За роки російсько-української війни бізнес напрацював різноманітні інструменти, які допомагають в адаптації ветеранів до цивільного життя. До прикладу, Група Метінвест створила цілу екосистему, яка поєднує програми реабілітації та медичної допомоги, навчання та перекваліфікації, психологічної підтримки, тощо. Однак компанія постійно оновлює та адаптує свої ініціативи, вибудовуючи відкритий і довірливий діалог з ветеранами. Така комунікація допомагає визначати, наскільки дієвими та потрібними є ті чи інші програми, зазначила Світлана Парова, керівниця проектів з (ре)інтеграції ветеранів Групи Метінвест під час презентації дослідження «Ветеранські ініціативи. Ветеранські політики найбільших компаній України».
Компанія Top Lead провела опитування 200 найбільших за обсягом доходу компаній України, а також проаналізувала дані Міністерства у справах ветеранів та Українського ветеранського фонду щодо особливостей працевлаштування та роботи ветеранів в Україні.
Наразі в Україні зареєстровано 1,3 млн ветеранів, тоді як до вторгнення Росії в Україну їх налічувалося близько 500 тис. Ветерани є важливою групою на ринку праці. Згідно з дослідженням, 90% найбільших компаній мали у штаті ветеранів до 2022 року, а зараз частка таких компаній зросла до 97%. Переважна більшість опитаних бізнесів (83%) зазначила, що вже має різноманітні програми підтримки ветеранів, тоді як ще 17% планує їх впровадити. Найбільш активні в цьому питанні промислові (100%), IT компанії (90%), ритейл (83%) та АПК (82%).
Разом з тим, про впровадження цілеспрямованих політик із працевлаштування ветеранів на свої підприємства повідомили лише 45% компаній. Ще 42% зазначили, що планують впровадити такі політики в майбутньому. Менше половини найбільших українських бізнесів (47%) вказують у своїх вакансіях, що вони доступні для ветеранів.
Разом з тим на ринку праці є низка проблем і перешкод, з якими стикаються ветерани під час пошуку роботи, і які потребують вирішення. Зокрема, близько третини колишніх військовослужбовців відзначили невідповідність зарплат їх потребам (37%) та проблеми зі здоров’ям (36%), що заважають їм знайти бажану роботу. Ще чверть звернула увагу на власний психоемоційний стан (25,5%) та випадки дискримінації (23%).
Під час презентації представниця Метінвесту Світлана Парова зазначила, що компанія у роботі з ветеранами зосереджує увагу не тільки на процесах рекрутингу та онбордингу, а й таких аспектах як адаптація робочого місця, підготовка колективу, створення ветеранських спільнот та проведення реабілітаційних заходів.
Важливу увагу вона приділила програмам фізичного та психологічного відновлення. На підприємствах Метінвесту ветеранам доступні консультації психологів, проводяться групові зустрічі ветеранів з ментором в межах сервісу «Побратим», реабілітація через плавання по програмі «Вільні хвилі» за методикою Дениса Силантьєва, організовуються кемпінги в Карпатах з інтенсивною програмою фізичного, психологічного відновлення та розвитку софт-скілів у супроводі лікарів та псизологів.
Головним критерієм успішності ветеранської політики у компанії вона назвала рівень утримання персоналу. Наразі 80% ветеранів продовжують працювати у Метінвесті після повернення.
«У нас не постає питання кількості програм. Питання скоріше про якість і відкритий довірливий діалог з ветеранами. Це нам допомагає отримати правильний зворотній зв’язок, зрозуміти, які програми в яких аспектах краще працюють, і як їх можна переналаштувати. Якщо подивитися на екосистему всіх напрямків навчання, підготовки колективу, фізичного, ментального здоров’я, це все у нас є і налаштовано працювати. Але діалог і залучення ветеранів до участі — це одна з найважливіших задач», — зауважила Парова.
Досвідом роботи з ветеранами також поділилися представники промислової компанії «Інтерпайп» та групи ДТЕК. Зокрема, Людмила Новак, директорка з комунікацій “Інтерпайп” та кураторка корпоративної патронатної служби, наголосила на важливості підтримки працівників з моменту їх мобілізації у військо. Саме це допомагає побудувати довірливі стосунки і забезпечити повернення ветеранів до звичного місця роботи та свої колективів. Для спілкування з військовослужбовцями в Інтерпайпі створили посади координаторів, які підтримують постійний зв’язок та надають необхідну матеріальну, юридичну та іншу підтримку. А після демобілізації — супроводжують людину в усіх процесах працевлаштування і адаптації до нових умов. «Ми бачимо, що ця історія дуже успішна. Коли людина каже, що демобілізується і планує повертатися, вона одразу набирає координатора. І він організовує весь шлях реінтеграції», — зазначила Новак. Компанія також проводить медичні огляди, оплачує лікування і реабілітацію. За потреби та в індивідуальному порядку підшуковує нові місця роботи в межа компанії, якщо попередня спеціальність недоступна через стан здоров’я.
Керівник проєкту «Проветеран» у групі ДТЕК Вадим Галицький, своєю чергою, додав, що компанія, окрім звичних програм підтримки, також почала працювати над адаптацією робочих просторів саме на виробничих майданчиках до потреб ветеранів. Зокрема, пілотний проєкт був реалізований на одній із вугільних шахт, в межах якого компанія провела аудит просторів та почала працювати над розширенням вхідних отворів, обладнувати робочі приміщення додатковими поручнями для пересування крісел-колісних, монтувати додаткові смуги та індикатори, які допомагають краще орієнтуватися у просторі, тощо. До кінця року планується провести аудит ще на понад 20 об’єктах компанії. Таким чином ДТЕК хоче залучити до роботи більше ветеранів, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. «Зміни, які відбуваються на підприємстві, їх видно, це не косметична історія. Це сигнал колективу, що ми змінюємося і готуємося до повернення ветеранів», — резюмував Галицький.
