Ellyt, always here

Метка: єс

  • Україна планує вихід на нові ринки агропродукції після втрати торгового безвізу з ЄС

    В рамках оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС — наразі відпрацьовуються такі можливості.

    Про це повідомила пресслужба апарату ВР.

    Як зазначається, у планах на 2025 рік вийти на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.

    «Сьогодні український агроекспорт – це $24,5 млрд в рік. А агроекспорт Польщі – $56 млрд. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає $309, а в Польщі $1560. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його», — йдеться у повідомленні.

    найбільшими європейськими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році (МР) стали Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина. Сумарний обсяг імпорту агропродукції до цих країн сягнув понад $6 млрд: Іспанія – $2,7 млрд, Нідерланди – $1,6 млрд; Італія – $1,3 млрд; Німеччина – $1,2 млрд.

    За даними Державної митної служби та Мінагрополітики, станом на зараз з початку 2024/25 МР Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких майже 1,67 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця. Зокрема, з початку поточного сезону експортовано 15, 56 млн т пшениці (у 2023/24 МР – 18,12 млн т), кукурудзи – 21,56 млн т кукурудзи (28,41 млн т — у попередній МР).

  • Надання тимчасового захисту в ЄС біженцям з України у I кв. 2025 року впало на 30,9%

    Кількість нових рішень щодо тимчасового захисту біженців з України у першому кварталі 2025 року в ЄС склала 136,11 тис., (далее…)

  • Металурги в ЄС закликають обмежити експорт брухту на фоні різкого збільшення постачань в США

    Виробники сталі та алюмінію в ЄС закликають Брюссель запровадити експортні мита або обмеження на поставки металобрухту за межі блоку «в найближчі кілька тижнів», щоб зупинити різке збільшення постачань до Сполучених Штатів, викликане торговою політикою адміністрації Трампа, пише Reuters.

    Зазначається, що збільшення до 50% мита на імпортну сталь та алюміній в США призвело до різкого зростання попиту і цін на імпортний металобрухт в Штатах, оскільки він не обкладається додатковими зборами. Європейські виробники попередили, що подальше зростання експорту в США може призвести до нестачі брухту і негативно вплинути на процес декарбонізації в металургії.

    Експорт алюмінієвого металобрухту до США у першому кварталі 2025 року зріс майже втричі у порівнянні з аналогічним періодом торік, склавши 6028 тонн, «перетворивши струмок на повінь», повідомила галузева асоціація European Aluminium, додавши, що США утримуються від експорту брухту. Загалом у першому кварталі ЄС експортував 345 тис. тонн брухту алюмінію.

    європейська сталеливарна асоціація Eurofer, своєю чергою, зазначила, що експорт брухту був зростаючою проблемою для виробників металу в ЄС ще до того, як Трамп ввів мита на імпортну сталь та алюміній, намагаючись стимулювати внутрішнє виробництво в США. Так, у 2023 році ЄС експортував рекордні 19 млн тонн брухту чорних металів, більшість до Туреччини, а також до Індії, Єгипту, Пакистану та США.

    «Брухт — це велика проблема», — сказав генеральний директор Eurofer Аксель Еггерт. «Ми просимо ввести експортне мито на брухт», — сказав він, підкресливши, що більшість країн-виробників, які не входять до ЄС, вже мають такі обмеження. Металобрухт має важливе значення для скорочення викидів вуглецю в металургійній промисловості. Переробка вторсировини, за даними Єврокомісії, дозволяє економити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і 80% для сталі.

    Металурги не можуть чекати, поки блок укладе торговельну угоду з Трампом, перш ніж почати діяти, заявив голова European Aluminium Пол Восс. Вірогідність того, що європейським офіційним особам вдасться досягти домовленостей з США до 9 липня, крайнього терміну, встановленого Трампом, є невисокою. Тож галузеві асоціації закликали запровадити експортні мита або ввести ліцензування експорту, оскільки «надзвичайні часи вимагають надзвичайних дій», зауважив Восс.

  • Україна розпочала скринінг з ЄС щодо транспортної політики 

    24 червня у Брюсселі, Бельгія, розпочалася чотириденна двостороння зустріч делегацій України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу (далее…)

  • ЄС має остаточно обмежити імпорт російської сталі, бо це підриває зелений перехід — Метінвест

    Імпорт з Росії дешевої металургійної сировини та сталевих напівфабрикатів шкодить європейським металургам, створюючи неконкурентні умови для частини компаній, що відмовилися від російської продукції, та підриваючи стимули для переходу на більш екологічне виробництво.

    Таку думку висловила комплаєнс-офіцер Групи Метінвест Ангеліна Чачуна, закликавши ЄС остаточно заборонити ввезення російських слябів та залізорудної сировини в ЄС.

    За її словами, попри дію обмежень щодо імпорту металу з Росії, у 2023 році країни ЄС закупили російської металопродукції на €2,9 млрд, а у 2024 році – на €2,6 млрд. Крім того, за три роки широкомасштабної війни Європа витратила понад €5 млрд на закупівлю російських слябів. Основними покупцями виступили Бельгія (42% обсягів), Італія, Данія, Чехія та Франція, де розташовані заводи, що належать до великих російських металургійних груп.

    «Санкції на російські сталеві сляби діють, але передбачають перехідний період, тож зараз їх можна купувати. Загальна директива ЄС цього не забороняє — це питання внутрішньої позиції окремих країн або бізнесів», — пояснила Чачуна, зазначивши, що вартість російських сталевих слябів в середньому на 80 євро нижча за ціни інших постачальників через доступ до дешевого газу, електроенергії та робочої сили.

    Водночас деякі європейські країни повністю відмовилися від напівфабрикатів із Росії на користь дорожчих альтернатив — з ЄС, Туреччини чи Китаю. Отже, допускаючи російські сталеві сляби на свій ринок, Європа створює нерівні умови для компаній, які принципово їх не використовують, наголосила вона.

    «Така ситуація вже сьогодні шкодить європейським металургам і матиме ще серйозніші наслідки в майбутньому. Адже до 2030 року ЄС планує перейти на зелену металургію, що потребує мільярдних інвестицій у модернізацію підприємств. Компанії, які цього не зроблять, змушені будуть сплачувати високі надбавки, що зробить їхню продукцію неконкурентною навіть на внутрішньому ринку. У таких умовах доступ на ринок дешевих російських слябів підриває стимули для переходу на екологічне виробництво та ставить під загрозу реалізацію кліматичних цілей ЄС», — наголосила представния Метінвесту.

    Вона вважає за доцільне посилити європейські санкції проти російської металургії, зокрема, скоротивши перехідний період для імпорту російських слябів та запровадити додаткові мита на всю російську металопродукцію до вступу в силу остаточної заборони.

    «Паралельно варто обмежити ввезення інших металургійних виробів із країни-агресора— це значно вплине на фінансування війни», — додала вона.

  • Посли ЄС погодилися з пропозицією щодо €300 млн для ВПК України

    Комітет постійних представників ЄС на рівні послів (Coreper) ухвалив мандат на переговори з Європарламентом щодо затвердження Європейської програми оборонної промисловості (далее…)

  • Фінсектор України відповідає вимогам ЄС на 75-77% – НБУ

    Показник, який вимірює відповідність українського фінансового сектору вимогам ЄС, за останніми замірами складає 75-77%. (далее…)

  • ЄП ратифікував Угоду про «транспортний безвіз» між Україною та ЄС

    Європейський парламент підтримав продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом. (далее…)

  • Україна створює Виплатну агенцію для підтримки агросектору за стандартами ЄС

    В Україні розпочато створення Виплатної агенції — державної інституції, яка адмініструватиме фінансову підтримку аграріїв відповідно до стандартів Європейського Союзу. (далее…)

  • Рада ЄС підтримала продовження тимчасового захисту для українців до березня 2027 року

    Рада ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі 13 червня прийняла політичне рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року (далее…)