Ellyt, always here

Метка: інженерна освіта

  • Метінвест Політехніка оголосила додатковий набір студентів на інженерні спеціальності

    З першого вересня Метінвест Політехніка розпочинає додатковий набір студентів на бакалаврат та магістратуру, повідомила пресслужба Групи Метінвест, яка є засновником вишу. Особливу увагу університет приділяє ветеранам, для яких діє спрощена процедура вступу через онлайн-співбесіду. Це частина стратегії інтеграції військових у цивільне життя через здобуття освіти та нову кар’єру.

    Виш пропонує затребувані на ринку праці освітні програми – від металургії й гірництва до ІТ-технологій, електроенергетики, безпеки праці, бізнес-аналітики та управління модернізацією металургії. Повний перелік напрямів розміщено на сайті університету. Усі програми ліцензовані Міністерством освіти і науки України, проходять державну акредитацію та сертифікацію Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

    Освітній процес у Метінвест Політехніці поєднує онлайн-лекції з практикою на виробничих майданчиках, де студенти отримують реальний досвід роботи з сучасними технологіями. Кожне заняття та стажування спрямовані на те, щоб студент міг одразу застосовувати знання на практиці та розвивати професійні навички для своєї кар’єри. Найкращі проходять міжнародні стажування, зокрема – на заводі Promet Steel у Болгарії або у партнерів, як-от Danieli в Італії, що дає їм унікальний досвід і знайомство з передовими світовими практиками. Таке навчання дозволяє студентам реалізовувати свої знання на виробництві, будувати кар’єру та впроваджувати сучасні інженерні рішення в Україні.

    «Цього року ще можна вступити за додатковим набором і одразу поєднувати навчання з практикою на виробництві, проходити стажування в Україні та за кордоном і будувати кар’єру у провідній промисловій компанії, – зазначають у приймальній комісії університету. – Ветерани та абітурієнти з регіонів, де тривають бойові дії, отримують спеціальні умови, а найкращі студенти можуть розраховувати на стипендії та мотиваційні програми від Метінвесту».

    Метінвест Політехніка робить освіту максимально доступною та ефективною. Гнучкий графік дає змогу поєднувати навчання з роботою. Окрім контрактної форми, студенти можуть скористатися програмою замовлення від Метінвесту й навчатися за кошти компанії. Додатковою можливістю є державна ваучерна програма для дорослих, що дозволяє безкоштовно здобути другу освіту або перекваліфікуватися.

    Метінвест Політехніка дбає про соціальну підтримку вступників. Абітурієнти з територій, де тривають бойові дії, мають право на пільгові умови. Ветерани користуються спрощеною процедурою вступу. Окремим напрямом є підтримка дівчат в інженерії – університет заохочує молодих жінок обирати технічні спеціальності, створюючи інклюзивне середовище без бар’єрів.

    Метінвест Політехніка – університет нового покоління, що поєднує сучасну інженерну освіту з можливостями для особистісного й професійного розвитку. Студенти долучаються до наукових гуртків, студентського самоврядування та міжнародних проєктів. Після випуску вони отримують конкурентні переваги на ринку праці, а найкращі – перше робоче місце у Групі Метінвест та додаткові мотиваційні програми від компанії.

    Детальні умови вступу можна дізнатися у приймальній комісії за телефонами +38 (095) 070-06-37, +38 (067) 760-49-71 або написавши на електронну адресу pk@mipolytech.education.

    Нагадаємо, раніше Метінвест Політехніка оголосила про запуск програми подвійних дипломів у партнерстві з Дніпровською Політехнікою.

  • Метінвест Політехніка виховує кадри не тільки для групи, вона працює для всієї галузі — HR-директор Метінвесту

    Технічний університет «Метінвест Політехніка», засновником якого є Група Метінвест, навчає спеціалістів не тільки для потреб групи, оскільки частина випускників згодом працюватиме на інших підприємствах гірничо-металургійного комплексу країни. І в цьому полягає мета вишу, діяльність якого спрямована на задоволення потреб усієї галузі та ширше — української промисловості, зауважила Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест під час форуму Forbes University.

    «Безумовна перевага нашого вишу це практична спрямованість, орієнтація на задачі бізнесу та індустрії, а не тільки Метінвесту. Я підкреслюю — Політехніка працює не тільки для Групи Метінвест, вона працює для всієї галузі, для всієї промисловості», — наголосила вона.

    Метінвест вирішив створити власний університет для комплексного та системного вирішення проблем у промисловості та гірничо-металургійні галузі, однак під час широкомасштабної війни до цієї мети додалися нові виклики, що постають перед промисловістю, зокрема, питання нестачі кваліфікованих працівників.

    «Наша ідея полягала у тому, щоб створити центр народження нової науково-технічної думки. Ми також хочемо, щоб університет був місцем, де формуються фахівці, здатні провести промислові підприємства через грандіозні виклики сучасності, такі як декарбонізація, діджиталізація, тощо. Тому це не просто заклад освіти. Це стратегічне підприємство групи, що має вирішувати кадрові питання групи і галузі, щоб у майбутньому ми мали фахівців, які здатні трансформувати промислові підприємства не тільки в межах нашої групи, а й загалом нашої країни», — зазначила директорка з персоналу Метінвесту.

    На думку Петрук, Метінвест Політехніка є одним з кращих прикладів інтеграції освітніх та бізнес-цілей. «Мабуть, я не назву жодного університету в Україні, який надавав би такі можливості з практичної спрямованості навчання і з надання можливостей для практики та стажування, включно з міжнародним стажуванням, як ми. Минулого року на базі Політехніки вперше запровадили міжнародне стажування на наших підприємствах у Європі, зокрема у Бургасі в Болгарії. Також у планах наші підприємства в Британії, вже маємо угоду з підприємствами в Італії, підписали угоду з Danieli, виробником сталеплавильного обладнання №1 у світі, і маємо широку сітку партнерств із університетами як в Україні, так і за кордоном», — зазначила вона.

    Вона також звернула увагу на те, що виш Метінвесту має сильну наукову складову: викладачів та студентів долучають до проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, які сприятимуть вирішенню конкретних питань та викликів, що постають перед групою.

    Крім того, Метінвест Політехніка є гнучкою у свої підходах, тож університет готовий змінювати навчальні програми під актуальні запити, розвивати партнерства іншими закладами освіти, співпрацювати з батьками та студентами, щоб адаптуватись до їх вимог.

  • Метінвест Політехніка розробляє програму подвійних дипломів у партнерстві з Дніпровською Політехнікою

    Приватний технічний університет «Метінвест Політехніка» розвиває партнерства з іншими технічними вишами України для підвищення престижу і якості інженерної освіти. Зокрема, вже укладені меморандуми про взаємодію із Київською та Дніпровською Політехнікою, а з останнім університетом також ведеться робота щодо розробки програми подвійних дипломів, повідомив ректор Метінвест Політехніки Олександр Поважний під час форуму Forbes University.

    «Нам потрібна не конкуренція, а співпраця. Нам потрібна синергія. Заради цього ми уклали меморандуми з Київською політехнікою, Дніпровською політехнікою. У нас є багато планів, зараз робимо спільну програму подвійних дипломів з Дніпровською політехнікою. Це дуже важливо, оскільки кожен технічний університет має робити все можливе для підвищення престижності інженерної праці. Тоді у нас буде більше можливостей для відбору студентів, матимемо більший набір, більше можливостей для розвитку університетів», — зауважив він.

    Окрім цього, «Метінвест Політехніка» співпрацює із професійно-технічними закладами освіти, що допомагає підвищувати загальний рівень підготовки майбутніх абітурієнтів та розширювати їх уявлення про роботу в гірничо-металургійному секторі. «У нас є такі приклади, де є і експертиза навчальних програм, і безпосередня участь наших викладачів у навчальному процесі, робота з лабораторно-практичною базою. Це важливо, тому що тоді у студентів з’являється розуміння, що ці предмети і дисципліни (наприклад, фізика — ред.) потрібні.

    Поважний звернув окрему увагу на те, що менеджмент Групи Метінвест, яка є засновником та власником університету, бере безпосередню участь у забезпеченні навчального процесу Метінвест Політехніки, а не лише здійснює фінансування вишу. Менеджери компанії долучаються до ухвалення важливих рішень, які стосуються університету, долучаються до формування навчальних програм та в окремих випадках — до викладацької діяльності.

    «Це, на мою думку, перший успішний приклад того, як великий бізнес може створювати свій університет. Мова не тільки про фінансування, а й управління, участь у діяльності. Бізнес і освіта тут є справжніми партнерами», — зауважив ректор.

    Основний фокус команди вишу полягає у побудові освітнього процесу, орієнованого на отримання практичних навичок, зазначив Поважний. Він також звернув увагу на гнучкість у роботі зі студентами та викладачами, наголосив на залученості учасників освітнього процесу до інноваційної діяльності. Зокрема, викладачі та студенти беруть участь в наукових дослідженнях, які проводить Метінвест, і в програмах операційних покращень групи.

    «Це важливо, оскільки ми бачимо можливість і здатність викладачів бути частиною таких програм. Це плюс і для університету, і для бізнесу, тому що ми можемо запропонувати рішення в певних складних ситуаціях», — резюмував він.

  • У Києві відбудеться Forbes University, форум про освіту, яка рухає економіку

    27 серпня у Києві відбудеться Forbes University – простір інтелекту для лідерів, які дбають про довгострокове зростання на основі розвитку людського капіталу.

    Форум обʼєднає на одній сцені лідерів бізнесу, реформаторів вищої освіти та інноваторів з EdTech. Штучний інтелект, демографічні виклики, післявоєнна трансформація – жити по-старому вже не вийде.

    Серед ключових тем:

    • Чи здатні університети змінювати свої організаційні моделі та ефективно використовувати приватні інвестиції?
    • Як університети створюють продукти, яких потребує бізнес?
    • Що роблять керівники університетів, аби зробити програми привабливими для найкращих студентів, а студентів цікавими для найкращих роботодавців?
    • Як штучний інтелект змінює роль викладача і формує нову логіку навчання?
    • Чи готова освітня система до запиту від ветеранів?

    Серед спікерів і учасників форуму: Ярослав Притула, перший проректор УКУ; Наталя Шаховська, ректорка «Львівської політехніки»; Лідія Білас, засновниця мережі освітніх проєктів MRIYDIY; Ірина Вольницька, президентка SET University; Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки; Василь Карпуша, ректор СумДУ; Петро Чернишов, голова наглядової ради Національного авіаційного університету; Бен Нельсон, засновник Minerva University, та інші.

    Не пропустіть можливість почути ідеї, що вже працюють: кейси, партнерства, проєкти, що змінюють університети й економіку знань.

    Квитки можна придбати за посиланням.

  • Популяризація технічної освіти є питанням нацбезпеки та збереження людського потенціалу — Метінвест

    Україна має посилити зусилля, спрямовані на популяризацію технічної освіти, оскільки підготовка відповідних спеціалістів є питанням національної безпеки та збереження людського потенціалу всередині країни, переконаний директор департаменту корпоративних комунікацій Групи Метінвест Олег Давиденко. Саме фахівці зі знаннями у сфері точних та природничих наук згодом будуть залучені до повоєнної відбудови, створення високотехнологічних підприємств та забезпечення сталого економічного зростання країни, наголосив він під час HR Wisdom Summit.

    «На сьогодні технічна освіта в Україні недооцінена. Немає великого попиту на технічні спеціальності, які вимагають поглибленого знання математики, фізики, хімії. Але це питання національної безпеки, збереження людей в Україні, щоб економіка могла працювати, розвиватися і бути сталою. Ми не можемо собі дозволити імпортувати не просто товари, а й знання і спеціалістів. Хто буде тут відновлювати країну? Хто буде створювати нові підприємства, будувати нові заводи, створювати нові потенціали? Це люди, які сьогодні навчаються. А це горизонт планування 5-10-20 років», — наголосив він.

    На думку Давиденка, в цій ситуації бізнес має будувати ширшу екосистему освіти: співпраця зі школами, закладами профтехосвіти, університетами, проводити спеціальні заходи для школярів та студентів, тобто бути залученим на кожній ланці.

    Іноді різниця в підходах і потребах бізнесу та освітніх закладів змушує підприємства відкривати власні виші, які окрім академічної складової пропонують молоді освітні формати, зокрема, сертифікаційні програми та стажування, за допомогою яких вони зможуть отримати конкретні практичні навички. «Молода людина приходить вчитися і вона має розуміти практичне прикладання зусиль і куди вона прийде працювати», — пояснив Давиденко.

    Метінвест уже інвестував 500 млн грн у створення власного закладу вищої освіти — Метінвест Політехніки. За цей час виш випустив близько 300 магістрів, які є висококваліфікованими спеціалістами у гірничо-металургійній сфері. Разом з тим Давиденко наголосив на важливості розвитку партнерств з іншими закладами освіти. «Якщо бізнес не знайде якісного освітнього партнера, він буде створювати свій. Тож це ключова історія для створення цільових, високоякісних і швидких перемог. Освітні заклади також мають бути активні в цьому питанні і самі приходити до бізнесу», — додав він.

    Крім того, важливо пропонувати молоді можливості опанувати професію власне на підприємствах, забезпечуючи роботу навчальних центрів, проводити стажування, тощо. Тобто мова про поєднання підходів, які забезпечують залучення людей у галузь і на підприємство як у короткостроковій перспективі, так і в майбутньому.

  • «Формуємо основу для роботи в повоєнний період»: Метінвест Політехніка відзначає п’яту річницю роботи

    Приватний гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка святкує п’ятиріччя з дня заснування. З цієї нагоди колектив університету, викладачі та партнери отримали подяки від генерального директора Групи Метінвест Юрія Риженкова, повідомила пресслужба компанії.

    «Робота університету — це вже п’ять років успіху. Ми маємо перших магістрів, десятки програм підвищення кваліфікації, і відчуваємо реальну підтримку Метінвест Політехніки в підготовці наших виробничих кадрів. Адже перед нами стоїть завдання закривати дефіцит персоналу — зараз у Метінвесті відкрито майже 4 тисячі вакансій — саме за рахунок власно підготовлених спеціалістів. Попереду — амбітні плани. І ми сподіваємось, що Метінвест Політехніка й надалі залишатиметься флагманом технічної освіти в Україні», — відзначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.

    Університет забезпечує підготовку фахівців через тісну інтеграцію з бізнесом: студенти беруть участь у реальних виробничих проєктах, проходять практику на підприємствах Метінвесту у Кривому Розі, Запоріжжі, Кам’янському та за кордоном. У 2024 році університет започаткував перші міжнародні стажування на підприємстві Promet Steel (Болгарія). А в червні цього року для студентів розпочалася практика в компанії Danieli, що є світовим лідером індустріальних інновацій з офісами в Італії та Австрії. Випускники Метінвест Політехніки отримують кар’єрні пропозиції ще до завершення навчання.

    За п’ять років у виші навчалося понад 1080 студентів, а ще понад 5000 осіб пройшли курси підвищення кваліфікації та тренінги, навчання завершили 267 магістрів. Метінвест інвестував у розвиток закладу 513 млн грн і продовжує фінансувати стипендії та навчання для найкращих студентів.

    Метінвест Політехніка активно розширює наукову діяльність. За п’ять років викладачі університету опублікували понад 230 наукових статей, отримали 10 патентів, видали 15 навчальних посібників і 12 монографій.

    Університет видає «Науковий журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки», де публікуються роботи з металургії, енергетики, гірничої справи, охорони праці, екології та застосування ІТ у виробництві. Також була започаткована міжнародна конференція MININGMETALTECH.

    Університет також розширює міжнародні зв’язки, впроваджує стажування в європейських компаніях і підтримує проєкти відновлення громад в Україні. Попереду — запуск нових спеціальностей у сфері цифрових технологій, екологічної внженерії та енергоефективності.

    «Ми формуємо основу для роботи в повоєнний період: збереження наукового та інтелектуального потенціалу, реалізацію спеціалізованих освітніх програм, таких як «Управління модернізацією металургії», — ділиться планами ректор університету Олександр Поважний.

  • «Метінвест Політехніка поступово стає головним R&D підрозділом в межах Групи Метінвест» — Костянтин Мойсеєнко

    У червні Метінвест Політехніка, приватний технічний університет, який започаткувала Група Метінвест, відзначає своє 5-річчя. Тож UAprom розпитав керівника департаменту управління якістю освіти та акредитації університету Костянтина Мойсеєнко про довід роботи, тренди технічної освіти та особливості залучення студентів на інженерні спеціальності. Він також поділився підходом університету, який поєднує класичне навчання із практикою на підприємствах, забезпечує студентам доступ до сучасних лабораторій, програм бізнес-стажувань на промислових підприємствах за кордоном та залучає охочих до вирішення проблем бізнесу, розвиваючи науково-дослідний напрям.

    Метінвест Політехніка вже має два випуски магістрів, а цьогоріч очікується перший випуск бакалаврів. Як зараз організоване навчання в університеті? 

    Ми комбінуємо дистанційне навчання з очними лабораторними тренінговими сесіями на підприємствах. Студенти вчаться працювати із обладнанням, отримують практичні знання від фахівців і знайомляться з робочими процесами. Університет пропонує понад 20 акредитованих програм – від фахової передвищої освіти до аспірантури. Наш пріоритет це інженерна освіта. І навіть ті програми, які не можна назвати інженерними – менеджмент, або економіка – сфокусовані на бізнес-процесах та особливостях управління саме в промисловому бізнесі.

    В Україні є розуміння необхідності застосовувати більш сучасні підходи у навчанні спеціалістів, адаптовувати освітні простори та наповнення програм до потреб економіки. Про ці пріоритети говорять і в уряді. Яких стандартів ви дотримуєтеся та які сучасні підходи впроваджуєте?

    Ми створюємо лабораторії на підприємствах. Наприклад, у співпраці з комбінатом Каметсталь ми відкрили лабораторію автоматизації, оснащену обладнанням від Siemens та ABB. Вона є унікальною в Україні, оскільки поєднує обладнання від декількох постачальників та дозволяє проводити навчання не тільки для студентів, а й для персоналу відповідних підприємств. У процесі навчання ми також використовуємо англомовну електронну бібліотеку Cortext, завдяки якій студенти і викладачі мають доступ до сучасної технічної літератури. Крім того, замість традиційної академічної мобільності ми розвиваємо напрям бізнес-стажувань, зокрема й на галузевих  підприємствах за кордоном. Ми вже возили групу студентів на Promet Steel в Болгарії, а 2 червня нова група магістрів вирушила на місячне стажування до компанії Danieli, одного з провідних виробників металургійного обладнання у світі. Студенти ознайомляться із технічними і технологічними рішеннями компанії, кращими практиками їх застосування та дізнаються, яким чином досягається певна виробнича культура, оскільки програмою також передбачені екскурсії на заводи європейських компаній, які експлуатують техніку Danieli.

    Як ви обираєте студентів для участі в цих програмах? 

    Відбір проходить на конкурсній основі. Ми звертаємо увагу на бекграунд кандидатів, професійну підготовленість, іноді навіть виробничий досвід. Важливе значення має знання технічної англійської мови. Ми також просимо студентів записати відео, в якому вони розповідають про себе та про те, яку цінність стажування матиме для них як для фахівців у майбутньому. Ми вважаємо, що такі стажування більш корисні для тих, хто навчається на магістерських програмах, оскільки це вже передній край професії.

    Які результати стажувань? Чи мають вони практичне втілення?   

    Так, зазвичай стажування це елемент дипломного проекту, в межах якого наші магістри розробляють конкретні рекомендації для впровадження в роботу бізнесу. Також маємо інші формати, які допомагають реалізувати розробки на практиці. Наприклад, наші студенти брали участь у конкурсі «Ігри заводів» в межах Групи Метінвест. Це ініціатива, де команди студентів із різних університетів розробляють рішення реальних виробничих проблем. Команда Метінвест Політехніки цього року посіла перше місце, і тепер наш проєкт з енергозбереження реалізують на «Запоріжсталі».

    Плануєте поглиблювати співпрацю із бізнесом у цьому напрямі?

    Насправді бізнес часто недооцінює можливості освіти і науки у вирішенні своїх операційних, технологічних чи виробничих проблем. Ми у Метінвест Політехніці розвиваємо цей напрям і співпрацюємо з підприємствами, які мають дуже конкретні запити. До прикладу такі, як зменшення зносу розмелювальних кульок при збагаченні руди. У таких випадках ми формуємо команду, до якої залучаємо в тому числі студентів магістерських програм, які спільно з фахівцями підприємства працюють над пошуком рішень. Залучення студентів до цього процесу є важливим інструментом, який забезпечує результативність освіти. Проблемний підхід — це тренд в сучасній освіті. Такий формат роботи також дозволяє адаптувати освітні програми відповідно до нових отриманих знань.

    Тобто Метінвест Політехніка окрім освітньої виконує також функцію R&D для бізнесу?

    Так, не кожний бізнес може дозволити собі мати власний R&D центр. В такому разі аутсорс це той шлях, який дозволяє вирішити виробничу проблему і оптимізувати витрати. В структурі Метінвесту Політехніка поступово стає мабуть головним R&D підрозділом. Хоча це не виключає будь-яких досліджень, інновацій, модернізацій чи покращень, які існують в операційній діяльності підприємств і навіть не потребують залучення Політехніки.

    Чи звертаються до вас компанії поза межами Групи Метінвест?

    Ця практика є дуже поодинокою. Я так розумію, існують побоювання, що результати досліджень стануть відомі Метінвесту. Однак попри те, що це головний стейкхолдер університету, ми все ж є самостійною організацією, яка дотримується академічної свободи і академічної етики.

    Як ви дивитесь на урядову ініціативу Science City? Чи зможе вона стати дієвим інструментом залучення інвестицій і розвитку науки?

    Ми не долучалися до обговорення цієї ініціативи, хоча варто зазначити, що будь-які спроби, які допоможуть поєднати науку і практику та сприятимуть науковим і освітнім організаціям у пошуку свого місця на ринку, мають право на життя.

    Загалом, ідея наукових парків, спільного використання наукової інфраструктури, яка лежить в основі цієї ініціативи, не нова. Однак важливо, як вона буде реалізована з точки зору правового і економічного забезпечення. Наука вимагає значного фінансування, тож масової появи наукових парків досягнути неможливо. Але якщо ми побачимо два-три дієві приклади, то вони можуть стати основою для того, щоб в майбутньому це запрацювало більш масштабно.

    Якщо буде підтримка з боку держави навіть у формі конкурсного фінансування грантів, то це один шлях залучення потенційних резидентів Science City. Інший — це бізнес. Якщо підприємці побачать, що в освіті і науці України є потенціал корисного використання або отримання конкретних результатів, вони також долучаться.

    Наразі очікується вступна кампанія. Як залучаєте абітурієнтів, на кого орієнтуєтесь і як коригуєте свою стратегію з урахуванням значної міграції та негативних демографічних прогнозів?

    Окрім негативних демографічних тенденцій ми також стикаємось із тим, що люди мало обізнані про інженерні професії та їх переваги, часто вважають професію інженера непотрібною. Тому ми активно працюємо зі школярами в цьому напрямі. Водночас бачимо потенціал у дорослій аудиторії, яка в умовах обмеженого кадрового ресурсу може знайти себе в інженерії.

    В умовах конкурентного освітнього ринку та змін у запитах роботодавців, які все частіше шукають не диплом, а сукупність скілів та знань, ми пропонуємо гнучкі формати навчання. Знання можна здобувати як через ступеневу освіту (бакалаврат, магістратура), так і через мікрокредитні програми. Це світовий тренд — такі моделі застосовують, зокрема, Microsoft із платформою Credentials, яка дозволяє отримати маленькі мікрокваліфікації, пройшовши відповідні курси. Зараз ми намагаємося комунікувати з аудиторією і продавати наші мікропрограми, пов’язані із софтскілами, безпекою праці, тощо. А вже маючи зв’язок із людиною, яка прийшла на мікрокредитну програму, можна запропонувати їй навчання на більш широких ступеневих програмах. Також плануємо великі ступеневі програми розбивати на окремі модулі, які дозволять вивчати окремі теми чи отримувати конкретні скіли. Цей формат також вписується у концепцію освіти протягом життя.

    Насамкінець, Метінвест Політехніка не ставить собі за мету мати 30 тисяч студентів. Наразі у нас навчається трохи більше 700 студентів. І наша мета – 1200 студентів на кожному курсі.

    А як наразі виглядає ринок роботодавців? Які у них запити? Як війна і руйнування промислових підприємств вплинули на попит на інженерні спеціальності? 

    Люди, які бачать перспективу в інженерному бізнесі, який створює засоби виробництва або технології для інших галузей, чутливі до ризику. І треба визнати, що в ситуації тривалої невизначеності такий бізнес, особливо невеликий, залишатиме Україну. Проте є й протилежна тенденція: на все більш вільному полі конкурувати і отримувати вигоду ставатиме легше, тому ті, хто не буде боятися певних ризиків, продовжить розвиватися в Україні навіть в умовах воєнної загрози, як це відбувається, наприклад, в Ізраїлі.

    Наш університет має гірничо-металургійний профіль, тож ми готуємо фахівців для цієї галузі. Разом з тим ми маємо студентів із неіндустріальних регіонів, які вступають до нашого університету, оскільки цікавляться управлінням та організацією роботи промислових підприємств загалом. Тож ми сподіваємося масштабувати нашу профільну програму «Управління модернізацією металургійного підприємства», адаптувавши її до інших галузей: гірництва, робототехніки, автоматизації промисловості, тощо.

    Спільно з Дніпровською політехнікою ми також працюємо над проектом узгоджених дипломів. Таким чином ми зможемо давати загальну інженерну основу, а індивідуальну освітню траєкторію формуватиме заклад, що найкраще спеціалізується у певній сфері — гірництві, металургії, машинобудуванні, залізничному транспорті, виробництві техніки чи дронів.

    До речі, плануєте розвивати освітні програми у сфері MilTech, готувати спеціалістів для потреб оборонних підприємств? 

    Ми займаємося певними дослідженнями і напрацюваннями в цій сфері, однак коментувати їх я не стану. Зазначу також, що зараз цей напрямок сконцентрований у мережі невеликих виробників, які мають дуже вузьку спеціалізацію, знання і необхідні для цього навички. За рахунок цієї дрібності вони не дуже помітні для себе з точки зору розвитку технологій та виробництв.

    В плані навчання ми впроваджуємо окремі модулі,  наприклад, геологічне картографування або використання спеціальної техніки в тому числі у безпекових цілях.

    Яка наразі ситуація з інженерною освітою в Україні?

    Потроху інтерес до інженерних спеціальностей відроджується. Та ж Метінвест Політехніка була створена як засіб збереження і розвитку інженерних шкіл. І зараз ми бачимо, що, наприклад, Київська школа економіки також починає заходити на цей ринок. Причому вони, як і ми, розвивають технічну освіту з фахової передвищої. Це основа, на якій можна було би в перспективі створити всю вертикаль.

    Попит на якісну інженерну освіту зростає. Люди розуміють, що інженерна професія дає можливість добре заробляти. Частина зацікавлення пов’язана з розвитком військового виробництва, зокрема конструюванням, експлуатацією та ремонтом безпілотників.

    Ставлення батьків і дітей до технічних спеціальностей також змінюється під впливом соцмереж, які часто є джерелом інформації про успіхи технологічних стартапів. Це допомагає популяризації інженерії. Вважаю, що для України була б корисною власна програма з популяризації точних і природничих наук, починаючи зі школи.