Ellyt, always here

Метка: метінвест

  • Податкові зміни не повинні ускладнювати адміністрування та сповільнювати бізнес – фіндиректор Метінвесту

    Будь-які податкові зміни, які планує запроваджувати український уряд, не повинні ускладнювати процес адміністрування і тим самим сповільнювати роботу підприємств. Таку думку висловила фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова під час виступу на форумі фінансових директорів у Києві.

    Коментуючи питання щодо можливого впровадження трансфертного ціноутворення (ТЦУ) між податковими резидентами України, вона висловила сподівання, що ця ідея залишить на етапі обговорення, оскільки таке регулювання ускладнить і без того непросту систему, яка діє в Україні.

    «Філософія ТЦУ це регулювання операцій з різними податковими ставками. А в Україні підприємства, які знаходяться на звичайному податку на прибуток, вони не мають регулюватися в межах ТЦУ. У нас і так достатньо складна і більш сувора система трансфертного ціноутворення, ніж в будь-якій іншій країні. Тому запровадження ТЦУ ще й між підприємствами в Україні було б занадто», — зазначила вона.

    За словами Данкової, у разі запровадження внутрішнього ТЦУ бізнес зіштовхнеться зі зростанням адміністрування, і воно «є досить складним». А додаткова паперова робота це саме те, що заважає швидко працювати, зазначила фіндиректорка Метінвесту.

    «Не хотілося б, щоб додаткове ТЦУ давало комусь зайву роботу з перекладання папірців, і знову ж таки негативно впливало на тих, хто сплачує податки в білу», — зауважила вона.

    Данкова також звернулась до податкового досвіду групи в США та Нідерландах, де діє модель єдиного фіскального юніта. «Компанії та підприємства з єдиною корпоративною власністю реєструються в податковій певної країни, і одна керуюча компанія обліковує, реєструє і сплачує ключові податки. Це робить податкове обличчя компанії більш прозорим і в рази знижує адміністрування як з боку бізнесу, так і з боку держави», — пояснила вона, додавши, що в США за податкову звітність 40 юросіб, об’єднаних у вугільний бізнес групи відповідає всього 10 людей.

    На її думку, використання цього досвіду є максимально правильним не тільки для бізнесу, але і для держави, оскільки робить бізнес більш прозорим для податкових структур і знижує витрати на адміністрування як на стороні підприємств, так і на стороні держорганів.

    «Зменшення витрат на адміністрування податків також може бути шляхом пошуку ефективності і зменшення навантаження на державний бюджет», — зауважила представниця Метінвесту.

    Вона нагадала, що питання запровадження єдиного фіскального юніта опрацьовувалося під час розробки нового Податкового кодексу України. Україна також могла б скористатись британським чи голландським законодавством у якості орієнтира.

  • Запровадження CBAM для України треба відтермінувати — фіндиректор Групи Метінвест

    Стимулювання екологічної поведінки за рахунок кліматичних податків має відбуватися паралельно із наданням бізнесу грантів та інших можливостей для модернізації виробництва. Оскільки Україна через війну не має доступу до міжнародного фінансування, то запровадження кліматичних податків та зборів, таких як CBAM, по відношенню до нашої країни треба відтермінувати. Таку думку висловила фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова під час виступу на форумі фінансових директорів у Києві.

    Вона вважає, що позитивним рішенням для України могло б стати запровадження системи кліматичного регулювання, аналогічного ЄС, яке б замінило діючу нині систему.

    «При цьому потрібна певна послідовність вводу, бо для стимулювання екологічної поведінки мають залучатися великі інвестиції. Навіть найменші підприємства в Європі отримали 1-2 млрд євро на переоснащення в межах різних грантів. В Україну під час війни, на жаль, ЄС чи МВФ на екологічні програми робити інвестиції не буде. Тому і впровадження CBAM треба відтерміновувати і вирішувати це на державному рівні», — звернула увагу Данкова.

    Якщо ж нові екологічні податки просто додадуться до вже діючих, і цей процес не буде супроводжуватися залученням грантового фінансування та інших інструментів інвестування у проекти екологічної модернізації, це вкрай негативно вплине на бізнес та економіку держави. «Це просто додасть ще один мінус в нашу конкурентоспроможність як держави на ринку», — резюмувала вона.

    Раніше торговий представник України Тарас Качка повідомив, що уряд влітку вже розпочав діалог з Європейським Союзом щодо виключення країни з-під дії CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання, посилаючись на війну, як обставину, що завдає значної шкоди економіці країни і знаходиться поза контролем українського уряду.

  • «Каметсталь» у вересні виробила понад 4 тис. т сортового фасонного профілю СВП-27

    Завод «Каметcталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», за підсумками вересня для шахтарів Покровська відвантажила понад 4 000 тонн (далее…)

  • Діалог з ЄС про CBAM має враховувати майбутнє членство України в Євросоюзі – бізнес

    Металургійні підприємства України просять уряд започаткувати постійний майданчик для діалогу з Євросоюзом стосовно запровадження CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання по відношенню до українських експортерів. Такі переговори, на їх думку, мають враховувати майбутнє членство України в ЄС, що передбачає інтеграцію до спільного європейського ринку, а також особливі обставини, пов’язані з російською агресією проти України.

    Про це йшлося під час круглого столу ГМК-Центру «Як СВАМ послабить економіку України», участь в якому взяли представники Групи «Метінвест», ArcelorMittal Кривий Ріг, профільних асоціацій та експерти з кліматичних питань.

    Механізм CBAM передбачає запровадження в ЄС додаткових тарифів на імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів. Наразі діє перехідний період, а з 1 січня 2026 року цей механізм буде запроваджений в повному обсязі. В першу чергу він застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

    «Важливо щоб Україну не розглядали як третю країну в проекції CBAM щодо ЄС, оскільки ми рухаємося до членства в ЄС, ми почали переговори. Україна взяла на себе зобов’язання по наближенню законодавства і інтеграції в спільний ринок, відповідно ця динаміка повинна враховуватись, коли ми говоримо про ті чи інші рішення Єврокомісії щодо CBAM. У нас унікальні обставини через війну і руйнування, але ми також рухаємося до спільного ринку, і це важливо брати до уваги», — зазначив представник проєктного офісу «Метінвесту» Андрій Кріль.

    Він нагадав, що наразі діє перехідний період щодо запровадження CBAM, під час якого компанії, що імпортують товари в Європу, подають до ЄС звітність щодо викидів парникових газів. «CBAM це живе регулювання, багато які норми випрацьовуються саме зараз під час перехідного періоду на основі попередньої практики застосування», — зазначив він і додав, що йдеться як про методики верифікації звітів, так і розрахунок плати по CBAM.

    Україні важливо брати участь у цих процесах, щоб впливати на розробку остаточного регулювання, переконана Ольга Семків, директор зі сталого розвитку «ArcelorMittal Кривий Ріг». «З огляду на те, що ми продовжуємо моніторинг відповідно до правил, докладаємо всі зусилля для того, щоб звітувати відповідно до того, що вимагає ЄС, хотілося би більше отримувати зворотного зв’язку від ЄС. Ми би хотіли, щоб цей діалог був налагоджений між ЄС та Україною… Нам є про що розказати, які нюанси ми визначили в процесі моніторингу», — зазначила вона.

    Український бізнес мав багато планів щодо декарбонізації виробничих процесів, однак на їх реалізацію суттєво вплинуло широкомасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, тож зараз реалізація стратегій зменшення вуглецевих викидів у повному обсязі неможлива, зазначила Семків. У ситуації обмеженого доступу до міжнародного фінансування, а також складнощів із залученням іноземних підрядників в Україну прийнятним виглядає варіант щодо виключення України з-під дії CBAM, вважає Семків.

    Мінекономіки вже розпочало відповідний діалог з ЄС, підтвердив під час круглого столу торговий представник України Тарас Качка. На його думку, виключення України з-під європейського регулювання буде пов’язане із планами України щодо запровадження національної системи торгівлі викидами та впровадження механізму CBAM на зовнішніх кордонах України, тобто щодо імпорту з третіх країн.

    Україна як держава не відмовляється від кліматичних зобов’язань та приєднається до європейських норм, коли стане членом ЄС, додав президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков. Водночас Україні, на його думку, потрібен перехідний період, який мали країни ЄС.  «Ринок викидів вуглецю в Європі існував вже давно, принаймні в металургії, і бізнес мав багато безкоштовних квот на викиди. Це є певною формою субсидування. Мова і про інші можливості, якими користувалися європейські компанії. Ми теж хочемо мати якийсь перехідний період, де ми матимемо змогу користуватися цими привілеями. Перемовини треба вести в цьому ключі», — сказав Каленков. Він висловив сподівання, що Європа піде на зустріч Україні в цьому питанні, оскільки вже продемонструвала солідарність, знявши низку обмежень на постачання українських товарів до ЄС.

    Згідно з дослідженням GMK Center, запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Так, якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то у 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд на рік. Крім того, за прогнозами аналітиків, через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготовка, сортовий прокат.

  • Дробильники ЦГЗК Метінвесту замінили найдовшу конвеєрну стрічку 

    Для запобігання аварійним простоям на дробильній фабриці Центрального ГЗК провели планово-попереджувальні ремонти (далее…)

  • Метінвест Бізнес Сервіс здобув нагороду за сталість надання послуг під час війни на Deloitte Shared Services Awards 2024

    Сервісна компанія Групи Метінвест, Метінвест Бізнес Сервіс, перемогла в номінації «Сталість надання загальних послуг» на Deloitte Shared Services Awards 2024. Церемонія нагородження відбулася під час міжнародної конференції, що пройшла 8-10 жовтня в Амстердамі (Нідерланди).

    Організатором конференції та премії виступає Deloitte — одна з найбільших глобальних компаній, що надає аудиторські та консалтингові послуги. Вона входить до «великої четвірки» аудиторів світу. Працює у понад 150 країнах, зокрема й в Україні.

    Deloitte Shared Services Awards — міжнародна премія, яка щороку визначає лідерів з-поміж компаній, що надають послуги через загальні центри обслуговування. Переможців обирали в чотирьох номінаціях. Крім Метінвест Бізнес Сервісу, експертне журі також відзначило ІТ-компанію _VOIS у номінації «Інновації через нові технології», продовольчу компанію MARS у номінації «Розмаїття та інклюзія. Лідер у сфері загальних послуг» та виробника тютюнових виробів BAT у номінації «Вплив на довкілля, соціальну сферу та управління (ESG)».

    Цьогоріч на конференції під назвою «Сила можливостей» основну увагу приділили інструментам, які допоможуть бізнесам вистояти й досягти успіху. Понад 60 керівників провідних компаній із різних галузей поділилися своїми трансформаційними ідеями, реальними кейсами та набутим досвідом.

    Метінвест на конференції представили фінансова директорка Групи Юлія Данкова та генеральна директорка Метінвест Бізнес Сервісу Оксана Заремба. Вони розповіли про трансформацію бізнесу та адаптацію до мінливого бізнес-середовища клієнтів у воєнний час.

    Зокрема, серед основних інструментів, що забезпечують сталість компанії, керівниці виділили:

    • гнучке управління;
    • застосування проактивного планування та інноваційного мислення для забезпечення операційної безперервності та стабільного надання послуг своїм клієнтам;
    • запровадження нових технологій для підвищення ефективності й мінімізації залежності від ручних операцій;
    • планування управління ризиками.

    «Для Групи Метінвест та Метінвест Бізнес Сервісу це перша в історії номінація та перше міжнародне визнання у сфері надання сервісних послуг. Це висока оцінка нашої стратегії сталого розвитку й нашого досвіду. Адже нагороди на Deloitte Shared Services Awards отримують ті, хто реально впливає на життя, суспільство та довкілля, створюючи нові формати та сенси ведення бізнесу», — зазначила фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова.

    Важливим інструментом забезпечення сталості надання послуг промовиці назвали безперервне вдосконалення процесів, яке ґрунтується на використанні успішного минулого досвіду та моніторингу показників ефективності.

    «Міжнародне визнання є важливим підтвердженням правильності наших кроків. Експерти Deloitte оцінили досвід Метінвест Бізнес Сервісу як актуальний і корисний, а наші практики — як високоадаптивні та стійкі, що мають значний вплив і можуть слугувати прикладом для багатьох компаній. І це все — про бізнес, який успішно працює в країні, де третій рік точаться бойові дії. Про бізнес, що докладає максимум зусиль для безперервного надання своїх послуг та водночас допомагає країні під час війни. Я глибоко вдячна кожному й кожній у нашій команді за внесок у спільну справу», — сказала генеральна директорка Метінвест Бізнес Сервісу Оксана Заремба.

    Під час конференції представниці Метінвесту також поділилися досвідом налагодження комунікацій, взаємодопомоги в командах та оперативного зворотного зв’язку. Доповідачки наголосили на важливості підтримання добробуту та ментального здоров’я співробітників і розповіли про те, як стабілізувати роботу компанії під час блекаутів, блокувань та обстрілів.

  • На ПівнГЗК оновили обладнання переробного комплексу та цеху техводопостачання 

    Під час щорічної тридобової зупинки північани виконали заплановані роботи на рудозбагачувальних фабриках (далее…)

  • Метінвест заплатив до бюджету України понад 45 млрд гривень податків від початку війни

    Група Метінвест із початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році сплатила більше 45 млрд грн податків до бюджету України. Зокрема, за підсумками 2022 року було сплачено 20,5 млрд грн, у 2023 році — 14,6 млрд грн, а за перше півріччя 2024 року – 10 млрд грн, йдеться у спецпроєкті Дело «Економічна відповідальність: топплатники податків 2024». Видання наводить кейс Метінвесту, як однієї з провідних компаній металургійної галузі.

    «У 2021 році Група Метінвест сплатила до бюджету країни 52,7 млрд грн податків, після повномасштабного вторгнення у 2022 році сума очікувано знизилася до 20,5 млрд грн, а у 2023 році — до 14,6 млрд грн. Зменшення обсягів сплачених податків зумовлене багатьма факторами, зокрема проблемами з завантаженням активів, морською блокадою, втратою контролю над активами в Маріуполі та зупиненням Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ). Впливають також постійні обстріли, логістичні обмеження, дефіцит електроенергії та кадровий голод», — йдеться у публікації.

    Водночас, видання зазначає, що компанія пристосувалася до складних обставин та залишилась одним із найбільших платників податків в Україні, про що свідчить висхідна динаміка першої половину цього року порівняно з 2023-м. Зростання загальної суми податкових відрахувань за підсумками січня-червня 2024 року «свідчить про стабілізацію ситуації попри труднощі, які постають перед компанією». Найбільші за обсягом відрахування: плата за користування надрами (2,9 млрд грн), єдиний соціальний внесок (1,8 млрд грн) та податок на доходи фізичних осіб (1,7 млрд грн).

    Наприклад, розмір ЄСВ збільшився на 19% проти аналогічного періоду минулого року, оскільки компанія офіційно працевлаштовує своїх працівників, регулярно проводячи індексацію та підвищення зарплат. «Це значний внесок у розвиток країни, що особливо важливо в умовах, у яких нині опинилась Україна. Адже податки, отримані з білих зарплат зокрема, дають змогу державі виділяти ЗСУ необхідні кошти для виконання їхніх завдань – насамперед задля забезпечення обороноздатності країни», — впевнена директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.

    Крім того, активи Метінвесту в прифронтових містах генерують податки до місцевих бюджетів. Так, у 2023 році підприємства компанії сплатили понад 261 млн грн податків Покровській громаді — третину від усіх податкових надходжень до місцевого бюджету.

    Поступове відновлення активності та адаптація до нових умов дають підстави прогнозувати позитивну динаміку відрахувань у майбутньому. «За час війни Метінвест подолав багато викликів. Чимало випробувань ще попереду. Наші зусилля з перебудови бізнесу до нових умов та вміння перетворити проблеми на можливості дали свої результати — податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії», — говорить генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

  • Метінвест призначив Ільдара Салєєва директором зі стратегії та розвитку бізнесу

    Ільдар Салєєв призначений директором зі стратегії та розвитку бізнесу Групи Метінвест, повідомила пресслужба компанії.

    «Ільдар Салєєв – досвідчений керівник з високим рівнем професійної експертизи. Він працював у багатьох напрямах української промисловості: енергетика, металургія, машинобудування, вугільна», — йдеться в повідомленні.

    З 2015 по 2018 рік Салєєв працював у Метінвесті – очолював напрям закупівель з операційної діяльності, а в 2018-2020 роках очолював ПРАТ «ДМЗ» («Донецьксталь») – теперішня Покровська вугільна група.

    На посаді директора зі стратегії та розвитку бізнесу Групи Метінвест Ільдар Салєєв відповідатиме за розробку та впровадження бізнес-стратегії компанії, формування портфелю нових проєктів та системи взаємовідносин з ключовими стейкхолдерами в регіонах цільової присутності активів групи.

  • Транспортування електроенергії є однією з найбільших проблем – СОО Метінвесту Мироненко

    Ситуація в українській енергосистемі є критичною, хоча і стабілізувалася останнім часом, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Метінвест в інтерв’ю для Suddeutsche Zeitug. Однією з чинних проблем він назвав транспортування електоренергії.

    Наразі компанія, за його словами, має можливість забезпечувати свої потреби в електроенергії за рахунок української генерації, хоча ще в серпні та на початку вересня доводилось імпортувати додаткові обсяги електрики для підтримки безперервного виробництва.

    «Ми імпортували електроенергію, оскільки в той період населення часто знеструмлювали на кілька годин, а нам треба було підтримувати безперебійне виробництво», — пояснив він.

    Попри те, що зараз спостерігається певна позитивна динаміка, і в країні не застосовуються обмеження на споживання електроенергії, енергосистема України зазнала значних руйнувань внаслідок російських обстрілів. Зокрема, виробництво електрики порушено не лише через руйнування електростанцій, а й через знищену інфраструктуру, яка використовується для трансформації та передачі е/е до кінцевого споживача.

    «Транспортування електроенергії, наприклад, з атомної електростанції через трансформатори до наших заводів наразі є однією з найбільших проблем. Раніше завод мав три різні лінії електропередач, а тепер лише одну. Якщо станеться аварія, ми не зможемо перемкнутися на іншу лінію. Як нещодавно, коли ми були змушені повністю призупинити виробництво на одному підприємстві», — пояснив він.

    За словами Мироненко, це порушує технологічні процеси на підприємствах та може завдати значної школи обладнанню. «Метал, зокрема в доменних печах, виробляється безперервно. Якщо виробництво зупиняється без підготовки, розв’язання всіх проблем може тривати один-два або навіть три тижні», — резюмував він.