Ellyt, always here

Метка: метінвест

  • Тарифний тиск, доступ до зовнішніх ринків та декарбонізація: гендиректор Метінвесту назвав основні виклики 2025 року

    Гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков очікує, що на діяльність компанії, зокрема, спроможність забезпечувати достатній рівень експорту металургійної продукції, протягом року впливатиме низка факторів, таких як тарифна політика державних монополій, умови доступу до ринків США, ЄС, Великобританії та інших країн, а також швидкість та умови декарбонізації промисловості в Україні.

    В інтерв’ю видання Forbes Україна він зазначив, що одним із найважливіших факторів є збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. «Для цього потрібно, як я вже казав, щоб державні монополії не створювали додаткового тарифного тиску на бізнес, що працює», — пояснив він.

    Важливо також зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією та посилити санкції проти ГМК Росії, яка продовжує продавати сляби й чавун до ЄС через позицію окремих країн.

    Крім того, результати бізнесу залежатимуть від послідовної екологічної та промислової політики держави з екомодернізації та декарбонізації. «Нам всім через війну потрібне відтермінування для України щодо запровадження СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал», — зауважив Риженков.

    Він також звернув увагу на важливість доступу українських компаній до фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. «Але ці теми повоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир», — резюмував він.

  • За три роки війни Метінвест спрямував 8,4 млрд грн на підтримку України

    Протягом трьох років широкомасштабної війни Росії проти України Група Метінвест спрямувала на допомогу Україні та її громадянам 8,4 млрд грн, з яких 4,4 млрд грн — на потреби армії, повідомила пресслужба компанії.

    «З першого дня повномасштабного вторгнення й через три роки потому ми продовжуємо боротьбу за Україну. Попри виклики воєнного часу, Метінвест зміг не лише вистояти, а й зберегти статус лідера з експорту, опори держави, одного з найбільших донорів ЗСУ. І все це – завдяки внеску кожного працівника Метінвесту – в Україні та закордоном. Нас єднає спільна мета – наближати перемогу всіма доступними засобами. А після неї – стати фундаментом для повоєнної відбудови», — зазначив Генеральний директор групи Юрій Риженков.

    У повідомленні групи зазначається, що підприємства Метінвесту працюють із різним рівнем завантаженості, а деякі з них призупинили діяльність через воєнні ризики. Водночас попри труднощі воєнного часу, Метінвест інвестує в майбутнє. Так, 2025 року компанія планує спрямувати майже 5,7 млрд грн у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Передбачається, що інвестиції у виробництво «Каметсталі» становитимуть 2,5 млрд грн. Це рекордна сума за останні роки, значну частину якої спрямують на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску продукції підприємства.

    Крім того, у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн, що становить 61% від загального обсягу відрахувань металургійних підприємств держави. Це робить компанію найбільшим платником податків ГМК.

    З перших днів повномасштабного вторгнення Метінвест надає підтримку Силам оборони України в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. За цей час компанія стала одним із найбільших донорів ЗСУ серед приватних бізнесів, спрямувавши на потреби військових 4,4 млрд грн.

    Щоб зміцнити обороноздатність країни, Метінвест налагодив сталеве виробництво для армії. Однією з найважливіших розробок є спеціальні мобільні укриття, які одночасно слугують бійцям і захистом від ворожого вогню, й польовим житлом. Наразі військові отримали 679 таких конструкцій. Окрім того, на їхній основі фахівці Метінвесту виготовляють командні пункти, а ще – збудовано перший в Україні підземний шпиталь, який врятував життя вже понад 1 000 українським воїнам. Компанія також освоїла виробництво захисних металевих екранів для військової техніки. Наразі бійці отримали 300 екранів. Метінвест за кресленнями також виготовив з української бронесталі щит для екіпажу ЗРК Patriot.

    Крім того, Метінвест займається розмінуванням українських територій. Фахівці компанії налагодили виробництво протимінних тралів – спеціальних конструкцій, які кріпляться на танки для знешкодження протитанкових та протипіхотних мін. Наразі на фронт передали 30 тралів. Сталь Метінвесту також використовується для виготовлення пластин для бронежилетів, «ловців «Ланцетів», протитанкових їжаків, мінібастіонів та мобільних автомобілів-багі.

    Метінвест спрямовує ресурси на закупівлю обладнання, амуніції й техніки для фронту. Військові отримали близько 7 700 розвідувальних дрони, 2 000 тепловізорів, 2 000 одиниць високоточної оптики спостереження, 450 систем резервного живлення, 875 одиниць комунікаційного обладнання, 650 авто, зокрема й «швидкі», а для їхнього заправлення – 1,5 млн літрів пального. Компанія передала армії 31 500 аптечок і турнікетів, а також спрямувала на розвиток тактичної медицини в Україні в співпраці з благодійним фондом PULSE понад 25 млн грн.

     

    Окрім того, спільно зі ЗСУ Метінвест працює над створенням ліній оборони: залучає фахівців, надає матеріали та спецтехніку. На Донецькому та Запорізькому напрямках побудовано понад 200 км фортифікацій.

    Компанія піклується про понад 8 000 своїх співробітників, які проходять службу в Силах оборони України, допомагаючи закривати основні потреби в амуніції, техніці, речах. А після повернення з фронту створює умови для комфортної адаптації ветеранів до цивільного життя. Для цього на підприємствах працює ціла екосистема, яка ґрунтується на принципах відповідальності, системності та внутрішньої справедливості.

    Також надається допомога сім’ям евакуйованих шахтарів із Покровської вугільної групи. Їм надаємо фінансову допомогу (підйомні, компенсація оренди житла), безплатне розміщення в гуртожитках, а також допомогу для дітей (влаштування в дитячі садки та школи). Так само компанія раніше потурбувалася про працівників із Маріуполя та Авдіївки.

    На початку повномасштабного вторгнення Метінвест запустив роботу гуманітарного проєкту «Рятуємо життя», який уже допоміг близько 516 тисячам мирних українців. Завдяки донорам і партнерам в Україну доставлено приблизно 4 200 тонн продуктів, засобів особистої гігієни й речей першої потреби. Лікарні забезпечено медикаментами й обладнанням на 9,5 млн грн. Також серед важливих напрямів – фізичне та психологічне відновлення військовослужбовців і мирних жителів. Так, за програмою протезування, реабілітації та хірургії допомогу отримали майже 140 захисників і цивільних українців. А майже 2 670 постраждалих жінок і дітей змогли покращити своє ментальне здоров’я.

     

  • ПівнГЗК у 2025 році спрямує 62,5 млн грн на оновлення техніки ГТЦ-1 

    Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівнГЗК) групи «Метінвест», у 2025 році спрямує на відновлення та підтримку техніки Гірничотранспортного цеху №1 (ГТЦ-1) понад 62,5 млн грн. (далее…)

  • Метінвест та Danieli уклали акціонерну угоду щодо будівництва заводу в Італії

    Групи Метінвест і Danieli підписали акціонерну угоду щодо партнерства в межах компанії Metinvest Adria S.p.A, що є важливим складником проєкту будівництва сучасного металургійного заводу в італійському місті Пйомбіно, повідомила пресслужба української компанії.

    Угоду підписали 19 лютого в Міністерстві підприємств і виробництва Італії в Римі. Вона закріплює основні домовленості Груп Метінвест та Danieli щодо спільного управління, ухвалення рішень і фінансування, що сприятимуть будівництву нового заводу, який має стати сталевим мостом, що з’єднає металургію двох країн — України та Італії.

    «Ми знову виконали свої обіцянки. Підписання акціонерної угоди є вирішальним кроком на шляху до перезапуску металургійного хабу в Пйомбіно з використанням зелених технологій, що стане передовим у Європі. Водночас це зміцнює стратегічну співпрацю між Італією та Україною, створюючи міцний міст між нашими металургійними галузями, що набуває особливого значення в контексті відбудови України», — зазначив міністр підприємств і виробництва Італії Адольфо Урсо.

    Зазначається, що підписання акціонерної угоди стало важливим кроком у зміцненні стратегічної співпраці між двома групами. Вона забезпечить збалансоване та ефективне управління компанією Metinvest Adria S.p.A., спрямоване на реалізацію проєкту та довгострокові стратегічні цілі обох груп. Очікується, що акціонерна угода набуде повної чинності в другій половині 2025 року, після виконання всіх відкладальних умов, зокрема отримання необхідних регуляторних дозволів.

    «З огляду на світову нестабільність і війну в Україні, підписання такої угоди є головним кроком для забезпечення сталого розвитку й майбутнього як української, так і італійської металургії. Це наш шанс на об’єднання та пришвидшення інтеграції країни в ЄС. Шанс отримати сферу, на базі якої можливо як будувати майбутнє Європи, так і відновлювати Україну після війни», — заявив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков під час підписання угоди.

    Metinvest Adria стане проєктною компанією для спільного будівництва та експлуатації екологічного заводу з виробництва сталевого прокату. Завод, розташований у Пйомбіно, (Тоскана, провінція Ліворно), відіграватиме провідну роль у модернізації та збільшенні виробництва сталі в регіоні. Завод використовуватиме технології на основі електродугових печей та вторинної сировини, зокрема брухту, чавуну й заліза прямого відновлення, що постачатимуть українські підприємства Групи Метінвест.

    Окрім акціонерної угоди, під час зустрічі підписали контракт між Metinvest Adria та Danieli про розроблення базового інжинірингу заводу в Пйомбіно, що стане одним із найтехнологічніших виробництв зеленої сталі у світі. Проєкт має стати прикладом для майбутньої модернізації заводів Метінвесту в Запоріжжі та Кам’янському.

    «Цей проєкт — не лише інвестиція в інновації та конкурентоспроможність, а й міст між італійською та українською металургійними галузями. Danieli прагне розробляти технологічні рішення, які здатні змінити майбутнє сталі, а партнерство з Метінвестом є яскравим прикладом того, як міжнародна співпраця може створювати цінність для усієї галузі. Цей завод стане не лише символом промислового прогресу, а й головним елементом модернізації сталеливарного виробництва в Італії та Європі», — сказав генеральний директор Danieli Group Джакомо Марескі Даніелі.

    Контракт охоплює базовий інжиніринг для електродугових печей, сталеплавильного переділу, розливання та прокатки на модулі Danieli QSP-DUE. Крім того, передбачено створення холодної обробки сталі та сервісного центру, а також допоміжних установок і обладнання. Використання передових технологій забезпечить високу продуктивність та екологічну безпеку заводу.

    Нагадаємо, що 20 листопада 2024 року Групи Метінвест та Danieli підписали декларацію щодо будівництва великого заводу з виробництва зеленої сталі під час зустрічі урядів Італії та України в Римі. Проєкт передбачає створення заводу з виробництва сталі потужністю 2,7 млн тонн на рік. Фінансування будівництва заводу планується переважно за рахунок залучених коштів міжнародних фінансово-кредитних інституцій і власних коштів акціонерів.

  • Метінвест у 2025 році спрямує 5,7 млрд грн на підтримку виробництва на ГЗК

    Група Метінвест оголосила про плани спрямувати у 2025 році 5,7 млрд грн на розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Порівняно з минулим роком компанія більше ніж вдвічі збільшила обсяги інвестицій в залізорудні активи. Основні капіталовкладення будуть спрямовані на підтримку ключового обладнання, створення альтернативних джерел електроенергії та облаштування безпечних й комфортних робочих місць, повідомила пресслужба групи.

    Найбільшу частину інвестицій скерують на капітальні ремонти обладнання та споруд комбінатів – понад 1 млрд грн. Тут реалізують інвестиційні проєкти, які забезпечать стабільність виробничих процесів, надійну роботу транспорту та ключового обладнання, виконання якісних показників продукції для утримання конкурентних позицій та зменшать витрати на виробництво залізорудної сировини. Кошти заплановані й на капітальні ремонти обладнання гірничотранспортних, переробних комплексів, енергетичного обладнання.

    Серед пріоритетів також – забезпечення енергетичної незалежності, для того, щоб мінімізувати технологічні ризики для підприємств під час ймовірних відключень електроенергії. Для цього на Північному та Центральному ГЗК планується будівництво газопоршневих електростанцій загальною потужністю близько 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. На ці проєкти сумарно буде спрямовано 1,3 млрд грн.

    Окрім того, у 2025 році починається активна фаза реалізації стратегічного проєкту «Згущення відходів збагачення на ПівнГЗК». Як зазначили в Метінвесті, цей масштабний проєкт направлений на забезпечення транспортування згущених хвостів збагачення на більш високі відмітки хвостосховища після 2026 року. Додатково він дозволить зменшити енергозатрати. У 2025 році планується освоїти 1,4 млрд грн.

    «У 2025-му обсяг капіталовкладень у криворізькі ГЗК збільшений, і як і торік, інвестиційна стратегія компанії сфокусована передусім на збереженні працездатності підприємств. Поки триває війна, реалізація в Україні масштабних інвестпроєктів з модернізації та створення нових потужностей виробництва дуже обмежена. Але, попри складну ситуацію, компанія не припиняє інвестувати в розвиток, коригуючи статті витрат відповідно до потреб і завдань сьогодення. Так, на ГЗК ключовий інвестиційний фокус року спрямований не тільки на підтримку споруд та парку працюючого обладнання, а також на створення енергетичної автономії видобувних підприємств», — зауважив Дмитро Непомнящий, директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК Метінвесту.

    Також актуальною залишається програма поліпшення робочого побуту. Цього року 70 млн грн буде скеровано на створення умов на робочих місцях, зокрема це капітальні ремонти побутових приміщень в адміністративно-побутових комплексах структурних підрозділів комбінатів.

  • Метінвест у 2024 році збільшив виробництво залізорудного концентрату на 42%

    Гірничо-збагачувальні комбінати, що входять до складу Групи Метінвест, у 2024 році збільшили виробництво загального залізорудного концентрату на 42% відносно 2023 року, до 15,73 млн т.

    Такі результати стали можливі завдяки розблокуванню українських чорноморських портів з серпня 2023 року та збільшенню портфелю замовлень на окатки, йдеться у виробничому звіті компанії.

    Виробництво товарної залізорудної продукції минулого року виросло на 58%, до 14,82 млн т. В тому числі, виробництво товарного залізорудного концентрату зросло в 2,2 рази, склавши 8,8 млн т. А виробництво товарних окатків додало 14% порівняно з 2023 роком і досягло рівня в 6,02 млн т.

    Крім того, в 2024 році виробництво вугільного концентрату групи скоротилось на 22% проти 2023 року – до 4,27 млн т внаслідок зменшення обсягів виробництва на Покровській вугільній групі на 22%, до 2,42 млн т через зміну гірничо-геологічних умов та погіршення безпекової ситуації навколо Покровська наприкінці року. Так, Метінвест призупинив роботу шахти та збагачувальної фабрики у грудні 2024-го. Виробництво вугільного концентрату на United Coal Company, вугільному активі групи в США, минулого року склало 1,85 млн т.

    Нагадаємо, минулого року Група Метінвест збільшила виробництво сталі на 4%.

     

  • Метінвест у 2024 році збільшив виробництво сталі на 4%

    Підприємства Групи Метінвест у 2024 році наростили виробництво чавуну на 3%, до 1,81 млн т завдяки ефективній роботі двох доменних печей на комбінаті Каметсталь. Відтак виробництво сталі збільшилось на 4% проти попереднього року і склало 2,09 млн т, йдеться у звіті компанії щодо виробничих результатів за 4 квартал та 12 місяців 2024 року.

    Виробництво товарних напівфабрикатів минулого року також збільшилось на 3% порівняно з 2023 роком, до 861 тис. т, у зв’язку із збільшенням замовлень на товарний чавун. Водночас виробництво готової продукції знизилось на 6% у річному обчисленні, до 2,15 млн т.

    Так, виробництво плоского прокату скоротилось на 16%, до 922 тис. т через несприятливі умови на європейському ринку, зокрема через доступність дешевших російських слябів, зауважили в Метінвесті.

    «Це призвело до відсутності маржинальних замовлень на гарячекатаний рулон та зменшення портфеля замовлень на гарячекатаний товстий лист», — додали в компанії.

    При цьому, виробництво оцинкованого холоднокатаного рулону збільшилось на 42%, до 112 тис. т, внаслідок відновлення роботи 4-го індуктора на Юністіл в Україні після його зупинки на капітальний ремонт у 2-му кварталі 2023 року.

    Виробництво довгого прокату збільшилось на 4%, до 1,23 млн т, головним чином через збільшення портфелю замовлень на продукцію Каметсталі.

    Крім того, за даними компанії у 2024 році виробництво коксу впало на 10% у порівнянні з попереднім роком, до 1,12 млн т, внаслідок зупинки коксової батареї №1 на Каметсталі.

  • Сталь українського походження, зокрема перероблена в ЄС, не загрожує сталеливарній промисловості США – Укрметалургпром

    Загальна вартість сталі, що надійшла до США з України у 2024році, напряму чи через переробку в країнах Євросоюзу, склала $258млн. Це відповідає 0,81% від загального імпорту сталі в США, що становить $31 млрд 639 млн. Це свідчить про те, що сталь українського походження, яка постачалась як напряму з українських заводів, так і через переробку української заготовки в ЄС, не може загрожувати  сталеливарній промисловості США.

    Такого висновку дійшли в об’єднанні підприємств «Укрметалургпром», у заяві якого висловлюється стурбованість рішенням Адміністрації Президента США Дональда Трампа повернути дію 25%-но мита на імпорт української сталевої металопродукції.

    Зокрема, 11 лютого Трамп підписав відповідний указ, яким повернув 25% мито на імпорт сталевої продукції з усіх країн, скасувавши таким чином низку виключень та квот, які діяли для Євросоюзу, Бразилії, Канади, Великобританії та інших країн-постачальників. Також було підвищено до 25% мито на імпорт алюмінію в США. Очікується, що ці нововведення вступлять в дію 12 березня.

    «Укрметалургпром» звернув увагу на формулювання в указі Трампа, згідно з яким США визнають, що українська металопродукція не несе жодної загрози для американської металургійної галузі, оскільки її частка не перевищує 0,5% у загальному обсязі американського сталевого імпорту.

    В той же час, певне зростання обсягів імпорту виплавленої в Україні і переробленої в ЄС сталі відбулося в значній мірі через поставки арматури заводу Promet Steel (Болгарія, завод входить до Групи Метінвест), отриманої з української заготовки виробництва Каметсталь. Хоча, як зазначили в об’єднанні, загальна вартість постачань української сталі, що надійшла в ЄС як напряму, так і через ЄС, все ще є незначною порівняно загальними обсягами імпорту до США, тож не може становити загрози для місцевих виробників.

    «Окрім того, виключення для української сталі, в т.ч., походженням з активів українських компаній в ЄС, з-під дії імпортного мита, є вагомою підтримкою для України в умовах неспровокованої військової агресії РФ, адже дозволяє підтримувати роботу українських металоекспортерів та наповнювати бюджет України», — наголосили в «Укрметалургпромі».

    У разі повернення мит для України, по Групі Метінвест скорочення експорту арматури до США з її болгарського активу означатиме зниження виробництва сталевої заготовки на Каметсталі на 120 тис. т, виробництва залізної руди на 180 тис. т, обсягів залізничних перевезень на 400 тис. т, обсягів перевалки в портах на 200 тис. т, що, в свою чергу, призведе до втрати $58 млн валютних надходжень та зниження податкових відрахувань до державного бюджету на 1 млрд грн.

    Крім того, суттєвих втрат можуть зазнати як постачальники трубної продукціх з України, так і споживачі а США, де місцеве виробництво не в змозі покрити внутрішній попит. Частка імпорту становить 30% від загального споживання труб у США.

    Україна постачає до США безшовні OCTG (Oil Country Tubular Goods) та лінійні труби переважно для нафтогазової промисловості. Всі труби, які експортуються до США, на 100% виробляються в Україні та з української сировини – на трубному заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб», що знаходиться в Нікополі, прифронтовому місті, лише за 4,7 км від окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередніми оцінками, додаткове мито у розмірі 25% призведе до потенційного скорочення виробництва на підприємстві на 36%.

    «Це, у свою чергу, загрожує збереженню колективу заводу та місцевої громади, завдаючи серйозного удару як місту, так і економічній стійкості України», — пояснила профільна асоціація.

    «Укрметалургпром» наголосив на необхідності вжити всіх заходів, щоб переконати США і надалі продовжити дію виключення для України щодо мит на сталеву продукцію, вироблену в Україні та вироблену в Європейському Союзі зі сталі, виплавленої та розлитої («melted and poured») в Україні.

  • На ПівнГЗК наростили випуск продукції під замовлення металургів з Європи

    На Північному гірничо-збагачувальному комбінаті (Північний ГЗК) групи «Метінвест», огрудковувачі запустили в роботу другу випалювальну машину (далее…)

  • Метінвест вкладе у модернізацію Каметсталі 2,5 млрд грн протягом 2025 року

    Інвестиційна програма Групи Метінвест на 2025 рік передбачає виконання низки заходів із модернізації виробництва на металургійному комбінаті Каметсталь у Кам’янському на Дніпрорпетровщині загальним бюджетом у 2,5 млрд грн.

    Як зазначили у компанії, серед найважливіших пунктів інвестиційної програми – капітальний ремонт доменної печі № 9, в який вкладуть майже третину бюджету програми, оскільки першочергові її завдання спрямовані на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску товарної продукції підприємства.

    В числі пріоритетних також – пілотний інвестпроєкт компанії з будівництва на Каметсталі альтернативної електростанції зі встановленням сонячних панелей. Такі проєкти на підприємствах Метінвесту досі не реалізовувалися. Зараз команда фахівців провадить передпроєктне опрацювання, визначаються практичні шляхи вирішення цього абсолютно нового завдання.

    «Цьогоріч компанія інвестує у програму Каметсталі рекордний за останні роки загальний бюджет – $59,8 млн, значна частина якого спрямована на підтримку і оновлення основного виробничого обладнання – потенціалу, який є трампліном для подальшого розвитку та модернізації підприємства. Загалом протягом року ми плануємо до реалізації 114 інвестиційних проєктів різної ваги. В основних виробничих цехах будуть виконані капітальні ремонти ключового обладнання. Відновлення виробництва дозволить підприємству поновити присутність та вийти на нові ринки збуту цього продукту, отримуючи, таким чином, додатковий прибуток», — зазначив Михайло Коптєв, директор з капітального будівництва та інвестицій Каметсталі.

    У цьогорічних планах модернізації інфраструктури енергетичного господарства підприємства значна увага приділена будівництву водоводів. Водоводи та газопроводи Каметсталі – це комунікації великої протяжності, що потребують системного оновлення. У найближчих планах – винесення водоводів для доменного цеху.

    У програмі-2025 також початок зведення першого пускового комплексу за масштабним проєктом будівництва нового колектора доменного газу, у низці проєктів надійності один з найвагоміших – модернізація системи управління приводами машини безперервного лиття заготовок № 1.