Метка: експортсталі

  • ДМЗ вперше з 2022 року відправив партію прокату на експорт  

    Дніпровський металургійний завод відновив експортні постачання прокату на європейський ринок. Як зазначається у корпоративному виданні DCH Steel, з початку року за кордон було відвантажено 2 тис. тонн продукції, що стало першим експортним замовленням з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.

    «Такі поставки здебільш були нерентабельні. За цей час європрофілі в ПЦ № 2 (прокатному цеху – ред.) виготовляли лише влітку 2023 року на замовлення компанії «Метінвест»», — зазначили на підприємстві.

    Загалом, у лютому ДМЗ виготовив близько 5 тисяч тонн швелерів за стандартною давальницькою схемою для ринку України та 2 тисячі тонн продукції для європейських країн. Зазначається, що вперше промислові партії єврошвелерів виготовили із литого квадрату. Освоєння виробництва експортної продукції з цього типу заготовки провели у 2024 році.

    «За два роки прокатники провели велику роботу для переходу з катаної на литу заготовку. Це дало можливість знизити собівартість виробництва, – говорить заступник генерального директора з металургійного виробництва Юрій Михайлів. – Зараз продовжуємо цю роботу: під час зимової кампанії в цеху освоїли виробництво швелера 22 з литої заготовки перетином 200х200 мм. Раніше цей вид профілю виготовляли виключно із катаної заготовки 135х280, отож постачальникам необхідно було додатково перекатувати вироблену на МБЛЗ заготовку до необхідних параметрів. Експеримент пройшов успішно, і в наступну кампанію планується виготовити із литої заготовки вже промислову партію швелера 22».

    На підприємстві також продовжили експерименти для освоєння випуску рейкової продукції Р-34, яку раніше виготовляли на стані «800»: прокатали заготовку через першу кліть та відібрали зразки для аналізу. Нова прокатна кампанія на ДМЗ очікується у березні-квітні.

  • Тарифний тиск, доступ до зовнішніх ринків та декарбонізація: гендиректор Метінвесту назвав основні виклики 2025 року

    Гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков очікує, що на діяльність компанії, зокрема, спроможність забезпечувати достатній рівень експорту металургійної продукції, протягом року впливатиме низка факторів, таких як тарифна політика державних монополій, умови доступу до ринків США, ЄС, Великобританії та інших країн, а також швидкість та умови декарбонізації промисловості в Україні.

    В інтерв’ю видання Forbes Україна він зазначив, що одним із найважливіших факторів є збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. «Для цього потрібно, як я вже казав, щоб державні монополії не створювали додаткового тарифного тиску на бізнес, що працює», — пояснив він.

    Важливо також зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією та посилити санкції проти ГМК Росії, яка продовжує продавати сляби й чавун до ЄС через позицію окремих країн.

    Крім того, результати бізнесу залежатимуть від послідовної екологічної та промислової політики держави з екомодернізації та декарбонізації. «Нам всім через війну потрібне відтермінування для України щодо запровадження СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал», — зауважив Риженков.

    Він також звернув увагу на важливість доступу українських компаній до фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. «Але ці теми повоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир», — резюмував він.

  • Сталь українського походження, зокрема перероблена в ЄС, не загрожує сталеливарній промисловості США – Укрметалургпром

    Загальна вартість сталі, що надійшла до США з України у 2024році, напряму чи через переробку в країнах Євросоюзу, склала $258млн. Це відповідає 0,81% від загального імпорту сталі в США, що становить $31 млрд 639 млн. Це свідчить про те, що сталь українського походження, яка постачалась як напряму з українських заводів, так і через переробку української заготовки в ЄС, не може загрожувати  сталеливарній промисловості США.

    Такого висновку дійшли в об’єднанні підприємств «Укрметалургпром», у заяві якого висловлюється стурбованість рішенням Адміністрації Президента США Дональда Трампа повернути дію 25%-но мита на імпорт української сталевої металопродукції.

    Зокрема, 11 лютого Трамп підписав відповідний указ, яким повернув 25% мито на імпорт сталевої продукції з усіх країн, скасувавши таким чином низку виключень та квот, які діяли для Євросоюзу, Бразилії, Канади, Великобританії та інших країн-постачальників. Також було підвищено до 25% мито на імпорт алюмінію в США. Очікується, що ці нововведення вступлять в дію 12 березня.

    «Укрметалургпром» звернув увагу на формулювання в указі Трампа, згідно з яким США визнають, що українська металопродукція не несе жодної загрози для американської металургійної галузі, оскільки її частка не перевищує 0,5% у загальному обсязі американського сталевого імпорту.

    В той же час, певне зростання обсягів імпорту виплавленої в Україні і переробленої в ЄС сталі відбулося в значній мірі через поставки арматури заводу Promet Steel (Болгарія, завод входить до Групи Метінвест), отриманої з української заготовки виробництва Каметсталь. Хоча, як зазначили в об’єднанні, загальна вартість постачань української сталі, що надійшла в ЄС як напряму, так і через ЄС, все ще є незначною порівняно загальними обсягами імпорту до США, тож не може становити загрози для місцевих виробників.

    «Окрім того, виключення для української сталі, в т.ч., походженням з активів українських компаній в ЄС, з-під дії імпортного мита, є вагомою підтримкою для України в умовах неспровокованої військової агресії РФ, адже дозволяє підтримувати роботу українських металоекспортерів та наповнювати бюджет України», — наголосили в «Укрметалургпромі».

    У разі повернення мит для України, по Групі Метінвест скорочення експорту арматури до США з її болгарського активу означатиме зниження виробництва сталевої заготовки на Каметсталі на 120 тис. т, виробництва залізної руди на 180 тис. т, обсягів залізничних перевезень на 400 тис. т, обсягів перевалки в портах на 200 тис. т, що, в свою чергу, призведе до втрати $58 млн валютних надходжень та зниження податкових відрахувань до державного бюджету на 1 млрд грн.

    Крім того, суттєвих втрат можуть зазнати як постачальники трубної продукціх з України, так і споживачі а США, де місцеве виробництво не в змозі покрити внутрішній попит. Частка імпорту становить 30% від загального споживання труб у США.

    Україна постачає до США безшовні OCTG (Oil Country Tubular Goods) та лінійні труби переважно для нафтогазової промисловості. Всі труби, які експортуються до США, на 100% виробляються в Україні та з української сировини – на трубному заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб», що знаходиться в Нікополі, прифронтовому місті, лише за 4,7 км від окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередніми оцінками, додаткове мито у розмірі 25% призведе до потенційного скорочення виробництва на підприємстві на 36%.

    «Це, у свою чергу, загрожує збереженню колективу заводу та місцевої громади, завдаючи серйозного удару як місту, так і економічній стійкості України», — пояснила профільна асоціація.

    «Укрметалургпром» наголосив на необхідності вжити всіх заходів, щоб переконати США і надалі продовжити дію виключення для України щодо мит на сталеву продукцію, вироблену в Україні та вироблену в Європейському Союзі зі сталі, виплавленої та розлитої («melted and poured») в Україні.

  • Інтерпайп відвантажив партію з 10 тисяч залізничних коліс в Індію

    Наприкінці 2024 року українська промислова компанія Інтерпайп достроково завершила виконання великого контракту на відвантаження 10 000 залізничних коліс для індійського державного підприємства Indian Railways, що оперує усією залізничною мережею Індії.

    Річний контракт передбачав поставку типових вантажних коліс діаметром 1000 мм для піввагонів та критих вагонів типу BOXN Wagon, повідомила пресслужба компанії.

    Зазначається, що окремим викликом стала логістика. Більша частина коліс була відвантажена через морські порти Європи, тоді як останні партії – з українських портів. Криза судноплавства у Червоному морі призвела до збільшення транзитного часу до Індії, оскільки новий перебудований маршрут передбачав огинання Африки. Тим не менш, усі обсяги продукції були доставлені клієнту вчасно.

    «Компанія вже більш ніж 25 років є надійним партнером Індійських залізниць. Це велике замовлення строком на рік було першим відтоді як сталося вторгнення російських військ в Україну, тому для нас було вкрай важливо виконати його успішно та достроково. У січні ми отримали наступне замовлення від Indian Railways, а взагалі у 2025 році плануємо подвоїти обсяг постачання вантажних коліс оператору залізниць Індії», — зазначив Олександр Гарькавий, директор дивізіону залізничної продукції Інтерпайп.

    інтерпайп

  • Інтерпайп відправляє на експорт понад 80% виробленої продукції

    Експорт продукції у структурі продажів української промислової компанії «Інтерпайп» складає майже 83%. Такі дані повідомив директор дивізіону залізничної продукції «Інтерпайп» Олександр Гарькавий під час роботи Українського дому в Давосі, який проходить у рамках Всесвітнього економічного форуму.

    За словами Гарькавого, нині внутрішнім ринком компанії є Європа. Саме туди відправляють майже 50% продукції українського виробника, «Якщо подивитися на наших покупців, то серед них є такі вагонобудівні гіганти, як Siemens, Alstom, Greenbrier, Tatravagonka. Практично, всі великі залізничні оператори працюють із нами. Ми маємо можливість постачати їм свою продукцію, і ми це робимо», — зауважив представник компанії «Інтерпайп». За його словами, кожне друге-третє колесо на вантажних вагонах у Європі нині зроблене на потужностях цієї промислової компанії.

    Під час Українського дому в Давосі Олександр Гарькавий взяв участь у дискусії «Лідерство, конкурентоспроможність, стійкість: історії успіху провідних інвесторів та підприємств України». На цій робочій панелі організатори зосередили увагу на досягненнях підприємств, які здійснюють інвестиції під час війни. Говорили також про плани на найближче розширення та післявоєнні амбіції.

    «Війна має закінчитися якомога скоріше, але ми не можемо собі дозволити припинити інвестувати, — зауважив директор дивізіону залізничної продукції «Інтерпайп». — Наші клієнти — приватні компанії у Євросоюзі та США. Вони мають запит на нову, більш технологічну продукцію. Тому і нам потрібно адаптуватися, і адаптувати наші продукти».

    Уже під час війни «Інтерпайп» реалізував інвестицію, розміром кілька десятків мільйонів доларів США у проект на трубному заводі в Нікополі, який офіційно визнано зоною бойових дій через те, що місто розташоване за 7 км від окупованого Енергодару.

    «Інтерпайп» доводить що може вчасно постачати на європейський ринок високоякісний продукт, запевняє директор дивізіону залізничної продукції. «Вірте в нас, вірте, в українські компанії і вірте в Україну», — наголосив він.

  • У 2025 році в Україні очікується падіння металургійного виробництва та експорту — ЦЕС 

    У 2024 році українська металургійна галузь продемонструвала значне зростання виробництва по основних групах товарів, зокрема, виробництво чавуну склало 7,09 млн т, додавши 18% рік до року, виплавка сталі зросла на 22% р/р, до 7,58 млн т, а прокату — на 16%, до 6,22 млн т. Однак цей результат був досягнутий завдяки зростанню виробництва у період з березня по серпень-вересень 2024 року, зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда. 

    «Завдяки цьому ми маємо приріст за підсумками року. Проте якщо порівняти виробництво останніх місяців, то воно в основному співставне з аналогічними показниками 2023 року. Це означає, що у 2025 році ми, скоріш за все, побачимо зменшення виробництва», — зауважив він.  

    Серед причин, які обумовлюють такий прогноз, він назвав нестачу коксівного вугілля через припинення операцій з видобутку відповідної сировини на шахті Метінвесту в Покровську. «Це спричинить дефіцит коксівного вугілля і коксу для металургійного виробництва. Фактично, це може вилитися в те, що ми будемо експортувати менше металу і більше сировини», — додав він під час заходу ЦЕС, в ході якого відбулося обговорення економічних підсумків 2024 року.

    Він звернув увагу, що вже у грудні 2024 було зафіксоване стрімке зростання експорту залізної руди з України. Обсяг постачань збільшився у 2,15 раза порівняно із груднем 2023 року, склавши 3,45 млн т, що є максимальним значенням з початку широкомасштабної війни. Загалом у 2024 році Україна експортувала 33,7 млн т залізної руди на 2,8 млрд дол. 

    Ризиками для галузі цього року залишаються невисокі ціни на світових ринках, зокрема, через введення в експлуатацію додаткових потужностей. Також очікується посилення заходів торгівельного захисту на європейському ринку. Крім того, на показники галузі впливатиме й потреба в імпорті коксівного вугілля до України. За даними профільних експертів, скорочення виробництва сталі у 2025 році може скласти близько 9%, резюмував Ланда.

    падіння металургійного виробництва

  • Україна з початку року експортувала 3,68 млн тонн металопрокату

    У січні-жовтні українські підприємства відправили на експорт 3,68 млн тонн металопрокату, що становить майже 70% від загального обсягу виробництва за 10 місяців.  Водночас у січні-жовтні 2023 року обсяги експорту з України, за даними «Укрметалургпрому», були суттєво нижчими і становили 2,39 млн т (55% від загального виробництва).

    Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-жовтні поточного року становить 46,31%, що трохи перевищує показник минулого року (44,87%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 10 місяців 2024 дещо перевищує показник січня-жовтня 2023 р. (39,35% та 37,07% відповідно). Частка ж сортового прокату значно нижча: 14,34% у 2024 р. проти 18,06% у 2023 р..

    Основними експортними ринками для українського металопрокату за 10 місяців стали країни Європейського союзу (70,1%), Африки (11,1%) та іншої Європи (7,6%).

    Нагадаємо, споживання сталі в Україні за 10 місяців впало на 10%.