Ellyt, always here

Метка: метінвест

  • Метінвест СМЦ очікує на щорічне зростання попиту на сталь в Україні на 6-10% у найближчі роки

    Металотрейдингова компанія Метінвест СМЦ прогнозує, що у найближчі два роки попит на сталевий прокат в Україні зростатиме помірними темпами, на 6-10% щороку, зазначив генеральний директор компанії Євген Олексієнко в інтерв’ю ГМК-Центру.

    «На найближчі два роки компанія закладає стриманий прогноз на рівні 6-10% щорічного приросту. У разі продовження бойових дій попит генеруватиме оборонно-промисловий комплекс, а також будівництво оборонних укріплень», — зазначив він.

    Водночас, у разі припинення бойових дій і настання миру фокус зміститься в бік відновлення інфраструктури, зауважив Олексієнко. У такому разі можна очікувати значно більшого зростання попиту, який визначатиметься обсягами інвестицій, що надійдуть в економіку України. Це, своєю чергою, залежатиме від упевненості щодо збереження миру та гарантії безпеки вкладених інвестицій.

    «Зростання попиту й активізація економіки сприятимуть поверненню маржинальності, відновленню регіональних металотрейдерів, а також інвестиціям у розвиток металобаз і сервісів», — зазначив він.

    За попередніми підрахунками компанії, протягом перших 10 років після завершення війни Україні може знадобитися близько 2 млн тонн сталі на відбудову та відновлення житла, інфраструктури, а також будівництво нових проєктів.

    Разом з тим, споживання сталі в Україні досі не відновилося і за підсумками 2024 року залишається на 30% нижчим за рівень 2021 року. За даними об’єднання «Укрметалургпром», минулого року ємність українського ринку становила 3,29 млн т. А за перші 4 місяці 2025 року споживання сталі становить 1,19 млн т.

    Як пояснив Олексієнко, повільне відновлення пов’язане як із втратою територій, де перебували великі споживачі, так і з руйнуванням виробництв. Через невизначеність та високі ризики також стримується інвестиційна активність в Україні.

    Серед галузей, що зараз є найбільшими споживачами металопрокату, він назвав будівельну, метизну та трубну галузі, металообробку та гірничо-металургійний комплекс.

  • ІнГЗК залишається в простої через неконкурентну собівартість продукції на експортних ринках

    Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, що є частиною Групи Метінвест, продовжує перебувати у простої через неможливість забезпечити конкурентоспроможну собівартість продукції підприємства на цільових експортних ринках, повідомила пресслужба групи у коментарі «Інтерфакс-Україна».

    Серед чинників, які призвели до цієї ситуації, компанія вказала на високу вартість електроенергії та її доставки, високі залізничні тарифи на доставку продукції у порт (якщо рахувати в доларах США, то вартість у 1,5 раза вища, ніж у 2019-2021 роках), високі портові збори (більш як удвічі вищі, ніж в аналогічних портах Європи), значний акциз у ціні дизеля, що становить майже чверть вартості пального, хоча карʼєрні самоскиди не використовують автошляхи, на ремонт яких має спрямовуватися цей акциз.

    «Також зазначимо, що поки Інгулецький ГЗК працював, він сплачував значні суми податків (близько 1,1 млрд грн у першому півріччі 2024 року), забезпечував надходження в Україну сотень мільйонів доларів валютного виторгу, створював робочі місця для десятків тисяч українців (як на самому підприємстві, так і в суміжних галузях)», — цитує агенція відповідь компанії, на думку якої для відновлення виробництва підприємства держава повинна проводити виважену тарифну та фіскальну політику.

    «Адже кожне підприємство має кілька меж: після першої воно припиняє модернізацію та розвиток, після другої — просто припиняє діяльність. І тоді втрачають і місцеві громади, й державні монополії, і сама держава», — зазначили у Метінвесті.

    ІнГЗК зупинив роботу влітку 2024 року. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства — 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
    За підсумками діяльності в 2023 році комбінат скоротив чистий збиток уп’ятеро — до 167,235 млн грн із 851,259 млн грн у 2022-му році.

  • Метінвест у І кварталі збільшив виробництво товарної металопродукції на 3% попри зупинку Покровськвугілля

    Група Метінвест оприлюднила операційний звіт за 1 квартал 2025 року, згідно з яким компанія змогла збільшити виробництво чавуну, сталі та готової металопродукції відносно аналогічного періоду минулого року попри вимушене рішення призупинити роботу Покровської вугільної групи, що негативно вплинуло на показники видобутку коксівного вугілля та виробництво коксу.

    Зазначається, що за перші три місяці року підприємства групи виготовили 436 тис. т чавуну, що на 8% більше в річному обчисленні, але на 4% менше відносно попереднього кварталу. Виробництво сталі за цей час зросло на 4% порівняно з 1 кварталом 2024 року, до 488 тис. т, та залишилося на рівні попереднього кварталу (489 тис. т).

    Загальний обсяг товарної металопродукції склав 770 тис. т, що на 3% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року та на 8% більше за показник попереднього кварталу.

    Зокрема, виробництво товарних напівфабрикатів (чавуну та заготовки) у січні-квітні 2025 року становило 173 тис. т, що на 26% менше порівняно з попереднім кварталом, але на 4% більше у річному обчисленні. Це відбулось через збільшення внутрішнього споживання напівфабрикатів на наступних стадіях виробництва та зростання замовлень на товарний чавун відповідно.

    Виробництво готової продукції за звітний період виросло на 24% проти попереднього кварталу, до 597 тис. т, зокрема:
    • виробництво плоского прокату збільшилось на 35% кв/кв – до 261 тис. тонн, переважно завдяки зростанню обсягів виробництва гарячекатаного товстого листа та рулона на Ferriera Valsider (Італія).
    • виробництво довгого прокату виросло на 17% кв/кв – до 336 тис. тонн – через збільшення портфелю замовлень на Каметсталі та Promet Steel (Болгарія).

    Водночас у 1-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції збільшилось на 2% проти аналогічного періоду 2024 року. Зокрема, виробництво довгого прокату виросло на 11%, що зумовлено зростанням обсягів на Каметсталі. При цьому виробництво плоского прокату скоротилось на 7% через зменшення замовлень на товстий лист в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

    Виробництво коксу за 1 квартал становило 260 тис. т, що на 8% менше, ніж у першому кварталі 2024 року та на 6% менше порівняно з попереднім кварталом. Виробництво вугільного концентрату в річному обчисленні впало на 52%, до 518 тис. т, та на 51% менше порівняно з четвертим кварталом 2024 року (1,053 млн т). через зупинку операцій на Покровській вугільній групі із січня 2025 року через погіршення безпекової ситуації.

  • Метінвест забезпечить 500 тонн прокату для водогону на Миколаїівщині

    На Миколаївщині триває будівництво нового магістрального водогону. Постачальником металопродукції для інфраструктурного проєкту виступить Метінвест-СМЦ, який забезпечить до 500 тонн сталі, повідомила пресслужба компанії.

    Загальна протяжність майбутнього водогону складе 67,8 кілометра. Він матиме пропускну здатність до 120 тисяч кубічних метрів води на добу, призначеної для потреб Миколаєва. Головним виконавцем робіт є компанія Autostrada, а Метінвест-СМЦ постачає для проєкту арматурний прокат різних розмірів.

    Роботи поетапно розпочалися у березні (перша ділянка довжиною 18,4 км), продовжились у квітні стартом будівництва другої (22,9 км) та третьої (26,5 км) секцій. Для прискорення процесу та досягнення фінальної мети у надзвичайно короткі строки – лише за п’ять місяців – на будівельному майданчику цілодобово працює понад тисяча спеціалістів та сотні одиниць сучасної техніки.

    Прокладання траси водогону здійснюється переважно поза межами житлової забудови, що мінімізує вплив на існуючі інженерні мережі та прискорює виконання робіт. Попри складний ландшафт маршруту, що включає сільськогосподарські угіддя, водні перешкоди, автомобільні та залізничні шляхи, а також існуючі газопроводи, застосовується передова технологія горизонтального направленого буріння. Це дозволяє прокладати труби без руйнування поверхневого шару ґрунту.

    Для забезпечення стабільного тиску та подачі води на маршруті передбачено будівництво трьох насосних станцій, кожна з яких матиме потужність від 640 до 800 кВт. У трубопровідній мережі використовуються труби діаметром від 800 до 900 міліметрів, здатні витримувати тиск до 16 атмосфер, стійкі до значних коливань температур та дії хімічних речовин, що гарантує їх тривалий термін служби. Паралельно з цим монтуються системи електропостачання – як основні, так і резервні лінії, трансформаторні підстанції та джерела автономного живлення. З метою підвищення безпеки всі насосні станції та ключові елементи електромережі розміщуватимуться в укріплених спорудах.

    Запуск нової мережі планується на серпень 2025 року.

    Нагадаємо, у травні королівський флот Нідерландів отримав новий бойовий корабель із маріупольської сталі Метінвесту.

  • Королівський флот Нідерландів отримав новий бойовий корабель із маріупольської сталі Метінвесту

    Новий корабель бойового забезпечення Нідерландів – Den Helder – офіційно прибув до свого домашнього порту, що стало ключовим етапом його інтеграції до складу Королівського флоту. Під час будівництва судна була використана сталь металургійного комбінату Азовсталь Групи Метінвест.

    Як повідомила пресслужба компанії, маріупольський метал був поставлений клієнту ще до початку повномасштабного вторгнення, у 2020-2021 роках. Окрім цього, у конструкції корабля Den Helder застосовано продукцію італійського заводу Metinvest Trametal.Для будівництва судна було використано 4760 тонн сталі з Азовсталі та 240 тонн – з Metinvest Trametal.

    Den Helder має довжину майже 180 метрів і розрахований на основний екіпаж із 76 осіб, з можливістю розміщення ще 80. Він здатен одночасно обслуговувати до шести кораблів, транспортує понад вісім мільйонів літрів пального, а також значні обсяги продовольства, води, боєприпасів та інших критично важливих ресурсів.

    У рамках цього проекту Метінвест співпрацював з Damen Galati (Румунія). Це одна з найбільших і найсучасніших суднобудівних верфей у Східній Європі, яка входить до міжнародної групи Damen Shipyards Group, що базується в Нідерландах. Більшість її продукції виготовляється на експорт, зокрема для військово-морських сил різних країн.

    Будівництво корабля стартувало в грудні 2020 року. Після закладки кіля в червні 2021-го корпус модульно зібрали, спустили на воду у квітні 2022-го та до травня 2023 року завершили основні роботи. Через чотири роки після старту проєкту корабель прибув до Фліссінгена (Нідерланди) для фінального оснащення.

    Корабель офіційно вступить до складу флоту 1 жовтня 2025 року під назвою HNLMS Den Helder. Повноцінне розгортання судна планується на середину 2026 року.

    «Активно працюючи із суднобудівною промисловістю у південно-східному регіоні Європи, ми здійснили перше постачання Damen Galati десять років тому. У 2021 році ми досягли основної частки у портфелі цього суднобудівника. Що стосується будівництва Den Helder, особливо цінно, що для нього була використана сталь з маріупольського комбінату Азовсталь Групи Метінвест. Це не просто метал, це символ незламності українців і внесок у посилення обороноздатності наших партнерів. Це один із останніх проєктів, у яких використано сталь Азовсталі, і такі новини для нас особливо важливі – як нагадування про значення роботи нашої команди і добра згадка про Маріуполь та наше підприємство, зруйноване ворогом під час повномасштабної війни», — зазначила Наталя Кривошей, керівниця відділу зовнішніх закупівель Метінвест-СМЦ.

    Нагадаємо, з маріупольської сталі Метінвесту також побудований майбутній флагман Військово-морських сил ЗСУ – корвет «Гетьман Іван Мазепа». Для нього була поставлена продукція комбінатів Азовсталь та ім. Ілліча. Наприкінці минулого року судно вийшло на ходові випробування в морі.

  • На ЦГЗК провели роботи з відновлення ЕКГ-5А

    На Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті (ЦГЗК), що входить до групи «Метінвест» в межах програми капітальних ремонтів 2025 року провели масштабні роботи з відновлення ЕКГ-5А, задіяного на дробильній фабриці підприємства.

    Про це повідомляє Metinvest Media.

    Інвестиції у ремонт техніки склали понад 4 млн грн.

    Зазначається, що високопродуктивним повернувся до звичної роботи на складі піску та щебеню дробильної фабрики ЦГЗК 5-кубовий екскаватор. Техніка такого типу широко застосовується на українських гірничодобувних підприємствах.

    «Основна робота даного 5-кубового екскаватора – відвантаження хвостів сухої магнітної сепарації у вигляді щебеню або піску. Вони потрапляють на склад з корпусу класифікації після відокремлення пустої породи від залізовмісного продукту на стадії сухої магнітної сепарації. Далі відвантаження відбувається думпкарами або хопер-дозаторами спільно з Управлінням залізничного дорожнього транспорту нашого підприємства і використовується під час укладання нових колій, для підсипки доріг у кар’єрах під екскаватори, допомоги місцевим громадам та селищам», – розповів начальник дробильної фабрики ЦГЗК Метінвесту Олександр Івашура.

    В компанії відзначили, що відновлення екскаватора було занесено до плану капітальних ремонтів техніки й обладнання на поточний рік.

    Загалом за три тижні зупинки на ремонт на ЕКГ-5А замінили ходовий візок, зокрема, зубчастий вінець, редуктори ходу з гальмами, встановили нові колеса редукторів натяжні та приводні. Також на екскаваторі поставили три нові двигуни, що задіяні на підйомі, ході та напорі. Наразі екскаватор працює на повну потужність і виконує планові показники.

    Як повідомляв UAprom, на збагачувальній фабриці ЦГЗК після ремонту запрацювала секція №14.

  • Конвертер №1 «Каметсталі» зупинений на капітальний ремонт

    Завод «Каметсталь» (гірничо-металургійна група «Метінвест»), у рамках цьогорічної програми капітальних ремонтів розпочав роботи з оновлення основного сталеплавильного обладнання (далее…)

  • Метінвест у I кварталі 2025 року збільшив сплату податків до 4,4 млрд грн

    Група Метінвест з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств у I кварталі 2025 року збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 4% проти І кварталу 2024 року — до 4,4 млрд грн.

    Як зазначила пресслужба компанії, у трійці найбільших за обсягом відрахувань — плата за користування надрами, що становить 1,2 млрд грн, єдиний соціальний внесок у розмірі 846 млн грн і 751 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

    Крім того, українські підприємства Метінвесту в січні-березні 2025 року сплатили 365 млн грн податку на прибуток і 166 млн грн екологічного податку. Водночас у І кварталі цього року плата за землю зросла на 9% проти аналогічного показника минулого року, до 339 млн грн, а військовий збір — більше ніж утричі, до 214 млн грн.

    «Коли кожна гривня важлива для фронту й тилу, відповідальний бізнес стає справжньою опорою країни. Податки — це не просто цифри, а реальні ресурси для армії, медицини й соціальних програм. Стабільні відрахування, допомога ЗСУ, сталеве виробництво для фронту та гуманітарні проєкти — це наш внесок у стійкість країни. Ми й надалі працюватимемо, щоб підтримувати державу зараз і разом будувати її майбутнє», — зазначив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Нагадаємо, у 2024 році Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів.

  • У Ліверпулі побудували стадіон зі сталі Метінвесту

    У Ліверпулі завершили будівництво нового стадіону «Бремлі-Мур Док», який став домівкою для футбольного клубу «Евертон». Для зведення сучасної арени, що вміщує 53 тисячі глядачів, використали 1 000 тонн гарячекатаного листа Spartan UK, повідомила пресслужба Групи Метінвест, до складу якої входить британський завод.

    У 2017 році «Евертон» заявив про плани побудувати новий стадіон в районі доків Бремлі-Мур. Через два роки був представлений проєкт споруди, а в 2025 році тут вже почали приймати вболівальників.

    У будівництві стадіону була застосована стратегія «no-blockwork» – що кожен елемент повинен бути ретельно спланований, забезпечуючи точність монтажу сталевих конструкцій без використання традиційної цегляної кладки. Як зазначили у Метінвесті, такий підхід вимагав високоякісних матеріалів і ефективного виконання проєкту, де гарячекатаний лист Spartan UK відігравав одну з ключових ролей.

    метінвест ліверпуль стадіон

  • У Метінвесті розповіли, як створили підземний шпиталь, що врятував тисячі життів військових

    Група Метінвест за запитом військових створила перший в Україні підземний шпиталь, який розташували на глибині 6 метрів, поблизу лінії фронту. Цей унікальний медичний заклад має площу 500 квадратних метрів і є повністю автономним, забезпечуючи безпеку медиків та пацієнтів, пише «Укрінформ».

    «Чому було прийнято рішення перейти під землю? Ми не можемо зупинити операцію, наприклад, під час обстрілу. Водночас медики не можуть себе захистити, а противник не дотримується Женевських конвенцій. Одна з наших точок на цьому напрямку обстрілювалася ворогом 16 разів (!). Тому й було прийнято рішення перейти під землю», – пояснив командир угрупування сил та засобів Медичних сил «Схід» ЗСУ Роман Кузів.

    Проєкт був розроблений у співпраці з Медичними силами ЗСУ, які надали консультації щодо конструкції та обладнання. Метінвест вклав у будівництво шпиталю 20 мільйонів гривень, з яких 7 мільйонів пішло на медичне обладнання, а 13 мільйонів — на металеві конструкції, будівельні роботи та облаштування.

    Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко зазначив: «Потреба в шпиталях вимірюється десятками. Треба зариватися, і що глибше, то безпечніше буде з урахуванням тих засобів ураження, які використовує противник».

    В основі шпиталю — «бочка», або ж «криївка» (так називають металеві конструкції). Він оснащений лабораторією, генераторною, каналізаційною системою та автономною свердловиною. Медики здатні приймати до 200 пацієнтів на добу, забезпечуючи широкий спектр невідкладної хірургічної допомоги.

    Конструкція шпиталю пройшла серію випробувань, які підтвердили її стійкість до мін та вибухів. Метінвест планує побудувати ще два шпиталі меншого формату, щоб розширити можливості надання медичної допомоги. Як зазначили у компанії, цей проєкт є важливим внеском у збереження життя військових та підтримку обороноздатності України.