Ellyt, always here

Метка: метінвест

  • Перенавчання, робота з ветеранами, формування резерву. HR-директор Метінвесту розповіла про подолання кадрового голоду

    В умовах нестачі кваліфікованих працівників, яка виникла в Україні через війну та міграцію населення, Метінвест сфокусував зусилля на кількох напрямках, які дозволяють залучати людей на підприємства та підтримувати робочі процеси, розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук в інтерв’ю виданню «Ділова столиця».

    Вона зазначила, що до широкомасштабної війни в компанії працювали майже 111 тис. людей. Після втрати активів залишилося понад 50 тис. працівників, з яких майже 10 тис. пройшли через ЗСУ. Зараз в армії служать понад 8 тис. співробітників, а тисяча людей повернулися з війни й стали до роботи в компанії. Наразі на промислових підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тис. вакансій.

    Тож у цій ситуації компанія приділяє увагу перенавчанню працівників. Співробітники коштом компанії здобувають додаткові професії, що дають їм змогу виконувати різні завдання та компенсувати брак персоналу. Також Метінвест залучає нові кадри: «шукаємо працівників, пропонуючи вакансії як для чоловіків, так і для жінок, із досвідом роботи та без нього». «Також ми працюємо з ветеранами війни. Пропонуємо навчання та працевлаштування для колишніх військових, допомагаючи їм адаптуватися до мирного життя та інтегруватися в робочі процеси», — розповіла вона.

    За словами Петрук, Метінвест також зосередився на формуванні кадрового резерву на основні посади для українських підприємств, а на іноземних активах реалізував проєкт із розвитку талантів.

    Крім того, компанія, попри втрату контролю над низкою активів щороку проводить індексацію зарплат вище за прогнозований рівень інфляції. У травні 2024 р. компанія підвищила оклади працівникам виробничих і ремонтних підприємств в Україні в середньому на 15%. А за окремими дефіцитними професіями — до 30%. Тож середня заробітна плата виробничого персоналу зросла майже на 30% проти довоєнного періоду. «У вересні 2024 р. ми на 15% підвищили оклади адміністративно-управлінського персоналу та співробітників сервісних активів. Зараз середня зарплата в компанії становить майже 28 тис. грн, а за основними технологічними професіями — приблизно 35 тис. грн», — додала вона.

    На промислових підприємствах групи також діють два види премій, зазначила Петрук. «Це виробнича премія, що формує колективну відповідальність за результати роботи — виконання оперативного плану та підтримання якості продукції. Вона сприяє згуртованості колективу для досягнення виробничих показників в умовах воєнного стану та дефіциту кадрів. Друга — командна премія за ефективність, спрямована на досягнення операційних ефектів. Отже, весь виробничий та ремонтний персонал Групи зосереджений на виробництві та відвантаженні продукції належної якості з оптимальними місячними витратами», — розповіла вона.

    Водночас на торгівельних активах, у сфері логістики, ІТ, сервісного обслуговування та на іноземних підприємствах групи впроваджено систему мотивації за KPI, де показники адаптовані до специфіки кожного напряму діяльності. А керівна компанія та вищий менеджмент підприємств преміюються залежно від виконання щорічних цілей — як командних, так і функціональних.

    Раніше голова офісу СЕО Групи Метінвест Олександр Водовіз розповідав, що нестача кваліфікованих працівників є значною проблемою для Метінвесту, і компанія «вже конкурує за людей з європейським ринком».

  • На збагачувальній фабриці ЦГЗК після ремонту запрацювала секція №14

    На збагачувальній фабриці Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК), що входить до групи «Метінвест» після проведення спектра ремонтних робіт знов запрацювала секція №14. (далее…)

  • Метінвест Політехніка розпочала вступну кампанію 2025 року

    Перший український приватний гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка оголосив про старт вступної кампанії 2025 року. Набір здійснюється на 19 бакалаврських і 20 магістерських програм, а також 5 напрямів аспірантури. Серед бакалаврських програм — металургія, гірництво, матеріалознавство, автоматизація, комп’ютерні науки, охорона довкілля, інжиніринг механічного обладнання та електросистем, бізнес-аналітика, зварювання, безпека праці тощо. Усі програми розроблено з урахуванням запитів бізнесу та виробничих потреб.

    «Зараз технічна освіта є пріоритетом для України. Важливо не лише відновлювати країну, а й модернізувати її промисловість, впроваджуючи інновації та європейські підходи. Наші студенти здобувають знання, які мають реальну цінність для бізнесу, а отже — отримують сильний старт у співпраці з Метінвестом для побудови власної кар’єри», — зазначає ректор університету Олександр Поважний.

    Зазначається, що університет надає сучасну інженерну освіту, поєднуючи теорію з практичним досвідом на реальному виробництві. Серед головних переваг – гнучкий графік навчання, стипендіальні програми найкращим студентам, можливість проходити стажування за кордоном, а також практика та працевлаштування на підприємствах Метінвесту.

    Загальні умови вступу

    Вступники до бакалаврату мають скласти Національний мультипредметний тест (НМТ), який пройде з 14 травня по 25 липня. Подання заяв розпочнеться 19 липня. Вступники до магістратури складатимуть єдиний вступний іспит та єдине фахове вступне випробування або ж фаховий іспит, залежно від спеціальності.

    Вступити до Метінвест Політехніки може кожен. Окрім здобуття вищої освіти на умовах контракту, є можливість навчатися на замовлення Метінвесту, що дає змогу студенту здобути освіту за кошти замовника, не витрачаючи власних фінансів. Компанія покриває витрати на навчання для своїх співробітників і їхніх дітей, а також для студентів, готових працювати на виробництвах компанії протягом навчання і після нього.

    У Метінвест Політехніці навчання поєднує онлайн-лекції з офлайн-практикумами. Студенти проходять стажування на підприємствах Метінвесту в Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. Найкращі з них отримують можливість стажуватися на закордонних виробничих майданчиках компанії, що відкриває перспективи кар’єрного зростання та впровадження найкращих міжнародних практик в Україні.

    Пільгові умови для вступників

    Абітурієнти з територій, де тривають активні бойові дії, можуть вступити до вишу на пільгових умовах. Повний перелік таких населених пунктів можна знайти в наказі «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

    Особливу увагу університет приділяє підтримці ветеранів. У приймальній комісії Метінвест Політехніки зауважують, що вступити за спрощеною процедурою можуть усі без винятку ветерани. Для цього потрібно лише пройти онлайн-співбесіду. Цей крок є частиною стратегії, спрямованої на підтримку ветеранів та інтеграцію у всі аспекти цивільного життя, зокрема через здобуття вищої освіти або перекваліфікацію.

    Можливості для розвитку

    Метінвест Політехніка не лише забезпечує якісну інженерну освіту, а й створює умови для всебічного розвитку студентів та їхнього кар’єрного зростання. Студенти можуть долучатися до наукових гуртків, брати участь у студентському самоврядуванні, реалізовувати власні проєкти та проходити міжнародні стажування.

    Зокрема, торік виш запустив пілотний проєкт зі стажування на підприємстві Promet Steel (Болгарія), а також підписав угоду про співпрацю з Danieli & C. Officine Meccaniche S.p.A. (Італія). Це відкриває нові можливості для студентів – від знайомства з передовими інженерними технологіями до участі в міжнародних проєктах та трансформації металургійної галузі відповідно до європейських стандартів сталого розвитку.

    Метінвест Політехніка — це університет нового покоління, що готує фахівців, затребуваних як в Україні, так і за її межами. Найкращі випускники отримують перше робоче місце в Метінвесті, можливості кар’єрного зростання та додаткові мотиваційні програми від компанії.

    Більше інформації можна дізнатись у приймальній комісії університету за номерами телефонів +38(095)-070-06-37, +38(067)-760-49-71 або через пошту pk@mipolytech.education.

     

  • Мережа продажів Метінвесту залишається потужною і зосереджена переважно в Європі – комерційний директор

    Метінвест закрив деякі офіси, але мережа продажів компанії залишається потужною і зосереджена переважно в Європі, повідомив комерційний директор Дмитро Ніколаєнко. За його словами, група також має офіси та дистрибуційні склади в кількох країнах, зокрема в Туреччині, на Близькому Сході та в Китаї. Мережа охоплює не лише офіси, а й агентів і партнерів, що дає компанії достатньо можливостей для ефективного продажу продукції.

    «Цю інфраструктуру ми зберегли й активно використовуємо», — зазначив він.
    На ринках, де група присутня постійно, вона відкриває офіси й продає продукцію кінцевим споживачам або дистриб’юторам, які далі її обробляють чи продають уроздріб. Проте на ринках, де присутність є тимчасовою або обмеженою, компанія може співпрацювати з партнерами.

    В Україні Метінвест володіє мережею із 17 сервісних центрів і потужною дистрибуційною інфраструктурою. Останнім часом компанія розвивала цей напрям і будувала власні криті склади як у Дніпрі, так і на заході країни. Водночас в Європі перевага надається оренді.

    «Склад — це сервіс, який ми надаємо своїм споживачам, і він визначає рівень обслуговування. Якщо склад надає низький рівень сервісу, споживач отримає такий самий низький рівень обслуговування, і співпраця з ним може припинитися. Тому важливо оцінювати, чи є на ринку склади, здатні надавати належний рівень сервісу. Якщо таких складів немає, ми або розвиваємо їх разом із партнерами, або будуємо власні», — зазначив Ніколаєнко.

    Він також розповів, що у Польщі Метінвест має орендовані склади та перевалочні пункти, де перевантажує вантажі з широкої на вузьку колію. Також там є повноцінні дистрибуційні склади, що дають змогу продавати продукцію меншими партіями. В Європі також є склади Метінвесту в Антверпені, але вони невеликі та використовуються як перевалочні.

     

  • Використання цифрових інструментів дає відчутний економічний ефект – комерційний директор Метінвесту

    Комерційна служба Метінвесту використовує різноманітні цифрові інструменти, що полегшують роботу і роблять її більш ефективною, розповів комерційний директор групи Дмитро Ніколаєнко.

    «Ми використовуємо управлінські ERP-системи, які постійно розвиваються та дають змогу оперативно працювати з цифрами й аналітикою. Ми можемо аналізувати поточні періоди, враховувати різні аспекти при оцінюванні нашої діяльності. Також у нас є CRM-система та система CPQ. CPQ дає змогу систематизувати та ефективніше управляти прайсингом, а також контролювати весь процес проходження замовлення – від першого контакту з клієнтом до передачі у виробництво й відвантаження», — поділився він.

    За його словами, інструменти, які використовує Метінвест у продажах, дають відчутний економічний ефект: вихід на нових клієнтів, систематизацію прайсингу та більш структуроване ціноутворення. Крім того, автоматизація документообігу допомагає мінімізувати помилки та вплив людського фактора. У результаті скорочується час роботи з клієнтом і оброблення замовлень, а також зменшується кількість помилок.

    Водночас Ніколаєнко визнав, що не всі наявні інструменти використовуються повною мірою, зокрема через їх складність або відсутність зручних і зрозумілих рішень. «Це, зокрема, стосується систематизації роботи з клієнтами. Потрібно знайти user-friendly рішення, щоб менеджери з продажу сприймали ці системи як робочі інструменти. Тут є два основні аспекти. Перший – ці інструменти мають працювати на менеджера. Другий – подолання опору до нового. Важливо досягти балансу між адміністративним впровадженням і усвідомленим використанням із боку менеджерів», — пояснив він.

    Крім того, комерційна служба поки не використовує в своїй роботі штучний інтелект. «Але ми бачимо, що ШІ все більше нам допомагає. Наприклад, я і більшість наших співробітників користуємося ChatGPT. Звісно, розглядаємо можливість застосування ШІ в бізнес-системах, але з огляду на конкретні завдання», — додав Ніколаєнко.

    Хоча він вважає, що в проєктних продажах, що притаманні металургійному сектору, важлива взаємодія між командами, і роль людини залишається критично важливою. «Такі продажі потребують тісної співпраці між різними підрозділами — закупівлями, виробництвом, фінансами, PR-функцією. Наприклад, якщо наша продукція декарбонізована, клієнт може використовувати це як перевагу для свого просування, і про це треба говорити», — пояснив топ-менеджер.

  • Новий завод Метінвесту в Італії посилить позиції України на європейському ринку — комерційний директор

    Будівництво нового металургійного заводу в Італії не змінить позицію українських виробників як європейських, але значно посилить присутність України та Метінвесту на ринку Європи, вважає комерційний директор групи Дмитро Ніколаєнко. Зокрема, він звернув увагу на те, що Італія є великим імпортером сталі, що закуповує до 5 млн тонн сталі, зокрема поза межами ЄС.

    «Завод стане найсучаснішим у Європі, побудованим у співпраці з Danieli, яка планує зробити його ще й демонстраційним майданчиком для галузі. Як технологічно розвинена компанія, Danieli зацікавлена в тому, щоб зробити цей завод передовим. Це буде компактне підприємство з виробництва зеленої сталі потужністю 2,7 млн тонн гарячекатаного рулону для італійського ринку», — зазначив Ніколаєнко.

    Він також зазначив, що Пйомбіно, де будуть побудовані нові потужності, має вигідне розташування з прямим доступом до порту, що дає змогу постачати сировину й відвантажувати продукцію морем. В Італії цей спосіб транспорту поширений, а близькість до моря відкриває можливості для експорту не лише до Європи, а й за потреби до Туреччини, Північної Африки тощо.

    «Метінвест покладає на цей завод великі надії. Це найбільший проєкт компанії, який вимагатиме значних зусиль, адже будується з нуля. Хоча ми вже маємо два заводи в Італії, основний досвід команди зосереджений в Україні. Тому попереду велика робота: сформувати команду для заводу та адаптуватися до роботи в новому середовищі», — підкреслив Ніколаєнко.

  • Метінвест за час війни почав постачати окатки на фінський завод SSAB

    Після широкомасштабного вторгнення Група Метінвест зробила акцент на найближчих ринках та знайшла нових клієнтів в Європі. Зокрема, зі шведським виробником сталі SSAB уклали річний контракт для постачання окатків виробництва Об’єднаного ГЗК на їхній фінський завод через польські порти. Про це повідомив комерційний директор групи Дмитро Ніколаєнко.

    «Від початку війни морські шляхи були заблоковані, й ми втратили можливість відвантажувати продукцію через Чорне море, зокрема з Маріуполя. Ми змушені були везти
    продукцію до кордону, а там стикнулися з заторами й обмеженим доступом до перевалок і портів Польщі та Румунії. Це значно обмежило нашу географію та підвищило логістичні витрати. Тому ми знайшли нових покупців у найближчих регіонах», — сказав він.

    Загалом, за його словами, основними ринками для залізорудної сировини, яку виробляє компанія, залишаються Європа та Китай.

    «Після відкриття судноплавства в Чорному морі ми відновили постачання до Китаю, поступово знижуючи вартість фрахту. Так, останнє судно з Одеси до Китаю зафрахтовано за
    ціною, близькою до довоєнних. Проте привабливішим залишається європейський ринок. І ми зосереджені на відвантаженні сировини європейським споживачам,
    зокрема в Східній Європі», — повідомив він.

    Крім того, Європа є важливим споживачем сталевої продукції Метінвесту, оскільки ЄС відкрив свій ринок, скасувавши антидемпінгові мита на гарячекатані рулони та квоти для України, що збільшило можливості компанії, окрім постачання туди чавуну та заготовки.

    «Чавун здебільшого ми реалізуємо на
    американському ринку. А заготовку — на різних ринках, оскільки в Латинській Америці ціни можуть раптово стати привабливішими за турецькі, де ринок переповнений російською продукцією за зниженими цінами», — додав топ-менеджер.

    За його словами, американський ринок чавуну вигідніший за європейський через
    відсутність російського чавуну, який знижує загальний рівень цін. Тоді як американський ринок працює лише з українським і бразильським чавуном.

    «Загалом ринки стали більш орієнтовані на Україну, зокрема східноєвропейські та західноєвропейські, які можемо обслуговувати через сухопутні перевезення», — резюмував Ніколаєнко.

  • Україна може споживати до 600 кг сталі на людину під час повоєнної відбудови – комерційний директор Метінвесту

    Україна має значний потенціал для розвитку внутрішнього ринку сталевої продукції під час повоєнної відбудови, вважає комерційний директор Групи Метінвест Дмитро Ніколаєнко в інтерв’ю для проєкту FAQ talks.

    За його оцінкою, Україна, як розвинута економіка, може споживати від 300 до 600 кг сталі на душу населення. «Це залежить від темпів відбудови інфраструктури та житла. Основний попит буде на сталь у будівництві, але також важливими галузями буде промислове виробництво — автомобілі, біла й жовта техніка та машини», — пояснив топ-менеджер.

    Водночас розвиток ринку та зростання споживання залежатиме від безпекової ситуації у країні. «Інвестори шукають гарантій для відновлення виробництва в Україні», — додав Ніколаєнко.

    Він нагадав, що зараз в Україні виробляється обмежена кількість продукції, зокрема балок, швелерів та товстого листа. А для насичення ринку потрібно відновити виробництво на наявних підприємствах, таких як «Каметсталь» і «Запоріжсталь», або придбати підприємства на європейському ринку.

    «Також перспективними є технології виробництва порожнистих профілів (Hollow Sections), які швидші та гнучкіші для різних архітектурних форм. Проте для цього потрібно розвивати заводи, що вироблятимуть металоконструкції», — зазначив він.

    Та українські виробники мають розуміти, що будуть конкурувати із іноземними за місцевого споживача. Зокрема, сильні позиції в Україні вже має сталь з Туреччини, Європи та Китаю.

     

  • Сталь Метінвесту стала основним матеріалом для фортифікацій та оборонних споруд – топ-менеджер групи

    Від початку війни українська сталь стала основним матеріалом для оборонних та фортифікаційних конструкцій, зазначив комерційний директор Групи Метінвест Дмитро Ніколаєнко в інтерв’ю для проєкту FAQ talks.

    За його словами, більшість цих споруд, зокрема бліндажі, командні центри, госпіталі, виготовлені зі сталі Метіневсту, виробленої на комбінатах «Запоріжсталь» та «Каметсталь».

    Сталева продукція української компанії також широко представлена в Європі. Так, британський завод групи Spartan виробляє товстий лист, що зокрема використовується для випуску сталевих конструкцій.

    «Також постачаємо продукцію з Trametal, яка раніше виготовлялася з української сталі, але тепер переважно – з китайської або європейської. Проте частину продукції все ще виробляють із нашої сталі. Крім того, ми залишаємося одним з основних постачальників для Fincantieri, великого європейського виробника круїзних лайнерів», — додав Ніколаєнко.

    Він також відзначив значний потенціал українського ринку у післявоєнний період. Основний попит буде на сталь у будівництві, але також важливим споживачем буде промислове виробництво — автомобілі, біла й жовта техніка та машини.

    Проте для залучення інвестицій потрібна стабільність і гарантії безпеки. «Інвестори шукають гарантій для відновлення виробництва в Україні», — пояснив він.

  • Метінвест почав виробництво захисних екранів для БТР Stryker

    Група Метінвест в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова розпочала серійне виробництво захисних екранів для бронетранспортерів Stryker (далее…)