Метка: метінвест

  • ПівдГЗК заперечив звинувачення податкової у порушеннях при виплаті дивідендів 

    Південний ГЗК заперечує претензії Державної податкової служби України (ДПСУ) у порушенні податкових та юридичних норм (далее…)

  • «Запоріжсталь» спрямувала 49 млн грн на капремонт групи нагрівальних колодязів №14

    Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» скерував 49 млн грн на капітальний ремонт в цеху гарячої прокатки групи нагрівальних колодязів №14. (далее…)

  • Директор Метінвесту з інформаційних технологій розповів про розробки Metinvest Digital, які покращують бізнес компанії

    Створення Metinvest Digital мало за мету побудувати в Групі Метінвест справжню технологічну платформу для впровадження, тиражування та підтримки цифрових рішень. Сьогодні це окрема ІТ-компанія, яка є єдиним ІТ-провайдером та цифровим партнером для понад 30 підприємств Метінвесту в усьому світі, зокрема в Україні, Італії, Великій Британії, Польщі, Болгарії та США, розповів директор з інформаційних технологій та член правління Метінвесту Сергій Детюк під час 2U Tech Forum.

    Зараз у Metinvest Digital працює понад 770 спеціалістів у сферах ІТ, аналітики, безпеки та автоматизації. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з побудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки й захисту інформації.

    За словами Сергія Детюка, компанія пройшла довгий шлях побудови своїх продуктів та ІТ-сервісів, рухаючись від гіпотез і MVP до масштабних рішень та впровадження. Зараз Metinvest Digital входить до першої п’ятірки сервісних ІТ-компаній України. Компанія має власний R&D-напрям, розвиває сфери Data Science, Computer Vision, Industrial IoT, ML/AI, а також співпрацює з SAP, Microsoft та іншими великими вендорами.

    За понад п’ять років роботи експерти Metinvest Digital розробили багато сучасних рішень. Зокрема, на виробничих підприємствах Метінвесту впроваджено системи Computer Vision, які аналізують небезпечні робочі зони, виявляють порушення техніки безпеки й навіть фіксують спроби куріння в заборонених зонах. А індустріальні дрони, що працюють в умовах теперішніх обмежень, моніторять запаси сировини.

    Серед знакових проєктів компанії Сергій Детюк відзначив систему Machine Learning для контролю рівня кремнію в чавуні на доменних печах «Азовсталі». Рішення, впроваджене ще до початку повномасштабної війни, допомогло Метінвесту заощаджувати понад $1 млн на рік.

    R&D-центр Metinvest Digital працює над автоматизацією, аналітикою та візуалізацією процесів, а також тестує інтеграцію LLM та AI в управління виробництвом.

    Спеціалісти Metinvest Digital вже кілька років розробляють рішення у сфері RPA (Robotic Process Automation), які дають змогу автоматизувати повторювані та рутинні операції за допомогою програмних роботів. Ці роботи імітують дії людини, взаємодіючи з цифровими системами та застосунками — ERP, CRM, базами даних і вебдодатками — без потреби змінювати наявну інфраструктуру.

    До масштабних проєктів ІТ-компанії належить і одна з наймасштабніших цифрових трансформацій на базі SAP-рішень у Східній Європі. Metinvest Digital автоматизував бізнес-процеси Метінвесту практично за всіма напрямами діяльності, впровадив і ефективно підтримує десятки заводів і тисячі користувачів. Партнерський статус від компанії SAP надає Metinvest Digital змогу підвищувати якість та ефективність впровадження ІТ-рішень на базі продуктів SAP як для Метінвесту, так і зовнішніх клієнтів.

    Загалом компанія об’єднує близько 100 сервісів, десятки проєктів у активній фазі, власну технологічну інфраструктуру, а також забезпечує роботу великої промислової групи під час війни. Серед зовнішніх клієнтів компанії — «Укрнафта», «Укртелеком», ПУМБ, «Медичні закупівлі України».

    «Наш основний фокус — це, звісно, внутрішній клієнт і трансформація підприємств Групи Метінвест. Але ми готові масштабувати свій досвід і рішення на інших українських і європейських замовників. І вже декілька років навіть робимо це й добре розуміємо, що на ринку на наші рішення є попит», — зазначив Сергій Детюк.

  • Метінвест із 1 квітня підвищив зарплати працівникам виробничих і сервісних підприємств в Україні

    Метінвест оголосив про підвищення зарплат для працівників підприємств групи в Україні. Компанія застосує диференційований підхід: посадові оклади залежно від категорії працівників зростуть до 20%, йдеться в повідомленні пресслужби.

    «Рішення про підвищення зарплат прийнято на тлі складної фінансової ситуації в компанії. У 2024 році чистий збиток Метінвесту зріс ушестеро проти попереднього року — до $1,152 млрд. У зв’язку з наближенням фронту та загрозою для життя співробітників Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи, а влітку минулого року через нерентабельність виробництва довелося вивести в простій Інгулецький ГЗК», — повідомила компанія.

    Зазначається, що під час перегляду окладів Метінвест враховував загальну ситуацію на ринку праці, середній рівень заробітної плати в країні, конкурентоспроможність зарплат своїх співробітників, дефіцитність професій, рівень інфляції та відтоку працівників.

    Тож перегляд заробітних плат із 1 квітня передбачає диференційований підхід. Оклади виробничого персоналу зростуть до 20% залежно від категорії працівників. А найбільше підвищення отримають співробітники кваліфікованих гостродефіцитних професій.

    Водночас оклади лінійних керівників та адміністративно-управлінського персоналу промислових та сервісних підприємств Метінвесту зростуть в середньому на 10%.

    «Ми добре розуміємо, як важливо сьогодні мати фінансову стабільність. Попри війну, складну ситуацію на ринках збуту й зростання витрат, ми вирішили підвищити зарплати співробітникам. Це непросте рішення, але ми свідомо беремо на себе це навантаження, бо цінуємо наших людей і їхній внесок у спільну справу. Метінвест і надалі дбатиме про соціальну підтримку своєї команди», — сказав генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Нагадаємо, у травні 2024 року Метінвест у середньому на 15% підвищив зарплати працівникам виробничих та ремонтних підприємств, а у вересні 2024 року – адміністративно-управлінському персоналу виробничих і сервісних активів.

  • «Не чекаємо завершення війни». У Метінвесті розповіли про пріоритетні інвестпроєкти

    Попри виклики воєнного часу і об’єктивні обмеження, які на бізнес накладає війна, Метінвест не чекає її завершення, а намагається інвестувати у розвиток і модернізацію своїх підприємств, наскільки це можливо, зазначив операційний директор групи Олександр Мироненко під час Business Wisdom Summit.

    Він заважив, що вже у квітні на металургійному комбінаті Каметсталь зупинять доменну піч на капітальний ремонт, що дозволить довести агрегат до сучасних вимог у галузі. Крім того, у Кривому Розі компанія почали перший етап масштабної перебудови Північного гірничо-збагачувального комбінату. Йдеться про будівництво установки згущення, що є підготовчим етапом для впровадження технології флотації. В майбутньому також планується встановлення нової обпалювальної машини. Разом ці нові технології та обладнання дозволять виробляти на ПівнГЗК окатки більш високої якості для європейських споживачів.

    «Це буде продукт з високою доданою вартістю і це буде «зелений» продукт, який ми зможемо експортувати як на наш майбутній завод в Італії, так і для інших споживачів в Європі»,- сказав Мироненко і додав, що Метінвест також має програму розвитку металургійних активів.

    Важливим проєктом з огляду на ситуацію останніх років також є будівництво власної генерації. Цього року компанія інвестує у цей напрям 20 млн дол.

    «Загалом плануємо будувати власну генерацію на 20 МВт, 10 з них вже запустили на Каметсталі, і ці установки вже фактично працюють. Ще 10 плануємо побудувати в Кривому Розі. Цей проект маємо завершити до кінця травня, і таким чином матимемо суттєву економію та можливість маневру під час відключень чи пікових значень на тарифи на електроенергію. Так ми зможемо бути більш конкурентними і знижувати нашу собівартість», — зазначив операційний директор групи.

    Він також звернув увагу на те, що українські виробники потребують державної підтримки, зокрема, в тому, що стосується забезпечення сприятливих умов торгівлі на зовнішніх ринках, включно з оптимальними митними ставками та виключеннями із екологічного оподаткуання, такого як CBAM В Європі.

    За словами Мироненко постійне зростання тарифів, до якого вдаються державні монополії, також суттєво послаблює позиції українських виробників у світі.

  • Металобрухт потрібен в Україні — операційний директор Метінвесту

    Стрімке зростання експорту металобрухту викликає занепокоєння, оскільки він є стратегічною сировиною і міг би використовуватися для збільшення виробництва сталі всередині країни, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business Wisdom Summit.

    За підсумками 2024 року Україна експортувала 293,2 тис. тонн брухту чорних металів, що на 60,7% більше за показник 2023 року. Зростання продовжилось і в 2025 році. За даними Державної митної служби, у березні було експортовано 39,9 тис. т (+57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. т брухту (+61% до січня), у січні – 15,696 тис. т.

    «Ми бачимо, що відбувається збільшення експорту. Тобто ми робимо те, чого робити не маємо — стратегічну сировину задешево продаємо на експорт замість того, щоб використовувати її всередині країни і збільшувати власні обсяги виробництва сталі. Це проблема, оскільки експорт кожного місяця тільки зростає», — зазначив Мироненко.

    Він звернув увагу, що метою держави має бути збільшення частки продукції вищих переділів в загальному експорті і зазначив, що продаж однієї тонни брухту приносить 250 доларів, тоді як тонну сталі можна продати вже за 550-600 доларів.

    «Це стратегічне питання, яке треба вирішувати, обмежувати експорт стратегічної сировини, яка потрібна для власної металургійної галузі», — резюмував він.

    Раніше повідомлялося, що українські металургійні підприємства стикаються з системною нестачею металобрухту на внутрішньому ринку, що негативно впливає на їхні виробничі плани.

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки України повідомило, що розглядає можливість повернення ліцензування брухтарів та введення нульової квоти на експорт.

     

  • Неефективність держмонополій лягає на українських виробників додатковим тарифним тягарем — операційний директор Метінвесту

    Державні монополії через підвищення тарифів перекладають власну неефективність на плечі виробників, а це своєю чергою погіршує конкурентоздатність українських компаній на світових ринках, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business wisdom summit, що відбувся у Києві 11 квітня.

    «Великий виклик для нас це високі тарифи. Якщо ми говоримо про вартість розподілу електроенергії, то з 2021 року вона виросла для нас в 2-2,5 рази. Тариф на транспортування газу був підвищений у 3 рази. Це неефективність державних монополій, яка лягає на нас додатковим тягарем. Варто переглядати цю політику і шукати спільну мову з держмонополіями. До прикладу, зараз ми ведемо діалог з «Укрзалізницею», яка має бажання підвищити вартість вантажних перевезень на 30%. (У випадку реалізації відповідного сценарію — ред.) це також матиме негативний ефект на діяльність компанії», — зазначив Мироненко.

    «Болючим питанням» для Метінвесту також є брак персоналу, спричинений війною, міграцією значної частини населення та мобілізацією чоловіків до війська. Наразі
    не зайнятими залишаються 10-15% вакансій на підприємствах групи, тому компанія пропонує діючим працівникам додаткову зайнятість та сумісництво, намагається активніше залучати жінок, а також реалізує інтеграційні програми для ветеранів.

    Так, ми пропонуємо людям додаткові зміни, але цей ресурс не безкінечний. Ми не можемо цим зловживати. На виробництві у нас в основному зайняті чоловіки, і це додаткова складність, оскільки ми всіх працевлаштовуємо згідно чинного законодавства. Це робить їх ласим ресурсом для ТЦК, і їх просто «вигрібають». Або люди не хочуть йти до нас працювати (і офіційно оформлювати трудові відносини — ред.). Тому це ще один із елементів нашого діалогу з Міністерством оборони, щоб знайти якість точки дотику, щоб ми могли забезпечувати роботу наших виробництв», — зазначив Мироненко.

    Серед зовнішніх викликів, з якими стикається компанія, він також назвав екологічну політику Євросоюзу, зокрема, впровадження вуглецевого податку на імпорт сталі (CBAM), який вступить в дію з 2026 року. Як зазначив Мироненко, український бізнес позбавлений можливостей реалізовувати значні проекти з екологічної модернізації через воєнні ризики та неможливість залучати фінансові ресурси на міжнародних ринках. Тому бізнес розраховує на допомогу держави в цьому питанні, зокрема у тому, що стосується запровадження довшого перехідного періоду або ж відтермінування дії CBAM для українських виробників.

    Операційний директор Метінвесту також звернув увагу, що зміна торгової політики США, яка може спровокувати світову тарифну війну, також несе значні ризики для українських експортерів. Наразі 10% мито, яке запровадив Вашингтон по відношенню до українських товарів, не є перепоною для продукції Метінвесту, яку компанія продає в США. Водночас, ситуація може погіршитись, якщо США не домовиться з основними торговими партнерами стосовно нових умов постачання продукції, і вони почнуть запроваджувати власні мита у відповідь на дії американців. Найбільші ризики Мироненко вбачає, якщо підвищені тарифи діятимуть в Китаї та країнах Євросоюзу, оскільки вони є значними споживачами залізорудної сировини та металопрокату з України. Запровадження ж додаткових тарифів неминуче призведе до підвищення вартості продукції та зниження споживання і продажів на цих ринках.

  • Метінвест Політехніка випустила магістрів другого набору

    Перший український недержавний гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка випустив 124 магістри. Випускники другого набору вишу обрали металургію, гірництво, автоматизацію, комп’ютерні науки, бізнес-процеси та операційну ефективність, безпеку праці, охорону довкілля та проєктне управління змінами у гірничо-металургійному комплексі. Усі освітні програми акредитовані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

    Випуск студентів пройшов у Запоріжжі, Кам’янському та Кривому Розі. Серед цьогорічних магістрів — чимало співробітників «Каметсталі», криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів, «Запоріжсталі», Метінвест Діджиталу, Запорізького ливарно-механічного заводу, «Запоріжвогнетриву», Метінвест Бізнес Сервісу та Метінвест Січсталі.

    «Цей випуск відкриває для вас новий етап — професійний шлях, що сприятиме відродженню та розвитку української промисловості. Ви здобули сучасні знання й стали частиною важливої місії: впроваджувати зміни та будувати майбутнє. Метінвест Політехніка завжди буде поруч як надійний партнер», — звернувся до випускників ректор університету Олександр Поважний.

    Майже третина випускників стали відмінниками, а 26 студентів отримали дипломи з відзнакою. Кожен із них пройшов понад 2700 годин навчання, серед яких — більш ніж 290 лекцій і 450 практичних занять. Навчання адаптували до сучасних реалій: гнучкий графік дав змогу поєднувати роботу з освітою. Значну частину практики студенти проходили на підприємствах Групи Метінвест, де одразу застосовували нові знання у реальних виробничих умовах. Цей досвід уже зараз допомагає їм розвиватися в обраній професії та будувати кар’єру в гірничо-металургійній галузі.

    Випускник Юрій Щека працює провідним інженером з буровибухових робіт техвідділу Ганнівського кар’єра на Північному ГЗК. Здобуті знання він планує застосовувати у своїй роботі.

    «Вважаю, що ми навчаємося протягом усього життя, і розвиватися треба постійно. Це моя друга вища освіта: знову обрав гірництво, бо хотів поглибити знання у галузі, в якій працюю. Моя дипломна робота присвячена зменшенню питомих витрат на вибухову речовину. Взагалі в мене чудові враження від навчання. Воно точно під силу кожному, навіть тим, у кого сім’я і робота, – створено всі умови», — зауважив він.

    Магістр другого випуску Олександр Пархоменко, машиніст млинів фабрики огрудкування Центрального ГЗК, обрав близький напрям для продовження освіти — металургію.

    «За плечима в мене бакалаврат — теж металургія, але коксохімічна. Рішення піти в магістратуру було цілком моїм, я тільки порадився з начальником цеху щодо напряму. Думав обрати екологію, але після розмови з керівником вирішив все-таки зупинитися на металургії сталі. Навчання мені сподобалось, враження чудові, викладачі досвідчені та приємні. Моя мета — працювати й надалі в компанії, на фабриці комбінату», — розповів випускник.

    Бригадир на дільницях основного виробництва ливарного цеху Запорізького ливарно-механічного-заводу Олексій Бевз також обрав металургію, бо вбачає в цій професії своє майбутнє, свій особистий розвиток та розвиток підприємства, на якому працює.

    «Під час навчання найбільше сподобалися тренінги, екскурсії, практичні заняття — це допомогло краще закріпити теоретичну базу. Попри те, що це вже четверта моя освіта, саме у Метінвест Політехніці дізнався багато нового, адже тут сучасні програми та викладачі з реальним досвідом в металургійній галузі», — сказав він.

    Метінвест Політехніка — це університет майбутнього, який надає нові широкі можливості для молоді, використовує сучасні цифрові системи та платформи в навчанні. Університет заснувала Група Метінвест у червні 2020 року. У 2022 році пройшов перший набір студентів до вишу, а у 2024 році — випуск перших 143 магістрів. В університеті навчаються люди, які обрали технічні спеціальності, що мають високий попит на ринку праці. Найкращим студентам Група Метінвест гарантує перше робоче місце, кар’єрне зростання, фінансову та інші мотивації.

    Цього року у виші розпочалася четверта вступна кампанія. Триває набір на освітні програми для майбутніх бакалаврів, магістрів, а також до аспірантури.

    Для отримання докладної інформації щодо умов вступу звертайтеся до приймальної комісії університету за номерами телефонів +38(095)-070-06-37, +38(067)-760-49-71 або надішліть листа на електронну пошту pk@mipolytech.education.

  • Нульова квота: Україна запроваджує тимчасові обмеження на експорт металобрухту

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки розглядає варіант повернення ліцензування брухтарів. (далее…)

  • В Україну прибув перший корабель із коксівним вугіллям зі США для Метінвесту

    В Україну прибуло перше в цьому році судно з коксівним вугіллям зі США, зафрахтоване Групою Метінвест, повідомила пресслужба компанії. Балкер Bison привіз 80 тисяч тонн вугілля з власного підприємства групи в США — United Coal Company (UCC), яке допоможе забезпечити сталу роботу українських металургійних комбінатів компанії після призупинення роботи Покровської вугільної групи. Метінвест надалі очікує отримувати по одному кораблю з 80 тисячами тонн американського коксівного вугілля щомісяця, що дасть змогу закрити частину потреб «Запоріжсталі» та «Каметсталі».

    «Попри надскладні умови в українській металургії через продовження вторгнення агресора, ми мобілізували увесь наявний ресурс для забезпечення роботи галузі. Постачання американського вугілля не лише підтримує виробництво сталі на наших підприємствах у Кам’янському й Запоріжжі, а й забезпечують роботою десятки тисяч співробітників і підрядників, сферу логістики, залізницю, податкові надходження до бюджету України й значну частину українського валютного експорту. Попри те, що імпортне коксівне вугілля дорожче за українське через логістику, це важливий крок, щоб допомогти економіці України», — зазначив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації для співробітників. Покровська вугільна група є єдиним виробником коксівного вугілля в Україні, потрібного для роботи металургійних підприємств. Вугільне підприємство забезпечувало значну частку коксівного вугілля для власного споживання Метінвесту, а також постачало значні обсяги споживачам як в Україні, так і за її межами.

    Після призупинення роботи активу Метінвест перейшов на альтернативні джерела коксівного вугілля. Серед запроваджених заходів — використання накопичених запасів, додаткове постачання коксівного вугілля та коксу зі сторони, а також збільшення постачання з UCC.

    «Виробництво металургійного вугілля вже відіграє важливу роль у сприянні економічному зростанню та розвитку інфраструктури в самих Сполучених Штатах. З огляду на нещодавні події, українські підприємства Групи Метінвест потребують стабільного й надійного постачання коксівного вугілля для підтримання безперервного виробництва сталі. Ми повністю підтримуємо Метінвест і прагнемо зробити внесок у забезпечення економічної стабільності та стійкості України шляхом регулярного постачання вугілля, що дасть змогу зберегти безперебійне виробництво сталі в країні», — зазначив генеральний директор United Coal Company Джон Шродер.

    United Coal Company — виробник металургійного вугілля, що працює в Аппалачському регіоні США. Компанію, засновану у 2004 році, Група Метінвест придбала у квітні 2009 року.