Tosyali Holding, одна з провідних компаній у турецькому металургійному секторі, планує витратити $500 млн на придбання заводів у Європі (далее…)
Метка: інвестиції
-
Без прогнозованої податкової та тарифної держполітики інвестиції в Україну не прийдуть – Водовіз
Залучення іноземних інвестицій вимагає прогнозованих підходів держави у сфері податкової і тарифної політики. Без виконання цих умов Україні буде складно зацікавити великих гравців вкладати в гроші у вітчизняні підприємства, сказав голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції «Стратегічні ресурси України: сценарії розвитку галузі надрокористування».
Він зауважив, що бізнес у сфері видобутку і переробки корисних копалин є досить капіталоємним, тож потенційний інвестор має одразу вкласти значну суму коштів у розвиток підприємства. Такими ресурсами можуть послуговуватися лише великі міжнародні гравці, але для них важлива певна стабільність і прогнозованість державних рішень.
«Україна вся засіяна корисними копалинами. Але цей бізнес не про сотні мільйонів, а про мільярди доларів. Чи прийде в цю сферу інвестор, який є представником середнього чи малого бізнесу. Ні, це мають бути великі корпорації. Оскільки щоб розробити родовище і дістати оцю копалину, треба витратити мільярди доларів. Наприклад, щоб розробити таку шахту, як у Покровську, знадобиться близько 10 млрд дол. Першопочаткові інвестиції у подібні проєкти можуть складати близько 3-4 млрд дол. Це тільки щоб під землю добратись. Чи знайдеться у світі компанія, яка захоче вкласти ці гроші при тому, що постійно змінюються тарифи на перевезення, тарифи на передачу електроенергії, зростають податки? Для того, щоб йшли інвестиції, має бути якась стабільність», — зауважив Водовіз.
Варто також враховувати, що проєкти у добувній галузі мають дуже великий строк окупності. Він згадав дані із презентації Ernst&Young, яка також демонструвалася під час заходу, згідно з якою шлях інвестора від отримання ліцензії та оформлення дозвільної документації до запуску збагачувального виробництва займає в середньому 18 років.
«Найкращим критерієм того, чи все в нас добре в країні з точки зору видобувної промисловості є те, скільки в Україні відкрито нових шахт та збагачувальних фабрик за останні 20 років. Так, у нас є окремі проєкти на стадії feasibility. А готових – нуль. Це і відповідь», — зазначив Водовіз.
Зараз ситуація, за його оцінкою, складається так, що український бізнес радше самостійно інвестує власні кошти у розвиток і підтримку діяльності діючих підприємств. «Ми продаємо за кордон і звідти інвестуємо сюди. У нас в середньому на рік 1 млрд дол. Інвестицій. Чи багато таких бізнесів, які можуть вкладати такі гроші лише в підтримку поточної діяльності?, — запитав Водовіз.
Крім того, він звернув увагу, що робота в умовах війни додає складнощів бізнесу і просив уряд враховувати це, в тому числі в процесі інтеграції та імплементації європейського законодавства.
«Позиція Брюсселя є дуже жорсткою. В чому вона полягає: є законодавство ЄС і ви його або приймаєте, або ні. І це не переговори. Турбує позиція наших урядовців, які погоджуються з тим і кажуть бізнесу, що нічого зробити з європейськими вимогами не можуть. Але ж у нас війна, зовсім інша економічна ситуація. Наприклад, металургійним заводам в Європі виділяють гранти на екологічну модернізацію. У нас такого немає. І ми не можемо відповідати європейським нормам. Прохання до урядовців звернути на це увагу», — резюмував він.
-
ЕКА розраховує на пожвавлення страхування інвестиційних кредитів після законодавчих змін
Експортно-кредитне агентство очікує на законодавчі зміни, які дозволять у повному обсязі використовувати мандат на страхування інвестиційних кредитів, повідомив голова правління ЕКА Руслан Гашев в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
ЕКА отримало можливість страхувати інвестиції з минулого року, однак агентству не вдалося широко впровадити цей продукт через невідповідність законодавства.
«Нам необхідно було трохи технічно підкоригувати формулювання в законі, яке давало б нам такий мандат. Це було запущено і зараз ця правка внесена в проєкт закону про національну установу розвитку, її підтримав Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики до другого читання. Очікуємо, коли її буде проголосовано. На нашу думку, це суттєво збільшить попит тих-таки банків щодо страхування інвестиційних кредитів у нас», — пояснив Гашев.
Він вважає, що завдяки роботі законодавців ЕКА зможе змінити продукт страхування інвестиційних кредитів, і «він піде більш активними темпами на ринок».
ЕКА також розраховує на збільшення статутного капіталу із 2 до 7 млрд грн. Гашев визнав, що минулого року досягти цієї цілі не вдалося «через те, що країна перебуває в стані війни, держбюджет зазнає суттєвого навантаження». Крім того, за його словами, існують різні бачення щодо способів досягти цього показника. Наразі ЕКА співпрацює з цього питання з Міністерством економіки.
«Капітал нам потрібен не так для виконання наших поточних зобов’язань, як для масштабування діяльності. Ми витримуємо абсолютно всі нормативи, з цим у нас немає проблем. Якщо подивитися на нашу статистику, то в 2023 і 2024 роках обсяг підтриманого експорту плюс-мінус однаковий. Якщо ми говоримо про необхідність його нарощувати, то це робиться шляхом збільшення капіталу, оскільки це залежать від обсягу відповідальності. Раніше ми мали запити від страхувальників на більший обсяг відповідальності, але не могли його задовольнити», — пояснив він.
Гашев також підтвердив, що ЕКА разом з Мінекономіки ведуть переговори з одним зі «значущих гравців на ринку страхування експортних кредитів та інвестицій» щодо придбання частки акцій українського агентства. Це може бути одним із варіантів збільшення статутного капіталу.
«Один із потенційних інвесторів виявив зацікавленість, і на даний момент у нас продовжуються контакти з цього приводу, вже за участю Міністерства економіки», — зазначив він.
Згідно із законодавством, 51% акцій ЕКА має залишатись у власності держави. Водночас, як зазначив Гашев, на даному етапі ще зарано говорити про те, яку частку і за яку суму може придбати той чи інший інвестор.
-
ЄБРР планує цього року інвестувати в Україну €1,5 млрд
Європейський банк реконструкції та розвитку оцінює свої цьогорічні інвестиції в Україну в 1,5 млрд євро (1,54 мільярда доларів). (далее…)
-
Bilecik Demir Celik планує інвестувати в додаткові потужності
Турецький виробник сортового прокату Bilecik Demir Celik планує підвищити ефективність своїх операцій, інвестуючи в додаткові потужності. (далее…)
-
Єдиний портфель публічних інвестицій містить вже майже 790 проєктів — Шмигаль
Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій містить 787 проєктів, реалізація яких відповідає стратегічним цілям держави. (далее…)
-
У 2024 році в добувну промисловість України інвестували понад $100 млн – дослідження
Обсяг анонсованих та завершених угод M&A в Україні, включаючи корпоративні угоди, венчурні угоди в технологічному секторі, а також угоди з приватизації державного майна та продажу заставних активів за підсумками 2024 року становив $1,2 млрд (далее…)
-
Knauf побудує завод будматеріалів на Тернопільщині за 150 млн євро
У місті Борщів на Тернопільщині стартувало будівництво заводу Knauf з виробництва гіпсокартону та сухих будівельних сумішей, повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Дмитро Кисилевський.
Проектні потужності нового виробництва — 30 млн. м² гіпсокартону та 320 тисяч тонн сухих сумішей. Інвестиції німецької компанії Knauf у цей проект — 150 мільйонів євро.
Це буде другий завод Knauf в Україні. Перший розташований у Києві. Потужність київського виробництва складає близько 25 млн. м² гіпсокартону та 200 тисяч тонн сухих сумішей. На київському майданчику задіяно 425 працівників, майже половина з яких переїхали з окупованого Соледару на Донеччині. Там німецький інвестор мав потужне підприємство, але наразі воно повністю знищено росіянами.
«З керівництвом Knauf в Україні ми обговорили державні програми розвитку промисловості. Це й стимули для придбання та встановлення енергетичного обладнання, спрощена процедура переведення сільськогосподарської землі у промислову, й індустріальні парки. Також розповів про програму підтримки проектів зі значними інвестиціями (понад 12 млн. євро), яка дозволяє компенсувати до 30% капітальних інвестицій. Ці програми є складовими політики розвитку виробників “Зроблено в Україні”», — відзначив Кисилевський.
У місті Борщів Тернопільської області розташована сировинна база Knauf в Україні — карʼєр гіпсового каменю. Розвіданих запасів вистачить щонайменше на 20 років роботи.
Нагадаємо, за даними Кисилевського, в індустріальних парках України побудовані та будуються 25 заводів.
-
Мінекономіки очікує цьогоріч збільшення прямих іноземних інвестицій на 20%
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україні торік становив $4,2 млрд, цього року в уряді очікують його збільшення на 20%. (далее…)
-
Лише надійні гарантії безпеки для України дадуть можливість залучити інвестиції в «зелену» металургію – CEO Метінвест
Українська економіка зможе побачити значні інвестиції лише після того, як країна отримає надійні гарантії безпеки від партнерів, вважає генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков. В інтерв’ю Bloomberg TV він зауважив, що це також стосується й металургійної галузі та можливості розвивати в Україні масштабні проєкти з виробництва «зеленої» сталі.
«Заморожування війни недостатньо. Ми вже мали такий досвід із Мінськими домовленостями, і всі ми бачили, чим це завершилося. Тож зараз нам потрібні надійні гарантії безпеки для України, й лише це допоможе залучити великі інвестиції в країну, зокрема в зелену металургію. До цього моменту, на жаль, малоймовірно, що до країни надходитимуть значні інвестиції», — сказав він.
Наразі ж приватні інвестиції в Україну фактично призупинені, констатував Риженков, оскільки інвестори очікують на прояснення ситуації. Незначна частка проєктів, які реалізуються, мають прогрес завдяки підтримці урядів європейських чи інших країн світу. Також здійснюються державні інвестиції.
«Я не впевнений, які саме мирні угоди мають бути укладені, але гарантії безпеки мають надійти від наших союзників і партнерів ─ від США та Європи. І вони мають бути досить вагомими, щоб переконати інвесторів, що це справжнє завершення війни, і що Росія не нападе знову за кілька місяців чи років», — додав керівник Метінвесту.
Він оцінив ситуацію в Україні як досить складну і таку, що не сприяє вкладенням, та зазначив, що Метінвест, як гравець на міжнародній арені, вирішив розпочати проєкт будівництва заводу з виробництва зеленої сталі в Італії, що має стати пілотним проєктом, «щоб відновити українську металургійну промисловість після остаточного завершення війни».