Цех ремонту устаткування, який з лютого 2025 року входить до складу «Каметсталі», за майже вісім місяців роботи відремонтував вже понад 700 одиниць електро- та енергообладнання (далее…)
Метка: метінвест
-
Метінвест спрямував 9,72 млрд грн на підтримку України від початку великої війни
Від початку повномасштабного вторгнення Група Метінвест направила 9,72 млрд грн на підтримку держави, з яких 5,2 млрд — на армію в межах ініціативи «Сталевий Фронт», повідомила пресслужба групи.
«В умовах повномасштабної війни Метінвест мобілізував усі свої ресурси, щоб зберегти колектив і захистити державу. Ось уже понад три з половиною роки нашим пріоритетом є допомога війську. Адже саме від обороноздатності армії залежить майбутнє держави, промисловості, українських міст і родин. За цей час у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова Метінвест спрямував на потреби оборонців 5,2 млрд грн. А загалом на допомогу Україні — 9,72 млрд грн. Продовжуємо працювати, вірити в країну та підтримувати її людей на шляху до перемоги»,— зазначив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.
Попри втрату операційного контролю над активами в Маріуполі й Авдіївці та призупинення діяльності Покровської вугільної групи, Метінвест залишається одним із найбільших експортерів України.
Навіть під час війни Метінвест інвестує в капремонти та модернізацію обладнання. Зокрема, на «Каметсталі» цьогоріч реалізують рекордну програму вартістю понад 2,5 млрд грн.
Метінвест продовжує курс на зелену трансформацію виробництва. Разом із партнерами компанія анонсувала будівництво сучасного металургійного заводу в Італії. Він стане споживачем української залізорудної та металургійної сировини, забезпечуючи синергію України та ЄС.
Також Метінвест інвестує в енергонезалежність. У липні 2025 року на Північному ГЗК запрацювали два нові газові генератори електроенергії. За два місяці експлуатації установки виробили 1040 МВт·год електроенергії, що принесло економічний ефект у 2,3 млн грн. Загалом на Північному ГЗК планується встановити чотири таких агрегати.
Щоб підтримати колектив, із 1 квітня 2025 року Метінвест підвищив зарплати на виробничих і сервісних підприємствах в Україні до 20% залежно від категорії. Найбільше підвищення отримали фахівці гостродефіцитних професій.
Метінвест залишається одним із найбільших платників податків в Україні: у 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 19,8 млрд грн. У першому півріччі 2025 року до бюджету сплачено ще 9,3 млрд грн.
Крім того, за понад три з половиною роки компанія спрямувала 5,2 млрд грн на потреби української армії. Допомога надходить у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Пріоритетний напрям роботи — власне сталеве виробництво для фронту. Однією з найважливіших розробок фахівців Метінвесту є «криївки» — спеціальні металеві споруди, які закопують під землю. Вони слугують бійцям і укриттям, і польовим житлом, а віднедавна використовуються для обладнання підземних госпіталів та стабілізаційних пунктів.
Метінвест також виготовив 300 металевих екранів для захисту техніки, яка слугує українським воїнам: Abrams, Bradley, Т-64, Т-72, МТ-ЛБ. Цього року фахівці компанії виробили та змонтували тритонний панцир для укриття основних елементів Patriot, що модифікується залежно від моделі техніки для максимального захисту воїнів від FPV-дронів.
Разом із військовими Метінвест працює над створенням ліній оборони. На Донецькому та Запорізькому напрямках побудовано понад 200 км фортифікацій. А для розмінування територій на фронт відправлено 30 протимінних тралів виробництва Метінвесту.
Метінвест також реалізує низку програм із підтримки та адаптації ветеранів, допомагає місцевим громадам.
-
«Каметсталь» у серпні виробила понад 7 тисяч т молольних шарів різних діаметрів
За підсумками виконання серпневого виробничого завдання на шаропрокатній дільниці прокатного цеху «Каметсталь» (гірничо-металургійна група «Метінвест») вперше виробили понад 7 000 тонн молольних шарів (далее…)
-
Для розвитку добувної галузі потрібна екосистема, що включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику — Скорбун
Добувна галузь є великим сектором, який відіграє важливу роль у підтримці економіки та оборонного потенціалу України і може стати фундаментом для відновлення країни після настання миру. Однак для повної реалізації цього потенціалу потрібен комплексний підхід до розвитку галузі від видобутку сировини до виробництва продукції високого ступеню переробки, що дозволить перетворити природні ресурси на реальне джерело економічного зростання. Про це заявив начальник управління зовнішніх проєктів Офісу СЕО групи «Метінвест» Сергій Скорбун під час конференції United by mining.
«Корисна копалина сама по собі не має цінності, поки її не добули, не довели до товарної кондиції і не продали тому, хто готовий заплатити найбільше», — наголосив Скорбун. Він підкреслив, що для цього необхідно створити екосистему, яка включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику, доступ до довгострокового фінансування, сильну торгову дипломатію, що забезпечуватиме українській продукції доступ до світових ринків, а також кваліфіковані кадри.
«Багато хто думає, що видобуток руди відбувається таким чином: взяв лопату, пішов накопав, накидав у вагон, відправив на експорт, отримав валюту і сидиш з великими прибутками. Але так це не працює. Руда, яку ми отримуємо в кар’єрі має 25% заліза. В такому вигляди з нею зробити нічого неможливо. Спочатку її треба довести до товарної кондицій. Для цього необхідно вкластися переробку: побудувати збагачувальні потужності, обладнати їх флотаційними машинами. Далі наступний етап — виробництво окатків, для якого потрібні потужні випалювальні машини. Тобто, ми говоримо про інвестиції на сотні мільйонів доларів», — пояснив він.
Тож для того, щоб переробна галузь розвивалась і масштабувалась та переходила від виробництва сировинної продукції до більш складних товарів з більшою доданою вартістю, потрібно створити умови, щоб бізнес міг накопичувати капітал для подальшого інвестування за рахунок власної діяльності, забезпечити можливості для залучення кредитного капіталу під адекватні відсотки. Важливим також є прогнозоване бізнес-середовище, що також включає прогнозовану податкову та тарифну політику. Проблемою для бізнесу також є дефіцит кадрів, обумовлений війною та мобілізацією, а також міграцією.
«Зрозуміло, що армія потребує мобілізації, але з іншого боку має працювати і економіка, яка забезпечує існування армії через податки. І цей баланс урядовці мають відчувати. Зрозуміло, що для того, щоб галузь працювала, треба створювати цю екосистему», — резюмував він.
-
Метінвест назвав CBAM однією з основних проблем для української металургії
Ключовим викликом для металургійних компаній України є впровадження механізму CBAM (carbon border adjustment mechanism) з січня наступного року, що може призвести до запровадження додаткових мит на українську металопродукцію та зробить її менш конкурентною на європейському ринку, повідомив операційний директор компанії Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.
Він позитивно оцінив поточну взаємодію компанії з урядом України, зокрема у вирішенні критичних питань для промислового сектору, таких як нові європейські регуляції у сфері екології.
«Ми спільно з урядом працюємо над тим, щоби відтермінувати введення програми CBAM для українського виробника і дати нам можливість після війни відновитися, зробити інвестиції, перебудувати наші заводи і відповідати всім нормам, які від нас буде вимагати європейська співдружність з точки зору екологічності та зеленого виробництва сталі», — зазначив Мироненко.
Водночас запровадження CBAM матиме вплив не тільки на експортні спроможності українських виробників, а й на внутрішній ринок, зауважив Мироненко. Очікується, що після впровадження CBAM частина виробників втратить доступ до ринку ЄС через додаткові екологічні мита. Це своєю чергою може спричинити значний наплив такої продукції на вільні від екологічних регуляцій ринки, зокрема і на український, особливу цікавість до якого мають турецькі виробники прокату.
«Це призведе до суттєвого напливу турецької продукції до України», — зауважив Мироненко. Це, за його словами, суттєво обмежить можливості українських компаній працювати на домашньому ринку.
«Ми повинні захищати власного виробника і ті робочі місця, які він створює», — наголосив операційний директор Метінвесту, додавши, що діалог з урядом з цього питання також триває.
-
Метінвест закінчив I півріччя зі збитком в $58 млн
Група Метінвест завершила перше півріччя 2025 року з чистим збитком 58 млн дол., тоді як у першому півріччі 2024 року отримала чистий прибуток у 179 млн дол., свідчить звіт компанії.
У січні-червні виручка Метінвесту скоротилась на 13%, до 3,55 млрд дол. Скоригований показник EBITDA за відповідний період впав на 49% у річному обчисленні, до 339 млн дол.. При цьому EBITDA сегменту гірничодобувної промисловості знизився на 69%, до 169 млн дол., тоді як EBITDA металургійного сегменту зріс на 22%, до 213 млн дол..
Серед основних причин, які вплинули на зниження показника EBITDA, вказані призупинка діяльності «Метінвест Покровськвугілля«, зниженням цін продажу на весь асортимент продукції і зниження обсягів продажів, включаючи зменшення продажів залізорудного концентрату, готової сталевої продукції власного виробництва та заготовок.
Ці фактори були частково компенсовані збільшенням обсягів перепродажу, зменшенням транспортних витрат, головним чином через зменшення обсягів відвантаження (що призвело до зменшення витрат на вантажні перевезення та залізничні перевезення), а також тарифів. Також заходами з підвищення операційної ефективності, включаючи ініціативи з енергозбереження та ефективніше використання сировини (зокрема, коксу), зниженням витрат на сировину, головним чином завдяки зниженню цін на сляби, вугілля та кокс, покращенням результатів спільних підприємств і зменшенням інших витрат, включаючи позитивний вплив девальвації гривні відносно долара США.
«Цей період став для нас серйозним випробуванням, оскільки ми почали працювати без українського коксівного вугілля. Коригування процесів закупівель для виробництва сталі вимагало від наших команд значного часу, енергії та відданості. Незважаючи на всі труднощі, ми досягли успіху, хоча шлях був складним. Актив групи з виробництва коксівного вугілля в США, United Coal, відіграв у цьому відношенні вирішальну роль. Наші американські колеги відновили поставки вугілля до України, як і до вторгнення», — зазначив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.
Додатковий тиск виник через спадний ринковий цикл, додав він. Тому вкрай важливо зосередитися на ефективності, особливо враховуючи, що бізнес-модель зазнала чергового удару від Росії. Постійні зусилля всієї групи щодо ретельного вивчення кожної дії в цьому динамічному середовищі принесли близько 15% прибутковості у звітному періоді: «Це чіткий доказ того, що ми не можемо дозволити собі зупинитися, чи то на висококонкурентному ринку, чи то під час воєнного часу».
«Протягом тривалого періоду нам довелося призупинити більшість стратегічних інвестицій. Однак ми визнаємо, що прогрес неможливий без них. У 2025 році ми оцінили наші потенційні траєкторії розвитку. Серед інших результатів, це підтвердило кроки з модернізації нашого флагманського залізорудного активу, Північного ГЗК, починаючи з ініціативи з згущення відходів. Це також зміцнило нашу віру в зелений сталеливарний завод в Італії, який ми спільно досліджуємо з нашим партнером Danieli«, — відзначив гендиректор групи.
-
Метінвест спрямує майже пів мільярда гривень на розбудову газової генерації на Північном ГЗК
З липня на Північному ГЗК Групи Метінвест уведені в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн. Загалом на ПівнГЗК планується встановити чотири таких агрегати в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств Метінвесту, повідомила пресслужба групи.
Упровадження газової генерації – один з основних інвестпроєктів 2024–2025 років, в реалізації якого задіяні різнопрофільні служби об’єднаного ГЗК. Ідея зробити підприємства компанії енергетично незалежними остаточно сформувалася у серпні минулого року. Тоді вищим керівництвом Метінвесту було поставлене завдання перед енергетиками знайти технічне рішення, яке б забезпечувало безаварійну зупинку підприємств під час блекаутів з наступним швидким відновленням виробництва після подачі живлення. Після ретельного опрацювання поставленого завдання фахівці запропонували запровадити газову генерацію.
У листопаді минулого року був укладений контракт на придбання та встановлення газових генераторів на Північному ГЗК, а вже за пів року перші дві установки номінальною потужністю 2,8 МВт кожна були підключені до мереж головної понижувальної підстанції №2 та запущені в роботу. Під час впровадження проєкту фахівці служби енергоменеджменту аналізували збільшення вартості електроенергії та довели доцільність використання газових генераторів не лише для безаварійних зупинок, а й для отримання додаткового економічного ефекту. Наразі їх задіюють у часи максимального навантаження на енергетичні системи України.
«Незважаючи на те, що на перших двох газових генераторах ще тривають пусконалагоджувальні роботи, ми маємо позитивний економічний ефект від їх застосування. Ми регулярно прораховуємо собівартість вироблення 1кВт, виходячи із основних витрат на експлуатацію генераторів. Ключовими з них є: природний газ, мастило для забезпечення роботи двигунів внутрішнього згоряння і власні потреби генераторів. З урахуванням цього кожного дня формуємо собівартість 1кВт електроенергії та порівнюємо з вартістю на ринку на добу вперед. В ті години, коли це вигідно, ми здійснюємо запуск обладнання. В середньому на добу це 6–8 годин», – пояснив начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок. Вони будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції №4.
«Для того щоб гірничо-збагачувальні підприємства Метінвесту мали змогу й надалі забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 мільйона гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації. Це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електричної енергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, а також дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Це значні чинники, які підсилюватимуть життєстійкість ГЗК», – додав генеральний директор ГЗК Метінвесту Ігор Тонєв.
-
Метінвест побудував другий підземний шпиталь нової конфігурації для ЗСУ
Група Метінвест завершила будівництво вдосконаленого підземного шпиталю класу NATO Role 2, який розташований на одному з найгарячіших напрямків фронту. Як зазначила пресслужба компанії, він став другим стабпунктом, який створили у координації з Медичними силами в межах ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Він є більш захищеним і прихованим, а також зазнав конструкційних змін, зумовлених досвідом експлуатації першого шпиталю.
З огляду на інтенсивність боїв та важливість максимального наближення кваліфікованої медичної допомоги до поранених бійців, шпиталь збудовано ще ближче до лінії зіткнення. Вжито додаткових заходів для укріплення та убезпечення медичного персоналу та поранених бійців. Зокрема шпиталь занурено глибше ніж на 6 метрів під землю та укріплено додатковими шарами перекриттів.
«За рекомендаціями та погодженням з Медичними силами, шпиталь сконструйовано за новим проєктом, який дав змогу оптимізувати терміни монтажу та облаштування шпиталю під землею, вжити додаткових заходів маскування основних та евакуаційних виходів, що мало вирішальне значення для убезпечення медиків і бійців в умовах критичної близькості фронту. Завдяки експертизі в облаштуванні функціональних модульних «підземель» нам вдалося раціоналізувати простір, не втративши його функціональності та ефективності. Стабпункт вже працює і рятує життя українських захисників – це найголовніше», – зауважив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.
Зокрема, базу другого підземного шпиталю утворює поєднання чотирьох модулів-«криївок» зі сталі Метінвесту, в яких розташовано операційний та стабілізаційний блоки, робоче приміщення та зону відпочинку медперсоналу. Загальна площа другого шпиталю становить 350 кв. м.
«Перший підземний шпиталь, побудований Метінвестом, показав себе якнайкраще: за рік роботи бойові медики врятували понад 6 000 життів бійців. Проте ми не стоїмо на місці й постійно шукаємо універсальну модель стабпункту для імплементації в будь-якій точці фронту на мапі маршрутів медичної евакуації. Наразі ми реалізували оптимальний концепт на другому підземному шпиталі, який зможе приймати поранених різного ступеня важкості. Це важливе підсилення для Медичних сил України, ми вдячні Метінвесту за системне партнерство та гнучкість рішень, які компанія втілює в життя», – зазначив підполковник медичної служби Роман Кузів.
Метінвест профінансував виготовлення, транспортування, монтаж, облаштування шпиталю, а також оснащення побутовою технікою та усіма необхідними в польових умовах системами життєзабезпечення стабпункту: питною та технічною водою, електрикою, вентиляцією, каналізацією, джерелами резервного живлення, кліматичною технікою тощо. Загальна сума інвестицій Групи Метінвест становить понад 21 млн грн.
Одночасно на базі захованого під землею шпиталю може проходити до трьох операцій різної складності. Усім необхідним медичним обладнанням – швидкісними інфузійними помпами, рентген-апаратами, кисневими концентраторами, дефібриляторами тощо – шпиталь обладнано коштом армії. Порятунок життів бійців забезпечує бригада досвідчених медиків у складі травматолога, хірургів, анестезіологів, операційних медсестер, санітарів загальною чисельністю до 20 медиків.