Ellyt, always here

Метка: метінвест

  • Метінвест-Ресурс очікує на дефіцит брухту в 2025 році

    Компанія «Метінвест-Ресурс», яка забезпечує постачання брухту чорних металів на підприємства Групи Метінвест, очікує на значний дефіцит металобрухту в 2025 році, повідомив директор компанії Іван Ковалевський під час наради УАВтормет.

    Зокрема, цьогоріч Метінвест прогнозує зростання внутрішнього споживання брухту в Україні до 1,73 млн тонн та планує довести власне використання брухту до 580 тис. т. «Збільшення споживання по брухту пов’язане з операційними поліпшеннями. На Запоріжсталі, зокрема, брухт на певних процесах тепер не утворюється, тож той обсяг, який раніше ми мали за рахунок власних ресурсів, тепер треба заміщувати і купувати з ринку», — пояснив Ковалевський.

    Він зазначив, що цього року компанія зіштовхнулась зі значними складнощами в забезпеченні потреб металургійного виробництва у металобрухті, а комбінати групи були вимушені працювати з коліс та іноді через нестачу сировини переходили із виробництва більш маржинальної сталевої продукції на виробництво товарного чавуну.

    «Ми цей рік відпрацювали дуже складно. Із серпня залишки на наших комбінатах не перевищують обсягу, необхідного на 3-4 доби роботи. Ми працюємо майже з коліс. Недобір минулого року був більше 25-30 тис. т. Ми перекрили його за рахунок внутрішніх резервів, перетрусили всі свої звалища, порізали негабаритні скрапи, також маємо зупинені збагачувальні фабрики, основні засоби по ГЗК. Але на 2025 рік вже не бачимо таких можливостей, оскільки наші резерви не є невичерпними. І це при тому, що 50-70 тис. т чавуну ми зливали по місяцю, іноді доводилось змінювати виробничу програму, шукати замовників саме на чавун, а не на сталеві вироби, бо не вистачало брухту, щоб пустити його на сталь», — пояснив Ковалевський.

    Крім того, він звернув увагу на проблему нестачі персоналу в брухтозаготівельній галузі через війну та мобілізацію, а також такі проблеми як зростання собівартості виробництва, збільшення логістичних витрат, тощо.

    «На багатьох майданчиках не вистачає людей. Брухт є, його нікому переробляти. Тому зберемо ми  потрібний обсяг чи ні – велике питання. Бачимо дефіцит в 2025 році по споживанню брухту», — резюмував він.

    Нагадаємо, УАВтормет прогнозує, що у 2025 році заготівля металобрухту складе 1,45-1,65 млн т.

  • YASNO та Метінвест реалізували проєкти на Центральному та Північному ГЗК

    На Центральному та Північному ГЗК виконали проєкти з впровадження Автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) та Автоматизованої системи технічного обліку електроенергії (АСТОЕ). (далее…)

  • У 2024 році Метінвест сплатив майже 20 млрд грн податків

    Група Метінвест з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств збільшила у 2024 році сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% проти 2023 року — до 19,8 млрд грн.

    За даними компанії, найбільша за обсягом відрахувань — плата за користування надрами, що зросла більше ніж удвічі проти минулого року — до 5 млрд грн. На другому місці — єдиний соціальний внесок у розмірі 3,7 млрд грн, що збільшився на 13%. У трійці найбільших виплат — 3,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники 2023 року.

    Крім того, українські підприємства Метінвесту торік сплатили 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Плата за землю зросла на 6% проти показників минулого року, до 1,3 млрд грн, а екологічний податок — на 18%, до 717 млн грн.

    «Війна підвищує рівень відповідальності бізнесу — перед армією, економікою та кожним українцем. Попри всі виклики, ми не лише зберегли стабільність, а й змогли досягти рівня сплати податків 2022 року, коли мали певний довоєнний запас міцності. Це свідчить про наше вміння адаптуватися й знаходити нові можливості. Метінвест залишається одним із найбільших платників податків і приватних донорів ЗСУ, й ми продовжуємо підтримувати країну в ці скрутні часи», — зазначив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Нагадаємо, у 2023 році Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів, а у 2022 році — 20,5 млрд грн.

  • Без прогнозованої податкової та тарифної держполітики інвестиції в Україну не прийдуть – Водовіз

    Залучення іноземних інвестицій вимагає прогнозованих підходів держави у сфері податкової і тарифної політики. Без виконання цих умов Україні буде складно зацікавити великих гравців вкладати в гроші у вітчизняні підприємства, сказав голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції «Стратегічні ресурси України: сценарії розвитку галузі надрокористування».

    Він зауважив, що бізнес у сфері видобутку і переробки корисних копалин є досить капіталоємним, тож потенційний інвестор має одразу вкласти значну суму коштів у розвиток підприємства. Такими ресурсами можуть послуговуватися лише великі міжнародні гравці, але для них важлива певна стабільність і прогнозованість державних рішень.

    «Україна вся засіяна корисними копалинами. Але цей бізнес не про сотні мільйонів, а про мільярди доларів. Чи прийде в цю сферу інвестор, який є представником середнього чи малого бізнесу. Ні, це мають бути великі корпорації. Оскільки щоб розробити родовище і дістати оцю копалину, треба витратити мільярди доларів. Наприклад, щоб розробити таку шахту, як у Покровську, знадобиться близько 10 млрд дол. Першопочаткові інвестиції у подібні проєкти можуть складати близько 3-4 млрд дол. Це тільки щоб під землю добратись. Чи знайдеться у світі компанія, яка захоче вкласти ці гроші при тому, що постійно змінюються тарифи на перевезення, тарифи на передачу електроенергії, зростають податки? Для того, щоб йшли інвестиції, має бути якась стабільність», — зауважив Водовіз.

    Варто також враховувати, що проєкти у добувній галузі мають дуже великий строк окупності. Він згадав дані із презентації Ernst&Young, яка також демонструвалася під час заходу, згідно з якою шлях інвестора від отримання ліцензії та оформлення дозвільної документації до запуску збагачувального виробництва займає в середньому 18 років.

    «Найкращим критерієм того, чи все в нас добре в країні з точки зору видобувної промисловості є те, скільки в Україні відкрито нових шахт та збагачувальних фабрик за останні 20 років. Так, у нас є окремі проєкти на стадії feasibility. А готових – нуль. Це і відповідь», — зазначив Водовіз.

    Зараз ситуація, за його оцінкою, складається так, що український бізнес радше самостійно інвестує власні кошти у розвиток і підтримку діяльності діючих підприємств. «Ми продаємо за кордон і звідти інвестуємо сюди. У нас в середньому на рік 1 млрд дол. Інвестицій. Чи багато таких бізнесів, які можуть вкладати такі гроші лише в підтримку поточної діяльності?, — запитав Водовіз.

    Крім того, він звернув увагу, що робота в умовах війни додає складнощів бізнесу і просив уряд враховувати це, в тому числі в процесі інтеграції та імплементації європейського законодавства.

    «Позиція Брюсселя є дуже жорсткою. В чому вона полягає: є законодавство ЄС і ви його або приймаєте, або ні. І це не переговори. Турбує позиція наших урядовців, які погоджуються з тим і кажуть бізнесу, що нічого зробити з європейськими вимогами не можуть. Але ж у нас війна, зовсім інша економічна ситуація. Наприклад, металургійним заводам в Європі виділяють гранти на екологічну модернізацію. У нас такого немає. І ми не можемо відповідати європейським нормам. Прохання до урядовців звернути на це увагу», — резюмував він.

  • Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи, планує постачання сировини з активів в США

    Група Метінвест повідомила про призупинення роботи Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації. Компанія додала, що проводить оцінку повного впливу на групу рішення щодо активу, виробничі майданчики якого залишаються на підконтрольній Україні території.

    «Безпека співробітників є пріоритетом для Метінвесту, тому компанія сприяла евакуації працівників Покровської вугільної групи та їхніх сімей. Усім співробітникам, які не залучені до процесів призупинення роботи, Група надає можливість пройти оплачуване перенавчання та працевлаштуватися на активи Метінвесту в Запоріжжі, Кам’янському та Кривому Розі. Евакуйованим співробітникам надається фінансова допомога (підйомні, компенсація оренди житла), безплатне розміщення в гуртожитках, а також допомога для дітей (влаштування в дитячі садки та школи)», — йдеться у повідомленні компанії.

    Також зазначено, що у зв’язку з призупиненням роботи Покровської вугільної групи керівництво Метінвесту розробило план дій на випадок надзвичайних ситуацій, щоб забезпечити постачання необхідної сировини (вугілля, коксу) для виробництва сталі на металургійних активах Групи («Каметсталі» та спільному підприємстві «Запоріжсталь»). Заходи передбачають заміщення української сировини коксівним вугіллям з американської United Coal Company, що входить до Групи Метінвест, використання нарощених запасів вугілля, а також забезпечення додаткового постачання вугілля та коксу від сторонніх постачальників.

    «Покровська вугільна група – це енергетичне серце української металургії, що забезпечувало велику частину експортних надходжень до бюджету України. Проте в умовах щоденного загострення ситуації ми не можемо ризикувати безпекою багатотисячного колективу, а також життями сімей і дітей співробітників. Тому призупинення роботи підприємства — необхідний крок, який зараз допоможе зберегти людські життя. Ми віримо в перемогу України, віримо в ЗСУ й готові відновлювати роботу Покровської вугільної групи та сам Покровськ після відбиття російської навали», — зазначив генеральний директор Групи Юрій Риженков.

  • Метінвест запровадив на «Запоріжсталі» ШІ-рішення, які зекономлять компанії до $250 тисяч на рік

    Гірничо-металургійна група Метінвест запровадила на комбінаті «Запоріжсталь» ШІ-рішення для контролю якості виробництва, які, відповідно до розрахунків компанії, можуть принести економію коштів на рівні $250 000 на рік, йдеться у матеріалі українського Forbes.

    Як зазначив керівник R&D-центру Metinvest Digital Максим Баланюк, штучний інтелект виявляє дефекти при виробництві слябів – металургійного напівфабрикату, з якого виготовляється листовий прокат.

    Рішення допомагає працівнику швидше визначати брак під час обрізання слябів. Якщо був зафіксований дефект, то на моніторі у співробітника він підсвічується червоним, розповідає Баланюк. Якщо дефект є, але він не класифікований системою, – жовтим, а за відсутності дефекту – зеленим. Точність моделі – 75-85%.

    Основна економія для Метінвесту – зниження відсотка рекламацій від замовників. «Також заощаджуємо на електроенергії, бо нагрітий метал не простоює через затримку сляба на етапі обрізання», – додає Баланюк.

    Метінвест застосовує штучний інтелект на виробництві з 2021 року. На маріупольському заводі технологія працювала для визначення якості металобрухту, аналізу якості спікання агломерату, моніторингу вагонопотоку та аудиту переміщення рулоновозів територією підприємства. «Досвід маріупольських комбінатів став неоціненним – ми не починали з нуля», – каже Баланюк.

    Він визнав, що масштабувати рішення, запроваджене на «Запоріжсталі», на інші підприємства групи буде важко, оскільки всі вони виробляють різну продукцію. Водночас «пріоритет на наступний рік – зробити та запустити в промислову експлуатацію другу версію ШІ-інструменту», – додав він. Це допоможе знизити відсоток рекламацій на 60%.

  • Метінвест налагодив виробництво захисних панцирів для ЗРК Patriot

    Група Метінвест виробила броньований захист для модуля управління комплексом MIM-104 Patriot, який захищає українське небо від ворожих атак. Інженери Метінвесту вже змонтували першу броню на робочий модуль управління системою ППО.

    Метінвест у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова продовжує активно розширювати лінійку захисних виробів для української армії, яка підвищує рівень безпеки та захищає життя оборонців і військову техніку. Компанія освоїла виробництво сталевих екранів для основних вітчизняних танків Т-64 та Т-72, американських танків M1 Abrams і БМП Bradley, а також готується інтегрувати їх на різні модифікації Leopard 2. Наразі бійці отримали понад 300 екранів.

    «Захисники неба теж потребують надійного захисту. Оскільки це один із головних напрямів ініціативи Сталевий Фронт, в якому ми маємо великий досвід, недивно, що саме нам довірили таку відповідальну місію. За півтора місяця ми з нуля створили проєкт і за кресленнями виготовили з української бронесталі Метінвесту щит для екіпажу ЗРК Patriot, який гарантує захист від уламкових уражень як оборонцям, так і комплексу керування системою ППО. Шеф-монтаж броні також здійснювали наші досвідчені інженери», — відзначив керівник напряму сталевого виробництва Метінвесту для потреб української армії, операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.

    Інженери Метінвесту налагодили виробництво унікального бронепанцира для мозкового центру ЗРК Patriot, що управляє цією системою протиповітряної оборони. Захист екіпажу від уламкових уражень виготовлено зі сталі марки 30ХН2МА, що відзначається підвищеними властивостями зносостійкості, міцності, в’язкості та опору до механічних навантажень.

    Панцир складається з майже 200 елементів — пластин броньованої сталі завтовшки до 8 мм, які захищають центр управління комплексом ППО. Загальна вага панцира перевищує 2,6 тонни, проте жодним чином не впливає на функціональність чи мобільність комплексу. Над створенням панцира для ЗРК Patriot працювала команда проєктних інженерів, які курували роботу токарів, слюсарів, механозбірників та електрогазозварювальників.

    В умовах повномасштабного вторгнення, окрім виживання бізнесу та безпеки співробітників, пріоритетом Метінвесту є посилення обороноздатності української армії. Для цього в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова компанія спрямувала на потреби захисників 4,4 млрд грн.

  • Метінвест цього року налагодив виробництво 20 нових видів продукції

    Металургійні підприємства Групи Метінвест в Україні у 2024 році розпочали виробництво 20 нових видів продукції, включно зі спільним підприємством — комбінатом «Запоріжсталь», який випустив шість нових продуктів.

    Як зазначила компанія, цьогоріч найбільше нових продуктів освоєно в сегменті сортового прокату (12), холоднокатаного рулонного та листового прокату (чотири), гарячекатаного рулонного й листового прокату (два), а також оцинкованого рулонного прокату та напівфабрикатів (по одному).

    Левова частка нової продукції припала на комбінати «Каметсталь» і «Запоріжсталь». Один новий продукт освоїв виробник оцинкованого прокату Групи — «Юністіл».

    Усю нову сортову продукцію розпочали випускати на «Каметсталі». Так, комбінат освоїв виробництво:

    арматурного прокату для залізобетонних конструкцій.
    шести видів катанки з різних марок сталі та різних розмірів за українським, міжнародним, європейським та американським стандартами.
    гарячекатаного профілю для кріплення гірничих виробок типу СВП33 за українськими стандартами.
    круглого прокату зі сталі Ст3пс діаметром 27 мм за українськими стандартами.

    У сегменті холоднокатаного рулону і листа здобутки належать «Запоріжсталі»: комбінат налагодив випуск чотирьох продуктів. Зокрема, це:

    рулон марки S250GD, виготовлений за українським та європейським стандартами, що використовується для подальшого оцинкування та нанесення інших покриттів, а після цього – для виготовлення легких сталевих тонкостінних конструкцій;
    сталевий прокат марки S215G, придатний для виробництва незамкнених та зварних металевих профілів, листів, тримальних, допоміжних і декоративних конструкційних елементів. Випускається за стандартом Німеччини DIN 1623-2.
    рулон марки DC01 завтовшки 2,5 мм, що відповідає європейським стандартам EN 10130 та EN 10131. Така сталь ідеальна для застосування в умовах, де важлива точність геометрії виробу та легкість формування при достатньому рівні механічної міцності.
    різаний із холоднокатаних рулонів лист товщиною 2,1-2,5 мм широкого маркового складу. Це універсальний матеріал для виробництва різноманітних конструкційних елементів і технічних виробів, що піддаються холодному формуванню.
    Уся продукція призначена для будівельної галузі, машинобудування, сегменту металовиробів.

    Крім того, комбінат «Запоріжсталь» розпочав виробництво двох видів гарячекатаного прокату. Це рулон і лист марок S355JR/ S355J2 завтовшки 2,75-2,79 мм за євростандартами, й лист у новому розмірі 5,0х1500х6000 мм зі сталі 09Г2/09Г2С за українськими технічними нормами. Така продукція має попит у будівельній та машинобудівній галузях. Зокрема, перший із перелічених продуктів використовується у виробництві електрозварних труб і профілів, а другий — у виготовленні елементів конструкції вантажних і пасажирських залізничних вагонів.

    «Юністіл» освоїв випуск оцинкованого прокату марок S250GD-S280GD із рулонної сировини від комбінату «Запоріжсталь». Ці марки сталі застосовуються в будівництві, а саме в конструкціях, що потребують поєднання міцності й корозійної стійкості.

    А «Каметсталь» налагодила випуск безперервнолитих квадратних заготовок, що відповідають підвищеним стандартам якості як щодо хімічного складу матеріалу, так і щодо фізичної структури після кристалізації. Такі напівфабрикати призначені для виготовлення сортового та фасонного прокату відповідального застосування.

  • Держмонополії відмовляються вести діалог з бізнесом навколо підвищення тарифів — Метінвест   

    Приватний сектор жодним чином не залучений до обговорення планів державних монополій стосовно підвищення тарифів, хоча така дискусія потрібна з огляду на те, що бізнес є користувачем послуг, які надають держкомпанії, і його позицію теж варто враховувати. Таку думку висловив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції “Україна та світ попереду”, відповідаючи на питання про перспективи та очікування компанії від 2025 року.  

    Метінвест вже зіткнувся зі значним зростанням операційних витрат та зниженням конкурентоспроможності, що призвело до зупинки окремих підприємств, як от Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Тож зараз стратегія групи полягає у спрямуванні наявних ресурсів на збереження колективу та поточних операцій. А додаткове зростання тарифів тільки послабить спроможності бізнесу на цьому напрямку, зауважив Водовіз.   

    “На сьогодні у нас зупинений ІнГЗК, це 4 тис. людей без роботи, для яких ми зараз намагаємся зробити все можливе — працевлаштувати на інших активах, допомогти. Дві причини зупинки активу — високі тарифи на передачу електроенергії та на перевезення залізницею. Ми не дострілюємо по собівартості до наших якірних ринків. І зараз ми бачимо, що Укрзалізниця хоче знову підвищувати тарифи, пропонується підвищення тарифу на передачу газу, тариф на передачу електрики вже підвищили на 35%. В таких умовах думати про майбутній розвиток дуже важко. Ми увімкнули режим виживання і стараємось якось зберегти те, що в нас є”, — сказав представник Метінвесту.  

    Він додав, що регуляторні органи та державні компанії мають побудувати діалог із бізнесом стосовно тарифної політики, оскільки ці рішення впливатимуть на діяльність підприємств та показники української економіки.  

    “Так, Укрзалізниця має свої витрати, багато чого зробила, допомогла з евакуацією. Але треба також дивитися вперед. УЗ останні 2 роки прибуткова, а ми маємо збитки. В них за 2024 рік близько 6 млрд кешу, а в нас немає кешу. Вони не хочуть реструктуризовувати свої зобов’язання, а приватному бізнесу треба це робити по бондам і т.д. І головне, у нас зараз з державними монополістами немає дискусії, ні з НКРЕКП, ні з УЗ, от в чому біда”, — констатував Водовіз.   

    Загалом, Метінвест має песимістичні очікування стосовно економічної ситуації у країні та результатів своєї діяльності наступного року через низку причин, зокрема, продовження бойових дій та їх наближення до населених пунктів, де розташовані активи Метінвесту, руйнування інфраструктури внаслідок російських атак, залежність ситуації в країні, зокрема й у фінансовій сфері, від позиції західних партнерів, серйозного кадрового голоду та зростання витрат, зокрема, й через збільшення тарифів.   

    “Ситуація для нас погіршується. Інфраструктура, яку захопили росіяни на сході, знищена та розбомблена. Потрібні колосальні гроші, щоб її відновити, тож ми не зможемо цього зробити протягом короткого періоду, щоб вона приносила додатковий ВВП нашій країні”, — сказав Водовіз.  

    За його словами, також посилюється конкуренція за людей через значну кількість українських мігрантів за кордоном і мобілізацію всередині країни. “Зараз стало очевидно, що нам доведеться конкурувати за робочу силу, за людей, які поїхали від нас, з поляками, угорцями, німцями”, — сказав він. Крім того, не всі працівники, які пройшли через службу в армії та демобілізувалися, виявляють бажання повертатись на робоче місце. Зараз Метінвест на 5 вакансій має в середньому один відгук від потенційного працівника.

  • Ми маємо стати ветераноцентричним суспільством – Метінвест

    Українське суспільство має стати ветераноцентричним, оскільки дуже велика кількість громадян перебуває у війську і потребуватиме нашої підтримки на всіх рівнях після повернення з фронту. Таку думку висловив директор з корпоративних комунікацій Групи Метінвест Олег Давиденко під час виступу на конференції Get business festival.

    Він зазначив, що колектив Метінвесту налічує понад 60 тис. працівників. Всього із 2014 року в компанії було близько 10 тис. мобілізованих до війська співробітників. Частина з них повернулася до цивільного життя. Наразі мова йде про 1,5 тис. осіб. Тож Метінвест впроваджує різноманітні практики роботи з ветеранами і реалізує низку програм підтримки.

    Давиденко нагадав, що досвід системної роботи з ветеранською спільнотою компанія має з 2014 року, однак у 2022 році довелося зіткнутися із зовсім іншими масштабами та викликами. Зокрема, мирним життя ветеранів зараз можна назвати досить умовно, оскільки, наприклад, люди повертаються у міста наближені до лінії фронту, як от Запоріжжя, звідки до лінії зіткнення близько 40 км.

    У цих умовах Метінвест намагається максимально забезпечити потреби ветеранів та їх сімей. Як зазначив Давиденко, у цьому процесі важливо, щоб працівники, які повернулись із фронту, не відчували себе відокремленими від колективу, а були включеними в усі процеси.

    Серед інших принципів, яким слідує компанія, він назвав відповідальність, яка передбачає залученість колективу та безпосередніх керівників до адаптації ветеранів. «Якщо у колективі є ветеран, керівник будь якої ланки і колеги мають розуміти, як коректно спілкуватися, як реагувати на конфлікті ситуації, якщо вони виникають, тощо. Це частина відповідальності. Для цього ми проводимо навчання, робимо короткі відео-курси, які доступні всім», — пояснив Давиденко.

    Велику увагу компанія приділяє конкретним потребам ветеранів, проводячи опитування серед демобілізованих військовослужбовців. «На основі зібраної інформації ми розробляємо системні проекти, щоб вирішити конкретні питання», — додав він, зауваживши, що таким чином має діяти не тільки бізнес. Подібний підхід має бути адаптований в усіх сферах суспільного життя.

    Крім того, робота з ветеранами, на думку представника Метінвесту, має починатися з того моменту, як працівника компанії мобілізували. «Коли ваш колега відправився у військо, ви не втрачаєте звʼязок із ним, пропонуєте підтримку там, де можете. Поки людина знаходиться на війні, ми також пропонуємо додаткові послуги членам сім’ї військового. Оскільки ми розуміємо, що самостійно вирішувати деякі питання, знаходячись на фронті, важко. Тобто це має бути багатошарова робота», — підсумував Давиденко.