Метка: метінвест

  • Метінвест Політехніка оголосила додатковий набір студентів на інженерні спеціальності

    З першого вересня Метінвест Політехніка розпочинає додатковий набір студентів на бакалаврат та магістратуру, повідомила пресслужба Групи Метінвест, яка є засновником вишу. Особливу увагу університет приділяє ветеранам, для яких діє спрощена процедура вступу через онлайн-співбесіду. Це частина стратегії інтеграції військових у цивільне життя через здобуття освіти та нову кар’єру.

    Виш пропонує затребувані на ринку праці освітні програми – від металургії й гірництва до ІТ-технологій, електроенергетики, безпеки праці, бізнес-аналітики та управління модернізацією металургії. Повний перелік напрямів розміщено на сайті університету. Усі програми ліцензовані Міністерством освіти і науки України, проходять державну акредитацію та сертифікацію Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

    Освітній процес у Метінвест Політехніці поєднує онлайн-лекції з практикою на виробничих майданчиках, де студенти отримують реальний досвід роботи з сучасними технологіями. Кожне заняття та стажування спрямовані на те, щоб студент міг одразу застосовувати знання на практиці та розвивати професійні навички для своєї кар’єри. Найкращі проходять міжнародні стажування, зокрема – на заводі Promet Steel у Болгарії або у партнерів, як-от Danieli в Італії, що дає їм унікальний досвід і знайомство з передовими світовими практиками. Таке навчання дозволяє студентам реалізовувати свої знання на виробництві, будувати кар’єру та впроваджувати сучасні інженерні рішення в Україні.

    «Цього року ще можна вступити за додатковим набором і одразу поєднувати навчання з практикою на виробництві, проходити стажування в Україні та за кордоном і будувати кар’єру у провідній промисловій компанії, – зазначають у приймальній комісії університету. – Ветерани та абітурієнти з регіонів, де тривають бойові дії, отримують спеціальні умови, а найкращі студенти можуть розраховувати на стипендії та мотиваційні програми від Метінвесту».

    Метінвест Політехніка робить освіту максимально доступною та ефективною. Гнучкий графік дає змогу поєднувати навчання з роботою. Окрім контрактної форми, студенти можуть скористатися програмою замовлення від Метінвесту й навчатися за кошти компанії. Додатковою можливістю є державна ваучерна програма для дорослих, що дозволяє безкоштовно здобути другу освіту або перекваліфікуватися.

    Метінвест Політехніка дбає про соціальну підтримку вступників. Абітурієнти з територій, де тривають бойові дії, мають право на пільгові умови. Ветерани користуються спрощеною процедурою вступу. Окремим напрямом є підтримка дівчат в інженерії – університет заохочує молодих жінок обирати технічні спеціальності, створюючи інклюзивне середовище без бар’єрів.

    Метінвест Політехніка – університет нового покоління, що поєднує сучасну інженерну освіту з можливостями для особистісного й професійного розвитку. Студенти долучаються до наукових гуртків, студентського самоврядування та міжнародних проєктів. Після випуску вони отримують конкурентні переваги на ринку праці, а найкращі – перше робоче місце у Групі Метінвест та додаткові мотиваційні програми від компанії.

    Детальні умови вступу можна дізнатися у приймальній комісії за телефонами +38 (095) 070-06-37, +38 (067) 760-49-71 або написавши на електронну адресу pk@mipolytech.education.

    Нагадаємо, раніше Метінвест Політехніка оголосила про запуск програми подвійних дипломів у партнерстві з Дніпровською Політехнікою.

  • «Наш горизонт планування — максимум 2−3 місяці» — топ-менеджер Метінвесту

    В умовах війни довгострокове планування є вкрай ускладненим, тож наразі Метінвест, як і решта українських компаній, планує роботу лише на кілька місяців вперед, зазначив під час форуму Радіo НВ «Україна як бренд» голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз.

    «Наш горизонт планування — максимум 2−3 місяці. Ми планували розвиток підприємства в Покровську, а за місяць нам довелося його призупиняти. Є бізнес-план на рік, є стратегічне планування на п’ять років, є стратегія компанії, яка написана на 10, на 20 років. Зрозуміло, що актуальність цих всіх процесів зараз відійшла у сторону, і зараз звичайний строк планування — місяць. Є якісь горизонти, що на кінець року хтось хотів би щось бачити, але війна вносить такі корективи, що це нереально планувати», — наголосив Водовіз.

    Він також нагадав: «Ми ж з вами всі пережили ці важкі зими, відключення електроенергії. Через цей та інші чинники ми побачили, що у нас відхилення від плану по 100−200%. Це важко назвати плануванням. Ми втратили половину бізнесу за час війни. Колись у Метінвесті працювали 100 тисяч людей, зараз це 50 тисяч людей. Маріуполь втратили, Авдіївку. Якщо вже говорити про планування, то 19 лютого наш акціонер був в Маріуполі. Ми планували інвестиції у місто, більше 1 млрд доларів. Що сталося через три дні ми всі знаємо».

    Він наголосив, що у фокусі компанії наразі заходи, спрямовані не на розвиток, а на виживання бізнесу. «У нас стоїть Інгулецький ГЗК. Там 5 тисяч людей, яким ми платимо зарплату. Ми намагаємося людей не звільняти, переводити на інші підприємства, працювати вахтовим методом. Акціонер платить ці кошти зі своєї кишені. Питання щодо планування, вони дуже актуальні, але є якісь структурні, стратегічні речі, які б дозволили запрацювати на повну», — зазначив Водовіз.

    В цьому контексті він також згадав про вплив мобілізації на роботу компанії: «У нас в компанії з 50 тисяч майже 8 тисяч на війні. Це багато, це дуже багато, бо постає питання „А хто у нас буде працювати?“. Адже найпростіше для ТЦК не шукати людей, які ховаються, а приходити на прохідну — півгодини часу і ти виконав місячний план».

    Кажучи про комунікацію по лінії держава — приватний інвестор, Водовіз наголосив: «Спілкування побудовано. З ким ми спілкуємося? Метінвест — найбільша приватна компанія України. У нас в контрагентах державні монополії, в тому числі Укрзалізниця зі своїми тарифами. Спілкуємося ми з ними? Спілкуємося. Важко нам з ними спілкуватися? Важко. Чи виступає міністерство в ролі арбітра між державним монополістом і компанією? Нажаль, ні. Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи — це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф — ми до одного зі світових ринків (ми ж експортер) вже не можемо постачати, через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто».

    Нагадаємо, Водовіз також розповів, як українська прописка компанії впливає на торгівлю зі світом.

  • «Боротися за ринки непросто, але можливо»: великий бізнес розказав, як українська прописка впливає на торгівлю зі світом

    Період розуміння українського бізнесу в Європі закінчився, коли ЄС відмовився продовжувати режим преференційної торгівлі для України, і тепер українським експортерам доводиться боротися за присутність на ринках не тільки Європи, а й загалом світу в жорстких конкурентних умовах, зазначив Юрій Мельник, заступник голови правління МХП під час виступу на форумі Радіо НВ «Україна як Бренд».

    «Великий період розуміння українського бізнесу ми вже пережили. 5 червня 2022 року ЄС запровадив преференційний режим торгівлі для України. На сьогодні цей режим завершений. Зараз ми вже у жорстких квотах, а поза квотою ти або не везеш, або платиш податки. І за кожну позицію на сьогодні треба боротися, відстоювати її. І тут без симбіозу, коли бізнес ініціює, а держава підтримує, і веде цей напрямок, не обійтися. Особливо це стосується аграрного сектору економіки. Тому боротись за ринки непросто, але можливо. На прикладі МХП — ми постачаємо продукцію до 70 країн. За період війни було відкрито близько 10 країн. Це спільні потуги бізнесу і держави, дипломатів. Ці можливості даються не просто, але цим варто займатися», — зазначив він.

    Оцінку представника МХП підтвердив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз, за спостереженнями якого, до присутності українського бізнесу за кордоном можуть ставитись із розуміннями, допоки це не сприймається як загроза місцевому бізнесу.

    «Всі сусіди, поки питання не торкається економіки. Тільки но заходить мова про вихід українського продукту на їхній ринок, починаються проблеми. Забувається, що ми працюємо в умовах війни», — зауважив він.

    При цьому Водовіз наголосив, що в ЄС, до прикладу, досі немає повної заборони на імпорт сталі з Росії. «Наш основний конкурент в Європі зараз — це Росія. Це нікуди не ділося. Проте європейські чиновники на це просто закривають очі», — зауважив він.

    Так само не завжди результативним є діалог бізнесу із владою в Україні, хоча в уряді не відмовляються від комунікації з компаніями, зауважив топ-менеджер МХП. Водночас є питання, пов’язані із діяльністю українського бізнесу за кордоном, які залежать виключно від держави. Зокрема, це відкриття нових ринків, сертифікація виробництв, підтримка позицій на вже доступних ринках. «Це дуже важливо, оскільки це відкриває нові можливості. І ми показали це на прикладі тих ринків, які колись для нас здавалися недосяжними. Приклад Канади, з якою маємо зону вільної торгівлі. Ми там розширюємо присутність попри дорогу логістику і мита, і цей ринок нам забезпечила держава з точки зору міждержавних процедур», — розказав він.

    Інший важливий аспект, про який згадав Олександр Водовіз, полягає у вирішенні спірних питань, що виникають у стосунках із основними торговими партнерами. Він нагадав, що із 1 січня 2026 р. в ЄС набере чинності CBAM (carbon border adjustment mechanism), який передбачає необхідність для імпортерів низки товарів, включно зі сталлю, добривами, цементом, електроенергією, тощо, сплачувати додаткові платежі за викиди вуглецю в процесі виробництва. Українські експортери висловлювали сподівання, що Київ та Брюссель досягнуть угоди про відтермінування цього механізму для України через війну, хоча наразі успіх переговорів не очевидний.

    «Чи працює тут влада? Так, працює. Є (віце-прем`єр із європейської та євроатлантичної інтеграції — ред.) Тарас Качка, який цим інтенсивно займається, його сприймають і слухають європейці. Але чи вони встигнуть за півроку щось зробити, щоб ми не платили додатковий податок. Це велике питання, і ми не розуміємо, як цей процес відбувається», — резюмував Водовіз.

     

  • Каметсталь модернізує водоводи підвищеного та середнього тиску

    Завод Каметсталь реалізує інвестиційний проект з модернізації водоводів підвищеного та середнього тиску для забезпечення технологічних процесів конвертерного (КЦ) та вапняно-випалювального цехів (ВВЦ).

    Як зазначили на підприємстві, спорудження надземних водоводів для забезпечення технологічних потреб є одним із ключових проектів інвестиційної програми 2024-2025 років. Наразі завершений черговий етап проєкту. Зокрема, трубопровід ДУ-800 – а це 1100 м сталевої магістралі діаметром 800 мм – повністю прокладено та змонтовано, водопостачання для технологічних процесів конвертерного цеху вже здійснюється по правій нитці водоводу.

    У свою чергу фахівці-підрядники розпочали монтаж 1,5 км трубопроводу ДУ-300 у напрямку ВВЦ. Виконано врізання в діючі трубопроводи, змонтовано перші 240 м 300 мм труби. Як підкреслив начальник відділу організації робіт на об’єктах капітального будівництва заводу Олександр Постольник, стабільне та надійне водопостачання для технологічних потреб виробничих підрозділів підприємства та зменшення непродуктивних втрат води – головні цілі, на які спрямований інвестпроект із модернізації водоводів.

    У серпні на Каметсталі також розпочали ремонт газопроводу коксового газу.

  • «Запоріжсталь» інвестує понад 135 млн грн у капремонти нагрівальних колодязів цеху гарячої прокатки

    Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (Група Метінвест) інвестує понад 135 млн грн у капітальні ремонти (далее…)

  • Метінвест передав бригаді Нацгвардії засобів РЕБ на 29 млн грн

    Група Метінвест передала бригаді Національної гвардії України комплексну партію засобів радіоелектронної боротьби загальною вартістю 29 млн грн. Як зазначає компанія, допомогу надали у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.

    Постачання охоплює одразу кілька рівнів захисту від ворожих безпілотників і стало одним із найбільших цільових внесків проєкту у напрямку РЕБ за останні місяці.

    Передана техніка дозволяє підрозділу прикривати ключові ділянки – від передових позицій до тилових укріплень – і глушити сигнали керування ворожими дронами на різних частотах. Це дозволяє захищати від атак як особовий склад, так і техніку.

    Серед переданої бригаді техніки – десятки комплексів РЕБ «Синиця 3.5К». Ці станції призначені для створення локальних зон радіозаглушення і знищення каналів керування FPV-дронами. За словами військових, «Синиця» ефективно працює автономно та підходить для розгортання як на стаціонарних, так і на мобільних позиціях.

    Командир підрозділу, який отримав техніку, говорить, що її ефективність відчувається вже зараз: «FPV-дрон – це не просто загроза. Це снаряд з очима, що полює на тепловий слід. А ця техніка – як шапка-невидимка. І це щодня рятує життя».
    У Сталевому Фронті підтверджують, що запити на РЕБ з фронту дедалі частішають.

    «Сучасна війна – це битва технологій. І ми не можемо допустити, щоб наші воїни програвали її в повітрі. Саме тому ми нарощуємо підтримку цього напряму», – зазначив голова офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.

    Загалом з початку повномасштабного вторгнення мілітарна ініціатива Сталевий Фронт уже передала Силам оборони понад 7 тис. дронів, 6 тис. засобів звʼязку, сотні укриттів, техніку, броньовані катери, мінні трали, а також запустила виробництво захисних екранів для танків Abrams і Bradley. Загальна сума допомоги армії з боку бізнесів Ріната Ахметова перевищила 11,3 млрд грн.

  • «Каметсталь» розпочала капремонт гасильного вагона коксового цеху

    На «Каметсталі» (гірничо-металургійна група «Метінвест») приступили до капітального ремонту гасильного вагона коксового цеху. (далее…)

  • В оновлення обладнання дробильної фабрики ЦГЗК інвестували понад 2,3 млн грн

    На дробильній фабриці ЦГЗК Метінвесту оновили один із ключових конвеєрів корпусу сухої магнітної сепарації – СХ-3. (далее…)

  • На «Каметсталі» проводять ремонт газопроводу коксового газу

    У коксохімічному підрозділі «Каметсталі» (гірничо-металургійна група «Метінвест») приступили до відновлення газової магістралі (далее…)

  • «Каметсталь» проводить масштабний ремонт однієї з підстанцій 

    У цеху мереж та підстанцій Каметсталі (гірничо-металургійна група «Метінвест») приступили до першого етапу масштабного капітального ремонту однієї з важливих підстанцій (далее…)