Метка: інтерпайп

  • Інтерпайп у 1 кварталі 2025 року сплатив 1,2 млрд грн податків та зборів

    За підсумками 1 кварталу 2025 року українська промислова компанія Інтерпайп перерахувала до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів 1 млрд 231 млн грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяг податкових відрахувань збільшився на 4%, повідомила пресслужба компанії.

    Відрахування до державного бюджету становили близько 863 млн грн, до місцевих бюджетів – 184 млн грн. Ще 184 млн грн Компанія перерахувала як ЄСВ.

    «Компанія продовжує збільшувати відрахування податків та зборів на адресу держави. У 1 кварталі значно зросла сплата ЄСВ через підвищення у березні цього року заробітних плат працівників на усіх активах «Інтерпайпу», що знаходяться у Дніпропетровській області, прифронтовому регіоні, а також Нікополі, який щодня зазнає обстрілів ворожою артилерією та дронами. Проте наш операційний та фінансовий стан є стабільним, доля експорту у загальних продажах перевищує 80%, а також компанія завершує підготовку масштабної інвестиційної програми у потужності із виробництва продукції із великою доданою вартістю», — зазначив Сергій Кузьменко, директор з економіки та фінансів Інтерпайп.

    Інтерпайп спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції. У 2024 році реалізував 511 тис. т трубної продукції та 115 тис. т залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW. Загальна чисельність співробітників становить близько 9,5 тис., серед них понад 1 тис. служать у лавах ЗСУ чи інших силових структур.

  • Повернення Трампом 25% мита на сталь б’є по «Інтерпайпу» і клієнтах в США через дефіцит труб на ринку – топ-менеджер

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» стурбована поверненням президентом США Дональдом Трампом 25%-ого мита на сталь, що не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    «Наші різьбові з’єднання дуже популярні на ринку США, зараз наша команда R&D закінчує розробку нового з’єднання саме під потреби наших клієнтів, кількість яких постійно зростає. Тому тарифи — це негативна для нас історія», — зазначив перший заступник генерального директора «Інтерпайпу» Денис «Морозов під час конференції Business Wisdom Summit 2025, пише Інтерфакс-Україна.

    За його словами, запроваджені США мита ставлять під загрозу обсяги виробництва на трубному заводу «Інтерпайп Ніко Тьюб» у місті Нікополь, яке офіційно визнане зоною бойових дій. Наразі він опинився наче у лещатах: з одного боку рашисти нещадно обстрілюють місто щодня, з іншого – мито Трампа. «Але люди працюють та виробляють продукцію, зокрема, для США та ЄС. Стійкість українців дійсно вражає», — підкреслив Морозов.

    І додав, що незважаючи на загрозу мит та квот, в «Інтерпайпі» є можливості для збереження та зростання на американському та європейському ринку. По-перше, ключовий фактор – це R&D компанії: розробка, освоєння та виробництво нових видів трубної продукції. За три роки, поки була безмитна торгівля із ЄС, група зробила багато інвестицій, опанувала приблизно 250 нових видів продукції. «Інтерпайп» має розробляти та пропонувати таку продукцію, яку не виробляють конкуренти.

    По-друге, «Інтерпайп» планує продовжувати інвестиції. «Наприклад, у Нікополі побудований новий термовідділ вартістю $40 млн, який дозволяє пропонувати клієнтам у США нові продукти із ще більшою доданою вартістю», — сказав Морозов.

  • Нульова квота: Україна запроваджує тимчасові обмеження на експорт металобрухту

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки розглядає варіант повернення ліцензування брухтарів. (далее…)

  • «Інтерпайп» розглядає оренду другого судна для відвантажень на Близький Схід

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» розглядає варіанти оренди (тайм-чартеру) другого судна за маршрутом Одеса – порти Перської затоки, повідомив директор із забезпечення закупівель і логістики компанії Олексій Яновський.

    «Позитивний результат та накопичений нами досвід свідчать про те, що тайм-чартер – вірний напрямок для оптимізації морських постачань. Наразі компанія має певні обсяги відвантажень на Близький Схід, тож готуємося взяти друге судно в оренду для роботи на маршруті Одеса – порти Перської затоки. Наразі йде робота з формування та стабілізації постійного вантажопотоку і підбір потенційних суден-кандидатів для довгострокової оренди», — зазначив він у колонці на ГМК-Центр.

    Торік «Інтерпайп» вперше у своїй історії почав оперувати судном, яке взяв в тайм-чартер. Цей кейс виявився позитивним для компанії не тільки з точки зору економіки перевезень, але і керованості логістики.

    «Напочатку ми його використовували як фідер, доставляючи труби за маршрутом Одеса-Варна. Проте згодом балкер здійснив декілька разів рейси до Батумі, тобто ми диверсифікували маршрути. Таким чином, потенційно, орендоване судно могло б працювати у всьому басейні Чорного моря», — йдеться у колонці.

    За словами Олексія Яновського, головним аргументом для ухвалення рішення про оренду стала вартість перевезення тони вантажу. «За час роботи орендованого судна економія для «Інтерпайпу» на плечі Одеса-Варна склала майже 30%. Тайм-чартер дозволив стабілізувати ритмічність постачань, знизив витрати на оперативну діяльність (у людиногодинах)», — пише він.

    Водночас директор із забезпечення закупівель і логістики повідомив, що у близькій перспективі «Інтерпайп» не буде створювати власний вантажний флот. «Такий варіант обрахований, і за певних умов це рішення є більш ефективним, ніж тайм-чартер. Проте у близькій перспективі компанія його не розглядатиме. Проблема цього кейсу – підвищені зобов’язання та вищі ризики. Окрім того, така серйозна інвестиція має бути абсолютно виправданою. Компанія поки не бачить для себе настільки сталих потоків морського експорту, які окупили б витрати на купівлю власного флоту», — підкреслив Олексій Яновський.

  • Інтерпайп планує закріпитися на ринку пасажирських коліс в Європі

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» активно розширює свою присутність на європейському ринку залізничної продукції. Якщо зараз ринок вантажних коліс Європи вже є «домашнім» для компанії, то наступний амбітний крок – вихід у сегмент пасажирських коліс. Про це розповів директор дивізіону залізничної продукції Олександр Гарькавий під час Саміту експортерів, організованого Forbes Ukraine.

    За словами Гарькавого, компанія постачає залізничну продукцію в усі країни Європи, і наразі на двох із трьох вантажних вагонів ЄС встановлені колеса українського виробництва. Однак «Інтерпайп» у рамках стратегії розвитку до 2032 року планує активно заходити у сегмент пасажирських коліс, що є значно складнішим і технологічнішим, ніж вантажний.

    «Кожен пасажирський поїзд має унікальну конструкцію колеса, а кожен національний оператор залізниць у Європі – власні стандарти, що доповнюють загальноєвропейські. До того ж, сертифікація у світових вагонобудівних корпораціях, таких як Siemens, Alstom та Stadler, – це складний і тривалий процес», – пояснив Олександр Гарькавий.

    Проте у «Інтерпайпу» є суттєва перевага. Компанія вже має успішний досвід постачання пасажирських коліс для швидкісних поїздів Deutsche Bahn. Крім того, компанія володіє власним виробництвом сталі, що дозволяє їй контролювати якість продукції. За рівнем зниження викидів CO2 та карбонового сліду український виробник випереджає конкурентів, що робить його продукцію ще більш привабливою для європейських замовників.

    «Колесо під певний пасажирський поїзд – це розвиток окремого продукту. Для цього потрібна сильна технічна експертиза, більше кваліфікованих інженерів. Ми із оптимізмом приймаємо цей виклик», – підкреслив директор дивізіону залізничної продукції «Інтерпайп».

    У 2024 році «Інтерпайп» реалізував на європейському ринку понад 80 тис. т залізничної продукції. Наразі потужності залізничного дивізіону завантажені на 100%.

  • Інтерпайп уклав контракти із провідними вагонобудівниками Європи – Форбс

    Українська промислова компанія Інтерпайп уклала контракти на постачання залізничної продукції із двома провідними корпораціями Європи, що будують вантажні вагони, — європейським підрозділом американської Greenbrier Group та словацькою машинобудівною компанією Tatravagonka. Про це пише Форбс-Україна.

    Як зазначає видання, упродовж 3 років широкомасштабної війни Інтерпайпу в цілому вдалося не тільки зберегти основні контракти, а й залучити нових клієнтів у Європі, що зумовило перерозподіл у структурі продажів вантажних коліс. «Якщо до війни основними нашими споживачами у вантажному сегменті були вагоноремонтні та лізингові компанії, то наразі ми здебільшого сфокусовані на співпраці з компаніями, що будують нові вантажні вагони», – розповів Олександр Гарькавий, директор дивізіону залізничної продукції Інтерпайп.

    Зокрема, у 2024 році Інтерпайп уклав угоду з європейським підрозділом Greenbrier Group, одним із найбільших світових вагонобудівників, на постачання 5000 колісних пар. Ще один новий контракт підписано зі словацькою машинобудівною компанією Tatravagonka, яка займається переважно виробництвом вантажних вагонів.

    Зазначається, що це вагомий успіх компанії з України, адже зараз Greenbrier і Tatravagonka разом виробляють близько 70% від усіх нових вантажних вагонів у Європі. «Водночас цьогоріч конʼюнктура на європейському ринку несприятлива, вантажоперевезення падають, тому попит на нові вагони зменшується. Це негативно впливає на нас», – підкреслює Олександр Гарькавий.

  • Інтерпайп оголосив про підвищення зарплат для всіх співробітників із березня

    З 1 березня 2025 року українська промислова компанія Інтерпайп підвищує оклади працівникам всіх підрозділів, більшість з яких розташовані в прифронтовому регіоні – Дніпрі, Нікополі та Самарі, йдеться у повідомленні пресслужби.

    Зазначається, що компанія підвищує окладами втретє з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема, оклади зростуть у працівників робітничих спеціальностей, інженерів, фахівців, інших співробітників категорії КСС, а також деяких керівників. Підвищення буде диференційованим: оклади зростуть в залежності від затребуваності професії на ринку праці.

    «Сьогодні компанія забезпечує роботою понад 9 тисяч людей. Ми добре розуміємо, як нелегко працювати сьогодні, і цінуємо внесок кожного. Компанія системно підвищує рівень доходу працівників: тільки за минулий рік оклади зросли до 20% відносно попереднього. Подальше підвищення заробітних плат вплине не лише на покращення ринкової привабливості роботи в Інтерпайп, а також на добробут співробітників, збільшить відрахування до державного бюджету за рахунок податків», — зазначив Андрій Коротков, генеральний директор Інтерпайп.

    Він додав, що компанія також продовжує забезпечувати широкий соціальний пакет, в який входить безкоштовна доставка на роботу, дотації на харчування, медичне страхування, допомога у відновленні житла після обстрілів, подарунки до свят, літній відпочинок для дітей та набір канцелярії для першокласників тощо.

    Загальна чисельність співробітників Інтерпайп становить близько 9,5 тис. Чисельність наших працівників, які служать у лавах ЗСУ чи інших силових структур, перебуває на рівні 950 осіб.

  • Сталь українського походження, зокрема перероблена в ЄС, не загрожує сталеливарній промисловості США – Укрметалургпром

    Загальна вартість сталі, що надійшла до США з України у 2024році, напряму чи через переробку в країнах Євросоюзу, склала $258млн. Це відповідає 0,81% від загального імпорту сталі в США, що становить $31 млрд 639 млн. Це свідчить про те, що сталь українського походження, яка постачалась як напряму з українських заводів, так і через переробку української заготовки в ЄС, не може загрожувати  сталеливарній промисловості США.

    Такого висновку дійшли в об’єднанні підприємств «Укрметалургпром», у заяві якого висловлюється стурбованість рішенням Адміністрації Президента США Дональда Трампа повернути дію 25%-но мита на імпорт української сталевої металопродукції.

    Зокрема, 11 лютого Трамп підписав відповідний указ, яким повернув 25% мито на імпорт сталевої продукції з усіх країн, скасувавши таким чином низку виключень та квот, які діяли для Євросоюзу, Бразилії, Канади, Великобританії та інших країн-постачальників. Також було підвищено до 25% мито на імпорт алюмінію в США. Очікується, що ці нововведення вступлять в дію 12 березня.

    «Укрметалургпром» звернув увагу на формулювання в указі Трампа, згідно з яким США визнають, що українська металопродукція не несе жодної загрози для американської металургійної галузі, оскільки її частка не перевищує 0,5% у загальному обсязі американського сталевого імпорту.

    В той же час, певне зростання обсягів імпорту виплавленої в Україні і переробленої в ЄС сталі відбулося в значній мірі через поставки арматури заводу Promet Steel (Болгарія, завод входить до Групи Метінвест), отриманої з української заготовки виробництва Каметсталь. Хоча, як зазначили в об’єднанні, загальна вартість постачань української сталі, що надійшла в ЄС як напряму, так і через ЄС, все ще є незначною порівняно загальними обсягами імпорту до США, тож не може становити загрози для місцевих виробників.

    «Окрім того, виключення для української сталі, в т.ч., походженням з активів українських компаній в ЄС, з-під дії імпортного мита, є вагомою підтримкою для України в умовах неспровокованої військової агресії РФ, адже дозволяє підтримувати роботу українських металоекспортерів та наповнювати бюджет України», — наголосили в «Укрметалургпромі».

    У разі повернення мит для України, по Групі Метінвест скорочення експорту арматури до США з її болгарського активу означатиме зниження виробництва сталевої заготовки на Каметсталі на 120 тис. т, виробництва залізної руди на 180 тис. т, обсягів залізничних перевезень на 400 тис. т, обсягів перевалки в портах на 200 тис. т, що, в свою чергу, призведе до втрати $58 млн валютних надходжень та зниження податкових відрахувань до державного бюджету на 1 млрд грн.

    Крім того, суттєвих втрат можуть зазнати як постачальники трубної продукціх з України, так і споживачі а США, де місцеве виробництво не в змозі покрити внутрішній попит. Частка імпорту становить 30% від загального споживання труб у США.

    Україна постачає до США безшовні OCTG (Oil Country Tubular Goods) та лінійні труби переважно для нафтогазової промисловості. Всі труби, які експортуються до США, на 100% виробляються в Україні та з української сировини – на трубному заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб», що знаходиться в Нікополі, прифронтовому місті, лише за 4,7 км від окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередніми оцінками, додаткове мито у розмірі 25% призведе до потенційного скорочення виробництва на підприємстві на 36%.

    «Це, у свою чергу, загрожує збереженню колективу заводу та місцевої громади, завдаючи серйозного удару як місту, так і економічній стійкості України», — пояснила профільна асоціація.

    «Укрметалургпром» наголосив на необхідності вжити всіх заходів, щоб переконати США і надалі продовжити дію виключення для України щодо мит на сталеву продукцію, вироблену в Україні та вироблену в Європейському Союзі зі сталі, виплавленої та розлитої («melted and poured») в Україні.

  • Інтерпайп відвантажив партію з 10 тисяч залізничних коліс в Індію

    Наприкінці 2024 року українська промислова компанія Інтерпайп достроково завершила виконання великого контракту на відвантаження 10 000 залізничних коліс для індійського державного підприємства Indian Railways, що оперує усією залізничною мережею Індії.

    Річний контракт передбачав поставку типових вантажних коліс діаметром 1000 мм для піввагонів та критих вагонів типу BOXN Wagon, повідомила пресслужба компанії.

    Зазначається, що окремим викликом стала логістика. Більша частина коліс була відвантажена через морські порти Європи, тоді як останні партії – з українських портів. Криза судноплавства у Червоному морі призвела до збільшення транзитного часу до Індії, оскільки новий перебудований маршрут передбачав огинання Африки. Тим не менш, усі обсяги продукції були доставлені клієнту вчасно.

    «Компанія вже більш ніж 25 років є надійним партнером Індійських залізниць. Це велике замовлення строком на рік було першим відтоді як сталося вторгнення російських військ в Україну, тому для нас було вкрай важливо виконати його успішно та достроково. У січні ми отримали наступне замовлення від Indian Railways, а взагалі у 2025 році плануємо подвоїти обсяг постачання вантажних коліс оператору залізниць Індії», — зазначив Олександр Гарькавий, директор дивізіону залізничної продукції Інтерпайп.

    інтерпайп

  • Інтерпайп розраховує лише на власні ресурси у страхуванні воєнних ризиків на морі

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» розраховує лише на власні ресурси у питанні покриття вартості страховки від воєнних ризиків на морі. Про це повідомив директор із закупівель та логістики компанії Олексій Яновський, коментуючи ситуацію щодо страхування ризиків на морі, зокрема, спеціального страхового механізму «Єдність» (Unity Insurance Facility) та перестрахування від української держави.

    «На жаль, ми не відчуваємо дії вказаних ініціатив та механізмів. Сьогодні ми можемо розраховувати лише на свої ресурси у покритті вартості страховки від воєнних ризиків», — підкреслив він.

    В компанії, 40% продукції якої (залізнична продукція, труби) експортується через порти Великої Одеси, зазначили, що вартість воєнної страховки з моменту запуску так званого «тимчасового коридору» суттєво не змінилася і залишається надто високою.

    «На мою думку, вона не зміниться доти, доки не буде встановлено юридично значущого режиму припинення вогню. Той факт, що в якомусь проміжку часу обстріли носять менш системний і руйнівний характер, не гарантує, що в будь-який зручний агресору момент удару не буде завдано. Тобто ризики нікуди не діваються, отже зберігається і висока вартість страховки», — пояснив Яновський.

    В «Інтерпайп» також підняли питання щодо необхідності отримання компенсації від держави у випадку пошкоджень торгових суден чи вантажів внаслідок дій Росії. Враховуючи невелику кількість таких випадків, на думку Яновського, навантаження на державний бюджет буде незначним.

    «Але сам факт такої політичної волі створює передумови для більшої довіри судновласників, що дасть зростання бажаючих працювати в портах України. Як наслідок, слід очікувати також зниження ставок страхування. Зрозуміло, слід розробити та впровадити простий, зрозумілий та прозорий механізм компенсацій та провести масштабну кампанію стратегічної комунікації», — підсумував він.