Ellyt, always here

Метка: метінвест

  • «Формуємо основу для роботи в повоєнний період»: Метінвест Політехніка відзначає п’яту річницю роботи

    Приватний гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка святкує п’ятиріччя з дня заснування. З цієї нагоди колектив університету, викладачі та партнери отримали подяки від генерального директора Групи Метінвест Юрія Риженкова, повідомила пресслужба компанії.

    «Робота університету — це вже п’ять років успіху. Ми маємо перших магістрів, десятки програм підвищення кваліфікації, і відчуваємо реальну підтримку Метінвест Політехніки в підготовці наших виробничих кадрів. Адже перед нами стоїть завдання закривати дефіцит персоналу — зараз у Метінвесті відкрито майже 4 тисячі вакансій — саме за рахунок власно підготовлених спеціалістів. Попереду — амбітні плани. І ми сподіваємось, що Метінвест Політехніка й надалі залишатиметься флагманом технічної освіти в Україні», — відзначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.

    Університет забезпечує підготовку фахівців через тісну інтеграцію з бізнесом: студенти беруть участь у реальних виробничих проєктах, проходять практику на підприємствах Метінвесту у Кривому Розі, Запоріжжі, Кам’янському та за кордоном. У 2024 році університет започаткував перші міжнародні стажування на підприємстві Promet Steel (Болгарія). А в червні цього року для студентів розпочалася практика в компанії Danieli, що є світовим лідером індустріальних інновацій з офісами в Італії та Австрії. Випускники Метінвест Політехніки отримують кар’єрні пропозиції ще до завершення навчання.

    За п’ять років у виші навчалося понад 1080 студентів, а ще понад 5000 осіб пройшли курси підвищення кваліфікації та тренінги, навчання завершили 267 магістрів. Метінвест інвестував у розвиток закладу 513 млн грн і продовжує фінансувати стипендії та навчання для найкращих студентів.

    Метінвест Політехніка активно розширює наукову діяльність. За п’ять років викладачі університету опублікували понад 230 наукових статей, отримали 10 патентів, видали 15 навчальних посібників і 12 монографій.

    Університет видає «Науковий журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки», де публікуються роботи з металургії, енергетики, гірничої справи, охорони праці, екології та застосування ІТ у виробництві. Також була започаткована міжнародна конференція MININGMETALTECH.

    Університет також розширює міжнародні зв’язки, впроваджує стажування в європейських компаніях і підтримує проєкти відновлення громад в Україні. Попереду — запуск нових спеціальностей у сфері цифрових технологій, екологічної внженерії та енергоефективності.

    «Ми формуємо основу для роботи в повоєнний період: збереження наукового та інтелектуального потенціалу, реалізацію спеціалізованих освітніх програм, таких як «Управління модернізацією металургії», — ділиться планами ректор університету Олександр Поважний.

  • Метінвест Діджитал має можливості для автоматизації понад 90% процесів

    Метінвест Діджитал за останні п’ять років посилив свої спроможності і тепер має можливості для автоматизації до 95% процесів, розповів керівник команди з розроблення R&D продуктів Метінвест Діджитал Антон Іщенко. Він також розказав про роботу компанії, що є частиною Групи Метінвест і відповідає за IT-рішення для внутрішніх компаній, із машинним зором, великими мовними моделями та інтелектуальною автоматизацією.

    «У 2020 році ми могли автоматизувати близько 70% процесів, а 30% залишалося недоступними через обмеженість технологій. Сьогодні цей показник зріс до 95%. Це відкриває зовсім інші можливості, і ми активно рухаємося в цьому напрямі», – сказав він.

    За словами Антона Іщенка, за п’ять років роботи з інтелектуальної автоматизації процесів впроваджено понад 500 рішень на різних технологіях, що дало змогу автоматизувати близько 200 тисяч годин роботи – еквівалент приблизно 100 штатних співробітників.

    Сучасна інтелектуальна автоматизація у Метінвесті ґрунтується на поєднанні кількох рішень: це RPA (роботизація рутинних операцій), low-code платформи (швидке розроблення рішень без складного кодування), Process та Task Mining (аналіз процесів для виявлення неефективностей) і штучний інтелект (автоматизація складних завдань та оброблення даних у реальному часі).

    Як зазначив Іщенко, однією з головних інновацій є активне залучення співробітників до процесу автоматизації. У Метінвесті працівники самостійно записують свої бізнес-процеси та робочі дії за допомогою Task Mining, Power Automate і SAP Scripts. Це дає змогу формувати якісні та структуровані вимоги до автоматизації з перших рук, зменшувати навантаження на бізнес-аналітиків, а також пришвидшує перехід від ідеї до готового рішення.

    Зібрані дані та процеси аналізуються автоматизовано з використанням ШІ, після чого швидко трансформуються в робочі автоматизовані сценарії. Тож витрати часу й ресурсів на розроблення й впровадження знижуються на десятки відсотків. В умовах обмеженості бюджетів бізнесу цей підхід став вкрай важливим.

    Результатом такої практики є створення корпоративної платформи Application Warehouse – централізованого сховища універсальних застосунків для автоматизації типових бізнес-процесів у різних підрозділах компанії. Це значно підвищує доступність цифрових інструментів: нові рішення швидко впроваджуються, поширюються серед співробітників і не потребують розроблення з нуля для кожного завдання. Нині платформою користується близько тисячі співробітників.

    Компанія також приділяє велику увагу цифровій освіті співробітників і проводить регулярні лекції, воркшопи, конкурси й мотиваційні програми.

    Нагадаємо, фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова розповіла про комплексне впровадження технологій комп’ютерного зору (Computer Vision) та інтелектуального оброблення документів (Intelligent Document Processing) у фінансові та виробничі процеси компанії. Вона зазначила, що в офісі ц підвищує продуктивність, а на виробництві — рятує життя.

  • Метінвест Політехніка поступово стає головним R&D підрозділом в межах групи – Мойсеєнко

    Метінвест Політехніка поступово перетворюється на головний R&D-підрозділ Групи Метінвест, поєднуючи освітню діяльність із науковими дослідженнями та розробками для промислових підприємств. Про це в інтерв’ю UAprom розповів керівник департаменту управління якістю освіти та акредитації Костянтин Мойсеєнко.

    За його словами, університет активно співпрацює з підприємствами групи, допомагаючи вирішувати конкретні виробничі завдання. Він вважає, що бізнес часто недооцінює можливості освіти і науки у вирішенні своїх операційних, технологічних чи виробничих проблем. Однак університет приділяє значну увагу розвитку цього напряму, формуючи команди фахівців під конкретні запити підприємств.

    «Не кожен бізнес може дозволити собі власний R&D-центр. В такому разі аутсорс це той шлях, який дозволяє вирішити виробничу проблему і оптимізувати витрати. В структурі Метінвесту Політехніка поступово стає мабуть головним R&D підрозділом. Хоча це не виключає будь-яких досліджень, інновацій, модернізацій чи покращень, які існують в операційній діяльності підприємств і навіть не потребують залучення Політехніки», – зазначив він.

    Метінвест Політехніка також планує виконувати наукові дослідження і розробки для підприємств, що не входять до складу Групи Метінвест, однако поки така практика є поодинокою, додав Мойсеєнко.

    Він також повідомив, що університет практикує залучення студентів до реальних виробничих проєктів. Зокрема, слухачі магістерських програм беруть участь у реалізації R&D-проектів. Також існують інші програми, які дозволяють студентам мати справу з реальними кейсами промислових підприємств. До прикладу, команда Метінвест Політехніки брала участь у конкурсі «Ігри заводів» і розробила рішення з енергозбереження, яке тепер впроваджується на «Запоріжсталі».

    Крім того, університет створює лабораторії на підприємствах, де студенти та фахівці можуть працювати з сучасним обладнанням. Також розвивається напрям бізнес-стажувань, зокрема й на галузевих підприємствах за кордоном. «Ми вже возили групу студентів на Promet Steel в Болгарії, а 2 червня нова група магістрів вирушила на місячне стажування до компанії Danieli, одного з провідних виробників металургійного обладнання у світі», — пояснив Мойсеєнко.

     

  • Технологія комп’ютерного зору підвищує продуктивність в офісі й рятує життя на виробництві — фіндиректор Метінвесту

    Використання штучного інтелекту, зокрема технології комп’ютерного зору, допомагає бізнесу підвищувати ефективність в умовах війни та кадрового дефіциту, а на виробничих активах — зберігати життя лінійного персоналу, зазначила фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова під час CFO forum. Вона також поділилася досвідом компанії із застосування комп’ютерного зору в роботі фінансової служби та на металургійних комбінатах групи.

    «Завжди є складні задачі, світ змінюється, потрібно трансформувати галузі. А в Україні під час війни це (використання ШІ — ред.) ще важливіше. У всіх критичний кадровий дефіцит, багато невизначеності, треба ухвалювати дуже багато рішень якісно і швидко. Тобто це про адаптивність і резильєнтність», — сказала вона.

    Зокрема, завдяки використанню комп’ютерного зору та технології IDP (Intelligent document processing) Метінвест зміг спростити та впорядкувати роботу з документами.

    «Першопочатково ми навчали робота розпізнавати певні документи, певних контрагентів. Швидкість цього навчання складала приблизно рік для великого підприємства. З 2023 року технології змінились. У нас з’явився власний інструмент, який дозволив оминати цей процес навчання і обробляти будь-які документи та шаблони контрагентів», — розповіла вона.

    Реалізація цього проєкту допомогла уніфікувати документацію. Додатковим бонусом стала розробка окремої програми для автоматичного перекладу документів з різних мов на українську. Наразі компанія масштабувала його на 7 підприємств групи, включно із заводом в Італії.

    «Для нас це було дуже важливо. Ми велика компанія, працюємо з великою кількістю підприємств, всі використовують різні шаблони. Можна було або змушувати всіх переходити на наш шаблон, або використовувати технології, які все зчитують і обробляють», — сказала Данкова.

    Метінвест також має позитивний досвід використання технологій на промислових підприємствах. Комп’ютерний зір допомагає компанії виявляти робітників у небезпечних зонах і без засобів захисту і таким чином попереджати нещасні випадки на виробництві.

    «Не в фінансовій сфері комп’ютерний зір рятує життя і гроші. Все почалося з впровадження такого проєкту як Staff protection artificial intelligence service. Це була програма по виявленню працівників в небезпечних зонах і без засобів індивідуального захисту. Зараз це особливо важливо, оскільки, на жаль, ризик-апетит підвищився, і люди через війну менше звертають увагу на свою безпеку навіть у побутових ситуаціях», — пояснила вона.

    Крім того, за допомогою комп’ютерного зору на підприємствах Метінвесту виявляють структурні пошкодження будівель, здійснюють контроль якості плавки сталі, детектуючи найменший брак, тощо.

  • Представники громад розповіли про відбудову із використанням рішень Сталевої мрії

    Проєкти з відбудови житлових кварталів та мікрорайонів для Маріуполя, Бахмута і Тростянця, які розробили у Метінвесті в рамках ініціативи Сталева мрія, наблизились до етапу практичної реалізації. Про хід робіт та свій досвід розповіли представники громад під час Українського будівельного конгресу, що відбувся 4 червня у Києві.

    Так, для громади міста Тростянець на Сумщині Метінвест розробив концепцію мікрорайону, яка передбачає житлову забудову для розміщення внутрішньо переміщених осіб, які продовжують виїжджати із сіл та містечок на кордоні з Росією вглиб області, та для майбутніх працівників промислового парку, який громада має намір розвивати та наповнювати резидентами. Наразі місто стало учасником пілотного урядового проєкту і отримало державне фінансування на будівництво житла, передбаченого концепцією. Мова про зведення двох багатоквартирних будинків із металевого каркасу, які будуть за принципом Build back better із використанням сучасних технологій та підходів до енергоефективності, комунікацій, інклюзії, тощо.

    «Співпраця з Метінвестом дала можливість по іншому подивитися на нашу територію. Ми мали промисловий парк «Тростянець», що дає розуміння, що у місті з часом можуть створюватися нові робочі місця. Держава допомагає нам відновлювати нашу лікарню. Ми також почали будувати Центр ВПО. І ці три об’єкта розміщуються поряд на великій території. У співпраці з Метінвестом була розроблена концепція, яка дозволяє ці три об’єкти поєднати. Тепер у нас є розуміння розвитку промислового парку. Для цього в тому числі потрібно будувати житло, і для ВПО також.. Тепер у нас є проєкт житлового комплексу на 10 тис. людей, школа, дитсадок, комерційна забудова. А головне — є відповідна документація», — розказав міський голова Тростянця Юрій Бова.

    Концепція житлового мікрорайону, яку Метінвест розробив для Бахмута, дозволила керівництву міста, яке наразі знаходиться в окупації і майже повністю зруйноване російською армією, почати пошуки земельної ділянки на території іншої громади, щоб реалізувати проєкт і розмістити там жителів Бахмута, які втекли від війни. Як розповів заступник голови Бахмутської МВА Олександр Марченко, надати землю погодилась громада селища Гоща на Рівненщині. Туди був релокований бахмутський профтехколедж, навколо якого сформувався значний осередок колишніх бахмутчан. У липні відбудеться сесія місцевої ради, яка має схвалити надання дозволу на передачу ділянки у постійне користування. Це відкриє можливість для реалізації проєкту, що передбачає зведення житла для 3,5 тис. осіб.

    Своєю чергою заступник міського голови Маріуполя Сергій Захаров розповів, що місто сформували три підходи до забезпечення житлом мешканців, які були змушені покинути окупований та зруйнований росіянами населений пункт. Це реновація під соціальне житло будівель, які не використовуються у різних громадах, надання додаткових можливостей містянам в межах державних програм та нове будівництво. В останньому випадку адміністрація Маріуполя також співпрацювала із проєктом «Сталева мрія», в межах якого була розроблена концепція житлового кварталу. Місто також шукає земельні ділянки у різних громадах під житлову забудову. За словами Захарова, проєкти сталевого будівництва можуть бути реалізовані у Василькові та Білій Церкві на Київщині, де громада отримала земельні ділянки. Тепер відбувається процес пошуку фінансування та комунікація з донорами.

    Як розповіла Тетяна Скрипка, керівниця зовнішніх проєктів Метінвест Січсталь, компанії, що тепер керує проєктом «Сталева мрія», нову просторову концепцію планують розробити для Луганщини. Її представлять до кінця цього року. «До нас також звернулась не одна громада, а ціла область — Луганська. З ідеєю створити певний хаб, який об’єднає різні громади, які вже на жаль не існують, які окуповані, і створити концепцію Луганськ Сіті на базі Сталевої мрії. На кінець року ми плануємо представити цю концепцію, яка далі шукатиме собі земельну ділянку, фінансування від донорів та держави та шляхи реалізації», — зазначила вона.

  • Метінвест представив нові рішення соціального житла в рамках Сталевої мрії

    Метівест представив нові рішення для відбудови та будівництва соціального житла в українських громадах в межах проєкту Сталева мрія. Першопочатково проєктом опікувалася компанія «Метінвест-СМЦ», а нещодавно керівництво «Сталевою мрією» передали до іншого підрозділу групи — Метінвест Січсталь.

    Вперше Метінвест представив концепцію «Сталевої мрії» у 2023 році. Вона покликана спростити та пришвидшити процес відбудови для громад, які зазнали руйнувань через російську агресію. Тоді над ідеєю працювали фахівці «Метінвест-СМЦ», які розробили набір готових проєктних рішень для будівництва житла, шкіл, дитячих садків, амбулаторій, укриттів та паркінгів, які можна адаптовувати та масштабувати в залежності від потреб конкретних міст та селищ. Замовникам доступні 14 типів будівель, кожна з яких має різні варіанти під різні потреби — загалом більше 200 проектних рішень.

    Під час Українського будівельного конгресу, що відбувся у Києві 4 червня, був представлений новий продукт в лінійці «Сталевої мрії» — багатоквартирний будинок, який має соціальне спрямування.

    «Ми розуміємо, що будинок повинен бути дешевим, він має бути комфортний і його потрібно швидко збудувати. Ми подивились на світовий досвід і розробили модульний будинок. Це дозволить швидко зводити такі будівлі, оскільки модулі виготовляються заздалегідь в заводських умовах. Використання модулів також дозволяє будувати різні будинки та обирати конфігурації в залежності від місця і потреб», — пояснив задум Сергій Ткаченко, директор програм Метінвест Січсталь.

    Новий набір житлових рішень розширює можливості «Сталевої мрії», яка вже мала низку проєктів багатоквартирних будинків. Як пояснила керівниця зовнішніх проєктів Метінвест Січсталь Тетяна Скрипка, ці проєктні рішення були обмеження по висотності і мали тільки прямі секції. «Тут ми пропонуємо прямі, довгі і короткі, меридіанні і кутові секції. Тобто ми робимо певний набір лего. Завдяки поєднанню окремих його елементів ми отримуємо більше тисячі можливих компонувань по кількості квартир і по кількості людей, які в них зможуть жити. Оскільки зараз ми робимо велику кількість концепцій для різних громад, важливо, щоб вони вирізнялись і були адаптивними», — додала вона.

    Соціальне житло також враховує потреби жителів та громади. Зокрема, поверхи та квартири у таких будинках спроєктовані під розворіт крісла колісного, також планується розробка додаткової навігації у просторах для із порушеннями зору. «У нас є уявлення, що соціальне житло це якісь гуртожитки чи маленькі однокімнатні квартири, але для нас ключове те, щоб воно повинно бути комфортним», — резюмував Ткаченко.

    Команда «Сталевої мрії» вже розробила низку просторових рішень для Маріуполя, Бахмута, Тростянця та співпрацює з низкою інших громад.

     

  • Валютні обмеження стримують відновлення та розвиток бізнесу в Україні – Метінвест

    Валютні обмеження, встановлені Національним банком України відчутно гальмують залучення закордонного фінансування на проєкти з відновлення та розвитку українського бізнесу. На цьому під час форуму Forbes Money 30 травня наголосив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз.

    Він зауважив, що діючий на сьогодні ліміт на перекази валюти за кордон на рівні 1 млн євро на місяць може покрити потреби дрібних компаній, однак не враховує масштаб проєктів, які потрібно реалізовувати великому бізнесу. За таких умов реалізація проєктів, що потребують значних фінансових вкладень, стає практично неможливою.

    «Коли ми говоримо з міжнародними кредиторами, які в принципі готові інвестувати, все завжди зупиняться на питанні грошей. Наприклад, ми хочемо зараз побудувати сонячну генерацію на наших підприємствах, близько 50 МВт. Ми знайшли фінансову інституцію, яка готова надавати якісь кошти. Ми підходимо до питання виплат за позикою, і вони кажуть: «хлопці, у вас же обмеження в один мільйон на місяць. Якщо ця вся історія обійдеться в 50 млн, це значить, що у нас виплата тільки через два роки буде?». Тобто за діючих умов ми не зможемо повернути позику. Чому Нацбанк при резервах 46 млрд чи 48 млрд дол. тримає це обмеження? Для малого і середнього бізнесу мільйон євро вистачає на місяць. А для великого бізнесу? При нашому кредитному портфелі 2,5 млрд євро цього замало», — зауважив Водовіз.

    Він також звернув увагу на те, що через війну обсяг української економіки зменшився в рази. До прикладу, якщо у 2021 році в Україну надійшло 7,8 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, то у 2024 – 3,3 млрд дол., з яких, за словами Водовіза 2,8 млрд дол припадає на реінвестиції. Значно зменшилися можливості бізнесу, велика кількість підприємств зазнала збитків через руйнування й окупацію, а частина зовсім не відновилась від таких втрат.

    «Давайте подивимось по нашим колегам по бізнесу, я зараз говорю про великі компанії, в кого кредитний портфель близько мільярда, двох-трьох мільярдів доларів. Ми до великої війни говорили, наприклад, про залучення кредиту на 1 млрд євро, реалізацію проєктів на 500 млн євро. А зараз говоримо про потребу в 5-10 млн євро, щоб десь перекрити. Ми зменшилися в десятки разів», — наголосив Водовіз.

    У цих умовах уряд, на його думку, має сконцентрувати зусилля на пошукові інструментів, які дозволять зменшити негативний вплив російської агресії та якщо не пришвидшити, то втримати темпи розвитку. Зокрема, він наголосив на важливості дієвих інструментів страхування воєнних ризиків та більш широкому залученні донорської допомоги на економічні цілі.

    «Чому зараз не інвестують? От, скажімо, «Дойче банк» не може прийти в Україну через війну. Давайте тоді подумаємо, як його застрахувати. Давайте проведемо переговори між банком і партнерами. Можливо Міністерство економіки може запропонувати якусь страховку, якісь гарантії державні надати? Є також Ukraine Facility. Класний інструмент, який викликає цікавість у бізнесу. Ми також подаємо свої проекти, доводимо, що вони дадуть поштовх економіці. Але із 8 млрд євро, які в межах Ukraine Facility виділені на проєкти підтримки бізнесу, використано десь до 50 млн євро. Чому держава його не використовує, не зрозуміло», — зауважив Водовіз.

     

  • Бізнес має тісно співпрацювати зі школами та університетами, щоб мати фахових спеціалістів — Метінвест Політехніка

    Бізнес має активно налагоджувати контакти зі школами та університетами, спільно модернізуючи освіту, щоб отримувати фахових спеціалістів зі знаннями та навиками, які відповідають економічним потребам. Таку думку висловив керівник департаменту управління якістю освіти та акредитації університету «Метінвест Політехніка» Костянтин Мойсеєнко під час конференції «Освіта нової України».

    Зокрема, функція бізнесу в такому випадку, на думку представника вишу, полягає у передачі знань і технологій, які дозволять сформувати у школярів та студентів уявлення про професію та озброять їх практичними знаннями, завдяки яким вони зможуть вийти на ринок праці та розпочати роботу з першого дня після випуску.

    Крім того, бізнес також може долучатися до фінансування наукових розробок, які матимуть практичне втілення у роботі конкретних компаній. Як зазначив Мойсеєнко, «Метінвест Політехніка» уже має такий досвід, в межах якого підприємства звертаються до вишу із проханням знайти наукове вирішення певних виробничих проблем.

    Нарешті, важливим є долучення бізнесу до осучаснення освітніх просторів та формування сучасної матеріальної бази для освіти, інвестиції у нові лабораторії, STEM-зразки, навчальне обладнання, тощо. «Наша практика — це навчання на підприємстві. Є також окремі пілотні проєкти, коли ми кооперуємося із державними вишами. Наприклад, наші студенти разом зі студентами з Дніпровської політехніки навчаються разом в рамках лабораторно-тренінгових сесій, майстер-класів, тощо», — додав Мойсеєнко.

  • Об’єднаний ГЗК Метінвесту сплатив 1,1 млрд грн податків за перший квартал

    За перший квартал 2025 року Об’єднаний ГЗК Групи Метінвест, який включає Північний, Центральний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати, перерахував до бюджетів всіх рівнів 1,1 млрд грн, повідомила пресслужба компанії.

    «За три роки повномасштабної війни ГЗК Метінвесту адаптувались до нових умов роботи. Ми маємо чіткі цілі та плани дій, які за необхідності корегуємо та продовжуємо відповідально працювати 24/7. Кожен робочий день – це податки, що фінансують медицину, освіту, армію… Ми розуміємо, наскільки важливим сьогодні є вклад в підтримку держави та міст де ми живемо і працюємо», – зазначив генеральний директор ГЗК Метінвесту Ігор Тонєв.

    Серед найбільших за обсягом відрахувань ГЗК у першому кварталі 2025 року стали плата за користування надрами, єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб. Також вагома частка відрахувань – плата за землю та військовий збір.

    За 2024 рік сума сплачених податків та зборів Об’єднаного ГЗК сягнула 5,7 млрд гривень. Загалом Група Метінвест з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств у 2024 році збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% проти 2023 року – до 19,8 млрд грн, а за перший квартал 2025 компанія відрахувала 4,4 млрд грн.

     

  • Метінвест СМЦ тестує нові маршрути для доставки в Україну прокату з далеких ринків

    Трейдингова компанія Метінвест СМЦ тестує нові логістичні маршрути для доставки в Україну металопрокату з віддалених ринків, розповів в інтерв’ю ГМК-Центру генеральний директор компанії Євген Олексієнко. Таким чином компанія прагне задовольняти попит на товарні позиції, які не виробляє в Україні через втрату контролю над активами в Маріуполі.

    Олексієнко зазначив, що війна внесла довгострокові зміни в логістичні маршрути та змусила компанію переосмислити звичні логістичні схеми. Крім оптимізації діючих маршрутів, Метінвест СМЦ почав працювати над відкриттям нових завдяки використанню флоту, що відвантажує руду на далекі ринки. Зокрема, компанія зміцнює співпрацю з виробниками спеціалізованого прокату, як от рейок, яким Метінвест постачає залізну руду.

    «Це дасть змогу скоротити не тільки логістичні витрати, а й час доставлення імпортної продукції. Один із таких маршрутів зараз тестує наша команда», — повідомив гендиректор компанії.

    Разом з тим, з 2022 року на українських активах, що збереглися, розпочалася робота з «переосвоєння» окремих типорозмірів і марок виробів, втрачених разом із маріупольськими майданчиками. На «Запоріжсталі» відновили виробництво сталевих слябів для забезпечення європейських заводів Метінвесту, гарячекатаних і холоднокатаних рулонів і листа. На «Каметсталі» – фасонних профілів (швелери, кутики) та великих помольних куль.

    Крім того, Метінвест СМЦ налагодив постачання в Україну металопродукції, випуск якої був технічно неможливий на українських потужностях, з європейських активів групи — італійських заводів Trametal S.p.A. і Ferriera Valsider. Подальша географія постачальників розширювалася й охопила Румунію, Словаччину, Болгарію, Польщу, Туреччину та Китай.

    «Ми залишаємося провідним постачальником товстолистового прокату, зокрема і з європейських активів Групи Метінвест.Також ми реалізували різні формати співпраці з іншими українськими виробниками. Так, у колаборації з Дніпровським металургійним заводом (DCH) за толінговою схемою налагодили постачання на внутрішній ринок великосортного прокату будівельного та машинобудівного призначення. А взаємодія з вітчизняними трубними заводами («Комінмет», «Трубосталь» тощо) дала змогу покрити нестачу обсягів електрозварювальних труб і профілів», — зазначив Олексієнко.

    Він також відзначив загальне зростання обсягів імпорту на українському ринку, насамперед у сегментах продуктів, які раніше виготовляли маріупольські комбінати Метінвесту: товстий гарячекатаний лист, оцинкований прокат, двотаврові балки, великі кутики, а також рейкова продукція. Водночас спостерігається зростання частки внутрішнього виробництва прокату з полімерним покриттям, але частка імпорту поки що залишається значною.

    У цьому сегменті активно посилюють свої позиції турецькі виробники, які мають відповідні виробничі потужності, оптимальну логістику після відкриття чорноморських портів та пропонують привабливі ціни. Хоча частково їх переваги базуються на використанні дешевих напівфабрикатів з Росії.

    «Дешева сировина для турецьких виробників — сляби з Росії для виробництва плоского прокату й гарячекатаний рулон із Китаю для виготовлення труб — дає можливість отримувати низьку собівартість і пропонувати низькі ціни на експорт. Аналогічна ситуація спостерігається і з імпортом слябів до Європи: чеський виробник Vitkovice Steel виявляє інтерес до постачання в Україну товстого гарячекатаного листа з російських слябів», — пояснив Олексієнко.