Ellyt, always here

Метка: експортсталі

  • Карін Карлсбро: Ми наполягатимемо на збереженні безмитної торгівлі для української сталі

    Карін Карлсбро, заступниця керівника Комітету з міжнародної торгівлі в Європейському парламенті наголосила, що розвиток торгових відносин з Україною є частиною євроінтеграційного процесу, а також способом підтримати економіку України та її спроможність чинити опір російській агресії.

    У своєму виступі під час форуму «Український експорт: крізь терни до ЄС» вона зауважила, що зберегти максимально ліберальні умови торгівлі для України після завершення дії в ЄС автономних торгових заходів не вдалося через «дуже агресивне фермерське лобі» в Брюсселі. Однак режим безмитної торгівлі продовжує діяти для сталевої продукції з України, відтак вона не обкладається митами, а обсяги експорту на обмежуються квотами.

    На фоні новин про те, що Єврокомісія планує запровадити більш суворі заходи захисту європейського ринку від сталевого імпорту з третіх країн в межах EU Steel Action Plan, Карлсбро запевнила, що в Європарламенті й надалі «працюватимуть так наполегливо, як тільки можуть», щоб зберегти умови торгівлі для сталеливарної промисловості України «максимально відкритими». Вона також зазначила, що ЄС докладатиме зусиль для врегулювання всіх питань, пов’язаних з домовленостями щодо умов торгівлі між ЄС та США, які також можуть вплинути на Україну.

    «Якщо ви підтримуєте Україну, то маєте торгувати з нею, це частина євроінтеграції. Це також спосіб підтримати Україну економічно, щоб полегшити боротьбу та сприяти перемозі у війні», — резюмувала вона.

  • Сталевий експорт Китаю: що попереду?

    Китайські внутрішні ціни на сталь впливають на світовий ринок. Їх зростання відображає високий споживчий попит, коли місцеві виробники втрачають інтерес до закордонних продажів. І навпаки. Ну а сталевий експорт КНР вже багато років залишається одним із головних факторів, що дестабілізують світову металургію. І зараз у Піднебесній склалася цікава ситуація.

    Передумови зростання експорту

    Ціни на китайському ринку відрізнялися стабільністю з більшості видів продукції. Гарячекатаний рулон на старті року та на початку вересня коштував однаково — $472/т FOT. При цьому спад спостерігався до кінця червня, коли було зафіксовано локальний мінімум $446/т. Після чого почався підйом.

    Невеличке зниження довгомірного прокату відображає сталу кризу в секторі житлового будівництва. У січні котирування арматури перебували на рівні $457/т FOT, на початку вересня – $435/т. Зниження тривало до початку червня, до позначки $417/т. Потім ціна також пішла на підвищення.

    Вочевидь, відносній ціновій стабільності сприяло зменшення виплавки сталі на 3,1%, до 594,5 млн т за підсумками січня-липня. Проте місцеві металотрейдери відзначають млявий попит від споживачів, який і пояснює рекордний (починаючи з 1990 р.) сталевий експорт – 77,5 млн т за січень-серпень. Порівняно з торішнім показником приріст склав 10%.

    Таким чином, надлишок пропозиції на китайському ринку частково нівелювався за рахунок закордонних продажів. Що, у свою чергу, утримувало внутрішні ціни від надмірного падіння. Звертає увагу, що їх зниження відбувалося паралельно зі скороченням сталевого виробництва.

    Але як тільки прокат почав дорожчати, металурги одразу відреагували. За даними Китайської асоціації чавуну та сталі (CISA), за тиждень з 21 по 27 серпня загальний обсяг виробництва 5 основних видів метпродукції на 184 сталеливарних заводах склав 8,8 млн т., на 13,6% більше у річному вимірі. І це не одразу позначилось на цінах.

    За перший тиждень вересня г/к рулон подешевшав на $2,8/т. Арматура, яка особливо чутлива до коливань пропозиції, — відразу на $7/т. Найбільш тривожно, що це відбувається саме зараз, у період традиційно пікового попиту на сталь, який у Китаї називають «золотий вересень». Це означає, що навіть він не здатний повністю «проковтнути» обсяги, що є у виробників. Вони, втім, не зменшують обертів, оскільки негативний вплив ринкової кон’юнктури перекривається сильним державним субсидуванням.

    За даними Національного бюро статистики КНР, консолідований прибуток сталеливарної галузі за січень-липень становив $9,02 млрд порівняно з $170 млн за той же період 2024 р. Згідно з результатами опитування консалтингового агентства Mysteel, до кінця серпня 64% з 247 доменно-конвертерних комбінатів Китаю повідомили про плани отримати прибуток від продажу продукції. Роком раніше таких було лише 3,9%.

    Важливе уточнення: отримані від держави дотації металургійні компанії КНР зараховують до прибутку у своїй звітності. Таким чином пояснюються високі показники галузі та діловий оптимізм на тлі сталого ринку, що має передумови для нового спаду.

    Також слід зазначити відсутність практичних заходів щодо скорочення виробництва. Нагадаємо, на початку березня Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) оголосила про плани з реструктуризації сталеливарної галузі, без будь-якої конкретики. Вже тоді ми припустили, що таким чином офіційний Пекін лише хотів понизити градус критики на свою адресу – на тлі зростання сталевого експорту.

    Ця версія підтвердилася наприкінці серпня, коли Міністерство промисловості та інформаційних технологій, Міністерство природних ресурсів, Міністерство екології та навколишнього середовища, Міністерство торгівлі та Державне управління регулювання ринку опублікували спільний План роботи зі стабілізації зростання сталеливарної промисловості на 2025–2026 рр.

    У документі йдеться, що Китай суворо регулюватиме заводські потужності та обсяги виробництва. Але жодних цільових орієнтирів знову не встановлюється. З цього випливає, що зниження внутрішніх сталевих цін продовжуватиметься, штовхаючи експорт до нових висот.

    «Сірий» чи «білий»?

    Експортні котирування г/к рулону на початку січня перебували на рівні $490/т FOB China, наприкінці першого тижня вересня – $485/т. Як і внутрішні ціни, вони знижувалися протягом першого півріччя – до локального мінімуму $462/т. Після цього перейшли до відновлення.

    На початку січня запити експортерів катанки були на позначці $477/т FOB China, на початку вересня — $490/т. Локальний мінімум датується 23 травня – $460/т. Потім ціни пішли вгору. І зараз вони вищі за січневі лише для довгомірного прокату – з урахуванням як внутрішніх, так і експортних пропозицій. За перший тиждень вересня приріст становив $2,5/т. Тоді як експортні котирування г/к рулону не змінилися порівняно з кінцем серпня.

    Пояснення того, що відбувається, знаходиться поза ринковою площиною. Нагадаємо, наприкінці березня уряд Китаю видав регламент, який посилює управління експортом та дотримання податкового законодавства. Тоді UAProm припустив, що це здатне зменшити потік китайської метпродукції на зовнішні ринки. Наступні події підтверджують цю тезу.

    На виконання нового регламенту Державне податкове управління КНР 7 липня оприлюднило розпорядження, що вимагає від усіх торгових агентів інформацію про реального експортера та комерційну вартість товару. Одночасно запроваджується передплата ПДВ за експортними операціями. Сплатити його має саме агентська фірма, не виробник.

    Зміни набирають чинності з 1 жовтня. Але вже 22 серпня митниця провела перевірку в порту Фанченг (пров. Гуансі), за підсумками якої конфіскувала партію г/к рулонів обсягом 200 тис. т. Як з’ясувалося, вона відвантажувалася на експорт без сплати ПДВ. Ця показова разова акція справила враження на сталевий ринок. Пропозиції щодо експортних продажів без ПДВ практично зникли. Що відразу відобразилося на котируваннях.

    Цікаво, що у Фанчензі митниця конфіскувала рулонний прокат. Але, за даними трейдерів, переважно без сплати ПДВ відпускалися катанка та арматура. Тому подія більш помітно позначилася на сегменті довгомірного прокату.

    За оцінками, його вартість при «сірому» експорті була на $15-30/т нижчою за «білий» варіант. Здебільшого цим займалися приватні компанії. Державні у ці схеми перестали грати ще раніше. А відтепер і трейдери вважають за краще не ризикувати заради додаткової маржі, уникаючи сумнівних угод.

    Підвищення вартості китайського сталевого експорту покращило умови конкуренції для інших виробників. Ще на початку третьої декади серпня котирування катанки з КНР на Філіппінах були $480–485/т CFR Manila, тоді як індонезійська Dexin Steel запитувала $490/т. На початку вересня китайські піднялися до $495-500/т, Dexin Steel зберегла свої на попередньому рівні. Тому, вочевидь, індонезійська пропозиція зараз має перевагу перед заводами з КНР.

    Аналогічно у В’єтнамі. На момент рейду митної служби у Фенчангу китайські компанії пропонували тут катанку $468/т CFR Hochiminh. На початку вересня – вже $483/т. Запити найбільшого місцевого виробника Hoa Phat залишалися на рівні $500/т EXW. «Якщо додати 6,1%-ве мито (діючий захисний захід на імпорт – авт.), нинішня китайська катанка не зможе конкурувати», — заявив керуючий одного з в’єтнамських метзаводів.

    Ймовірно, нова кон’юнктура може повною мірою позначитися на показниках експорту сталі з КНР ближче до кінця IV кв., коли там набудуть чинності нові правила митного оформлення.

    Таким чином, динаміка зарубіжного продажу китайських металургів до кінця року залежить від двох протилежних факторів. По-перше, надлишкове виробництво тягне за собою зниження внутрішніх цін, стимулюючи експорт. По-друге, посилення фіскального контролю над зовнішньоторговельними операціями має ліквідувати «сірі» схеми з поставками за ціною, нижчою від ринкової. Китайські гравці втрачають нагоду демпінгувати на закордонних майданчиках. І це утримуватиме сталевий експорт із КНР від подальшого нарощування.

  • Інтерпайп долучився до проєкту зеленої енергетики в протоці Ла-Манш

    Українська промислова компанія Інтерпайп відвантажила майже 250 тонн безшовних труб на замовлення іспанського клієнта для будівництва морської вітрової електростанції в протоці Ла-Манш, поблизу комун Ле-Трепор та Дьєпп у французькому регіоні Нормандія, повідомила пресслужба компанії.

    Як зазначається в пресрелізі, трубна продукція служить основою для платформ для швартування човнів на кожній із 62 вітрових турбін. В межах замовлення виготовили широкий діапазон розмірів труб, від 101,6 мм до 419,1 мм у діаметрі.

    «У нашому портфелі вже є кілька завершених поставок для геотермальних та вітрових електростанцій. Суворі умови експлуатації, такі як морська вода в цьому випадку, завжди вимагають продукції з покращеними експлуатаційними характеристиками. Наші безшовні труби зі сталі марки E355+N/S355NH, виготовлені за стандартами EN 10297/EN 10210, відповідають усім додатковим вимогам замовника щодо механічних властивостей та хімічного складу», — зазначив Хорхе Руїс, менеджер з продажу труб Інтерпайп.

    Будівництво вітрової електростанції розпочалося в січні 2024 року, а завершити проект планують наприкінці 2026 року. Після введення в експлуатацію вона постачатиме «зелену» електроенергію для понад 850 тис. осіб.

    Раніше Інтерпайп вперше поставив труби для офшорних робіт в Туреччині. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії. Крім того, Інтерпайн виступив постачальником труб преміального сегменту для газовидобутку в Румунії.

  • Інтерпайп постачає труби для надскладного високогірного проєкту в Альпах

    Компанія Інтерпайп відвантажила безшовні труби для складного інженерного проєкту, що реалізується на висоті 3 000 метрів. Як повідомила компанія, проєкт має на меті повну реконструкцію існуючої оглядової вежі на гірськолижному курорті Тітліс, в громаді Енгельберг. До 2026 року вежу планують перетворити на місцевий туристичний об’єкт з ресторанами, барами та виставковим простором.

    Поставка включає лінійні труби, виготовлені зі сталі марки S355J2H, відповідно до стандарту EN 10210-1/2. Такий продукт забезпечує високу конструкційну міцність, необхідну для будівництва в скельних породах, що схильні до ерозії під впливом вітру, снігу й води, низьких температур.

    У будівництві таким трубам надають перевагу через високе співвідношення міцності до маси, що дозволяє створювати легкі, «повітряні» архітектурні конструкції. Завдяки своїм властивостям ця продукція також використовується у будівництві офшорних платформ і мостів, суднобудуванні, а також у машино- та верстатобудуванні для забезпечення надійності при динамічних навантаженнях.

    «Протягом останніх кількох років ми постачали труби для численних будівельних проєктів, тож частинка Інтерпайп є чи не в кожному куточку Європи, – каже Марсель Шмітц, менеджер з продажу труб на європейський ринок. – Але цей проєкт, безумовно, один із найвизначніших. Якісна сталь Інтерпайп забезпечить цілісність і міцність конструкції, тобто максимальну безпеку в гірських умовах».

    У компанії нагадали, що приділяють неабияке значення поєднанню промисловості та сучасного мистецтва. Зокрема, частиною заводу ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ у Дніпрі є п’ять масштабних арт-інсталяцій відомого данського художника Олафура Еліассона. «Тож цього разу ми пишаємося можливістю зробити свій внесок в унікальний об’єкт у самому серці Швейцарських Альп», — додали в Інтерпайпі.

    Раніше Інтерпайп вперше поставив труби для офшорних робіт в Туреччині. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії. Компанія також виступила постачальником труб преміального сегменту для газовидобутку в Румунії

  • Китайське скорочення: як рішення Пекіна вплинуть на глобальний ринок сталі

    Плани з реструктуризації сталеливарної галузі КНР, які Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) оголосила на початку березня, досі не конкретизовані. Ймовірно, офіційний Пекін хотів таким чином знизити градус критики на свою адресу — на тлі зростання сталевого експорту. Втім, все ж таки влада ухвалила інше важливе рішення. Воно здатне зменшити потік китайської метпродукції на зовнішні ринки. Від його виконання залежатиме багато.

    Експортний рекорд

    2024 року експорт сталі з Китаю зріс до 110,7 млн т. Це рекорд за останні 9 років. Нинішнього року тенденція збереглася. Постачання прокату з КНР за кордон у квітні збільшилися на 13,4% р/р, до 10,46 млн т. Так багато готової сталі за місяць китайські металурги не експортували із 2015 р. Загалом за 4 міс. показник підвищився на 8,2%, до 37,89 млн т. І це попри додаткове 25%-ве мито на імпорт у США та посилення умов квотування сталевого імпорту в Євросоюзі. Обидва заходи набули чинності на початку квітня.

    Пояснення такої динаміки просте і єдине. Захисні заходи не дають очікуваного ефекту. Бар’єри на шляху імпорту призводять до подорожчання сталі, оскільки місцеві виробники більше не конкурують із закордонними та збільшують відпускні ціни. Коло замикається. Постачання для імпортерів знов стає привабливим – всупереч митам.

    Для порівняння. У першій половині травня експортні котирування на гарячекатаний рулонний прокат в КНР були на рівні $475/т FOB, у Туреччині — $550/т FOB, в Індії — $607/т FOB. Тоді як пропозиції місцевих виробників у США становили $925/т EXW, у Євросоюзі (Італія) – €602/т EXW. З цього випливає, що сталева експансія з КНР б’є по всіх.

    Метпідприємства в країнах нетто-імпортерах втрачають або маржинальність, або частку на внутрішньому ринку через дешевшу китайську пропозицію. Те саме і з нетто-експортерами – такими, як Україна, чиїм виробникам важко конкурувати з китайцями на закордонних майданчиках. Знову виходить мінус: або за рентабельністю, або за обсягами продажу.

    Змагатися із металургами з КНР у ціновому ралі нереально: ніхто більше не має такої потужної держпідтримки. Про її масштаби можна судити за такими даними. У березні внутрішні ціни на г/к рулон у Китаї знизилися на $6/т, до $467/т FOT, на арматуру – на $13/т, до $433/т FOT. При цьому частка метпідприємств, які працювали з прибутком, зросла до 53% порівняно з 25% у березні 2024р.

    Як в умовах падіння сталевих цін китайські металурги змогли покращити фінпоказники? Дуже просто. У своїй фінансовій звітності вони вказують субсидії від центральної та місцевої влади як прибуток. Тож у них все добре, збитки від виробництва перекриваються дотаціями. За таких умов легко тримати відпускні ціни нижчі, ніж у інших виробників.

    Це і є той самий ґрунт для звинувачень Китаю в недобросовісній конкуренції, які лунають не лише з Вашингтона та Брюсселя. За звинуваченнями йдуть захисні заходи. За даними Китайської асоціації виробників заліза та сталі (CISA), з початку 2024 року до лютого 2025 року щодо сталевого імпорту з КНР розпочато 29 великих торгових розслідувань у різних країнах. Для порівняння: у 2020–2023 роках було відкрито 15 розслідувань. Тобто показник подвоївся.

    Вже в січні-лютому цього року В’єтнам, Південна Корея, Колумбія, Євросоюз та Малайзія запровадили антидемпінгові мита на китайську метпродукцію сумарним обсягом постачання 5 млн т на рік. У рамках ще 19 розслідувань, які зараз проводяться у 14 країнах, під додаткові мита підпадає ще 9,44 млн т сталевого експорту з КНР, за даними S&P Global.

    Реакція влади

    Офіційному Пекіну доводиться реагувати на погіршення торгових умов. Тому на початку березня NDRC оголосила про плани реструктуризації сталеливарної промисловості шляхом скорочення виробництва. При цьому не було наведено жодної конкретики.

    Насамперед не зазначений механізм. Чи це закриття неефективних потужностей чи адміністративне регулювання обсягів виробництва? По-друге, не заявлений цільовий орієнтир. Світові ЗМІ повідомляли, що під час реструктуризації сталева виплавка у КНР може скоротитися на 50 млн т на рік, посилаючись на «очікування учасників ринку». Це дуже туманне формулювання.

    Те, що уряд в особі NDRC поки не йде далі обіцянок, стало зрозуміло у першій половині травня на брифінгу CISA. Її представник Вань Бін озвучив низку програмних тез щодо реформи. За його словами, треба створити нову систему управління потужностями, яка б поєднала держнагляд, галузеве саморегулювання та ринкові принципи.

    З цього випливає, що анонсована реструктуризація все ще у паперовій стадії. Зокрема обговорюється новий план принципів обміну потужностями для металургії. Старий план міністерство промисловості та інформаційних технологій призупинило у серпні 2024 р. Вань Бін назвав його неефективним, оскільки компанії мали можливість спекулятивно торгувати квотами на потужності.

    CISA пропонує заборонити обмін квотами між різними металургійними групами. Залишити таку опцію лише в рамках злиття та поглинань. Але поки що це лише ініціатива «знизу». Чи  підтримає її уряд, та найголовніше, коли вона набуде чинності – зараз ніхто не може сказати. Тим часом дешевий китайський прокат продовжує заповнювати зовнішні ринки.

    Залишається відкритим питання ефективності нових заходів регулювання. Варто нагадати, що у 2016 р. NDRC вже затверджувала програму промислової реструктуризації. Вона передбачала закриття застарілих та збиткових виробництв протягом 4 років. У металургії на 260 млн т, у вуглепромі – на 800 млн т. Але це не призвело до зниження обсягів сталевої виплавки. Вона лише збільшилася: із 808 млн т 2016 р. до рекордних 1,065 млрд т у 2020 р.

    Проте ситуація може змінитися. Наприкінці березня 5 урядових відомств Китаю спільно видали новий регламент, що посилює управління експортом та дотримання податкового законодавства. За шахрайську експортну діяльність передбачено суворе покарання, включаючи кримінальну відповідальність.

    Документ також посилює державний контроль за закриттям компаній. Раніше швидка реєстрація та закриття використовувалися як лазівка. Після скасування податкових пільг на експорт сталі у 2021 р. багато виробників у КНР вдалися до так званого «проксі-експорту» – зовнішні продажі через одноденні фірми-«прокладки». Це призвело до зниження не лише експортних цін, а й надходжень до держбюджету.

    Відтепер під час оформлення митної декларації відправника обов’язково перевірятиметься його податкова реєстрація. Тому цей регламент насамперед має фіскальний характер. Він має запобігти мінімізації податкових зобов’язань меткомпаніями. Але як побічний ефект це може припинити експорт сталі за заниженими цінами – якщо владі вдасться домогтися виконання цих заходів.

     

  • Україна експортувала 1,23 млн т металопрокату за 4 місяці

    У січні-квітні українські металургійні підприємства експортували 1,23 млн т металопрокату, що становить 62,3% від загального обсягу виробництва за цей період у 1,98 млн т. Такі дані наводить об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    Обсяг українського експорту сталі у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року впав на 6,4%. У січні-квітні минулого року за межі країни було відвантажено 1,32 млн т прокату, або 66,8% від загального виробництва у 1,97 млн т.

    Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 4 місяці року становить 36%, що значно нижче за показник січня-квітня 2024 року в 45,4%. Питома вага плоского прокату складає 44,9% (40,3% за 4 міс. 2024), а сортового прокату — 19% (14,2% у 2024).

    Основними експортними ринками українського металопрокату за 4 місяці року є країни Європейського союзу (79,7%), іншої Європи (10,2%) та СНД (6,8%).

  • Європарламент на 3 роки продовжив безмитну торгівлю для сталі з України

    Євродепутати підтримали продовження «торгового безвізу» для української металургійної продукції ще на три роки. (далее…)

  • Інтерпайп планує закріпитися на ринку пасажирських коліс в Європі

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» активно розширює свою присутність на європейському ринку залізничної продукції. Якщо зараз ринок вантажних коліс Європи вже є «домашнім» для компанії, то наступний амбітний крок – вихід у сегмент пасажирських коліс. Про це розповів директор дивізіону залізничної продукції Олександр Гарькавий під час Саміту експортерів, організованого Forbes Ukraine.

    За словами Гарькавого, компанія постачає залізничну продукцію в усі країни Європи, і наразі на двох із трьох вантажних вагонів ЄС встановлені колеса українського виробництва. Однак «Інтерпайп» у рамках стратегії розвитку до 2032 року планує активно заходити у сегмент пасажирських коліс, що є значно складнішим і технологічнішим, ніж вантажний.

    «Кожен пасажирський поїзд має унікальну конструкцію колеса, а кожен національний оператор залізниць у Європі – власні стандарти, що доповнюють загальноєвропейські. До того ж, сертифікація у світових вагонобудівних корпораціях, таких як Siemens, Alstom та Stadler, – це складний і тривалий процес», – пояснив Олександр Гарькавий.

    Проте у «Інтерпайпу» є суттєва перевага. Компанія вже має успішний досвід постачання пасажирських коліс для швидкісних поїздів Deutsche Bahn. Крім того, компанія володіє власним виробництвом сталі, що дозволяє їй контролювати якість продукції. За рівнем зниження викидів CO2 та карбонового сліду український виробник випереджає конкурентів, що робить його продукцію ще більш привабливою для європейських замовників.

    «Колесо під певний пасажирський поїзд – це розвиток окремого продукту. Для цього потрібна сильна технічна експертиза, більше кваліфікованих інженерів. Ми із оптимізмом приймаємо цей виклик», – підкреслив директор дивізіону залізничної продукції «Інтерпайп».

    У 2024 році «Інтерпайп» реалізував на європейському ринку понад 80 тис. т залізничної продукції. Наразі потужності залізничного дивізіону завантажені на 100%.

  • Метінвест замінив російських постачальників сталі на ринках Центральної та Східної Європи — гендиректор

    Група Метінвест змогла замінити російських постачальників сталі на цільових ринках компанії у країнах Центральної та Східної Європи. Такого результату вдалося досягти в тому числі завдяки спільній роботі з Міністерством економіки України, зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков під час Саміту експортерів, організованого Forbes Україна.

    Він звернув вагу, що попри значні втрати, яких зазнала компанія за три роки широкомасштабної війни з Росією, зокрема, втрату контролю над активами в Маріуполі та Авдіївці та зупинку Покровської вугільної групи, Метінвест зміг забезпечити значні обсяги експорту. Так, за підсумками 2024 року Метінвест із врахуванням спільного підприємства Запоріжсталь експортував продукції майже на 4 млрд доларів.

    «За три роки війни ми набагато краще сфокусувалися на наших цільових ринках — це Євросоюз і Великобританія. І відкинули балансові ринки, наприклад, американський. Ми змогли побудувати такі відносини з клієнтами, що дозволили нашу частку експорту на цих ринках збільшити. Ми змогли знайти нові ринки, такі як Фінляндія, Швеція, Норвегія. Завдяки допомозі Міністерства економіки ми змогли замінити російських постачальників на цільових ринках Центральної та Східної Європи. Саме це дає нам можливість дивитись у майбутнє і планувати розвиток», — зазначив він.

    Разом з тим, за цей час експортна стратегія Метінвесту не зазнала значних змін, визнав Риженков. Серед її ключових елементів він вказав фокусування на внутрішній ефективності, яка дозволяє мати найнижчу собівартість виробництва. Компанія також докладала зусиль для пошуку нових клієнтів на ключових ринках, перш за все, європейському. «Нам вдалось розвинути традиційні ринки — ми пішли в Північну Європу, а також знайшли нових клієнтів. Тобто ми започаткували нові взаємовигідні стосунки, які дозволяють дещо змінити наші внутрішні процеси і запропонувати нові продукти», — пояснив керівник Метінвесту.

    Крім того, значну увагу приділяли інноваціям, зокрема, за три останніх роки освоїли виробництво більш ніж 100 нових продуктів, які мають більшу додану вартістю як у металургійному, так і гірничодобувному сегменті. «Тобто загалом наша стратегія кардинально не змінилася, але разом з тим ми стали більш гнучкими і більше дослухаємося до клієнта», — резюмував керівник Метінвесту.

  • Метінвест визнано найбільшим експортером України за версією Forbes

    Група Метінвест разом зі спільними підприємствами стала найбільшим експортером України 2024 року за версією Forbes Ukraine.

    Видання склало рейтинг 50 компаній, які зробили вагомий внесок у популяризацію бренду Made in Ukraine у всьому світі та підтримку вітчизняної економіки.

    Основою для формування рейтингу стали дані про експортні операції від найбільших компаній України та з митної бази ImportGenius, а також виробнича та інша галузева статистика. Видання визначило квоти для кожної галузі на підставі структури експорту України за 2024 рік: агросектор — 14 компаній, харчове виробництво — 5, ГМК — 7, ІТ — 6, машинобудування — 5, деревообробка та меблі — 5. У галузях компанії ранжовані за доларовим розміром експорту у 2024 році.

    За підрахунками Forbes Ukraine, експорт продукції українського ГМК у 2024 році становив $7,3 млрд, а обсяг експорту Метінвесту разом зі спільним підприємством «Запоріжсталь» — до $3,9 млрд*. Компанія реалізує залізорудну сировину, плоский прокат, сталеві напівфабрикати у 51 країні світу. У 2024-му Метінвест вийшов на ринки Індії (вугілля), Швеції та Норвегії (залізорудна сировина).

    До першої п’ятірки найбільших експортерів у ГМК також увійшли «АрселорМiттал Кривий Рiг», Ferrexpo і «Інтерпайп».

    Серед чинників, що торік впливали на експорт продукції ГМК — відновлення доступу до чорноморських портів та падіння цін. А до найбільших країн-імпортерів української металопродукції та залізорудної сировини ввійшли Польща, Китай, Болгарія, США та Словаччина.

    «Наша експортна стратегія дуже не змінилася. Є основні ринки — Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є решта, так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно — не йдемо.

    Для залізорудної сировини, знову ж таки, наші головні ринки — країни ЄС. І ми розширили географію: вийшли в Скандинавію, країни Північної Європи. Те, що ми не можемо продати в ЄС через обмежені обсяги споживання, йде до Південно-Східної Азії — Китаю, Південної Кореї тощо», — розповів гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю Forbes Ukraine.