Ellyt, always here

Метка: металобрухт

  • Спроби УАВтормет допомагати експортерам брухту до Придністров’я повинні кваліфікуватися як державна зрада – експерт

    Усі спроби Української асоціації вторинних металів «УАВтормет» максимально сприяти та допомагати експортерам металобрухту налагодити та суттєво збільшити постачання сировини до проросійського анклаву Придністров’я повинні кваліфікуватися компетентними органами як державна зрада.

    Таку думку висловив президент Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков, коментуючи офіційний лист президента «УАВтормет» Володимира Бублея до в.о. голови Держмитслужби України Сергія Звягінцева із проханням роз’яснити порядок митного оформлення металобрухту при його експорті до Придністров’я. Про це пише Мінпром.

    «Наразі українська металургія знаходиться у вкрай скрутному становищі. Чи не найболючішим є питання дефіциту металобрухту, без якого жодне підприємство галузі не може працювати. Мало того, що експорт цієї стратегічної сировини б’є усі рекорди, а державний бюджет не отримує від цього жодного зиску, адже Україна має із Євросоюзом зону вільної торгівлі, так асоціація брухтарів намагається пролобіювати та максимально спростити експорт брухту до проросійського анклаву, ніким не визнаного Придністров’я», – сказав він.

    За його словами, це не перший раз, коли «УАВтормет» займається лише питаннями експорту сировини. «Після широкомасштабного вторгнення перед брухтозаготівельною галуззю стоїть багато викликів. Це і нестача робочих рук, це і перелік наявних перероблюючих потужностей, це і, врешті-решт, притомне прогнозування здатності брухтарів забезпечити метпідприємства брухтом. До речі, «УАВтормет» досі не надала Кабміну дані формування балансу попиту-споживання брухту, що є обов’язковим за законом», – відмітив президент «Укрметалургпром».

    Він також нагадав, що у серпні, коли ЗМІ почали публікувати інформацію про відновлення поставок брухту до Придністров’я, «УАВтормет» поширила заяву, в якій засудила оприлюднення у інформаційному полі таких фактів. «Але при цьому не було висловлено жодного засудження дій експортерів-брухтарів, які фактично почали торгувати із агресором. В той же час, «Укрметалургпром» вже багато разів підкреслював, що постачання брухту до Придністров’я – це пряма торгівля з агресором та фінансування війни проти України. Це абсолютно неприпустимо, і тому я сподіваюся, що спеціальні служби кваліфікують усі ці дії та наміри як державна зрада», – констатував Олександр Каленков.

    Нагадаємо, що у вересні цього року «УАВтормет» у офіційному листі за підписом свого президента Володимира Бублея звернулася до Державної митної служби України із проханням офіційно роз’яснити порядок митного оформлення металобрухту (код УКТ ЗЕД 7204) при його експорті до проросійського анклаву Придністров’я (пункт призначення – м. Рибниця, отримувач вантажу – Молдавський МЗ).

    «Враховуючи значний інтерес підприємств-експортерів до даного питання та його безпосередній вплив на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, просимо надати офіційну відповідь в найкоротший можливий термін. Працюємо на Перемогу!», – констатував у листі Володимир Бублей.

  • Укрзалізниця прагне використати дефіцит металобрухту, як зброю, проти українських металургів – експерт

    Укрзалізниця прагне використати дефіцит брухту чорних металів на внутрішньому ринку України, у якості зброї, проти українських металургів, аби змусити їх купляти сировину на аукціонах за неринковою ціною та з непривабливими умовами постачання. Таку думку озвучив Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу, у статті Бізнес-порталу UAprom «Укрзалізниця хоче дефіцитом змусити металургів купляти брухт».

    «Судячи за все, Укрзалізниця має намір використовувати дефіцит металобрухту в Україні, як зброю проти металургів, аби змусити їх приходити на аукціони та купляти сировину за невигідною ціною та умовами. Звісно, прямим текстом під час наради цього не було сказано, проте уся поведінка топ-менеджера УЗ та його відмова дослухатися до закликів бізнесу свідчить саме про це. В результаті, скоріш за все, компанія недоотримає запланований на це рік додатковий дохід від продажу брухту, попри отримання такої можливості ще на початку 2 кварталу цього року», – відмітив Володимир Головко.

    Видання нагадує, що у період із травня по серпень УЗ змогла реалізувати усього 28,2 тис. т металобрухту, який був переважно високомаржинальним: осі, колеса, деталі кузовів. «Однак, на аукціони, де виставляється звичайний, негабаритний брухт, обсяг якого найбільший, покупці не приходять. І тому є дві причини: непривабливі умови відвантаження та неринкова ціна», – пояснив Олександр Каленков, президент об’єднання підприємств Укрметалургпром.

    За інформацією журналістів, у типовому контракті із переможцем «брухтового» аукціону УЗ в односторонньому порядку прописала умови EXW (Франко завод). Тобто, це означає, що Укрзалізниця передає брухт у розпорядження покупця на своєму режимному майданчику, який він повинен самостійно або за додаткову плату УЗ вивезти до себе.

    Водночас, увесь брухтозаготівельний ринок України працює на умовах поставки FCA (Франко перевізник), тобто, продавець відповідає за доставку товару до вказаного покупцем місця. Проте Укрзалізниця обіцяє лише розглянути можливість та повернутися із рішенням щодо умов відвантаження лише у жовтні.

    «Ще більш непохитною Укрзалізниця є у питаннях цін на брухт під час аукціонів. Саме їх неринковість бізнес називав головною перепоною для успішного проведення торгів. Виявилося, що УЗ й досі користується довідкою щодо цін, яку вона взяла в ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ще у квітні цього року. Хоча з того часу вартість брухту на ринку зменшилася приблизно на біля 2000 грн/т», — пише видання.

    Цікаво, що присутній начальник відділу кон’юнктурно-цінових досліджень УПЗЕ Іван Богданов підкреслював поточну неактуальність своєї квітневої довідки та пропонував різні варіанти надання УЗ актуальних довідок щодо цінової ситуації на ринку металобрухту. Натомість Євген Шрамко не проявив велику зацікавленість у цих пропозиціях – вочевидь, УЗ має намір й надалі продавати брухт орієнтуючись на ціни, які були у квітні.

    Як зазначають журналісти, рівень додаткового виторгу від продажів металобрухту, запланований Укрзалізницею на 2025 рік, становить 1,8 млрд грн. І станом на зараз цей план виконаний у кращому випадку на 10%.

    «На наступний, 2026 рік УЗ встановила собі більш скромну планку – 1,5 млрд грн. Проте в Кабміні вважають, що компанія має щорічно отримувати не менш ніж 5 млрд грн. від реалізації брухту. Такий орієнтир був озвучений на останній закритій нараді в Мінекономіці, присвяченій проблемам ГМК. Про це ellyt.com/ повідомило поінформоване джерело, знайоме з обговореннями на нараді. Однак з таким підходом до клієнтів, який було продемонстровано минулого тижня, Укрзалізницю чекає чергове фіаско у намаганні залучити гроші для покриття своєї збитковості», — пише видання.

  • Укрзалізницю чекає фіаско, якщо не змінить умови аукціонів із продажу металобрухту – ЗМІ

    Минулого тижня Укрзалізниця презентувала дуже слабкі результати перших аукціонів із продажу брухту чорних металів після їх розблокування. Причина – ігнорування будь-яких слушних закликів покупців щодо зміни умов торгів. Якщо УЗ й надалі буде демонструвати відсутність гнучкості, це призведе до чергового фіаско компанії отримати додатковий дохід. Про це пише Бізнес-портал UAprom у статті «Укрзалізниця хоче дефіцитом змусити металургів купляти брухт».

    Згідно даними Євгена Шрамка, члена правління Укрзалізниці, що відповідає за напрям «Ремонт і виробництво», протягом 4 місяців компанія змогла реалізувати усього 28,2 тис. т металобрухту. «Ті лоти, які все ж вдалося продати УЗ, – це високомаржинальний брухт: осі, колеса, деталі кузовів. Однак, на аукціони, де виставляється звичайний, негабаритний брухт, обсяг якого найбільший, покупці не приходять. І тому є дві причини: непривабливі умови відвантаження та неринкова ціна», – повідомив Олександр Каленков, президент Об’єднання підприємств Укрметалургпром.

    Як пише видання, бізнес вже довгий час закликає УЗ виправити умови відвантаження брухту у типовому контракті, замінивши EXW (Франко завод) на FCA (Франко перевізник). Тобто, наразі Укрзалізниця передає брухт покупцю на своєму режимному майданчику, який він повинен самостійно або за додаткову плату УЗ вивезти до себе. Водночас, бізнес хоче, аби УЗ, як продавець, відповідала за доставку товару до вказаного покупцем місця.

    Це було б і логічно, і зручно для самої УЗ, оскільки приховало б неринкові умови ціноутворення та постійні виставлення рахунків за нові послуги. Проте Укрзалізниця не виказала готовності до швидких змін, пообіцявши повернутися із рішенням щодо умов відвантаження лише у жовтні.

    Крім того, УЗ проявила ще менше зацікавленості до приведення цін на сам металобрухт до ринкового рівня, адже упродовж 4 місяців і до сьогодні намагається продавати сировину за вартістю, яка спостерігалася у квітні цього року. Хоча з того часу ціни на ринку брухту впали приблизно на 2000 грн/т.

    «Рівень додаткового виторгу від продажів металобрухту, запланований Укрзалізницею на 2025 рік, становить 1,8 млрд грн. І станом на зараз цей план виконаний у кращому випадку на 10%. На наступний, 2026 рік УЗ встановила собі більш скромну планку – 1,5 млрд грн. Проте в Кабміні вважають, що компанія має щорічно отримувати не менш ніж 5 млрд грн. від реалізації брухту. Такий орієнтир був озвучений на останній закритій нараді в Мінекономіки, присвяченій проблемам ГМК. Про це ellyt.com/ повідомило поінформоване джерело, знайоме з обговореннями на нараді. Однак з таким підходом до клієнтів, який було продемонстровано минулого тижня, Укрзалізницю чекає чергове фіаско у намаганні залучити гроші для покриття своєї збитковості», — констатує видання.

  • Укрзалізниця хоче дефіцитом змусити металургів купляти брухт

    Минулого тижня Укрзалізниця презентувала промисловим колам перші підсумки відновлення аукціонів із продажу брухту чорних металів. Результати травня-серпня поточного року виявилися, м’яко кажучи, слабкими. Причина – ігнорування будь-яких слушних закликів покупців щодо зміни умов торгів. Судячи за все, УЗ й надалі буде демонструвати відсутність гнучкості, що врешті-решт призведе до чергового фіаско компанії отримати додатковий дохід.

    Під час робочої наради Євген Шрамко, член правління Укрзалізниці, що відповідає за напрям «Ремонт і виробництво», повідомив, що протягом 4 місяців компанія змогла реалізувати усього 28,2 тис. т металобрухту, провівши 77 аукціонів.

    Вочевидь, аби згладити негатив, він повідомив, що на торги виставлено 22,6 тис. т брухту на 200 млн грн. А усього УЗ підготувала до продажу 95,5 тис. т металобрухту, додатково готується ще 131 тис. т сировини. І взагалі Укрзалізниця планує зайняти 8% ринку брухту за підсумками поточного року.

    Більш того, щоб продемонструвати клієнтоорієнтованість та збільшити зацікавленість покупців, Євген Шрамко пообіцяв запровадити строкові контракти на продаж брухту. «Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю», — рекламував сервіс УЗ її топ-менеджер.

    Проте бізнес не випромінював стільки оптимізму. «Ті лоти, які все ж вдалося реалізувати Укрзалізниці, — це високомаржинальний брухт: осі, колеса, деталі кузовів. Однак, на аукціони, де виставляється звичайний, негабаритний брухт, обсяг якого найбільший, покупці не приходять. І тому є дві причини: непривабливі умови відвантаження та неринкова ціна», — повідомив Олександр Каленков, президент Об’єднання підприємств Укрметалургпром.

    Дійсно, під час зустрічі бізнес озвучив наполегливий запит щодо зміни умов відвантаження у типовому контракті із переможцем «брухтового» аукціону. Наразі у документах УЗ у односторонньому порядку прописала умови EXW (Франко завод). Тобто, це означає, що Укрзалізниця передає брухт у розпорядження покупця на своєму режимному майданчику, який він повинен самостійно або за додаткову плату УЗ вивезти до себе.

    Водночас, увесь брухтозаготівельний ринок України працює на умовах поставки FCA (Франко-перевізник), тобто, продавець відповідає за доставку товару до вказаного покупцем місця. І, на думку покупців, має знизити загальну вартість металобрухту, який УЗ виставляє на торги.

    Проте вже на першому гострому питанні уся клієнтоорієнтованість Укрзалізниці скінчилася. Євген Шрамко пообіцяв бізнесу вивчити цю проблему та повернутися із рішенням у жовтні, а поки що запропонував потенційним покупцям диференційовані ціни на послуги навантаження. Наразі діє єдина ставка 1143 грн/т, однак покупці назвали таку вартість послуги зависокою.

    В УЗ вважають, що тимчасовим рішенням може стати запровадження діапазону ціни, яка може варіюватися від 300-400 грн/т до поточного рівня у понад 1,1 тис. грн. Ціна залежатиме від точки, в якій здійснюватиметься навантаження та технологій, які там використовують. «Є різні технології, різні депо, різні регіональні філії, де вантажать по різному», – пояснив Євген Шрамко.

    Ще більш непохитним член правління Укрзалізниці виявився, коли справа дійшла до цін на брухт під час аукціонів. Саме їх неринковість бізнес називав головної перепоною для успішного проведення торгів. Виявилося, що УЗ й досі користується довідкою щодо цін, яку вона взяла в ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ще у квітні цього року. Хоча з того часу вартість брухту на ринку зменшилася на біля 2000 грн./т.

    Цікаво, що присутній начальник відділу кон’юнктурно-цінових досліджень УПЗЕ Іван Богданов підкреслював поточну неактуальність своєї квітневої довідки та пропонував різні варіанти надання УЗ актуальних довідок щодо цінової ситуації на ринку металобрухту. Натомість Євген Шрамко не проявив велику зацікавленість у цих пропозиціях – вочевидь, УЗ має намір й надалі продавати брухт орієнтуючись на ціни, які були у квітні.

    «Судячи за все, Укрзалізниця має намір використовувати дефіцит металобрухту в Україні, як зброю проти металургів, аби змусити їх приходити на аукціони та купляти сировину за невигідною ціною та умовами. Звісно, прямим текстом під час наради цього не було сказано, проте уся поведінка топ-менеджера УЗ та його відмова дослухатися до закликів бізнесу свідчить саме про це. В результаті, скоріш за все, компанія недоотримає запланований на це рік додатковий дохід від продажу брухту, попри отримання такої можливості ще на початку 2 кварталу цього року», — каже Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу.

    До речі, рівень додаткового виторгу від продажів металобрухту, запланований Укрзалізницею на 2025 рік, становить 1,8 млрд грн. І станом на зараз цей план виконаний у кращому випадку на 10%. На наступний, 2026 рік УЗ встановила собі більш скромну планку – 1,5 млрд грн. Проте в Кабміні вважають, що компанія має щорічно отримувати не менш ніж 5 млрд грн. від реалізації брухту. Такий орієнтир був озвучений на останній закритій нараді в Мінекономіці, присвяченій проблемам ГМК. Про це ellyt.com/ повідомило поінформоване джерело, знайоме з обговореннями на нараді. Однак з таким підходом до клієнтів, який було продемонстровано минулого тижня, Укрзалізницю чекає чергове фіаско у намаганні залучити гроші для покриття своєї збитковості.

  • Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає $400–500 додаткової вартості — операційний директор Метінвесту

    Експорт металобрухту з України набув безконтрольного характеру і потребує уваги уряду, оскільки продаж сировини за кордон обмежує виробництво готової продукції та позбавляє країну додаткових надходжень. Таку думку висловив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Він звернув увагу, що обсяги вивезення металургійної сировини зросли з 2–3 тис. тонн на рік до початку широкомасштабної війни до десятків тисяч тонн брухту щомісяця, що завдає суттєвих втрат українській економіці.

    «Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає 400–500 доларів додаткової вартості, які могла б заробити, якщо б цей металобрухт був перероблений на українських підприємствах і надійшов на внутрішній ринок або на експорт у вигляді готової продукції», — наголосив Мироненко.

    Він підкреслив, що це питання потребує термінового вирішення у співпраці з державою, оскільки переробка металобрухту всередині країни дозволила б створювати більше доданої вартості та підтримувати національну економіку в умовах війни.

  • Укрзалізниця пропонує продавати частину металобрухту за довгостроковими контрактами

    АТ «Укрзалізниця» пропонує брухтозаготівельним підприємствам укладати довгострокові договори на реалізацію металобрухту, щоб мати прогнозовані обсяги продажів вторсировини, зазначив член правління УЗ Євген Шрамко під час наради із представниками галузі.

    Зокрема, УЗ пропонує покупцям контракти строком від 6 до 12 місяців із обсягом постачань від 30 тис. тонн металобрухту. Серед інших умов — проведення авансових платежів на рівні близько 40% від вартості закупівлі.

    Низка присутніх на нараді учасників ринку висловила цікавість до пропозиції УЗ, однак зазначалося що річні контракти є надто довгими. Лунала пропозиція скоротити їх строки, а також запропонувати варіанти на кілька місяців.

    «Реалізація (в межах довгострокових контрактів — ред.) і далі відбуватиметься на Prozorro.Продажі. Ми плануємо виставляти лоти, які будуть відвантажуватися у майбутніх періодах», — зазначив Шрамко в коментарі UAprom.

    Запровадження механізму довгострокових контрактів «дасть прогнозований обсяг для покупця, і прогнозований прибуток для УЗ», додав він. Наразі ініціатива знаходиться на етапі обговорення: залізничний оператор чекає від бізнесу оцінки щодо загальної потреби та обсягів брухту, які заготівельні підприємства готові купувати в УЗ.

    Серед інших питань, які виносились на обговорення під час наради, також було впровадження нових умов продажу сировини відповідно до договору поставки FCA, що, на думку покупців, має знизити загальну вартість металобрухту, який УЗ виставляє на торги.

    «Ми беремо на себе зобов’язання сказати, це ефективно чи ні. Тобто проведемо аналітику з урахуванням диференційованих цін на навантаження, змін кон’юнктури ринку та інших факторів», — зазначив Шрамко, додавши, що попередні результати такої оцінки планують обговорити із бізнесом у жовтні.

    Поки триватиме оцінка доцільності переходу до продажів на умовах FCA, УЗ також запропонувала представникам бізнесу повернутись до диференційованих цін на послуги навантаження. Наразі діє єдина ставка 1143 грн/тонну товару, однак покупці назвали таку вартість послуги зависокою. В УЗ вважають, що тимчасовим рішенням може стати запровадження діапазону ціни, яка може варіюватися від 300-400 грн/т до поточного рівня у понад 1,1 тис. грн. Ціна залежатиме від точки, в якій здійснюватиметься навантаження та технологій, які там використовують. «(Є) різні технології, різні депо, різні регіональні філії, де вантажать по різному», — пояснив Шрамко. УЗ планує представити попередні пропозиції з цього питання за 2 тижні.

    Нагадаємо, у травні цього року УЗ відновила продаж брухту після дворічної перерви. За результатами торгів, які відбулися протягом червня-серпня компанія реалізувала 28,2 тис. тонн сировини.

  • Укрзалізниця реалізувала понад 28 тис. тонн металобрухту після 2-річної паузи

    За результатами торгів, які відбулися протягом червня-серпня поточного року, АТ «Укрзалізниця» реалізувала 28,2 тис. тонн металобрухту, повідомив член правління УЗ Євген Шрамко під час наради із представниками підприємств брухтозаготівельної галузі.

    УЗ відновила аукціони з продажу металобрухту в системі Prozorro.Продажі після того як у квітні уряд спростив для компанії процедуру розпорядження майном, дозволивши самостійно продавати його, якщо вартість не перевищує 500 млн грн.

    Перші результативні торги відбулися у червні. Загалом, за три місяці компанія провела 77 успішних аукціонів.

    Наразі до продажу готово ще 95,5 тис. тонн металобрухту, із яких на торги вже виставлено 22,6 тис. тонн. Додатково УЗ готує до продажу ще 131 тис. тонн брухту.

    Серед основних типів сировини, готової до продажу, представлені такі види (за ДСТУ): 3 (брухт сталевий товстий, 47,9 тис. т), 1 (брухт сталевий тонкий, 20,6 тис. т), 9 (брухт негабаритний змішаний для перероблення, 14,35 тис. т). Також пропонуються такі види: 2, 4, 6, 10, 12, 12, 300, 301, 304, 308, 309, 312.

    «Це якісний брухт, і його в наших лотах більша частина», — зазначив Шрамко. За його словами, УЗ буде докладати зусиль, щоб зберігати представлену пропорцію (див. слайд) та пропонувати ринку достатні обсяги якісної сировини.

    «Там буде і більш привабливий і менш привабливий брухт. Коли ми переглянемо ціни навантаження (вартість навантаження товару за тонну; пропонується повернутися до диференційованих цін на відповідну послугу — ред.), менш привабливий може стати більш привабливим, тому що ціна, можливо, буде більш цікава, і він буде більш конкурентним», — зазначив Шрамко.

    За його оцінкою, за умови реалізації запропонованих обсягів металобрухту частка «Укрзалізниці» на ринку заготівлі може скласти 8%.

  • Українські брухтарі після річної паузи почали експортувати до російського анклаву Придністров’я

    Українські заготівельники металобрухту у липні 2025 року, після річної паузи, відновили експорт сировини до Придністров’я – російського анклаву на території республіки Молдова, пише «Бізнес Цензор».

    Як зазначає видання, за даними джерел у Державній митній службі України, експортером брухту, як і минулого року, стала українська юридична особа ТОВ «Д-Камет». В рамках контракту з Молдавським металургійним заводом, що належить російським власникам, компанія спрямувала до анклаву партії брухту залізницею через митний пост «Дністер».

    Згідно експортних документів, країною призначення цих партій металобрухту вказана республіка Молдова. Проте кінцевим місцем поставки є залізнична станція Рибниця, що знаходиться на території Придністров’я.

    Як повідомлялося, на українському ринку спостерігається стратегічний дефіцит металобрухту. Більш того, після широкомасштабного вторгнення російських військ, тимчасової окупації південних та східних регіонів, а також в наслідок руйнування промислових підприємств цей дефіцит почав стрімко зростати. Водночас, експорт цієї стратегічної сировини збільшується досить швидкими темпами.

    Нагадаємо, у серпні 2024 року ТОВ «Д-Камет» вперше з початку широкомасштабної війни в Україні відвантажило 276 тон українського металобрухту на Молдавський металургійний завод.

    Ще у травні 2018 року Рада нацбезпеки та оборони України запровадила низку економічних санкцій щодо фізичних та юридичних осіб, причетних до російської агресії проти України. У цьому списку опинився Молдавський металургійний завод, який на той час був і одним з найбільших споживачів українського металобрухту. Водночас, у березні 2019 року ММЗ вивели з-під українських санкцій без жодних пояснень. 

  • Україна за 5 місяців наростила вивезення металобрухту більше ніж наполовину

    Українські підприємства у січні-травні цьогоріч збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% (далее…)

  • Дефіцит металобрухту змушує металургів реалізовувати немаржинальний напівфабрикат — гендиректор Запоріжсталі

    Дефіцит металобрухту в Україні змушує металургійні підприємства розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат замість продажу готової сталевої продукції, для виробництва якої необхідні значні обсяги брухту. На цьому наголосив в.о. генерального директора комбінату «Запоріжсталь» Тарас Шевченко під час візиту до Запоріжжя першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко.

    Як зазначили на підприємстві за підсумками візиту, керівник «Запоріжсталі» звернув увагу віцепрем’єрки на масовий експорт українського металобрухту за кордон, що, за його словами, і спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини в Україні. На його переконання, металобрухт може і буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в Україні. Зокрема, тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як одна тонна сталі з металобрухту приносить в скарбницю 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.

    Металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. А через його нестачу металурги змушені виробляти чавун замість більш маржинально продукції. Зазначається, що у чотиримісячному горизонті тільки одна «Запоріжсталь» замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.

    «Для української економіки загальний від’ємний ефект складе приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки. Бюджет не отримає додаткових надходжень від сплати більш значних сум податкових та інших видів нарахувань, які можуть та повинні йти на укріплення обороноздатності держави, соціальну допомогу та підтримку ЗСУ», — підкреслив Тарас Шевченко.

    У спілкуванні з віцепрем’єркою він також звернув увагу на нагальність збереження для українських металургів безмитної торгівлі з ЄС, необхідність відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, потребу у встановленні мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень та інших питаннях, які мають важливе значення для збереження металургійного виробництва в Україні.