Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК), що входить до групи «Метінвест», запровадив новий енергоефективний проєкт, що дозволяє заощаджувати 1,7 млн грн на рік. (далее…)
Метка: метінвест
-
Залучення трудових мігрантів не має будуватись на «бухгалтерському підході» — Тарас Качка
Залучення трудових мігрантів з інших країн до роботи на українських підприємствах не має базуватись на сухому «бухгалтерському підході», вважає заступник керівника Міністерства економіки, торговий представник України Тарас Качка. Натомість будь-які ініціативи щодо особливостей функціонування ринку праці мають враховувати необхідність покращення якості робочої сили і загалом суспільства.
«Я не згоден з бухгалтерським підходом типу «якщо нам 100 мігрантів будуть дешевше обходитись і наша продукція буде дешевше». Вважаю, це абсолютно неправильним як по відношенню до українців, так і по відношенню до мігрантів. Оскільки ініціативи, які ми вже маємо, наприклад, проекти з розвитку активного довголіття, які реалізує Мінсоцполітики, і схожі програми, це приклад того, що разом із розвитком бізнесу покращується і якість українського суспільства. Ресурси вкладаються в навички, персонал. І це не питання доходів, це питання того, що покращується якість всього суспільства і нашого життя. І з цього треба виходити. Україна завжди була відкритою, думаю, і залишається відкритою до мігрантів, але це не може бути суто бухгалтерський метод», — зауважив Качка під час дискусії в межах Саміту експортерів, який організувало видання Forbes Україна.
Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков, що також брав участь в обговоренні, вважає, що наразі важливіше зосередитись на тому, «щоб наші люди повернулись додому, щоб нам не потрібні були мігранти, і українці могли працювати на наших підприємствах». Він також погодився із Тарасом Качкою, зазначивши, що держава і бізнес мають зосередитись на якості персоналу та реалізовувати різноманітні програми з розвитку робочої сили.
Своєю чергою гендиректор Кернел Євгеній Осипов вказав на те, що приплив мігрантів зазвичай спостерігається у країнах з високорозвиненою економікою, тож він вважав би позитивним сигналом цікавість до українського ринку з боку іноземної робочої сили. «Якщо країна стане такою, в яку люди захочуть приїжджати і працювати, то це дуже добре. Всі країни, які мають такий статус, добре розвиваються», — завершив топ-менеджер.
-
Метінвесту вдалося зменшити собівартість виробництва залізорудної сировини завдяки реформі управління ГЗК — Тонєв
Створення об’єднаного гірничо-збагачувального комбінату в межах Групи Метінвест дозволило компанії підвищити ефективність роботи добувного сегменту бізнесу, зазначив керівник об’єднаної структури Ігор Тонєв під час дискусії на Саміті експортерів, який організувало видання Forbes Україна.
У квітні 2024 року Метінвест оголосив про створення єдиного адміністративно-управлінського центру, який керуватиме Центральним, Інгулецьким та Північним ГЗК. Відповідний гірничодобувний департамент в структурі операційної дирекції групи очолив Ігор Тонєв. Його також призначили на посаду єдиного генерального директора трьох ГЗК.
«Усвідомлення того, що стара модель трьох окремих ГЗК з трьома управлінськими апаратами вже не дієва, прийшло у 2023 році через низку обмежень. У нас не всі родовища рентабельні, у нас є дефіцит ресурсів, технічно ми не були готові працювати на повну потужність, є логістичні обмеження. Тому було ухвалено таке рішення, коли три ГЗК об’єднали в один технологічний ланцюжок», — зазначив він.
За словами Тонєва, нова структура управління дозволила компанії швидше ухвалювати рішення в умовах обмежень. Зокрема, в межах нової системи стало можливим заміщення одних потужностей іншими, використання залізної руди з одного ГЗК для переробки на іншому, проведення ротацій персоналу та товарно-матеріальних цінностей.
«Зараз ми шукаємо кожен цент собівартості. Тому це про ефективність, яку ми суттєво підвищили. Також оптимізували управлінський апарат. Зараз у нас в 2 рази менше управлінського персоналу, ніж було. Водночас ми ще не розкрили синергетичний ефект цього рішення на повну. Але той факт, що навіть в умовах падіння цін ми збільшили виробництво і знизили собівартість, говорить про те, що це було правильне рішення», — зазначив Ігор Тонєв.
За його словами цього року Метінвест планує інвестувати в роботу криворізьких комбінатів близько 5,7 млрд грн, вклавши частину з них в тому числі у проєкти з підвищення ефективності. Близько половини передбаченої суми спрямують на підтримання виробництва. Ще 1,3 млрд грн — на підвищення енергетичної незалежності, зокрема, будівництво газопоршневих електростанцій загальною потужністю близько 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. Крім того, 1,4 млр грн спрямують на проєкт згущення відходів збагачення на Південном ГЗК.
-
CBAM є одним з найбільших ризиків для української промисловості — керівник Метінвесту
Європейська екологічна політика, зокрема й CBAM, є одним із найбільших зовнішніх викликів для української промисловості, тож уряд та бізнес мають разом працювати над тим, щоб пом’якшити вплив європейських регуляцій на роботу підприємств в Україні. Таку думку висловив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков під час Саміту експортерів, організованого Forbes Україна.
«У нас є низка зовнішніх ризиків. Для металургії це, перш за все, екологічні питання, це CBAM. Тут багато робить наше Міністерство економіки в перемовинах з ЄС. Є багато завдань, над якими треба працювати з Європою і владі, і бізнесу, щоб отримати відтермінування (по запровадженню механізму CBAM для України — ред.), отримати доступ для українських компаній до фондів модернізації, щоб ми могли нормально інтегрувати українську промисловість в екологічний рух в ЄС», — зазначив Риженков.
Він також вказав на низку внутрішніх ризиків, які впливають на експортні можливості компанії. Це, зокрема, питання, пов’язані з війною та забезпеченням безпеки виробництва, логістикою, вартістю та доступністю електроенергії, зростання тарифів на послуги природних монополій.
«Це стосується тарифу Укренерго, де на 30% підняли тариф. Тариф на транспортування газу теж зріс в 4 рази. Укрзалізниця хоче підвищити тариф на вантажні перевезення десь на 30%. Тут проблема в тому, що неефективність або дотування населення перекладаються на плечі промисловості. А це створює нерівні умови роботи порівняно з нашими конкурентами в інших країнах», — пояснив Риженков.
Додатковим викликом для бізнесу також є питання нестачі кваліфікованого персоналу. За словами Риженкова, за час великої війни до війська було мобілізовано більше 20% персоналу Метінвесту, і підготувати їм заміну досить важко з огляду на необхідний час та ресурси. Досвід Метінвесту говорить про те що цей процес займає в середньому від 5 до 7 років. «Тому потрібен прозорий, зрозумілий механізм бронювання, який би дозволив і економіці працювати, і отримувати те поповнення, яке потрібне державі», — завершив гендиректор компанії.
-
Метінвест замінив російських постачальників сталі на ринках Центральної та Східної Європи — гендиректор
Група Метінвест змогла замінити російських постачальників сталі на цільових ринках компанії у країнах Центральної та Східної Європи. Такого результату вдалося досягти в тому числі завдяки спільній роботі з Міністерством економіки України, зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков під час Саміту експортерів, організованого Forbes Україна.
Він звернув вагу, що попри значні втрати, яких зазнала компанія за три роки широкомасштабної війни з Росією, зокрема, втрату контролю над активами в Маріуполі та Авдіївці та зупинку Покровської вугільної групи, Метінвест зміг забезпечити значні обсяги експорту. Так, за підсумками 2024 року Метінвест із врахуванням спільного підприємства Запоріжсталь експортував продукції майже на 4 млрд доларів.
«За три роки війни ми набагато краще сфокусувалися на наших цільових ринках — це Євросоюз і Великобританія. І відкинули балансові ринки, наприклад, американський. Ми змогли побудувати такі відносини з клієнтами, що дозволили нашу частку експорту на цих ринках збільшити. Ми змогли знайти нові ринки, такі як Фінляндія, Швеція, Норвегія. Завдяки допомозі Міністерства економіки ми змогли замінити російських постачальників на цільових ринках Центральної та Східної Європи. Саме це дає нам можливість дивитись у майбутнє і планувати розвиток», — зазначив він.
Разом з тим, за цей час експортна стратегія Метінвесту не зазнала значних змін, визнав Риженков. Серед її ключових елементів він вказав фокусування на внутрішній ефективності, яка дозволяє мати найнижчу собівартість виробництва. Компанія також докладала зусиль для пошуку нових клієнтів на ключових ринках, перш за все, європейському. «Нам вдалось розвинути традиційні ринки — ми пішли в Північну Європу, а також знайшли нових клієнтів. Тобто ми започаткували нові взаємовигідні стосунки, які дозволяють дещо змінити наші внутрішні процеси і запропонувати нові продукти», — пояснив керівник Метінвесту.
Крім того, значну увагу приділяли інноваціям, зокрема, за три останніх роки освоїли виробництво більш ніж 100 нових продуктів, які мають більшу додану вартістю як у металургійному, так і гірничодобувному сегменті. «Тобто загалом наша стратегія кардинально не змінилася, але разом з тим ми стали більш гнучкими і більше дослухаємося до клієнта», — резюмував керівник Метінвесту.
-
Метінвест визнано найбільшим експортером України за версією Forbes
Група Метінвест разом зі спільними підприємствами стала найбільшим експортером України 2024 року за версією Forbes Ukraine.
Видання склало рейтинг 50 компаній, які зробили вагомий внесок у популяризацію бренду Made in Ukraine у всьому світі та підтримку вітчизняної економіки.
Основою для формування рейтингу стали дані про експортні операції від найбільших компаній України та з митної бази ImportGenius, а також виробнича та інша галузева статистика. Видання визначило квоти для кожної галузі на підставі структури експорту України за 2024 рік: агросектор — 14 компаній, харчове виробництво — 5, ГМК — 7, ІТ — 6, машинобудування — 5, деревообробка та меблі — 5. У галузях компанії ранжовані за доларовим розміром експорту у 2024 році.
За підрахунками Forbes Ukraine, експорт продукції українського ГМК у 2024 році становив $7,3 млрд, а обсяг експорту Метінвесту разом зі спільним підприємством «Запоріжсталь» — до $3,9 млрд*. Компанія реалізує залізорудну сировину, плоский прокат, сталеві напівфабрикати у 51 країні світу. У 2024-му Метінвест вийшов на ринки Індії (вугілля), Швеції та Норвегії (залізорудна сировина).
До першої п’ятірки найбільших експортерів у ГМК також увійшли «АрселорМiттал Кривий Рiг», Ferrexpo і «Інтерпайп».
Серед чинників, що торік впливали на експорт продукції ГМК — відновлення доступу до чорноморських портів та падіння цін. А до найбільших країн-імпортерів української металопродукції та залізорудної сировини ввійшли Польща, Китай, Болгарія, США та Словаччина.
«Наша експортна стратегія дуже не змінилася. Є основні ринки — Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є решта, так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно — не йдемо.
Для залізорудної сировини, знову ж таки, наші головні ринки — країни ЄС. І ми розширили географію: вийшли в Скандинавію, країни Північної Європи. Те, що ми не можемо продати в ЄС через обмежені обсяги споживання, йде до Південно-Східної Азії — Китаю, Південної Кореї тощо», — розповів гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю Forbes Ukraine.
-
«Ми постійно в пошуку нових ефективних інструментів». Тетяна Петрук — про впровадження змін у Метінвесті в умовах війни та дефіциту кадрів
Класичні підходи до впровадження змін, якими користуються компанії в стабільних та передбачуваних обставинах, не працюють в умовах війни. Тож бізнесу доводиться бути креативним і постійно шукати нові підходи, що працюватимуть тут і зараз, вважає директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук. Вона поділилася досвідом компанії на зустрічі HRD Club Ukraine 7 березня в Києві, присвяченої управлінню змінами та ролі HR у періоди нестабільності.
Подія об’єднала провідних спеціалістів, які обговорили головні виклики та ефективні рішення для бізнесу. До дискусіїдолучилися керівники HR-напряму «Укрзалізниці» Лідія Гриценко, Kness — Альона Кавка та CEO Lilo/Helsi Самвел Акобян.
«Інструменти, якими ми користувалися до війни, в яких ми були впевнені та які давали гарні результати, нині перестали працювати. Тепер ми маємо знаходити нові інструменти, що будуть ефективними в наш час», — зазначила Тетяна Петрук.
За її словами, Метінвест до великої війни мав черги з охочих працювати на підприємствах компанії, а центри комплектації могли відбирати кандидатів навіть на некваліфіковані посади. Тепер через війну, міграцію українців до безпечніших регіонів України, виїзд значної кількості громадян за кордон та мобілізацію компанія стикається з гострим браком персоналу. Наразі вакантними залишається близько 3,7 тисячі позицій. Тож Метінвесту довелося переглянути підходи до підбору та навчання персоналу, а також змінити низку внутрішніх процедур, які забезпечують ці процеси.
«Ситуація кардинально змінилася. Ми не просто не можемо дозволити собі конкурс — ми готові брати більшість охочих працювати. Така сама ситуація і з навчанням. Ми розуміємо, що на наших підприємствах важливіше зосередитися на критично необхідних у нинішніх умовах навичках, таких як надання першої медичної допомоги, ніж на навчанні ефективних презентацій», —наголосила Тетяна Петрук.
З огляду на ці зміни Метінвесту довелося переглянути навчальні програми, скоригувати роботу тренерів і скоротити терміни навчання.
«Якщо раніше спеціаліста на посаду підручного сталевара ми навчали за шість місяців, зараз маємо навчити за два. Тобто, нам доводиться переглядати всі програми та навіть перенавчати інструкторів відповідно до нових вимог. Переглядаємо й зміст навчання, щоб воно не було загальним, а охоплювало лише найнеобхідніші навички для конкретної посади. Завершивши таку програму, людина зможе швидко стати до роботи й працювати самостійно», — пояснила директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Метінвесту.
Учасники зустрічі також обговорили особливості впровадження змін і трансформацій, поділилися інструментами та підходами для уникнення невдач, роботи з опором у колективі та адаптації компаній до нових умов.
-
Запоріжсталь збільшить інвестиції у 2025 році до 1,1 млрд грн
Комбінат «Запоріжсталь» Групи Метінвест у 2024 році виконав капітальні ремонти основного обладнання та реалізував низку інвестпроєктів з охорони праці, інформаційних технологій та соціальної сфери із загальним обсягом інвестицій у 938 млн гривень. А на цей рік сума запланованих інвестицій на підприємстві зросла до 1,1 млрд грн, зазначили в пресслужбі компанії.
Згідно з повідомленням, серед ключових проєктів з оновлення обладнання, реалізованих у 2024 році – ремонт доменної печі №2, №3 та №4 з загальним об’ємом інвестицій понад 230 млн гривень. Аналогічні інвестиції скеровано на виконання комплексу капітальних ремонтів основних агрегатів прокатного переділу.
Комбінат виконав капітальний ремонт устаткування двох агломашин, включно із ревізією природоохоронного обладнання. Також впроваджено ряд інвестиційних проєктів з діджиталізації виробничих процесів та оновлення IT інфраструктури. Щороку підприємство інвестує у покращення умов робочого побуту для працівників: капітально відремонтовано два санітарно-побутові приміщення та встановлено два нових модульних санкорпуси.
«Головний фокус програми капітальних інвестицій Запоріжсталі сконцентрований на підтримці ефективної та безвідмовної роботи виробничого обладнання та його очисних споруд. Адже працююче підприємство – забезпечує зайнятість фахівців, експорт та валютну виручку, надходження до державного бюджету, підтримку регіону присутності тощо. Попри складну економічну ситуацію, Запоріжсталь поступово збільшує об’єми капітальних інвестицій у виробництво під час війни: в 2022 році інвестиції складали 500 млн гривень, в 2023му – 750 млн гривень, в 2024му – 938 млн гривень. Бюджет капітальних інвестицій у 2025 році заплановано на рівні 1,1 млрд гривень і ми вже реалізуємо перші проєкти з запланованих», — зазначив генеральний директор Запоріжсталі Тарас Шевченко.
Зокрема, у 2025 році комбінат виконає капітальні ремонти ДП №3, двох агломашин, станів БТЛС-1680, Слябінг-1150, нагрівальних колодязів, лінії БТА-4, модернізує прокатне виробництво, а також оновить побутові приміщення сталеплавильного цеху, цеху водопостачання та реалізує ряд інших проєктів.
-
Метінвест розглядає можливість придбання Huta Częstochowa
Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков не виключив придбання нових активів за кордоном, згадавши, що компанія «завжди дивиться на можливості», зокрема, у Східній та Південній Європі, оскільки це регіони, де можна створити синергію з наявними бізнес-процесами й українськими активами.
«Наскільки я знаю, оголошено конкурс на польський завод Huta Częstochowa, який колись належав «Індустріальному Союзу Донбасу». Ми ще не вирішили, але думаю, що братимемо участь у конкурсі», — зауважив він в інтерв’ю виданню Forbes Україна.
Одним з найбільших закордонних проєктів найближчого часу він назвав будівництво заводу з виробництва сталі та прокату в Італії спільно з Danieli, яке може стартувати вже цього року.
«Вже уклали угоду щодо земельної ділянки, де відбуватиметься будівництво. Готується проєктна документація. Проходимо процедуру погодження фінансування як з боку комерційних банків, так і з боку фондів. На завершальному етапі – підписання програмної угоди з італійським урядом. Думаю, цього року зможемо почати будівництво», — повідомив Риженков.
Вартість спільного проєкту оцінюється у 2,5 млрд євро. За словами гендиректора Метінвесту, левову частку цих витрат буде профінансовано коштом кредитів і грантів, які надаються в Європейському Союзі.
Риженков також наголосив, що завод в Пйомбіно стане прикладом для майбутньої модернізації комбінатів групи в Україні – «Запоріжсталі» та «Каметсталі». Водночас його реалізація спонукає Метінвест модернізувати власні залізорудні активи під вимоги зеленої металургії вже зараз.
Керівник Метінвесту визнав, що через безпекові ризики Метінвест не може інвестувати в Україну, як раніше. Хоча у 2024 році загальний обсяг інвестицій групи сягнув близько $670 млн на майданчиках в Україні.
«Це й OPEX, і CAPEX. Щойно зможемо залучати фінансування, плануємо великі проєкти на наших підприємствах. Цьогоріч також багато планів, наприклад, за власні кошти робимо проєкт згущення хвостової пульпи на Північному ГЗК і ремонт доменної печі №9 на «Каметсталі». Обсяг інвестицій лише в ці проєкти в Україні — близько $50 млн», — зазначив к Риженков, додавши, що Метінвест готовий вкладатись в розвиток українських активів одразу по закінченню війни.