розпочала діалог з Європейським Союзом щодо виключення країни з-під дії CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання, посилаючись на війну, як обставину, що завдає значної шкоди економіці країни і знаходиться поза контролем українського уряду. Про це повідомив торговий представник України Тарас Качка під час круглого столу ГМК-Центру «Як CBAM послабить економіку України».

    CBAM передбачає запровадження в ЄС додаткових тарифів на імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів. Наразі діє перехідний період, а з 1 січня 2026 року CBAM буде запроваджений в повному обсязі. В першу чергу він застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

    «Ми влітку провели розмову щодо надання Україні waiver (виключення з-під дії CBAM – ред.). Зараз є розуміння загальноюридичних підходів в тому сенсі, що це має бути рішення, ініційоване Єврокомісією. Ми сподіваємось, що новий склад ЄК запустить його. Відкритим залишається питання змісту рішення щодо виключення. І тут треба чітко зазначити, що ані Україна не буде запитувати, ані ЄС не буде пропонувати повне відкладення застосування елементів CBAM для України», — наголосив Качка.

    Він нагадав, що наразі в ЄС триває перехідний період щодо впровадження CBAM і припустив, що умови щодо виключення України будуть ґрунтуватися на досвіді, отриманому в результаті збору і обробки відповідних даних. На його думку, виключення України з-під європейського регулювання буде пов’язане із планами України щодо запровадження національної системи торгівлі викидами та впровадження механізму CBAM на зовнішніх кордонах України, тобто щодо імпорту товарів, що підпадають під європейське регулювання, із третіх країн.

    За словами Качки, відповідний діалог з ЄС продовжиться в листопаді.

    Згідно з дослідженням GMK Center, запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Так, якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то у 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд на рік. Крім того, за прогнозами аналітиків, через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготовка, сортовий прокат.

  • Втрати економіки України від додаткового податку CBAM у ЄС досягнуть $1,44 млрд до 2030 року – дослідження

    Українські експортери продукції до країн Євросоюзу в рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, що набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат. (далее…)

  • Україна має скористатись форс-мажором і просити ЄС про відтермінування CBAM — Укрметалургпром

    Український уряд має розпочати переговори з ЄС щодо відтермінування дії механізму CBAM для України, спираючись на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни, вважає президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    Він нагадав, що з 1 січня 2026 року в Євросоюзі у повному обсязі запрацює механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM, відповідно до якого імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами вуглецю, обкладатимуться додатковими тарифами. Таким чином ЄС хоче захистити європейських виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати в межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. Із 2026 року CBAM застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

    «Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші (в межах CBAM – ред.). В директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорним обставинам, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна це форс-мажор з такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів. В ситуації, коли ми експортуємо більшість продукції в Європу, це буде великий удар для української економіки, якщо ми зараз не будемо цим займатися. І мова не тільки про металургію, оскільки нове регулювання торкнеться будь-якої продукції, яка споживає електрику, наприклад. Всі будуть платити – хто більше, хто менше», — пояснив Каленков.

    Наразі в ЄС діє перехідний період щодо впровадження CBAM, в межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, які постачають товари до ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, що стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, що сформовані в процесі виробництва сировини, яка використовується у виробничому процесі. З 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів та купувати відповідні сертифікати на викиди у разі перевищення норм ЄС.

  • Експрезидент ЄЦБ попередив про ризики плану ЄС щодо оподаткування вуглецю за межами своїх кордонів

    Сміливий план Європи щодо встановлення ціни на імпортні викиди вуглецю несе в собі ризики, які можуть зробити його неефективним. (далее…)