Метка: гзк

  • Доступ до зовнішнього фінансуванні допоможе Метінвесту відновити та повністю завантажити металургійне виробництво — топ-менеджер

    Група Метінвест потребує повноцінного доступу до іноземних ринків капіталу для реалізації ключових проєктів з відновлення виробничих потужностей. За словами операційного директора компанії Олександра Мироненка, це дозволить збільшити завантаження металургійних комбінатів в Україні на 25% і таким чином вийти на довоєнні обсяги виробництва.

    «Ми чітко розуміємо, що зможемо наростити металургійне виробництво на ті 25%, на які ми зараз недозавантажені. Для цього нам потрібно відновити дві домені печі. А щоб їх відновити, потрібні кошти. Ми чекаємо, поки в нас з’явиться доступ до зовнішніх ринків фінансування, тому що мова йде про сотні мільйонів доларів», — зазначив Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    У гірничо-збагачувальному сегменті три з чотирьох ГЗК вже працюють на повну потужність. Водночас Інгулецький ГЗК залишається зупиненим, як зауважив представник Метінвесту, через високі тарифи на електроенергію, що робить його продукцію неконкурентною. За словами Мироненка, це питання потребує додаткового обговорення із урядовцями.

    «В нас є чіткий план, як відновити це виробництво, але нам потрібно подивитися разом (із державою — ред.), як ми можемо створити передумови для його запуску. Це додасть, як мінімум, ще 12 млн тонн залізорудної сировини на експорт, з якої держава зможе залучати кошти у вигляді податків, і створить близько 2 тис. робочих місць у Кривому Розі», — сказав Мироненко.

    Попри труднощі воєнного часу Метінвест зміг адаптуватися до нових умов, що дозволило компанії відновити поточні інвестиції в українські активи, які дозволяють підтрмувати їх роботу.

    «Цього року ми інвестували 20 млн дол. у відновлення доменної печі на Кематсталі. Будуємо установку згущення відходів на Північному гірничозбагачувальному комбінаті, яка забезпечить роботу комбінату на десятки років наперед. Наступного року також плануємо досить суттєву інвестиційну програму по відновленню українських фондів», — сказав топ-менеджер.

    Водночас у компанії наголосили, що згадані вище кроки можуть бути реалізовані у короткостроковій перспективі, тоді як масштабна модернізація металургійних потужностей під зелене виробництво запланована на етап післявоєнного відновлення України.

     

  • «Каметсталь» освоїла виробництво молольних куль підвищеної твердості для ГЗК

    Завод «Каметсталь» (гірничо-металургійна група «Метінвест») на кулепрокатній ділянці прокатного цеху освоїв виробництво 100-міліметрових молольних куль (далее…)

  • Об’єднаний ГЗК Метінвесту сплатив 1,1 млрд грн податків за перший квартал

    За перший квартал 2025 року Об’єднаний ГЗК Групи Метінвест, який включає Північний, Центральний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати, перерахував до бюджетів всіх рівнів 1,1 млрд грн, повідомила пресслужба компанії.

    «За три роки повномасштабної війни ГЗК Метінвесту адаптувались до нових умов роботи. Ми маємо чіткі цілі та плани дій, які за необхідності корегуємо та продовжуємо відповідально працювати 24/7. Кожен робочий день – це податки, що фінансують медицину, освіту, армію… Ми розуміємо, наскільки важливим сьогодні є вклад в підтримку держави та міст де ми живемо і працюємо», – зазначив генеральний директор ГЗК Метінвесту Ігор Тонєв.

    Серед найбільших за обсягом відрахувань ГЗК у першому кварталі 2025 року стали плата за користування надрами, єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб. Також вагома частка відрахувань – плата за землю та військовий збір.

    За 2024 рік сума сплачених податків та зборів Об’єднаного ГЗК сягнула 5,7 млрд гривень. Загалом Група Метінвест з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств у 2024 році збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% проти 2023 року – до 19,8 млрд грн, а за перший квартал 2025 компанія відрахувала 4,4 млрд грн.

     

  • Метінвест у 2025 році спрямує 5,7 млрд грн на підтримку виробництва на ГЗК

    Група Метінвест оголосила про плани спрямувати у 2025 році 5,7 млрд грн на розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Порівняно з минулим роком компанія більше ніж вдвічі збільшила обсяги інвестицій в залізорудні активи. Основні капіталовкладення будуть спрямовані на підтримку ключового обладнання, створення альтернативних джерел електроенергії та облаштування безпечних й комфортних робочих місць, повідомила пресслужба групи.

    Найбільшу частину інвестицій скерують на капітальні ремонти обладнання та споруд комбінатів – понад 1 млрд грн. Тут реалізують інвестиційні проєкти, які забезпечать стабільність виробничих процесів, надійну роботу транспорту та ключового обладнання, виконання якісних показників продукції для утримання конкурентних позицій та зменшать витрати на виробництво залізорудної сировини. Кошти заплановані й на капітальні ремонти обладнання гірничотранспортних, переробних комплексів, енергетичного обладнання.

    Серед пріоритетів також – забезпечення енергетичної незалежності, для того, щоб мінімізувати технологічні ризики для підприємств під час ймовірних відключень електроенергії. Для цього на Північному та Центральному ГЗК планується будівництво газопоршневих електростанцій загальною потужністю близько 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. На ці проєкти сумарно буде спрямовано 1,3 млрд грн.

    Окрім того, у 2025 році починається активна фаза реалізації стратегічного проєкту «Згущення відходів збагачення на ПівнГЗК». Як зазначили в Метінвесті, цей масштабний проєкт направлений на забезпечення транспортування згущених хвостів збагачення на більш високі відмітки хвостосховища після 2026 року. Додатково він дозволить зменшити енергозатрати. У 2025 році планується освоїти 1,4 млрд грн.

    «У 2025-му обсяг капіталовкладень у криворізькі ГЗК збільшений, і як і торік, інвестиційна стратегія компанії сфокусована передусім на збереженні працездатності підприємств. Поки триває війна, реалізація в Україні масштабних інвестпроєктів з модернізації та створення нових потужностей виробництва дуже обмежена. Але, попри складну ситуацію, компанія не припиняє інвестувати в розвиток, коригуючи статті витрат відповідно до потреб і завдань сьогодення. Так, на ГЗК ключовий інвестиційний фокус року спрямований не тільки на підтримку споруд та парку працюючого обладнання, а також на створення енергетичної автономії видобувних підприємств», — зауважив Дмитро Непомнящий, директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК Метінвесту.

    Також актуальною залишається програма поліпшення робочого побуту. Цього року 70 млн грн буде скеровано на створення умов на робочих місцях, зокрема це капітальні ремонти побутових приміщень в адміністративно-побутових комплексах структурних підрозділів комбінатів.

  • Метінвест у 3 кварталі скоротив виробництво залізорудного концентрату на 17%

    За підсумками 3 кварталу 2024 року гірничо-збагачувальні комбінати Групи Метінвест зменшили виробництво загального залізорудного концентрату на 17% проти попереднього кварталу – до 3,347 млн тонн. Обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зменшився на 15% – до 3,231 млн тонн, в тому числі виробництво залізорудного концентрату впало на 16% – до 1,854 млн тонн, а обсяги виготовлення товарних окатків – на 14% до 1,377 млн тонн.

    Такі дані містяться у виробничому звіті компанії за третій квартал і 9 місяців 2024 року. Як пояснив Метінвест, скорочення виробництва пов’язане з низкою факторів, серед яких перебої із постачанням електроенергії, які тривали в Україні із березня по липень 2024 року через російські обстріли та високий попит на імпортну електроенергію. А із серпня спостерігалася несприятлива кон’юнктура на ринку залізорудної продукції, що також позначилося на рівні завантаженості виробництва.

    Водночас на фоні розблокування українських чорноморських портів з серпня 2023 року та збільшення портфелю замовлень на окатки, за 9 місяців 2024 року виробництво загального залізорудного концентрату збільшилось на 63% р/р – до 12,239 млн тонн. А виробництво товарної залізорудної продукції виросло на 84%, до 11,446 млн тонн, в тому числі виробництво товарного залізорудного концентрату зросло в 3,1 рази – до 6,876 млн тонн, а товарних окатків – на 15% до 4,570 млн тонн.