Метка: електроенергія

  • Україна у вересні скоротила імпорт електроенергії на 7,5%

    У вересні 2024 року Україна скоротила імпорт електроенергії на 7,5% у порівнянні з серпнем 2024 р. – до 438 тис. МВт-год.

    Про це свідчать дані моніторингу ExPro Electricity.

    Поставки скоротились за усіма напрямами, окрім Польщі. З Польщі загалом у вересні було поставлено 86,1 тис. МВт-год, що на 78% більше за обсяги серпня.

    Найбільшу частку у структурі імпорту електроенергії й надалі займає Угорщина (35%). Частка Словаччини становить 24,5%. З Молдови було імпортовано 16,5 тис. МВт-год водночас частина з цих обсягів – це реімпорт з Румунії.

    У порівнянні з вереснем 2024 р., імпорт електроенергії протягом першого місяця осені цього року виріс в понад 18 разів.

    Нагадаємо, що українські енергетики зможуть підготувати до роботи до початку грудня 2024 року з урахуванням відновленої генерації приблизно 14-15 ГВт генерувальних потужностей, що залишить енергосистему з очікуваним дефіцитом близько 4 ГВт, який неможливо покрити повністю імпортом.

  • Регулятор розпочав процедуру щодо перегляду граничних цін на ринку е/е

    Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)  прийняла рішення про схвалення проєкту постанови (далее…)

  • НКРЕКП готується до перегляду прайс-кепів на ринку е/е

    НКРЕКП готується розпочати регуляторну процедуру щодо перегляду граничних цін на оптовому ринку електроенергії. (далее…)

  • Здорожчання логістики та електрики погіршує позиції українських металургів на світових ринках — Каленков

    Підприємства гірничо-металургійного сектору України відчувають значний тиск на собівартість своєї продукції через зростання витрат на перевезення вантажів, зокрема й залізничним транспортом, а також тарифів на електроенергію, зауважив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Український експорт. Вікно відкривається?», що відбулась у Києві 25 вересня.

    За словами Каленкова, збільшення виробничих витрат позбавляє українські підприємства конкурентних переваг на світових ринках. Зокрема, він зазначив, що вартість електроенергії для промислових споживачів суттєво зросла, і зараз металургійні підприємства змушені закуповувати її майже в 2 рази дорожче, ніж у сусідніх країнах Європи.

    Крім того, вартість логістики за останні кілька років збільшилася у 4-6 разів. До прикладу, витрати на доставку залізної руди становлять до 40% у собівартості відповідної продукції. «Ми стаємо просто неконкурентоспроможними», — пояснив він.

    Каленков додав, що підприємства ГМК працюють в режимі виживання з 2022 року.
    «Ніхто з підприємств не отримує прибуток уже 2,5 роки. Більше того, ми зберігаємо трудові колективи, платимо зарплати. Тиск у собівартості це головне. І у компаній зараз навіть немає можливості взяти гроші на глобальному ринку через воєнні ризики. Тому перекритися до перемоги ми теж не можемо», — пояснив він.

    Іноді вартість логістики є настільки високою, що повністю зʼїдає дохідність у певних товарних групах, додав перший заступник генерального директора компанії «Інтерпайп» Денис Морозов, також присутній на заході. Він зауважив й високу вартість електрики, яку змушена платити компанія, яка оперує енергоємним електросталеплавильним виробництвом.

    Серед інших проблем, з якими стикаються українські металурги, говорили про воєнні ризики. Зокрема, за словами Каленкова у Покровську, який знаходиться під загрозою захоплення з боку російської армії, розміщено важливе для української металургії підприємство з видобутку коксівного вугілля, а його втрата суттєво послабить галузь. Без доступу до місцевого вугілля металургійні підприємства будуть змушені суттєво скоротити виробництво сталі — до 2-3 млн тонн на рік. Таке скорочення дорівнює втраті кількох відсотків ВВП країни, зауважив Каленков.

    За словами Морозова, близькість бойових дій негативно впливає на роботу трубного виробництва «Інтерпайп» в Нікополі, оскільки через обстріли і тривоги доводиться зупиняти виробничий процес. Разом із тим компанія намагається утримувати темпи виробництва.

  • Метінвест доведе потужність власної генерації до 80 МВт до кінця року

    Група Метінвест уклала угоди на 36 млн доларів на постачання газотурбінних станцій сукупною потужністю 30 МВт. Обладнання мають встановити на підприємствах групи в листопаді цього року, повідомив в інтерв’ю українській редакції Форбс генеральний директор компанії Юрій Риженков.

    Він також зазначив, що Метінвест уже має 50 МВт встановленої генерації на випадок екстрених ситуацій, зокрема, щоб спокійно зупинити виробництво у разі втрати потужності з енергосистеми.

    «80 МВт не покриють нашу потребу. Але і на 100% забезпечувати себе генерацією в нашому випадку не дуже розумно. Велика централізована генерація – це все одно більш ефективно і екологічно. Сподіваємось, що нашим енергетикам вдасться відновити і стабілізувати енергосистему», — сказав Риженков.

    За даними керівника Метінвесту, компанія є найбільшим споживачем електроенергії в Україні. Наразі підприємства групи споживають більше 550 МВт, а до втрати маріупольських активів ця цифра сягала 1000 МВт. Це «співставно зі споживанням Києва», додав Риженков. Щоб покрити такі потреби в електриці, Метінвесту треба вкласти більше $500 млн у нову генерацію.

    Дискусії в компанії щодо доцільності створення додаткових генеруючих потужностей тривають. Розглядаються варіанти, коли власна генерація забезпечуватиме від 10-15% до 50% від потреби.

    «Просто в нашому кейсі, моя думка, нам потрібно інвестувати в оновлення металургійної галузі. Ми не можемо робити все: і енергетику, і металургію. Є ДТЕК, хай займається енергетикою а ми будемо будувати металургію, – зазначив Риженков.

    Він також згадав про можливість імпорту електрики із сусідніх країн, зауваживши низку повязаних із цим складнощей. Зокрема, аукціони на доступ до перетину є добовими, тож бізнес не може купити перетин на місяць, півроку або рік і мати прогнозованість у цьому питанні. Крім того, вартість доступу до перетину часто є дуже високою через ажіотажний попит. Його спричиняє рішення уряду, відповідно до якого підприємства мають імпортувати 80% електрики від споживання, щоб її не вимикали.

    «Тому, коли приходимо на аукціон, то викуповуємо перетин за будь-яку ціну. У нас немає іншого вибору. Або переплачувати, або зупинятись. Ми неодноразово звертали увагу керівництва країни на цю проблему. Сподіваюсь, нас почують в Міністерстві енергетики. Нам потрібні довгострокові контракти. В ЄС ви маєте прогнозованість на місяці. В Україні – на добу», — резюмував він

  • Україна веде переговори з Європою щодо розширення імпорту е/е – Шмигаль

    Україна веде діалог із європейськими партнерами щодо розширення імпорту електроенергії з 1,7 до 2,2 ГВт. (далее…)

  • Україна у серпні скоротила імпорт е/е на 43%

    Україна у серпні 2024 року скоротила імпорт електроенергії на 43% (далее…)