Метка: метінвестсмц

  • Представники громад розповіли про відбудову із використанням рішень Сталевої мрії

    Проєкти з відбудови житлових кварталів та мікрорайонів для Маріуполя, Бахмута і Тростянця, які розробили у Метінвесті в рамках ініціативи Сталева мрія, наблизились до етапу практичної реалізації. Про хід робіт та свій досвід розповіли представники громад під час Українського будівельного конгресу, що відбувся 4 червня у Києві.

    Так, для громади міста Тростянець на Сумщині Метінвест розробив концепцію мікрорайону, яка передбачає житлову забудову для розміщення внутрішньо переміщених осіб, які продовжують виїжджати із сіл та містечок на кордоні з Росією вглиб області, та для майбутніх працівників промислового парку, який громада має намір розвивати та наповнювати резидентами. Наразі місто стало учасником пілотного урядового проєкту і отримало державне фінансування на будівництво житла, передбаченого концепцією. Мова про зведення двох багатоквартирних будинків із металевого каркасу, які будуть за принципом Build back better із використанням сучасних технологій та підходів до енергоефективності, комунікацій, інклюзії, тощо.

    «Співпраця з Метінвестом дала можливість по іншому подивитися на нашу територію. Ми мали промисловий парк «Тростянець», що дає розуміння, що у місті з часом можуть створюватися нові робочі місця. Держава допомагає нам відновлювати нашу лікарню. Ми також почали будувати Центр ВПО. І ці три об’єкта розміщуються поряд на великій території. У співпраці з Метінвестом була розроблена концепція, яка дозволяє ці три об’єкти поєднати. Тепер у нас є розуміння розвитку промислового парку. Для цього в тому числі потрібно будувати житло, і для ВПО також.. Тепер у нас є проєкт житлового комплексу на 10 тис. людей, школа, дитсадок, комерційна забудова. А головне — є відповідна документація», — розказав міський голова Тростянця Юрій Бова.

    Концепція житлового мікрорайону, яку Метінвест розробив для Бахмута, дозволила керівництву міста, яке наразі знаходиться в окупації і майже повністю зруйноване російською армією, почати пошуки земельної ділянки на території іншої громади, щоб реалізувати проєкт і розмістити там жителів Бахмута, які втекли від війни. Як розповів заступник голови Бахмутської МВА Олександр Марченко, надати землю погодилась громада селища Гоща на Рівненщині. Туди був релокований бахмутський профтехколедж, навколо якого сформувався значний осередок колишніх бахмутчан. У липні відбудеться сесія місцевої ради, яка має схвалити надання дозволу на передачу ділянки у постійне користування. Це відкриє можливість для реалізації проєкту, що передбачає зведення житла для 3,5 тис. осіб.

    Своєю чергою заступник міського голови Маріуполя Сергій Захаров розповів, що місто сформували три підходи до забезпечення житлом мешканців, які були змушені покинути окупований та зруйнований росіянами населений пункт. Це реновація під соціальне житло будівель, які не використовуються у різних громадах, надання додаткових можливостей містянам в межах державних програм та нове будівництво. В останньому випадку адміністрація Маріуполя також співпрацювала із проєктом «Сталева мрія», в межах якого була розроблена концепція житлового кварталу. Місто також шукає земельні ділянки у різних громадах під житлову забудову. За словами Захарова, проєкти сталевого будівництва можуть бути реалізовані у Василькові та Білій Церкві на Київщині, де громада отримала земельні ділянки. Тепер відбувається процес пошуку фінансування та комунікація з донорами.

    Як розповіла Тетяна Скрипка, керівниця зовнішніх проєктів Метінвест Січсталь, компанії, що тепер керує проєктом «Сталева мрія», нову просторову концепцію планують розробити для Луганщини. Її представлять до кінця цього року. «До нас також звернулась не одна громада, а ціла область — Луганська. З ідеєю створити певний хаб, який об’єднає різні громади, які вже на жаль не існують, які окуповані, і створити концепцію Луганськ Сіті на базі Сталевої мрії. На кінець року ми плануємо представити цю концепцію, яка далі шукатиме собі земельну ділянку, фінансування від донорів та держави та шляхи реалізації», — зазначила вона.

  • Метінвест представив нові рішення соціального житла в рамках Сталевої мрії

    Метівест представив нові рішення для відбудови та будівництва соціального житла в українських громадах в межах проєкту Сталева мрія. Першопочатково проєктом опікувалася компанія «Метінвест-СМЦ», а нещодавно керівництво «Сталевою мрією» передали до іншого підрозділу групи — Метінвест Січсталь.

    Вперше Метінвест представив концепцію «Сталевої мрії» у 2023 році. Вона покликана спростити та пришвидшити процес відбудови для громад, які зазнали руйнувань через російську агресію. Тоді над ідеєю працювали фахівці «Метінвест-СМЦ», які розробили набір готових проєктних рішень для будівництва житла, шкіл, дитячих садків, амбулаторій, укриттів та паркінгів, які можна адаптовувати та масштабувати в залежності від потреб конкретних міст та селищ. Замовникам доступні 14 типів будівель, кожна з яких має різні варіанти під різні потреби — загалом більше 200 проектних рішень.

    Під час Українського будівельного конгресу, що відбувся у Києві 4 червня, був представлений новий продукт в лінійці «Сталевої мрії» — багатоквартирний будинок, який має соціальне спрямування.

    «Ми розуміємо, що будинок повинен бути дешевим, він має бути комфортний і його потрібно швидко збудувати. Ми подивились на світовий досвід і розробили модульний будинок. Це дозволить швидко зводити такі будівлі, оскільки модулі виготовляються заздалегідь в заводських умовах. Використання модулів також дозволяє будувати різні будинки та обирати конфігурації в залежності від місця і потреб», — пояснив задум Сергій Ткаченко, директор програм Метінвест Січсталь.

    Новий набір житлових рішень розширює можливості «Сталевої мрії», яка вже мала низку проєктів багатоквартирних будинків. Як пояснила керівниця зовнішніх проєктів Метінвест Січсталь Тетяна Скрипка, ці проєктні рішення були обмеження по висотності і мали тільки прямі секції. «Тут ми пропонуємо прямі, довгі і короткі, меридіанні і кутові секції. Тобто ми робимо певний набір лего. Завдяки поєднанню окремих його елементів ми отримуємо більше тисячі можливих компонувань по кількості квартир і по кількості людей, які в них зможуть жити. Оскільки зараз ми робимо велику кількість концепцій для різних громад, важливо, щоб вони вирізнялись і були адаптивними», — додала вона.

    Соціальне житло також враховує потреби жителів та громади. Зокрема, поверхи та квартири у таких будинках спроєктовані під розворіт крісла колісного, також планується розробка додаткової навігації у просторах для із порушеннями зору. «У нас є уявлення, що соціальне житло це якісь гуртожитки чи маленькі однокімнатні квартири, але для нас ключове те, щоб воно повинно бути комфортним», — резюмував Ткаченко.

    Команда «Сталевої мрії» вже розробила низку просторових рішень для Маріуполя, Бахмута, Тростянця та співпрацює з низкою інших громад.

     

  • Український ринок сталі: обережний оптимізм

    Зростання металоспоживання за перші 4 міс. 2025 р. вказує на адаптацію економіки України до умов війни. При цьому ємність ринку збільшується не лише завдяки оборонним держзамовленням. Будівельна галузь, агросектор, сільгоспмаш та вагонобудування також роблять свій внесок. Позитивну динаміку вдасться зберегти, якщо уряд продовжить політику локалізації, яка давно діє в інших країнах.

    Резерви для зростання металовиробництва

    Сталевий ринок України за січень-квітень зріс на 19,1%, до 1,2 млн т., за даними асоціації «Укрметалургпром». При цьому внутрішні постачання метпродукції підвищилися на 14,2%, до 748 тис. т. Тоді як імпорт збільшився одразу на 28,2%, до 450,9 тис. т. Внаслідок цього частка місцевих виробників знизилася з 65,1% до 62,4% у загальному обсязі продажів. Це свідчить про необхідність посилення тарифного захисту українського сталевого ринку.

    Нагадаємо, адміністрація США з квітня встановила додаткове мито 25% на весь сталевий імпорт, а Євросоюз посилив його квотування. У цих умовах виробники з Південної та Південно-Східної Азії, регіонів MENA та GCC а також сусідньої Туреччини активно шукають нові майданчики збуту. І Україна стає одним з них, на шкоду власним економічним інтересам.

    Від того, скільки прокату українські метзаводи зможуть продати місцевим покупцям, залежить їх виробниче завантаження. Отже, і податкові відрахування до держбюджету. Безумовно, влада це розуміє. І робить певні кроки.

    Так, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 21 травня продовжила на 5 років захисні мита проти оцинкованого прокату та прокату з полімерним покриттям із КНР та РФ. Але, мабуть, цього недостатньо.

    Теза підтверджується митною статистикою за січень-квітень. За цей період частка довгого прокату в загальному обсязі сталевого імпорту зросла з торішніх 15,3% до 19,1%.

    Але якщо у плоскому сегменті виробничий сортамент обмежений (тобто окремі види прокату в Україні не випускаються, їх можна лише імпортувати) – у сегменті довгої продукції такої проблеми немає. Місцеві метзаводи здатні повністю закривати внутрішній попит на арматуру та профіль.

    У разі покращення тарифного захисту частка місцевих виробників на українському сталевому ринку збільшиться. Загалом зростання обсягів ринку у 2025 р. може становити 6%, до 3,2 млн т. (без урахування оцинковки та п/п прокату), за прогнозами найбільшого металотрейдера Метінвест-СМЦ. Підсумки 4 міс. показують реалістичність такого сценарію. Але як буде далі? Залежить від ситуації в основних галузях металоспоживання.

    Оптимізм споживачів

    Будівельна галузь займає 3 місце із закупівель металопрокату у заводів. У 2024 р. вартість виконаних будівельних робіт в Україні зросла на 6%, до 170 млрд грн. За прогнозами забудовників, цього року показник досягне 180 млрд грн. Враховуючи підвищення цін (головним чином на будматеріали та електроенергію), це означає збереження минулорічних обсягів будівництва у натуральному вимірі.

    Доступність іпотечного кредитування (поза «єОселею»), основного драйвера попиту на нове житло, залишається низькою через високу облікову ставку НБУ. На початку березня регулятор підвищив її на 1% до 15,5%. І поки що немає передумов для зниження, на тлі високих інфляційних ризиків.

    Тому у житловому секторі головним чинником можна вважати держпрограму «єОселя». У 2024 р. через неї було видано іпотечних кредитів на 14,6 млрд грн. На поточний рік фінансування становитиме 18 млрд грн.

    Введення в експлуатацію промислових та складських площ за 2024 р. зросло на 16%, до 987 тис. м2. Нинішнього року прогнозується збереження динаміки. Оскільки у західних та центральних областях промислова інфраструктура продовжує розвиватися. Тут активно будують логістичні хаби, складські комплекси та виробничі підприємства.

    Незважаючи на продовження бойових дій, ведеться відновлення зруйнованої інфраструктури у прифронтових областях. На ці проекти у поточному році Кабмін уже виділив 10 млрд грн.

    Трубна галузь посідає 2 місце із закупівель прокату у заводів. Замовлення українських трубників залежать від ситуації у світовій нафтогазовій галузі. І зараз вона не найсприятливіша. Низькі ціни на енергоносії знижують інвестиційну активність компаній видобувачів.

    З початку року котирування нафти Brent впали із $81,5 до $64/барель, це 4-річний мінімум. Передумов для її подорожчання немає. Оскільки на початку травня країни-члени ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток у червні на 411 тис. барелів на день. Надлишок пропозиції сприятиме подальшому зниженню цін на нафту.

    Незважаючи на несприятливу кон’юнктуру, українські трубники у І кв. збільшили експорт на 12,8% р/р, до 136,2 тис. т. Але далі можна говорити про волатильність. Втім, внутрішній попит на труби нафтогазового сортаменту обіцяє бути стабільним.

    Держкомпанія АТ «Укргазвидобування» цього року планує пробурити 90 нових свердловин. У 2024 році було 87. Держкомпанія ПАТ «Укрнафта» має намір пробурити близько 30 нових свердловин. Це відповідає минулорічному показнику.

    Разом з тим, варто відзначити різке зростання трубного імпорту в I кв., одразу на 67,3%, до 20,9 тис. т. В основному ці труби надійшли з Китаю. Така тенденція вочевидь не на користь українських виробників.

    Представники вагонобудівної галузі на поточний рік сформували непогані (як для сучасних реалій) портфелі замовлень. Зокрема, «Дніпровагонмаш» відправить до Литви 450 вантажних вагонів. На адресу ПАТ «Укрзалізниця» має надійти 252 залізничні платформи.

    Безперечно, це не дуже багато для заводу з номінальною потужністю 9 тис. вагонів на рік. Але якщо врахувати, що у 2023 р. «Дніпровагонмаші» зібрав лише 378 вагонів – є певний прогрес. Знов таки, в умовах повномасштабної війни.

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) у 2025 р. має побудувати та передати «Укрзалізниці» 100 пасажирських вагонів. На ці цілі із держбюджету виділяється 3,4 млрд грн. Ще 1 млрд. грн. завод отримає на завершення попереднього контракту. Він був підписаний у 2023 р. та передбачає постачання 66 пасажирських вагонів.

    Перспективним напрямом залишається будівництво вагонів-зерновозів. Попит на них є як із боку державного залізничного оператора, так і від великих агрохолдингів.

    Зокрема, «Укрзалізниця» у 2024 р. придбала 120 нових зерновозів. А в березні цього року агрохолдинг «ІМК» повідомив про покупку 150 зерновозів. Також у березні КВБЗ передав 200 нових зерновозів литовській залізничній вантажній компанії LTG Cargo.

    Із цього випливає, що металоспоживання в українській економіці зросло насамперед за рахунок державних стимулів. Але це не лише пряме фінансування закупівель.

    З березня 2024 року Кабмін поновив програму компенсації 25% вартості с/г техніки українського виробництва. За цей період українські аграрії придбали 5311 од. техніки на суму понад 4,2 млрд грн. Держава компенсувала 877 млн грн. Цього року програма продовжує діяти. Виплати за нею у березні становили 126,6 млн грн.

    Завдяки цьому інструменту більш привабливою для фермерів та агрокомпаній стає продукція українських підприємств сільгоспмашу. Отже, зростає їх завантаження. І внутрішнє металоспоживання. А імпорт с/г техніки скорочується.

    АТ «Ельворті» (колишня «Червона зірка»), лідер українського сільгоспмашу, має намір у 2025 р. наростити виробництво на 25% у грошах, до 712 млн грн. Це реально з урахуванням продовження держпрограми компенсацій 25% вартості с/г техніки місцевого виробництва. А також через заявлені інвестпрограми великих гравців. Наприклад, агрохолдинг «Астарта» цього року планує витратити понад $21 млн на оновлення парку с/г техніки.

    Таким чином, огляд ситуації в основних металоспоживаючих галузях дозволяє прогнозувати подальше збільшення ємності внутрішнього сталевого ринку у 2025 році.

  • Метінвест СМЦ тестує нові маршрути для доставки в Україну прокату з далеких ринків

    Трейдингова компанія Метінвест СМЦ тестує нові логістичні маршрути для доставки в Україну металопрокату з віддалених ринків, розповів в інтерв’ю ГМК-Центру генеральний директор компанії Євген Олексієнко. Таким чином компанія прагне задовольняти попит на товарні позиції, які не виробляє в Україні через втрату контролю над активами в Маріуполі.

    Олексієнко зазначив, що війна внесла довгострокові зміни в логістичні маршрути та змусила компанію переосмислити звичні логістичні схеми. Крім оптимізації діючих маршрутів, Метінвест СМЦ почав працювати над відкриттям нових завдяки використанню флоту, що відвантажує руду на далекі ринки. Зокрема, компанія зміцнює співпрацю з виробниками спеціалізованого прокату, як от рейок, яким Метінвест постачає залізну руду.

    «Це дасть змогу скоротити не тільки логістичні витрати, а й час доставлення імпортної продукції. Один із таких маршрутів зараз тестує наша команда», — повідомив гендиректор компанії.

    Разом з тим, з 2022 року на українських активах, що збереглися, розпочалася робота з «переосвоєння» окремих типорозмірів і марок виробів, втрачених разом із маріупольськими майданчиками. На «Запоріжсталі» відновили виробництво сталевих слябів для забезпечення європейських заводів Метінвесту, гарячекатаних і холоднокатаних рулонів і листа. На «Каметсталі» – фасонних профілів (швелери, кутики) та великих помольних куль.

    Крім того, Метінвест СМЦ налагодив постачання в Україну металопродукції, випуск якої був технічно неможливий на українських потужностях, з європейських активів групи — італійських заводів Trametal S.p.A. і Ferriera Valsider. Подальша географія постачальників розширювалася й охопила Румунію, Словаччину, Болгарію, Польщу, Туреччину та Китай.

    «Ми залишаємося провідним постачальником товстолистового прокату, зокрема і з європейських активів Групи Метінвест.Також ми реалізували різні формати співпраці з іншими українськими виробниками. Так, у колаборації з Дніпровським металургійним заводом (DCH) за толінговою схемою налагодили постачання на внутрішній ринок великосортного прокату будівельного та машинобудівного призначення. А взаємодія з вітчизняними трубними заводами («Комінмет», «Трубосталь» тощо) дала змогу покрити нестачу обсягів електрозварювальних труб і профілів», — зазначив Олексієнко.

    Він також відзначив загальне зростання обсягів імпорту на українському ринку, насамперед у сегментах продуктів, які раніше виготовляли маріупольські комбінати Метінвесту: товстий гарячекатаний лист, оцинкований прокат, двотаврові балки, великі кутики, а також рейкова продукція. Водночас спостерігається зростання частки внутрішнього виробництва прокату з полімерним покриттям, але частка імпорту поки що залишається значною.

    У цьому сегменті активно посилюють свої позиції турецькі виробники, які мають відповідні виробничі потужності, оптимальну логістику після відкриття чорноморських портів та пропонують привабливі ціни. Хоча частково їх переваги базуються на використанні дешевих напівфабрикатів з Росії.

    «Дешева сировина для турецьких виробників — сляби з Росії для виробництва плоского прокату й гарячекатаний рулон із Китаю для виготовлення труб — дає можливість отримувати низьку собівартість і пропонувати низькі ціни на експорт. Аналогічна ситуація спостерігається і з імпортом слябів до Європи: чеський виробник Vitkovice Steel виявляє інтерес до постачання в Україну товстого гарячекатаного листа з російських слябів», — пояснив Олексієнко.

  • Метінвест СМЦ очікує на щорічне зростання попиту на сталь в Україні на 6-10% у найближчі роки

    Металотрейдингова компанія Метінвест СМЦ прогнозує, що у найближчі два роки попит на сталевий прокат в Україні зростатиме помірними темпами, на 6-10% щороку, зазначив генеральний директор компанії Євген Олексієнко в інтерв’ю ГМК-Центру.

    «На найближчі два роки компанія закладає стриманий прогноз на рівні 6-10% щорічного приросту. У разі продовження бойових дій попит генеруватиме оборонно-промисловий комплекс, а також будівництво оборонних укріплень», — зазначив він.

    Водночас, у разі припинення бойових дій і настання миру фокус зміститься в бік відновлення інфраструктури, зауважив Олексієнко. У такому разі можна очікувати значно більшого зростання попиту, який визначатиметься обсягами інвестицій, що надійдуть в економіку України. Це, своєю чергою, залежатиме від упевненості щодо збереження миру та гарантії безпеки вкладених інвестицій.

    «Зростання попиту й активізація економіки сприятимуть поверненню маржинальності, відновленню регіональних металотрейдерів, а також інвестиціям у розвиток металобаз і сервісів», — зазначив він.

    За попередніми підрахунками компанії, протягом перших 10 років після завершення війни Україні може знадобитися близько 2 млн тонн сталі на відбудову та відновлення житла, інфраструктури, а також будівництво нових проєктів.

    Разом з тим, споживання сталі в Україні досі не відновилося і за підсумками 2024 року залишається на 30% нижчим за рівень 2021 року. За даними об’єднання «Укрметалургпром», минулого року ємність українського ринку становила 3,29 млн т. А за перші 4 місяці 2025 року споживання сталі становить 1,19 млн т.

    Як пояснив Олексієнко, повільне відновлення пов’язане як із втратою територій, де перебували великі споживачі, так і з руйнуванням виробництв. Через невизначеність та високі ризики також стримується інвестиційна активність в Україні.

    Серед галузей, що зараз є найбільшими споживачами металопрокату, він назвав будівельну, метизну та трубну галузі, металообробку та гірничо-металургійний комплекс.

  • Королівський флот Нідерландів отримав новий бойовий корабель із маріупольської сталі Метінвесту

    Новий корабель бойового забезпечення Нідерландів – Den Helder – офіційно прибув до свого домашнього порту, що стало ключовим етапом його інтеграції до складу Королівського флоту. Під час будівництва судна була використана сталь металургійного комбінату Азовсталь Групи Метінвест.

    Як повідомила пресслужба компанії, маріупольський метал був поставлений клієнту ще до початку повномасштабного вторгнення, у 2020-2021 роках. Окрім цього, у конструкції корабля Den Helder застосовано продукцію італійського заводу Metinvest Trametal.Для будівництва судна було використано 4760 тонн сталі з Азовсталі та 240 тонн – з Metinvest Trametal.

    Den Helder має довжину майже 180 метрів і розрахований на основний екіпаж із 76 осіб, з можливістю розміщення ще 80. Він здатен одночасно обслуговувати до шести кораблів, транспортує понад вісім мільйонів літрів пального, а також значні обсяги продовольства, води, боєприпасів та інших критично важливих ресурсів.

    У рамках цього проекту Метінвест співпрацював з Damen Galati (Румунія). Це одна з найбільших і найсучасніших суднобудівних верфей у Східній Європі, яка входить до міжнародної групи Damen Shipyards Group, що базується в Нідерландах. Більшість її продукції виготовляється на експорт, зокрема для військово-морських сил різних країн.

    Будівництво корабля стартувало в грудні 2020 року. Після закладки кіля в червні 2021-го корпус модульно зібрали, спустили на воду у квітні 2022-го та до травня 2023 року завершили основні роботи. Через чотири роки після старту проєкту корабель прибув до Фліссінгена (Нідерланди) для фінального оснащення.

    Корабель офіційно вступить до складу флоту 1 жовтня 2025 року під назвою HNLMS Den Helder. Повноцінне розгортання судна планується на середину 2026 року.

    «Активно працюючи із суднобудівною промисловістю у південно-східному регіоні Європи, ми здійснили перше постачання Damen Galati десять років тому. У 2021 році ми досягли основної частки у портфелі цього суднобудівника. Що стосується будівництва Den Helder, особливо цінно, що для нього була використана сталь з маріупольського комбінату Азовсталь Групи Метінвест. Це не просто метал, це символ незламності українців і внесок у посилення обороноздатності наших партнерів. Це один із останніх проєктів, у яких використано сталь Азовсталі, і такі новини для нас особливо важливі – як нагадування про значення роботи нашої команди і добра згадка про Маріуполь та наше підприємство, зруйноване ворогом під час повномасштабної війни», — зазначила Наталя Кривошей, керівниця відділу зовнішніх закупівель Метінвест-СМЦ.

    Нагадаємо, з маріупольської сталі Метінвесту також побудований майбутній флагман Військово-морських сил ЗСУ – корвет «Гетьман Іван Мазепа». Для нього була поставлена продукція комбінатів Азовсталь та ім. Ілліча. Наприкінці минулого року судно вийшло на ходові випробування в морі.

  • Метінвест надав сталь для меморіалу жертвам геноциду кримськотатарського народу

    У пам’ять про жертв геноциду кримськотатарського народу у Києві було встановлено особливий меморіал, який виготовили за підтримки Фонду Ріната Ахметова, зокрема зі сталі, безоплатно наданої Групою Метінвест.

    Меморіальний знак — це символічна композиція, в основі якої лежить мапа України із Кримом у центрі та чашею з кипарисом, яка символізує смуток і скорботу. Чаша є відображенням дому, наповненого культурними орнаментами кримських татар, а кипарис, що з неї виростає, є символом нового життя.

    Для створення меморіалу було використано 38,5 тонн сталевого листа виробництва Метінвест Траметал (Італія). Інженери та менеджери Метінвесту провели повноцінну операцію, яка, окрім прокату 41 сталевого листа, включала транспортування металу в Україну, лазерну порізку та сварку вже готових конструкцій для пам’ятника. В цих процесах активну участь брали спеціалісти Метінвест-СМЦ та ЗЛМЗ (Запорізького ливарно-механічного заводу).

    «До війни, я певен, для цього Меморіалу ми надали б сталь виробництва «Азовсталі». На жаль, наш комбінат вже більш як два роки захоплено ворогом, він намагався його знищити. Але я певен, що ми все відродимо і відбудуємо, знайдемо нові шляхи та можливості. Як для цього Меморіалу, Метінвест готовий постачати сталь для відновлення всієї України. Стільки, скільки буде потрібно», — зазначив CEO Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Усі елементи Меморіалу символізують прагнення історичної справедливості через трагедію геноциду, а також дають кримськотатарському народу надію на процвітання і розвиток на своїй рідній землі.