Метка: метінвест

  • Діалог, підтримка та готовність до змін: український бізнес поділився практиками залучення та адаптації ветеранів

    За роки російсько-української війни бізнес напрацював різноманітні інструменти, які допомагають в адаптації ветеранів до цивільного життя. До прикладу, Група Метінвест створила цілу екосистему, яка поєднує програми реабілітації та медичної допомоги, навчання та перекваліфікації, психологічної підтримки, тощо. Однак компанія постійно оновлює та адаптує свої ініціативи, вибудовуючи відкритий і довірливий діалог з ветеранами. Така комунікація допомагає визначати, наскільки дієвими та потрібними є ті чи інші програми, зазначила Світлана Парова, керівниця проектів з (ре)інтеграції ветеранів Групи Метінвест під час презентації дослідження «Ветеранські ініціативи. Ветеранські політики найбільших компаній України».

    Компанія Top Lead провела опитування 200 найбільших за обсягом доходу компаній України, а також проаналізувала дані Міністерства у справах ветеранів та Українського ветеранського фонду щодо особливостей працевлаштування та роботи ветеранів в Україні.

    Наразі в Україні зареєстровано 1,3 млн ветеранів, тоді як до вторгнення Росії в Україну їх налічувалося близько 500 тис. Ветерани є важливою групою на ринку праці. Згідно з дослідженням, 90% найбільших компаній мали у штаті ветеранів до 2022 року, а зараз частка таких компаній зросла до 97%. Переважна більшість опитаних бізнесів (83%) зазначила, що вже має різноманітні програми підтримки ветеранів, тоді як ще 17% планує їх впровадити. Найбільш активні в цьому питанні промислові (100%), IT компанії (90%), ритейл (83%) та АПК (82%).

    Разом з тим, про впровадження цілеспрямованих політик із працевлаштування ветеранів на свої підприємства повідомили лише 45% компаній. Ще 42% зазначили, що планують впровадити такі політики в майбутньому. Менше половини найбільших українських бізнесів (47%) вказують у своїх вакансіях, що вони доступні для ветеранів.

    ветеран

    Разом з тим на ринку праці є низка проблем і перешкод, з якими стикаються ветерани під час пошуку роботи, і які потребують вирішення. Зокрема, близько третини колишніх військовослужбовців відзначили невідповідність зарплат їх потребам (37%) та проблеми зі здоров’ям (36%), що заважають їм знайти бажану роботу. Ще чверть звернула увагу на власний психоемоційний стан (25,5%) та випадки дискримінації (23%).

    Під час презентації представниця Метінвесту Світлана Парова зазначила, що компанія у роботі з ветеранами зосереджує увагу не тільки на процесах рекрутингу та онбордингу, а й таких аспектах як адаптація робочого місця, підготовка колективу, створення ветеранських спільнот та проведення реабілітаційних заходів.

    Важливу увагу вона приділила програмам фізичного та психологічного відновлення. На підприємствах Метінвесту ветеранам доступні консультації психологів, проводяться групові зустрічі ветеранів з ментором в межах сервісу «Побратим», реабілітація через плавання по програмі «Вільні хвилі» за методикою Дениса Силантьєва, організовуються кемпінги в Карпатах з інтенсивною програмою фізичного, психологічного відновлення та розвитку софт-скілів у супроводі лікарів та псизологів.

    Головним критерієм успішності ветеранської політики у компанії вона назвала рівень утримання персоналу. Наразі 80% ветеранів продовжують працювати у Метінвесті після повернення.

    «У нас не постає питання кількості програм. Питання скоріше про якість і відкритий довірливий діалог з ветеранами. Це нам допомагає отримати правильний зворотній зв’язок, зрозуміти, які програми в яких аспектах краще працюють, і як їх можна переналаштувати. Якщо подивитися на екосистему всіх напрямків навчання, підготовки колективу, фізичного, ментального здоров’я, це все у нас є і налаштовано працювати. Але діалог і залучення ветеранів до участі — це одна з найважливіших задач», — зауважила Парова.

    Досвідом роботи з ветеранами також поділилися представники промислової компанії «Інтерпайп» та групи ДТЕК. Зокрема, Людмила Новак, директорка з комунікацій “Інтерпайп” та кураторка корпоративної патронатної служби, наголосила на важливості підтримки працівників з моменту їх мобілізації у військо. Саме це допомагає побудувати довірливі стосунки і забезпечити повернення ветеранів до звичного місця роботи та свої колективів. Для спілкування з військовослужбовцями в Інтерпайпі створили посади координаторів, які підтримують постійний зв’язок та надають необхідну матеріальну, юридичну та іншу підтримку. А після демобілізації — супроводжують людину в усіх процесах працевлаштування і адаптації до нових умов. «Ми бачимо, що ця історія дуже успішна. Коли людина каже, що демобілізується і планує повертатися, вона одразу набирає координатора. І він організовує весь шлях реінтеграції», — зазначила Новак. Компанія також проводить медичні огляди, оплачує лікування і реабілітацію. За потреби та в індивідуальному порядку підшуковує нові місця роботи в межа компанії, якщо попередня спеціальність недоступна через стан здоров’я.

    Керівник проєкту «Проветеран» у групі ДТЕК Вадим Галицький, своєю чергою, додав, що компанія, окрім звичних програм підтримки, також почала працювати над адаптацією робочих просторів саме на виробничих майданчиках до потреб ветеранів. Зокрема, пілотний проєкт був реалізований на одній із вугільних шахт, в межах якого компанія провела аудит просторів та почала працювати над розширенням вхідних отворів, обладнувати робочі приміщення додатковими поручнями для пересування крісел-колісних, монтувати додаткові смуги та індикатори, які допомагають краще орієнтуватися у просторі, тощо. До кінця року планується провести аудит ще на понад 20 об’єктах компанії. Таким чином ДТЕК хоче залучити до роботи більше ветеранів, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. «Зміни, які відбуваються на підприємстві, їх видно, це не косметична історія. Це сигнал колективу, що ми змінюємося і готуємося до повернення ветеранів», — резюмував Галицький.

  • Метінвест і Держагентство відновлення представили модульні укриття для шкіл на URC 2025 у Римі

    На Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 у Римі Державне агентство відновлення України разом з Групою Метінвест презентувало проєкт «Цитадель» — модульні сталеві підземні укриття, які встановлюватимуться в українських школах для захисту дітей під час повітряних тривог. Композицію з двох модулів-«криївок», обладнаних як шкільні укриття, під час конференції мали змогу оглянути всі відвідувачі конференції, повідомила пресслужба компанії.

    «Ми вже маємо значний досвід у виробництві й застосуванні сталевих підземних укриттів — «криївок» для поясів оборони та операторів дронів, перший в історії України підземний шпиталь, командні центри бригад, які довели свою ефективність у бойових умовах. Тепер ми готові масштабувати ці рішення для шкіл. Це шлях до збереження нашого майбутнього, наших дітей. Ми інвестуємо в безпеку, у відновлення, бо це наша відповідальність як Групи Метінвест. Це принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова, і вона є основою нашого бізнесу», — зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.

    Проєкт «Цитадель» створено Групою Метінвест у партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України за підтримки Міністерства розвитку громад і територій. Укриття спроєктовано з урахуванням особливостей освітнього середовища. Це циліндричні конструкції діаметром 2,4 м, які монтуються в землю на глибину до 5 м на шкільних подвір’ях або поруч із будівлями. Модуль для шкіл у межах проєкту «Цитадель» розрахований на 48 людей, а кілька модулів можна об’єднувати в складні конфігурації.

    «Безпечні укриття в українських школах — життєва необхідність. Усі діти мають отримати надійний захист. «Цитадель» — саме таке рішення: швидке, ефективне, відповідає сучасним стандартам безпеки. Його можна застосовувати по всій країні», — підкреслив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

    Модульність і універсальність конструкції дає змогу адаптувати її до різних умов і об’єктів — шкіл, лікарень, промислових підприємств, житлових районів і прифронтових територій. Герметичні сталеві секції легко поєднуються в блоки, а монтаж займає лише кілька днів. Укриття можуть слугувати як тимчасовим, так і довготривалим рішенням. Всередині укриття передбачено місця для сидіння, за потреби — для сну, санвузол, освітлення, вентиляцію. Укриття автономне — витримує обстріли й не потребує підключення до зовнішніх джерел живлення та водопостачання.

  • «Каметсталь» освоїла виробництво молольних куль підвищеної твердості для ГЗК

    Завод «Каметсталь» (гірничо-металургійна група «Метінвест») на кулепрокатній ділянці прокатного цеху освоїв виробництво 100-міліметрових молольних куль (далее…)

  • Популяризація технічної освіти є питанням нацбезпеки та збереження людського потенціалу — Метінвест

    Україна має посилити зусилля, спрямовані на популяризацію технічної освіти, оскільки підготовка відповідних спеціалістів є питанням національної безпеки та збереження людського потенціалу всередині країни, переконаний директор департаменту корпоративних комунікацій Групи Метінвест Олег Давиденко. Саме фахівці зі знаннями у сфері точних та природничих наук згодом будуть залучені до повоєнної відбудови, створення високотехнологічних підприємств та забезпечення сталого економічного зростання країни, наголосив він під час HR Wisdom Summit.

    «На сьогодні технічна освіта в Україні недооцінена. Немає великого попиту на технічні спеціальності, які вимагають поглибленого знання математики, фізики, хімії. Але це питання національної безпеки, збереження людей в Україні, щоб економіка могла працювати, розвиватися і бути сталою. Ми не можемо собі дозволити імпортувати не просто товари, а й знання і спеціалістів. Хто буде тут відновлювати країну? Хто буде створювати нові підприємства, будувати нові заводи, створювати нові потенціали? Це люди, які сьогодні навчаються. А це горизонт планування 5-10-20 років», — наголосив він.

    На думку Давиденка, в цій ситуації бізнес має будувати ширшу екосистему освіти: співпраця зі школами, закладами профтехосвіти, університетами, проводити спеціальні заходи для школярів та студентів, тобто бути залученим на кожній ланці.

    Іноді різниця в підходах і потребах бізнесу та освітніх закладів змушує підприємства відкривати власні виші, які окрім академічної складової пропонують молоді освітні формати, зокрема, сертифікаційні програми та стажування, за допомогою яких вони зможуть отримати конкретні практичні навички. «Молода людина приходить вчитися і вона має розуміти практичне прикладання зусиль і куди вона прийде працювати», — пояснив Давиденко.

    Метінвест уже інвестував 500 млн грн у створення власного закладу вищої освіти — Метінвест Політехніки. За цей час виш випустив близько 300 магістрів, які є висококваліфікованими спеціалістами у гірничо-металургійній сфері. Разом з тим Давиденко наголосив на важливості розвитку партнерств з іншими закладами освіти. «Якщо бізнес не знайде якісного освітнього партнера, він буде створювати свій. Тож це ключова історія для створення цільових, високоякісних і швидких перемог. Освітні заклади також мають бути активні в цьому питанні і самі приходити до бізнесу», — додав він.

    Крім того, важливо пропонувати молоді можливості опанувати професію власне на підприємствах, забезпечуючи роботу навчальних центрів, проводити стажування, тощо. Тобто мова про поєднання підходів, які забезпечують залучення людей у галузь і на підприємство як у короткостроковій перспективі, так і в майбутньому.

  • На ЦГЗК оновили обладнання для виробництва окатків 

    Під час тритижневої зупинки фабрики огрудкування (ФОГ) Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК), що входить до групи «Метінвест» було виконано ряд капітальних ремонтів (далее…)

  • На Каметсталі після капремонту відновила роботу доменна піч №9

    На комбінаті Каметсталь, що входить до Групи Метінвест, завершили наймасштабніший капітальний ремонт доменної печі № 9 з початку широкомасштабного вторгнення. Обсяг інвестицій у проєкт склав 17,9 млн доларів. Після завершення роздувальних робіт домна вже дала першу плавку чавуну, повідомила пресслужба компанії.

    Роботи були виконані у повному обсязі й за графіком. Зокрема, відновлення вогнетривкої футеровки шахти і горна, а також часткова заміна системи охолодження печі. На ключових дільницях домни залили понад 800 тонн вогнетривкого бетону, а також замінили понад 260 холодильних плит горна, верхньої лещаді, фурменої зони, заплічиків і частково шахти печі.

    Окрім того, на ДП-9 був встановлений новий завантажувальний пристрій з усіма комунікаціями. Це результат злагодженої командної роботи всіх учасників ремонту і надійних партнерів – Запорізького ливарно-механічного заводу, де була виготовлена більшість основних вузлів і деталей завантажувального комплексу: засипний апарат, великий конус, обертовий розподільник шихти тощо. Спеціалісти заводу провели укрупнене складання завантажувального пристрою, а монтаж безпосередньо на печі виконали спеціалісти цеху ремонту металургійного устаткування. Загалом для капітального ремонту ДП-9 фахівці ЗЛМЗ виготовили понад 210 тонн різноманітних металоконструкцій.

    «Капітальний ремонт доменної печі № 9 – один із найважливіших пунктів цьогорічної інвестиційної програми комбінату Каметсталь. Її першочергові завдання спрямовані на підтримання надійності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску товарної продукції. Адже стабільно працююче підприємство забезпечує робочі місця, надходження до державного бюджету, експорт і валютну виручку, можливість допомагати громадам. Попри виклики повномасштабної війни, Метінвест робить усе можливе, щоб забезпечити виробництво і підтримати економіку України», — зазначив Олександр Мироненко, операційний директор Групи Метінвест.

    Помітно оновлено ливарний двір, де замінили металоконструкції центральних і транспортних жолобів і устаткування, насамперед машини розкриття та закриття чавунної льотки. Згідно із графіком виконані супутні капітальні ремонти повітронагрівачів та пилоуловлювача, вогнетривів та металоконструкцій тракту гарячого дуття та кільцевого повітропроводу, бункерної естакади та бункерів, вагон-вагів, устаткування завантаження доменної печі та машинного залу, металоконструкцій похилого мосту.

    В межах капремонту значну увагу приділили благоустрою та підвищенню безпеки праці персоналу. Зокрема облаштували новий металевий перехідний місток для безпечного підйому з нульової позначки на піч. Також відремонтували дві кімнати для горнових. Оновлення виконані і у приміщенні керування ДП-9 – частково замінили плитку, пофарбували стіни, поліпшили освітлення, оновили меблі, оргтехніку.

    Як наголосив Денис Пінчук, начальник доменного цеху Каметсталі, усі передбачені роботи виконали за 50 діб. Щодоби до ремонту були залучені майже 380 учасників. «Завдяки нашій спільній роботі ДП-9 успішно ввійшла у роздувальний період, після чого ми отримали перші 200 тонн чавуну – відпрацювали добовий виробничий графік з перевиконанням. За підсумками капремонту піч приведена до проєктних параметрів, зокрема за продуктивністю, що надалі забезпечить надійне і стабільне виконання виробничих завдань», — зауважив він.

    Нагадаємо, капремонт доменної печі №9 на Каметсталі розпочали у травні цього року. На підприємстві також триває масштабний капітальний ремонт агломераційної машини №9.

  • ЄС має остаточно обмежити імпорт російської сталі, бо це підриває зелений перехід — Метінвест

    Імпорт з Росії дешевої металургійної сировини та сталевих напівфабрикатів шкодить європейським металургам, створюючи неконкурентні умови для частини компаній, що відмовилися від російської продукції, та підриваючи стимули для переходу на більш екологічне виробництво.

    Таку думку висловила комплаєнс-офіцер Групи Метінвест Ангеліна Чачуна, закликавши ЄС остаточно заборонити ввезення російських слябів та залізорудної сировини в ЄС.

    За її словами, попри дію обмежень щодо імпорту металу з Росії, у 2023 році країни ЄС закупили російської металопродукції на €2,9 млрд, а у 2024 році – на €2,6 млрд. Крім того, за три роки широкомасштабної війни Європа витратила понад €5 млрд на закупівлю російських слябів. Основними покупцями виступили Бельгія (42% обсягів), Італія, Данія, Чехія та Франція, де розташовані заводи, що належать до великих російських металургійних груп.

    «Санкції на російські сталеві сляби діють, але передбачають перехідний період, тож зараз їх можна купувати. Загальна директива ЄС цього не забороняє — це питання внутрішньої позиції окремих країн або бізнесів», — пояснила Чачуна, зазначивши, що вартість російських сталевих слябів в середньому на 80 євро нижча за ціни інших постачальників через доступ до дешевого газу, електроенергії та робочої сили.

    Водночас деякі європейські країни повністю відмовилися від напівфабрикатів із Росії на користь дорожчих альтернатив — з ЄС, Туреччини чи Китаю. Отже, допускаючи російські сталеві сляби на свій ринок, Європа створює нерівні умови для компаній, які принципово їх не використовують, наголосила вона.

    «Така ситуація вже сьогодні шкодить європейським металургам і матиме ще серйозніші наслідки в майбутньому. Адже до 2030 року ЄС планує перейти на зелену металургію, що потребує мільярдних інвестицій у модернізацію підприємств. Компанії, які цього не зроблять, змушені будуть сплачувати високі надбавки, що зробить їхню продукцію неконкурентною навіть на внутрішньому ринку. У таких умовах доступ на ринок дешевих російських слябів підриває стимули для переходу на екологічне виробництво та ставить під загрозу реалізацію кліматичних цілей ЄС», — наголосила представния Метінвесту.

    Вона вважає за доцільне посилити європейські санкції проти російської металургії, зокрема, скоротивши перехідний період для імпорту російських слябів та запровадити додаткові мита на всю російську металопродукцію до вступу в силу остаточної заборони.

    «Паралельно варто обмежити ввезення інших металургійних виробів із країни-агресора— це значно вплине на фінансування війни», — додала вона.

  • На шахті Колачевського ЦГЗК завершив масштабні відновлювальні роботи обладнання 

    Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК), що входить до групи «Метінвест» на шахті ім. Колачевського завершив масштабні відновлювальні роботи обладнання. (далее…)

  • Метінвест повністю погасив облігації 2025 року

    Metinvest B.V., материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній Метінвест 18 червня оголосила про фінальну виплату за зобов’язаннями щодо облігацій із терміном погашення у 2025 році вчасно та в повному обсязі.

    «Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Метінвест уже погасив дві серії облігацій, загалом виплативши за цим інструментом майже $600 млн. Ми виконали ці зобов’язання попри значний вплив війни на бізнес-модель Групи — зокрема, втрату операційного контролю або призупинення роботи низки підприємств в Україні. У цьому контексті Група продовжує працювати в надзвичайно складних умовах», — навела слова генерального директора Метінвесту Юрія Риженкова пресслужба групи.

  • Запоріжсталь інвестує 75 млн грн у ремонт ключового енергообладнання

    На комбінаті Запоріжсталь Групи Метінвест згідно з щорічною програмою капітальних інвестицій почали комплекс ремонтів ключових агрегатів теплоелектроцентралі. На ці цілі комбінат скерує близько 75 млн грн інвестицій, повідомила пресслужба підприємства.

    «Теплоелектроцентраль відповідає за виробництво трьох ключових видів енергоресурсів – пари, дуття, електроенергії – та живить ними підрозділи підприємства, забезпечуючи сталість виробничого процесу на аглофабриці, в доменному, прокатних та інших основних, а також допоміжних цехах. Капітальні ремонти дозволять підвищити надійність та безвідмовність як окремих вузлів агрегатів, так і всього енергокомплексу Запоріжсталі», — наголосив в.о. генерального директора Запоріжсталі Тарас Шевченко.

    Зазначається, що Запоріжсталь почергово виводитиме в ремонт енергетичне обладнання, оскільки комплекс робіт виконуватимуть в умовах діючого виробництва зі збереженням планових виробничих об’ємів.

    Запоріжсталь вже розпочав масштабний капітальний ремонт котлоагрегату № 5, який планово виконується раз на кілька років та триватиме близько 100 діб. Основний фронт робіт – заміна пароперегрівача, водяного економайзера, інженерних комунікацій, виконавчих механізмів керування повітряними шиберами. Також фахівці проведуть ремонт зсувок, вентиляторів, димососів, виконають ревізію та оновлення електроустаткування та автоматики.

    Наступний на черзі – турбокомпресорний агрегат № 7, усі заплановані роботи виконають протягом 80 діб. Спеціалісти замінять робочі колеса компресора, лопаток, зсувок подачі пари, атмосферного клапана, основні контрольні датчики. Виконають ремонт електродвигунів насосів та запірної арматури, ланцюгів освітлення тощо.

    Восени стартує капітальний ремонт на турбогенераторі № 1, який триватиме 45 діб. Наразі триває підготовчий етап до робіт. Фахівці планують модернізувати системи регулювання, замінити електромеханічні приводи, основні вузли регулюючих клапанів, відремонтувати ротор генератора. Також в ході ремонту виконають ревізію та технічне обслуговування статора генератора.

    Капітальні ремонти виконають силами власної інжинірингової служби із залученням підрядних організацій «Інвентум Україна» та «Інтел Енерго».

    Запоріжсталь поступово збільшує об’єми капітальних інвестицій у виробництво під час війни: в 2022 році інвестиції складали 500 млн гривень, в 2023-му – 750 млн гривень, в 2024-му – 938 млн гривень. Бюджет капітальних інвестицій у 2025 році заплановано на рівні 1,1 млрд гривень.