Метка: каленков

  • Високі ціни на електроенергію роблять продукцію українських металургів неконкурентоспроможною — Каленков

    Вартість електроенергії в Україні є надзвичайно важливим фактором, який чинить критичний вплив на конкурентоспроможність продукції українських металургійних підприємств на світових ринках на всередині країни, зазначив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Енергетика України: стратегії відновлення та розвитку».

    Він нагадав, що у серпні ціна електроенергії для промисловості в Україні сягала 111 євро за МВт/год, що перевищувало показники країн Центральної та Східної Європи, що коливались на рівні близько 90 євро за МВт/год.

    «Але навіть в ті дні, коли наші підприємства, такі як до прикладу АрселорМітттал Кривий Ріг, хотіли би імпортувати якусь частку (електроенергії з інших країн — ред.), вони не могли цього зробити, тому що не було спроможності, яку моли б надати зі сторони Укренерго», — пояснив він.

    Каленков нагадав, що витрати на електроенергію займають значну частку собівартості підприємств гірничо-металургійного сектору, тож зростання цін, яке спостергігається в Україні в останні роки, суттєво впливажє на спроможність бізнесу і наладі підтримувати виробничцу діяльність.

    «Спроможності компаній виживати і далі працювати зараз під великим питанням. Частка електроенергії в собівартості продукції є різною у різних пвідприємств ГМК. Найбільшою вона, звичайно, є у виобників феросплавів, де вона може доходити до 60% для деяких видів продукції. Високою є частка електрики і для електрометалургів. Але зараз навіть для підприємств повного циклу, таких як АрселорМіттал Кривий Ріг, вона суттєво зросла. До широкомасштабної війни ця частка була блищько 7% від собівартості, а зараз — вже 20%. Це робить готову продукцію неконкурентоспроможною», — зауважив Каленков.

    Якщо держава не запропонує ефективні механізми, які дозволять збалансувати ситуацію, великі промислові споживачі електроенрегії, такі як АМКР, будуть змушені знижувати закупівлі електрики, що в кінцевому підсумку може спричинити ефект доміно і негативно вплине на суміжні сектори економіки.

    «Всі розуміють, що від споживачів залежить, буде попит чи не буде, і рівень цін. Якщо, наприклад, не дай Бог таке станеться, піде з ринку АрселорМіттал, зменшить до мінімуму своє виробництво, хоча і зараз цей обсяг менший, ніж міг би бути, це буде втрата попиту на електроенергію, і це буде чинити тиск на ціни та штовхатиме їх до зниження… І по енергетикам це теж вдарить. А чому це може бути ефект доміно? Тому що, наприклад, один комбінат от на підприємстві АрселорМіттал Кривий Ріг, він перевозить десь 8 млн тонн вантажів. В цьому році перевезення на Укрзалізниці впали на десь 10-12%. Без АМКР зникне ще часка вантажів. Що буде з іншими підприємствами, які працюють поруч, із місцевими бюджетами, теж легко передбачити», — пояснив Каленков.

    Він закликав урядові та регуляторні структури, долучені до регулювання роботи енергетичного сектору в Україні, запропонувати мезанізми підтримки енергоємних підприємств, які б допомгли збалансувати ситуацію, зменшивши постійно зростаючі витрати промислрвців на е/е. Зокрема, Каленков закликав державу забезпечити прозорість ринку, створити умови для укладання довгострокових контрактів з Енергоатомом, забезпечити доступ до імпорту електроенергії, включно з можливістю укладати довгострокові контракти на доступ до міждержавного перетину. Він також згадував про можливість запровадити робочі механізми компенсації для енергоємних виробництв за прикладом європейських країн. Наприклад, у Франції 25% атомної генерації продається за фіксовами зниженим тарифом, що сприяє зниженню загального рівня цін на ринку, і Україна, на думку Каленкова, могла б придивитися до такого досвіду.

  • Через рішення НКРЕКП промисловість втратить конкурентоздатність на світовому ринку — Укрметалургпром 

    Рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на послуги із передачі із 1 січня 2025 року на 29,8%, до 686,23 грн/МВт-год, призведе до зростання цін та прискорення інфляції всередині країни, а також до втрати конкурентоспроможності української продукції на експортних ринках і як наслідок зменшення обсягів продажів. Таку думку в коментарі UAprom висловив президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков. 

    Він звернув увагу, що рішення НКРЕКП є непрозорим, оскільки було ухвалено з порушенням процедур. На засіданні не було належного обговорення, а жодні питання бізнесу стосовно розрахунків тарифу не знайшли аргументованої відповіді. Фактично, регулятор став на сторону монополії, і з таким підходом до регулювання бізнес в Україні, що складніший за лоток на базарі, буде знищений, вважає експерт. 

    “На жаль, маємо констатувати, що нормального обговорення не було. Засідання було чистою формальністю. На всі запити, які були у галузей, а мова не тільки про ГМК, а й про хіміків, цементників, феросплавників, відповіді нормальної не було. А вони стосувались, передусім, розрахунку витратної частини. Щоб пропозиції з підвищення тарифів сприймалися бізнесом нормально, треба верифікувати витратну частину. Але, на жаль, і в частині тарифу на передачу електрики, і на диспетчеризацію є окремі пункти, які викликають дуже великі питання”, — зазначив Каленков. 

    Він звернув увагу на значні витрати на закупівлю додаткових послуг, які закладені в розрахунок тарифу на диспетчеризацію — близько 11 млрд грн. “За нашими оцінками ці витрати можуть скласти не більше ніж 4 млрд грн”, — зауважив представник асоціації. Крім того, в частині тарифу на передачу е/е суттєві витрати закладені на покриття технологічних втрат — 14 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж цього року. “Але навіть 12 млрд грн викликали великі питання, оскільки всі спеціалісти вказують на те, що їх можна суттєво зменшити й оптимізувати. Але замість того, щоб працювати над зменшенням втрат, їх збільшують кожного року”, — додав Каленков.  

    У підсумку рішення НКРЕКП вдарить по всім галузям української промисловості, вважає експерт. “Там, де це можна перенести витрати на кінцевого споживача, це буде зроблено і призведе до подальшого зростання цін і пришвидшення інфляції відносно того рівня, який вже є досить високим. Там, де це стосується експорту і зовнішніх ринків, ми просто втратимо свою конкурентоспроможність, менше зможемо продати і отримати валютної виручки”, — пояснив він.

    Загалом, рішення регулятора призведе до непоправних втрат для економіки України, тож контролюючі органи мають звернути увагу на обставини його ухвалення і на завищені розрахунки, які були використані для обґрунтування. “Тому що це викачування ресурсу із реальної економіки, щоб створити можливості для його корупційного використання”, — вважає Каленков.

  • Здорожчання логістики та електрики погіршує позиції українських металургів на світових ринках — Каленков

    Підприємства гірничо-металургійного сектору України відчувають значний тиск на собівартість своєї продукції через зростання витрат на перевезення вантажів, зокрема й залізничним транспортом, а також тарифів на електроенергію, зауважив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Український експорт. Вікно відкривається?», що відбулась у Києві 25 вересня.

    За словами Каленкова, збільшення виробничих витрат позбавляє українські підприємства конкурентних переваг на світових ринках. Зокрема, він зазначив, що вартість електроенергії для промислових споживачів суттєво зросла, і зараз металургійні підприємства змушені закуповувати її майже в 2 рази дорожче, ніж у сусідніх країнах Європи.

    Крім того, вартість логістики за останні кілька років збільшилася у 4-6 разів. До прикладу, витрати на доставку залізної руди становлять до 40% у собівартості відповідної продукції. «Ми стаємо просто неконкурентоспроможними», — пояснив він.

    Каленков додав, що підприємства ГМК працюють в режимі виживання з 2022 року.
    «Ніхто з підприємств не отримує прибуток уже 2,5 роки. Більше того, ми зберігаємо трудові колективи, платимо зарплати. Тиск у собівартості це головне. І у компаній зараз навіть немає можливості взяти гроші на глобальному ринку через воєнні ризики. Тому перекритися до перемоги ми теж не можемо», — пояснив він.

    Іноді вартість логістики є настільки високою, що повністю зʼїдає дохідність у певних товарних групах, додав перший заступник генерального директора компанії «Інтерпайп» Денис Морозов, також присутній на заході. Він зауважив й високу вартість електрики, яку змушена платити компанія, яка оперує енергоємним електросталеплавильним виробництвом.

    Серед інших проблем, з якими стикаються українські металурги, говорили про воєнні ризики. Зокрема, за словами Каленкова у Покровську, який знаходиться під загрозою захоплення з боку російської армії, розміщено важливе для української металургії підприємство з видобутку коксівного вугілля, а його втрата суттєво послабить галузь. Без доступу до місцевого вугілля металургійні підприємства будуть змушені суттєво скоротити виробництво сталі — до 2-3 млн тонн на рік. Таке скорочення дорівнює втраті кількох відсотків ВВП країни, зауважив Каленков.

    За словами Морозова, близькість бойових дій негативно впливає на роботу трубного виробництва «Інтерпайп» в Нікополі, оскільки через обстріли і тривоги доводиться зупиняти виробничий процес. Разом із тим компанія намагається утримувати темпи виробництва.