АТ «Укрзалізниця» відновлює продаж металобрухту в системі Prozorro.Продажі (далее…)
Метка: металобрухт
-
Мінекономіки пропонує встановити нульову квоту на експорт металобрухту з України
В Україні пропонують запровадити режим ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (УКТ ЗЕД 7204) із встановленням нульового обсягу квоти.
Відповідна пропозиція міститься у проєкті урядової постанови, яку підготувало та опублікувало Міністерство економіки. Документ вносить зміни у додаток 1 до постанови Кабінету міністрів від 24.12.2024 № 1481 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік».
У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначається, що забезпечення вітчизняних металургійних підприємств металобрухтом, який утворився на території України, набуває стратегічного значення для безперебійного виробництва і постачання металопродукції для потреб вітчизняного військово-промислового комплексу, машинобудування, відновлення інфраструктури.
Водночас вказується, що через збройну агресію Росії проти України було втрачено не тільки металургійні активи країни, а й найбільші промислові регіони України, які забезпечували основну частину заготівлі металобрухту, що є важливою сировиною для металургійного виробництва. Крім того, у документі йдеться про погіршення умов роботи заготівельних підприємств через забруднення територій вибухонебезпечними речовинами, що суттєвим чином впливає на посилення дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку.
При цьому обсяги експорту металобрухту з України зростають, йдеться у записці. Зокрема, у 2024 році за межі країни відвантажили близько 300 тис. тонн, що у 6 разів більше за показник 2022 року. Станом на березень 2025 року експорту металобрухту з України сягнув позначки у 40 тис. тонн на місяць, що майже дорівнює сумарному обсягу експорту (41 тис. тонн) за два перших місяця поточного року. Очікується, що за умови збереження цього показника загальний обсяг експорту в 2025 році може скласти майже 450 тис. тонн.
«За прогнозами Укрметалургпрому, якщо обсяги експорту металобрухту залишаться на нинішньому рівні – близько 300 тис. тонн в рік – це означатиме потенційну втрату понад 1,5 млн тонн виробництва сталі, і, відповідно недовиробництво близько 1,4 млн тонн металопрокату, що на 200-350 доларів США за тонну дорожчий за чавун, який підприємства розливають та експортують у випадку дефіциту металобрухту, що, у свою чергу, означає, що Україна недоотримає в середньому 0,4 млрд доларів США валютних надходжень в рік, що майже в 5 разів перевищує валютну виручку від експорту брухту», — йдеться у пояснювальній записці.
У документі також вказано, що згідно із законом «Про металобрухт» Кабмін, виходячи з потреби брухту чорних металів, має право запроваджувати режим квотування або повну заборону на експорт металобрухту.
Нагадаємо, дослідження ГМК Центру засвідчило, що у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торгові бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.
Наразі обмеження на експорт брухту запровадили 48 країн, третина з яких повністю заборонила його постачання за кордон. Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту. Зазначається, що за таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.
-
В Україні зібрали понад півмільйона тонн металобрухту в І кварталі 2025 року
Заготівельні підприємства України у січні-березні 2025 року зібрали 505,9 тис. тонн брухту чорних металів, що на 18,5% більше за показник аналогічного періоду минулого року, коли було зібрано 426,8 тис. тонн. Такі дані наводить асоціація УАВтормет.
Протягом І кварталу поточного року на внутрішній ринок надійшло 401 тис. тонн вторсировини, що на 16,4% більше порівняно з І кв-2024. Технологічні запаси брухту на металургійних комбінатах України станом на 1 квітня оцінюються у 20-25 тис. тонн.
За три місяці з початку року експорт металобрухту з України зріс на 32% в річному обчисленні, склавши 80,9 тис. тонн, тоді як у І кв-2024 за межі країни реалізували 61,3 тис. тонн.
У 2024 році в Україні було зібрано майже 1,75 млн тонн металобрухту. На початку поточного року УАВтормет прогнозував зниження заготівлі металургійної сировини на 5-17%, до рівня 1,45-1,65 млн тонн за підсумками 2025 р.
-
«Укрзалізниця» пообіцяла провести 15 травня перший аукціон із продажу металобрухту після 2-х річної паузи
«Укрзалізниця» планує 15 травня 2025 року відновити аукціони із продажу брухту чорних металів після 2-х річної паузи, виставивши на продаж 70 тис. т сировини. Про це бізнес-порталу UAprom повідомило поінформоване джерело на ринку.
«Сьогодні, 15 квітня представники «Укрзалізниці» провели зустріч із бізнесом, зокрема, великими споживачами брухту – металургійними заводами, брухтопереробними підприємствами та невеличкими заготівельниками, стосовно відновлення реалізації металобрухту через аукціони Prozorro.Продажі. Зокрема, мова йшла про обсяги, умови продажу, ціноутворення, тощо. Під час цієї зустрічі, яка була ініційовано самою УЗ, член правління компанії Євген Шрамко повідомив, що перший аукціон планується провести вже 15 травня. Обсяг, що буде виставлений на продаж, — 70 тис. т», — сказав співрозмовник.
За його словами, наступний аукціон відбудеться за місяць після першого, теж із обсягами у 70 тис. т.
«Під час зустрічі Євген Шрамко запевняв бізнес, що усі бюрократичні перепони, що заважали продавати брухт упродовж цих двох років, вже вирішені. Наразі «Укрзалізниця» готова реалізовувати сировину, має на своїх складах більш ніж 200 тис. т металобрухту. При чому, документи на 159 тис. т вже готові», — підкреслило джерело.
За словами співрозмовника, УЗ заявила, що готова відвантажувати споживачам по 20 тис. т брухту на місяць. «Зараз ремонтів майже немає. Тому це збільшить відвантаження та прискорить подальше різання вагонів на брухт. В УЗ розуміють, що продаж сировини – це додатковий дохід компанії, це робочі місця в «Укрзалізниці» та зменшення дефіциту брухту на внутрішньому ринку України», — підкреслив він.
Нагадаємо, що на початку квітня Кабінет міністрів спростив процедуру розпорядження майном для АТ «Укрзалізниця». Відтепер компанія може самостійно, без погодження з урядом, ухвалювати рішення про відчуження майна, якщо його балансова вартість не перевищує 500 млн грн. Це дозволить розпочати реалізацію, зокрема, накопиченого металобрухту та щебеневої продукції.
-
Металобрухт потрібен в Україні — операційний директор Метінвесту
Стрімке зростання експорту металобрухту викликає занепокоєння, оскільки він є стратегічною сировиною і міг би використовуватися для збільшення виробництва сталі всередині країни, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business Wisdom Summit.
За підсумками 2024 року Україна експортувала 293,2 тис. тонн брухту чорних металів, що на 60,7% більше за показник 2023 року. Зростання продовжилось і в 2025 році. За даними Державної митної служби, у березні було експортовано 39,9 тис. т (+57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. т брухту (+61% до січня), у січні – 15,696 тис. т.
«Ми бачимо, що відбувається збільшення експорту. Тобто ми робимо те, чого робити не маємо — стратегічну сировину задешево продаємо на експорт замість того, щоб використовувати її всередині країни і збільшувати власні обсяги виробництва сталі. Це проблема, оскільки експорт кожного місяця тільки зростає», — зазначив Мироненко.
Він звернув увагу, що метою держави має бути збільшення частки продукції вищих переділів в загальному експорті і зазначив, що продаж однієї тонни брухту приносить 250 доларів, тоді як тонну сталі можна продати вже за 550-600 доларів.
«Це стратегічне питання, яке треба вирішувати, обмежувати експорт стратегічної сировини, яка потрібна для власної металургійної галузі», — резюмував він.
Раніше повідомлялося, що українські металургійні підприємства стикаються з системною нестачею металобрухту на внутрішньому ринку, що негативно впливає на їхні виробничі плани.
На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки України повідомило, що розглядає можливість повернення ліцензування брухтарів та введення нульової квоти на експорт.
-
Кабмін дозволив УЗ реалізовувати металобрухт та щебінь
Кабінет міністрів спростив процедуру розпорядження майном для АТ «Укрзалізниця». (далее…)
-
Метінвест-Ресурс очікує на дефіцит брухту в 2025 році
Компанія «Метінвест-Ресурс», яка забезпечує постачання брухту чорних металів на підприємства Групи Метінвест, очікує на значний дефіцит металобрухту в 2025 році, повідомив директор компанії Іван Ковалевський під час наради УАВтормет.
Зокрема, цьогоріч Метінвест прогнозує зростання внутрішнього споживання брухту в Україні до 1,73 млн тонн та планує довести власне використання брухту до 580 тис. т. «Збільшення споживання по брухту пов’язане з операційними поліпшеннями. На Запоріжсталі, зокрема, брухт на певних процесах тепер не утворюється, тож той обсяг, який раніше ми мали за рахунок власних ресурсів, тепер треба заміщувати і купувати з ринку», — пояснив Ковалевський.
Він зазначив, що цього року компанія зіштовхнулась зі значними складнощами в забезпеченні потреб металургійного виробництва у металобрухті, а комбінати групи були вимушені працювати з коліс та іноді через нестачу сировини переходили із виробництва більш маржинальної сталевої продукції на виробництво товарного чавуну.
«Ми цей рік відпрацювали дуже складно. Із серпня залишки на наших комбінатах не перевищують обсягу, необхідного на 3-4 доби роботи. Ми працюємо майже з коліс. Недобір минулого року був більше 25-30 тис. т. Ми перекрили його за рахунок внутрішніх резервів, перетрусили всі свої звалища, порізали негабаритні скрапи, також маємо зупинені збагачувальні фабрики, основні засоби по ГЗК. Але на 2025 рік вже не бачимо таких можливостей, оскільки наші резерви не є невичерпними. І це при тому, що 50-70 тис. т чавуну ми зливали по місяцю, іноді доводилось змінювати виробничу програму, шукати замовників саме на чавун, а не на сталеві вироби, бо не вистачало брухту, щоб пустити його на сталь», — пояснив Ковалевський.
Крім того, він звернув увагу на проблему нестачі персоналу в брухтозаготівельній галузі через війну та мобілізацію, а також такі проблеми як зростання собівартості виробництва, збільшення логістичних витрат, тощо.
«На багатьох майданчиках не вистачає людей. Брухт є, його нікому переробляти. Тому зберемо ми потрібний обсяг чи ні – велике питання. Бачимо дефіцит в 2025 році по споживанню брухту», — резюмував він.
Нагадаємо, УАВтормет прогнозує, що у 2025 році заготівля металобрухту складе 1,45-1,65 млн т.
-
У 2025 році український ринок потребуватиме до 1,8 млн т брухту – Макаренко, Інтерпайп Втормет
Потреба у брухті чорних металів для забезпечення металургійного виробництва у 2025 році складає 1,75-1,8 млн т, повідомив керівник Інтерпайп Втормет Валентин Макаренко під час наради профільної асоціації УАВтормет, посилаючись на дані основних гравців ринку.
Минулого року, за даними УАВтормет, постачання на меткомбінати в Україні склали близько 1,34 млн т. Макаренко зазначив, що основні металургійні компанії України, такі як Інтерпайп, Метінвест та АрселорМіттал Кривий Ріг очікують, що споживання металобрухту, необхідного для виробництва сталі, цього року збільшиться.
«Знаючи свій баланс та баланс АМКР і Метінвесту, ми вбачаємо, що споживання металургів в Україні буде на рівні 1,75-1,8 млн т. Це вже затверджені прогнози. Таким чином ринок має згенерувати 2,2 млн т (щоб покрити внутрішнє споживання та прогнозований експорт на рівні 350-400 тис. т – ред.)», — зауважив він.
Водночас, за словами Макаренка, цього року ситуація із забезпеченням потреб меткомбінатів була досить складною попри те, що ринку вдалося згенерувати майже 1,8 млн т вторсировини.
«Ми очікували, що у 2024 році дефіцит брухту складе близько 300 тис. т. Ми змогли покрити його за рахунок шаленого підняття цін у лютому, а також переходу до використання скрапів (металовмісні шлаки — ред.), чого раніше не було жодного разу», — повідомив Макаренко.
Цього року існує ризик недотримання прогнозованого балансу споживання металобрухту, вважає Макаренко, зокрема, через недостатній обсяг заготівлі, втрату додаткових територій, які були джерелом формування металобрухту, а також «катастрофічні» проблеми з бронюванням працівників галузі.
«У нас також було бажання закрити цю діру за рахунок постачань Укрзалізниці, але ми почули сьогодні, що вони планують віддати на ринок всього 100 тис. т., а не 300, як обіцяли раніше. В наших планах було взяти з них 300, і тоді всі були б задоволені», — резюмував Макаренко.
Нагадаємо, УАВтормет прогнозує, що у 2025 році заготівля металобрухту складе 1,45-1,65 млн т.
-
Експерт: поставки українського брухту до Придністров’я є фінансуванням тероризму
Якщо раніше українські експортери металобрухту скоювали суто економічні злочини, вивозячи закордон стратегічну сировину без сплати будь-яких мит до бюджету, то з відновленням поставок брухту до Придністров’я вони перейшли до фінансування тероризму, зазначив політолог Микола Давидюк в коментарі для «Апострофа».
«Наразі «секретом Полішинеля» є те, як експортери металобрухту доводили на митниці його українське походження та отримували сертифікати EUR.1 задля його безмитного вивезення закордон. ДБР, БЕБ та інші силові структури неодноразово відкривали карні справи, але жодна з них не дійшла до суду. Але все це – суто економічні злочини, тоді як поставки брухту до Придністров’я – це вже зовсім інша справа. Це, по суті, пряме фінансування тероризму та країни-агресора», — сказав Давидюк, коментуючи перше з початку повномасштабної війни відвантаження українського металобрухту до ПМР.
Політолог також нагадав, що Придністровська молдавська республіка — це російський анклав на території Молдови, саме там розташований Молдавський метзавод, один із стовпів економіки самопроголошеного формування.
«Кремлівський диктатор путін вже давно оголосив про намір прокласти сухопутний коридор до Придністров’я через Одеську область. А для цього йому потрібні джерела фінансування аби підтримувати життєздатність цього анклаву. Металургійний завод в Рибниці ідеально підходить під це завдання! Тобто, підтримуючи економіку ПМР, українські брухтарі фінансують російські війська на цій території, які спрямували свою зброю проти України, фінансують проросійські настрої у Одеській області», — підкреслив експерт.
За словами Миколи Давидюка, у 2018 році Україна запровадила економічні санкції проти Молдавського МЗ, але наступного року вони були зняті з незрозумілих причин.
«Але зараз в Україні війна, ми даємо відсіч рашистам на сході та на північному сході. Водночас, на заході нечистоплотні ділки забезпечують ворога, країну-терориста, стратегічною сировиною. Вочевидь, це вже питання до біль вагомих компетентних органів, яким чином український брухт пройшов нашу митницю без сплати жодного мита та поїхав до Придністров’я. Торгівля із країною-терористом – це вже справа СБУ та ГУР, які повинні покласти край цій схемі», — підкреслив політолог.
-
Серед меткомпаній зростає попит на обладнання для переробки брухту в чистий продукт – Риженков
Виробники сталі дедалі частіше закуповують обладнання для перероблення низькоякісного металобрухту на чистий продукт. Якщо раніше таке обладнання мало попит у заготівельників, то нині воно стає все більш звичними для металургійних компаній, які використовують його перед початком виплавляння сталі, зазначив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков під час конференції Siderweb 2024.
Інша сировинна тенденція — створення шихти з використанням брухту, що потрібна замовникам для отримання конкретної марки сталі. «Індустріалізація перероблення брухту стає реальністю — і не лише як джерело сировини, а і як виробництво напівфабрикатів», — вважає Юрій Риженков.
Гендиректор Метінвесту зазначив, що наразі брухт переважно використовується в електрометалургії. Альтернативний варіант — змішування брухту з іншими металевими компонентами, такими як HBI (гарячебрикетоване залізо), DRI (залізо прямого відновлення) або чавун. І це залежить від якості, марки сталі, що потрібна для перероблення та кінцевого застосування.
«Така тенденція поширюється у всьому світі, це глобальна вимога. Безумовно, згодом зросте доступність DRI, HBI або чавуну. Щодо брухту — зараз він перебуває під тимчасовим тиском, але в майбутньому стане доступнішим», — сказав CEO компанії.
Нагадаємо, CEO Метінвесту очікує на пожвавлення світового споживання сталі у 2025 році.