Метка: експортбрухту

  • «Важливо не допустити рішень, які можуть додатково послабити позиції металургів» — гендиректор Каметсталі

    Представники підприємств гірничо-металургійного комплексу обговорили виклики, які постають перед галуззю, під час зустрічі Юлії Свириденко із бізнесом в межах візиту прем’єр-міністерки до Дніпропетровської області.

    Консолідовано позицію висловив гендиректор комбінату «Каметсталь» Олександр Третьяков, наголосивши, що металургійна галузь України стикається з безпрецедентними викликами. «Ціни на метал перебувають під тиском через низьку кон’юнктуру та посилення конкуренції на світовому ринку з боку Китаю, Туреччини та Росії. У таких умовах вкрай важливо не допустити рішень, які можуть додатково послабити позиції українських виробників», — зауважив він.

    Зокрема, керівник комбінату звернув увагу на неприпустимість підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення, оскільки вже сьогодні тарифи «Укрзалізниці» вищі за фактичні ставки в Польщі та Словаччині, а їх подальша зміна призведе до значного зростання собівартості товарної продукції. Він наголосив, що вантажні перевезення УЗ є прибутковими і саме вони субсидують збиткові пасажирські перевезення. Тож Третьяков закликав уряд перейти до прямого субсидування із бюджету та зняти цей тягар з УЗ.

    Занепокоєння також викликають плани Укренерго щодо чергового підвищення тарифів на диспетчеризацію та передачу електроенергії, що також призведе до зростання вартості виробництва та погіршення конкурентної позиції на світових ринках.

    Третьяков вказав на критичну ситуацію довкола експорту металобрухту, що є важливою сировиною у металургійному виробництві. Із 2022 року щомісячний обсяг експорту зріс в 11 разів і зараз складає близько 50 тис. тонн. «При цьому активно використовується лазівка (угода з ЄС) для обходу сплати експортного мита: брухт вивозиться через країни ЄС, де діє нульова ставка (експортного мита. Для інших країн вона становить 180 є/т — ред.), а потім реекспортується в треті країни, зокрема в Туреччину», — зазначив він, додавшт, що експорт тонни брухту приносить $250-300 валютної виручки, тожі як тонна готової металургійної продукції, виготовленої з використанням брухту — $1 200.

    «(Експорт брухту — ред.) завдає колосальної шкоди економіці: ми втрачаємо мільярди гривень податків і митних надходжень. Але набагато небезпечніше те, що країна позбавляється стратегічно важливого ресурсу, який буде ключовим у контексті «зеленого переходу» в Україні та Євросоюзі», — наголосив він.

    Насамкінець Третьяков наголосив на необхідності захисту внутрішнього ринку від імпорту, що був витіснений з США та ЄС. «Вже сьогодні ми фіксуємо приріст імпорту в Україну металопродукції за позиціями, які успішно виробляються українськими підприємствами. Причини очевидні: посилення торговельних обмежень у США та ЄС змушує виробників з третіх країн шукати менш захищені ринки. Одним з таких ринків стає Україна», — пояснив він.

    Надалі із посиленням обмежень і запровадженням нових регуляцій, таких як CBAM, тенденція буде тільки посилюватися. Третьяков зауважив, що металургійні компанії бачать реальну загрозу масового демпінгу з Китаю, Туреччини і навіть Росії через механізми реекспорту із «дружніх країн», що може призвести до зниження обсягів внутрішнього виробництва та зниження надходжень до бюджету.

    У свою чергу, Юлія Свириденко зауважила, що проблеми гірничо-металургійного комплексу заслуговують на більшу увагу як місцевої влади, так і окремих міністерств. «Такі підприємства не лише роблять внесок в економіку, але й фактично забезпечують життя цілих міст, особливо поблизу лінії фронту. Це і проблематика внутрішніх тарифів, і доступ на зовнішні ринки, і виклики євроінтеграції. Такого секторального підходу не вистачає і в інших важливих галузях», — додала вона.

    Як повідомляв UAprom, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.

  • «Укрметалургпром» вважає неприпустимим та небезпечним поновлення експорту брухту до Придністров’я

    Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» вважає абсолютно неприпустимим та навіть небезпечним для української держави факт поновлення у липні 2025 року експорту металобрухту до проросійського анклаву Придністров’я, на Молдавський метзавод.

    Про це в коментарі бізнес-порталу UAprom заявив президент Асоціації Олександр Каленков.

    «Безпекова ситуація у вітчизняній металургії постійно погіршується через суттєве збільшення експорту металобрухту з України. У січні-липні 2025 року вивезення цієї стратегічної сировини зросло на 66%, до 248 тис. т. Тобто, вже зрозуміло, що цьогоріч показники експорту перевищать минулорічні, що означає ще більші втрати для галузі. Крім того, втрачає і державний бюджет, адже не отримує з цих обсягів експортне мито», — сказав він.

    Олександр Каленков також підкреслив, що у липні був зафіксований майже рекордний показник експорту брухту.

    «І на цьому фоні ми бачимо відновлення поставок металобрухту до Придністров’я. Це абсолютно неприпустимо, щоб під час широкомасштабної війни українська стратегічна сировина, яка на внутрішньому ринку є в дефіциті, забезпечувала підтримку проросійському анклаву», — відзначив президент асоціації.

    Голова «Укрметалургпрому» наголосив, що поставки брухту до ПМР є небезпечними.

    «Наразі майже усі обсяги металобрухту формально вивозяться до Євросоюзу, а по суті – реекспортуються транзитом до Туреччини та Індії. Тобто, до країн, які не цураються купляти дуже дешеві енергоресурси у Росії. В той же час, у випадку із Придністров’ям – це вже пряма торгівля з агресором та фінансування війни проти України. Але заради прибутку експортери українського металобрухту можуть піти на такі дії, збільшуючи обсяги та «вимиваючи» сировину з внутрішнього ринку», — зауважив експерт.

    Олександр Каленков нагадав, що влітку минулого року брухтарям вдалося відправити певні обсяги сировини до ПМР.

    «Звісно, українські металурги відразу закликали владу та компетентні органи припинити таку торгівлю. Але, на жаль, жодних дій та висновків зроблено не було. Проте зараз «заплющити очі» на фінансування проросійського анклаву не вийде: потрібно унеможливити у майбутньому цю аморальну схему та зберегти сировину для наших заводів», — констатував президент Асоціації.

    Нагадаємо, що, за даними Державної митної служби України, у липні 2025 року українські експортери металобрухту почали відвантажувати на Молдавський металургійний завод (м. Рибниця, Придністров’я) брухт партіями у залізничних вагонах. Раніше, у серпні 2024 року, ДМСУ вперше з початку широкомасштабної війни в Україні зафіксувала поставку 276 тон українського брухту до Придністров’я.

    25 серпня 2025 року Асоціація «УАВтормет» поширила заяву за підписом її голови Володимира Бублея, в якій засудила опублікування та поширення у інформаційному полі фактів відновлення торгівлі брухтом із проросійським анклавом Придністров’ям. При цьому не було висловлено жодного засудження дій експортерів-брухтарів, які почали торгувати із агресором.

    Навесні 2025 року міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України розглядало можливість запровадити нульову квоту на експорт металобрухту з країни та повернути ліцензування брухтарів на фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку.

     

     

  • Українські брухтарі після річної паузи почали експортувати до російського анклаву Придністров’я

    Українські заготівельники металобрухту у липні 2025 року, після річної паузи, відновили експорт сировини до Придністров’я – російського анклаву на території республіки Молдова, пише «Бізнес Цензор».

    Як зазначає видання, за даними джерел у Державній митній службі України, експортером брухту, як і минулого року, стала українська юридична особа ТОВ «Д-Камет». В рамках контракту з Молдавським металургійним заводом, що належить російським власникам, компанія спрямувала до анклаву партії брухту залізницею через митний пост «Дністер».

    Згідно експортних документів, країною призначення цих партій металобрухту вказана республіка Молдова. Проте кінцевим місцем поставки є залізнична станція Рибниця, що знаходиться на території Придністров’я.

    Як повідомлялося, на українському ринку спостерігається стратегічний дефіцит металобрухту. Більш того, після широкомасштабного вторгнення російських військ, тимчасової окупації південних та східних регіонів, а також в наслідок руйнування промислових підприємств цей дефіцит почав стрімко зростати. Водночас, експорт цієї стратегічної сировини збільшується досить швидкими темпами.

    Нагадаємо, у серпні 2024 року ТОВ «Д-Камет» вперше з початку широкомасштабної війни в Україні відвантажило 276 тон українського металобрухту на Молдавський металургійний завод.

    Ще у травні 2018 року Рада нацбезпеки та оборони України запровадила низку економічних санкцій щодо фізичних та юридичних осіб, причетних до російської агресії проти України. У цьому списку опинився Молдавський металургійний завод, який на той час був і одним з найбільших споживачів українського металобрухту. Водночас, у березні 2019 року ММЗ вивели з-під українських санкцій без жодних пояснень. 

  • Металурги в ЄС закликають обмежити експорт брухту на фоні різкого збільшення постачань в США

    Виробники сталі та алюмінію в ЄС закликають Брюссель запровадити експортні мита або обмеження на поставки металобрухту за межі блоку «в найближчі кілька тижнів», щоб зупинити різке збільшення постачань до Сполучених Штатів, викликане торговою політикою адміністрації Трампа, пише Reuters.

    Зазначається, що збільшення до 50% мита на імпортну сталь та алюміній в США призвело до різкого зростання попиту і цін на імпортний металобрухт в Штатах, оскільки він не обкладається додатковими зборами. Європейські виробники попередили, що подальше зростання експорту в США може призвести до нестачі брухту і негативно вплинути на процес декарбонізації в металургії.

    Експорт алюмінієвого металобрухту до США у першому кварталі 2025 року зріс майже втричі у порівнянні з аналогічним періодом торік, склавши 6028 тонн, «перетворивши струмок на повінь», повідомила галузева асоціація European Aluminium, додавши, що США утримуються від експорту брухту. Загалом у першому кварталі ЄС експортував 345 тис. тонн брухту алюмінію.

    європейська сталеливарна асоціація Eurofer, своєю чергою, зазначила, що експорт брухту був зростаючою проблемою для виробників металу в ЄС ще до того, як Трамп ввів мита на імпортну сталь та алюміній, намагаючись стимулювати внутрішнє виробництво в США. Так, у 2023 році ЄС експортував рекордні 19 млн тонн брухту чорних металів, більшість до Туреччини, а також до Індії, Єгипту, Пакистану та США.

    «Брухт — це велика проблема», — сказав генеральний директор Eurofer Аксель Еггерт. «Ми просимо ввести експортне мито на брухт», — сказав він, підкресливши, що більшість країн-виробників, які не входять до ЄС, вже мають такі обмеження. Металобрухт має важливе значення для скорочення викидів вуглецю в металургійній промисловості. Переробка вторсировини, за даними Єврокомісії, дозволяє економити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і 80% для сталі.

    Металурги не можуть чекати, поки блок укладе торговельну угоду з Трампом, перш ніж почати діяти, заявив голова European Aluminium Пол Восс. Вірогідність того, що європейським офіційним особам вдасться досягти домовленостей з США до 9 липня, крайнього терміну, встановленого Трампом, є невисокою. Тож галузеві асоціації закликали запровадити експортні мита або ввести ліцензування експорту, оскільки «надзвичайні часи вимагають надзвичайних дій», зауважив Восс.

  • Мінекономіки пропонує встановити нульову квоту на експорт металобрухту з України

    В Україні пропонують запровадити режим ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (УКТ ЗЕД 7204) із встановленням нульового обсягу квоти.

    Відповідна пропозиція міститься у проєкті урядової постанови, яку підготувало та опублікувало Міністерство економіки. Документ вносить зміни у додаток 1 до постанови Кабінету міністрів від 24.12.2024 № 1481 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік».

    У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначається, що забезпечення вітчизняних металургійних підприємств металобрухтом, який утворився на території України, набуває стратегічного значення для безперебійного виробництва і постачання металопродукції для потреб вітчизняного військово-промислового комплексу, машинобудування, відновлення інфраструктури.

    Водночас вказується, що через збройну агресію Росії проти України було втрачено не тільки металургійні активи країни, а й найбільші промислові регіони України, які забезпечували основну частину заготівлі металобрухту, що є важливою сировиною для металургійного виробництва. Крім того, у документі йдеться про погіршення умов роботи заготівельних підприємств через забруднення територій вибухонебезпечними речовинами, що суттєвим чином впливає на посилення дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку.

    При цьому обсяги експорту металобрухту з України зростають, йдеться у записці. Зокрема, у 2024 році за межі країни відвантажили близько 300 тис. тонн, що у 6 разів більше за показник 2022 року. Станом на березень 2025 року експорту металобрухту з України сягнув позначки у 40 тис. тонн на місяць, що майже дорівнює сумарному обсягу експорту (41 тис. тонн) за два перших місяця поточного року. Очікується, що за умови збереження цього показника загальний обсяг експорту в 2025 році може скласти майже 450 тис. тонн.

    «За прогнозами Укрметалургпрому, якщо обсяги експорту металобрухту залишаться на нинішньому рівні – близько 300 тис. тонн в рік – це означатиме потенційну втрату понад 1,5 млн тонн виробництва сталі, і, відповідно недовиробництво близько 1,4 млн тонн металопрокату, що на 200-350 доларів США за тонну дорожчий за чавун, який підприємства розливають та експортують у випадку дефіциту металобрухту, що, у свою чергу, означає, що Україна недоотримає в середньому 0,4 млрд доларів США валютних надходжень в рік, що майже в 5 разів перевищує валютну виручку від експорту брухту», — йдеться у пояснювальній записці.

    У документі також вказано, що згідно із законом «Про металобрухт» Кабмін, виходячи з потреби брухту чорних металів, має право запроваджувати режим квотування або повну заборону на експорт металобрухту.

    Нагадаємо, дослідження ГМК Центру засвідчило, що у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торгові бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.

    Наразі обмеження на експорт брухту запровадили 48 країн, третина з яких повністю заборонила його постачання за кордон. Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту. Зазначається, що за таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.

  • Мінекономіки невдовзі запровадить нульову квоту на експорт металобрухту з України — ЗМІ

    Міністерство економіки України найближчим часом запровадить нульову квоту на експорт металобрухту з країни та поверне ліцензування брухтарів на фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку, йдеться у статті UAprom.

    «Ми бачимо, що дуже істотно зростає експорт металобрухту з України. Враховуючи поточну безпекову ситуацію у вітчизняній металургії, брухт нам важливий тут, всередині. Це в наших інтересах обмежити експорт цієї сировини в цілому. Тобто, Мінекономіки може адміністративно запровадити на якийсь час експортну квоту «0», щоб зупинити експорт, а також запровадити щорічне ліцензування експорту брухту», — зазначив Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговий представник України.

    За його словами, нульова квота на експорт металобрухту може бути запроваджена тимчасово, до 31 грудня 2025 року, доки не буде знайдене системне рішення щодо реекспорту брухту, який відбувається з України транзитом через країни ЄС до Туреччини та Індії.

    У статі зазначається, що Україна вже другий рік поспіль швидко збільшує обсяги експорту металобрухту. За підсумками 1 кварталу 2025 року вивезення сировини порівняно з аналогічним періодом минулого року зросло на 32%, до 81 тис. т. Згідно даних Державної митної служби, у березні цього року було експортовано 39,9 тис. т (+57,8% до лютого), у лютому — 25,284 тис. т брухту (+61% до січня), у січні — 15,696 тис. т. За підсумками 2024 року брухтозаготівельні підприємства України наростили експорт на 60,7% порівняно з 2023 роком, до 293,2 тис. т. «Весь обсяг металобрухту був поставлений до країн Євросоюзу», — говориться у матеріалі.

    Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром», говорить, що пропозиція Мінекономіки абсолютно доречна. «Потрібно запровадити ліцензування, встановити нульову квоту на експорт брухту на 2025 рік та подивитися, до чого це призведе. Весь минулорічний експорт брухту обсягом 300 тис. т можна було і потрібно було переробляти у 1,5 млн. т металопродукції всередині країни, які можна було б експортувати та отримати додатково 2 млрд. грн. Проте, український бюджет навіть мито не отримав із цих експортованих 300 тис. т брухту», — підкреслив він.

    За його словами, керівництво європейської сталевої асоціації Eurofer дуже здивоване тим, що український брухт йде транзитом через Польщу, Румунію та Болгарію до інших країн, які не цураються купляти дуже дешеві енергоресурси у Росії. Тому воно зацікавлене якось обмежити цей потік реекспорту шляхом встановлення будь-якої плати (fee) на кордоні.

    Тим часом, на українських металургійних підприємствах кажуть, що нестача металобрухту на внутрішньому ринку вже має системний характер. Із жовтня 2024 року по березень 2025 року галузь не змогла виробити металопродукції в обсязі майже 200 тис т. через дефіцит сировини. «Метзаводи працюють «майже з коліс», оскільки мають запас металобрухту на 2-4 доби роботи», — підкреслюється у статті.

  • Нульова квота: Україна запроваджує тимчасові обмеження на експорт металобрухту

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки розглядає варіант повернення ліцензування брухтарів. (далее…)

  • Експерт: поставки українського брухту до Придністров’я є фінансуванням тероризму

    Якщо раніше українські експортери металобрухту скоювали суто економічні злочини, вивозячи закордон стратегічну сировину без сплати будь-яких мит до бюджету, то з відновленням поставок брухту до Придністров’я вони перейшли до фінансування тероризму, зазначив політолог Микола Давидюк в коментарі для «Апострофа».

    «Наразі «секретом Полішинеля» є те, як експортери металобрухту доводили на митниці його українське походження та отримували сертифікати EUR.1 задля його безмитного вивезення закордон. ДБР, БЕБ та інші силові структури неодноразово відкривали карні справи, але жодна з них не дійшла до суду. Але все це – суто економічні злочини, тоді як поставки брухту до Придністров’я – це вже зовсім інша справа. Це, по суті, пряме фінансування тероризму та країни-агресора», — сказав Давидюк, коментуючи перше з початку повномасштабної війни відвантаження українського металобрухту до ПМР.

    Політолог також нагадав, що Придністровська молдавська республіка — це російський анклав на території Молдови, саме там розташований Молдавський метзавод, один із стовпів економіки самопроголошеного формування.

    «Кремлівський диктатор путін вже давно оголосив про намір прокласти сухопутний коридор до Придністров’я через Одеську область. А для цього йому потрібні джерела фінансування аби підтримувати життєздатність цього анклаву. Металургійний завод в Рибниці ідеально підходить під це завдання! Тобто, підтримуючи економіку ПМР, українські брухтарі фінансують російські війська на цій території, які спрямували свою зброю проти України, фінансують проросійські настрої у Одеській області», — підкреслив експерт.

    За словами Миколи Давидюка, у 2018 році Україна запровадила економічні санкції проти Молдавського МЗ, але наступного року вони були зняті з незрозумілих причин.

    «Але зараз в Україні війна, ми даємо відсіч рашистам на сході та на північному сході. Водночас, на заході нечистоплотні ділки забезпечують ворога, країну-терориста, стратегічною сировиною. Вочевидь, це вже питання до біль вагомих компетентних органів, яким чином український брухт пройшов нашу митницю без сплати жодного мита та поїхав до Придністров’я. Торгівля із країною-терористом – це вже справа СБУ та ГУР, які повинні покласти край цій схемі», — підкреслив політолог.