Ellyt, always here

Метка: єс

  • Україна отримала від ЄС €1 млрд у межах програми ERA Loans

    Україна отримала восьмий транш від ЄС обсягом 1 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (далее…)

  • Із Польщі до Китаю почнуть курсувати регулярні контейнерні потяги за новим маршрутом

    Перший контейнерний потяг із товарами з країн Центральної та Східної Європи вирушив з Варшави до Китаю, відкривши нове залізничне сполучення між Польщею та Азією. За запуск маршруту відповідала компанія PKP Cargo Connect у співпраці з китайським оператором Henan Zhongyu International Port Group.

    Як зазначило польське видання gazetaprawna.pl, у вересні до КНР вирушать три потяги, а після узгодження всіх деталей вантажі курсуватимуть між країнами раз на кілька днів.

    «Ми давно співпрацюємо з цим оператором. До сих пір контейнери, що перевозяться залізницею, завантажувалися товарами тільки на шляху з Азії в Європу. Тепер ми вперше спільно організували сполучення, завдяки якому контейнери будуть експортувати товари з Європи в Азію», — зазначив Представник PKP Cargo Connect Матеуш Ізидорек вел Жидорек.

    Контейнерні потяги відправлятимуться від вантажного терміналу у Варшаві, куди експортні товари із різних регіонів Польщі та сусідніх країн доставлятимуть вантажівками. Перший потяг нового сполучення повіз до Китаю польське взуття, автокомплектуючі місцевих заводів та чеське пиво.

    Зазначається, що доставка товарів із Польщі до Китаю залізницею займає близько 11-13 днів, що майже втричі швидше за морські перевезення. Водночас витрати на залізничну логістику можуть бути вищими.

    Як пише gazetaprawna.pl, новий маршрут між Польщею та Китаєм створює можливості для пожвавлення перевезень на Новому шовковому шляху, основний маршрут якого веде через термінал у польских Малашевичах, що поблизу білоруського кордону. Після початку широкомасштабної війни Росії проти України у 2022 році важливість цього маршруту знизилася, однак тепер його роль знову зростає, додає видання.

  • Україна та ЄС розпочали скринінг за останнім Кластером

    8 вересня Україна розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за переговорним розділом 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» (далее…)

  • «Боротися за ринки непросто, але можливо»: великий бізнес розказав, як українська прописка впливає на торгівлю зі світом

    Період розуміння українського бізнесу в Європі закінчився, коли ЄС відмовився продовжувати режим преференційної торгівлі для України, і тепер українським експортерам доводиться боротися за присутність на ринках не тільки Європи, а й загалом світу в жорстких конкурентних умовах, зазначив Юрій Мельник, заступник голови правління МХП під час виступу на форумі Радіо НВ «Україна як Бренд».

    «Великий період розуміння українського бізнесу ми вже пережили. 5 червня 2022 року ЄС запровадив преференційний режим торгівлі для України. На сьогодні цей режим завершений. Зараз ми вже у жорстких квотах, а поза квотою ти або не везеш, або платиш податки. І за кожну позицію на сьогодні треба боротися, відстоювати її. І тут без симбіозу, коли бізнес ініціює, а держава підтримує, і веде цей напрямок, не обійтися. Особливо це стосується аграрного сектору економіки. Тому боротись за ринки непросто, але можливо. На прикладі МХП — ми постачаємо продукцію до 70 країн. За період війни було відкрито близько 10 країн. Це спільні потуги бізнесу і держави, дипломатів. Ці можливості даються не просто, але цим варто займатися», — зазначив він.

    Оцінку представника МХП підтвердив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз, за спостереженнями якого, до присутності українського бізнесу за кордоном можуть ставитись із розуміннями, допоки це не сприймається як загроза місцевому бізнесу.

    «Всі сусіди, поки питання не торкається економіки. Тільки но заходить мова про вихід українського продукту на їхній ринок, починаються проблеми. Забувається, що ми працюємо в умовах війни», — зауважив він.

    При цьому Водовіз наголосив, що в ЄС, до прикладу, досі немає повної заборони на імпорт сталі з Росії. «Наш основний конкурент в Європі зараз — це Росія. Це нікуди не ділося. Проте європейські чиновники на це просто закривають очі», — зауважив він.

    Так само не завжди результативним є діалог бізнесу із владою в Україні, хоча в уряді не відмовляються від комунікації з компаніями, зауважив топ-менеджер МХП. Водночас є питання, пов’язані із діяльністю українського бізнесу за кордоном, які залежать виключно від держави. Зокрема, це відкриття нових ринків, сертифікація виробництв, підтримка позицій на вже доступних ринках. «Це дуже важливо, оскільки це відкриває нові можливості. І ми показали це на прикладі тих ринків, які колись для нас здавалися недосяжними. Приклад Канади, з якою маємо зону вільної торгівлі. Ми там розширюємо присутність попри дорогу логістику і мита, і цей ринок нам забезпечила держава з точки зору міждержавних процедур», — розказав він.

    Інший важливий аспект, про який згадав Олександр Водовіз, полягає у вирішенні спірних питань, що виникають у стосунках із основними торговими партнерами. Він нагадав, що із 1 січня 2026 р. в ЄС набере чинності CBAM (carbon border adjustment mechanism), який передбачає необхідність для імпортерів низки товарів, включно зі сталлю, добривами, цементом, електроенергією, тощо, сплачувати додаткові платежі за викиди вуглецю в процесі виробництва. Українські експортери висловлювали сподівання, що Київ та Брюссель досягнуть угоди про відтермінування цього механізму для України через війну, хоча наразі успіх переговорів не очевидний.

    «Чи працює тут влада? Так, працює. Є (віце-прем`єр із європейської та євроатлантичної інтеграції — ред.) Тарас Качка, який цим інтенсивно займається, його сприймають і слухають європейці. Але чи вони встигнуть за півроку щось зробити, щоб ми не платили додатковий податок. Це велике питання, і ми не розуміємо, як цей процес відбувається», — резюмував Водовіз.

     

  • ArcelorMittal підвищив ціни на довгий прокат на ринку Європи

    ArcelorMittal, один із провідних виробників сталі в Європі, оголосив про підвищення цін на всі види довгого прокату на європейському ринку на €30/т ($34/т), пише Kallanish. Рішення поширюється на основні категорії довгого прокату, включаючи балки, катанку та арматуру.

    За інформацією учасників ринку, дії компанії зумовлені неможливістю утримувати нинішній рівень цін через високі витрати на виробництво та сировину, включаючи металобрухт, а також через знижену завантаженість потужностей. Цього року компанія, як і інші виробники на півдні та півночі Європи, вже була змушена скоротити виробництво на кількох підприємствах через складні ринкові умови. Ці заходи частково допомогли збалансувати ринок, де попит залишається слабким.

    Джерела на заводах підтверджують, що ціни на довгий прокат перебувають на рівні, який не покриває витрат виробників. Очікується, що майбутнє впровадження механізму CBAM підтримає подальше зростання цін. Деякі інші європейські виробники також розглядають можливість підвищення вартості продукції, тоді як італійські постачальники арматури ще на початку серпня анонсували підвищення перед плановими зупинками на ремонт.

    У північній Європі відзначається поступове відновлення активності після літніх канікул: продавці повідомляють про зростання кількості запитів на довгий прокат. При цьому ціни на імпортний турецький брухт утримуються на рівні близько $340/т CFR – це відповідає січневим показникам. Водночас вартість довгого прокату все ще приблизно на €40/т нижча за рівень січня, що суттєво тисне на рентабельність заводів.

     

  • Потенціал побудови водневої інфраструктури в Україні пов’язаний з попитом в ЄС – ОГТСУ

    Європейський Союз розглядає Україну як потенційного постачальника відновлюваного водню, тому у розробці національних стратегій розвитку водневої інфраструктури необхідно враховувати вимоги європейського водневого регулювання. (далее…)

  • Кабмін підтримав проєкт нового Митного кодексу України 

    26 серпня протокольним рішення уряд підтримав проєкт нового Митного кодексу України. (далее…)

  • Затвердження Радою ЄС збільшених квот на експорт чутливої агропродукції з України очікується у вересні

    Затвердження Радою Європейського Союзу (Council of the EU) оновлення угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС (далее…)

  • Україна отримала €4,05 млрд від ЄС у межах Ukraine Facility та ERA

    22 серпня Україна отримала черговий транш у розмірі 3,056 млрд євро у межах програми Ukraine Facility (далее…)

  • ЄС направить Україні €1,5 млрд прибутків від заморожених активів РФ

    Європейський Союз отримав третій трансфер надзвичайних доходів з заморожених активів Центрального банку Росії у розмірі 1,6 млрд євро (далее…)