Вступ України до ЄС вимагає повної імплементації європейського законодавства, що також передбачає запровадження нових стандартів та вимог до роботи українського бізнесу. Часто їх реалізація неможлива без значних інвестицій у модернізацію виробництва та організаційних змін, які також вимагають додаткових вкладень. Тож українські промисловці, які вбачають у євроінтеграції не тільки значні можливості, а й певний виклик, наголошують на необхідності враховувати, що бізнес в Україні стикається з низкою обмежень та вже несе додаткові витрати через війну, тому за визначенням знаходиться не в конкурентному середовищі. На переконання представників низки компаній металургійного та агросектору, що взяли участь в обговоренні цієї теми на Київському міжнародному економічному форумі, саме забезпечення рівних умов для українського і європейського бізнесу могло б сприяти успішній інтеграції України до спільного економічного простору ЄС.
Промисловість: треба не преференції, а рівні можливості
ЄС є основним покупцем української металургійної продукції. Роль цього ринку зросла ще більше після російського вторгнення в Україну, внаслідок якого галузь майже втратила доступ до покупців в Азії та на Близькому Сході. Тож перспектива стати частиною вільного європейського ринку є досить привабливою для українських виробників. Хоча у бізнесу є сумніви у спроможності втримати позиції, якщо європейське законодавство буде імплементоване в Україні без жодних виключень або ж перехідних періодів.
«Зараз є такий посил, наприклад, в екологічній сфері, що ми як країна маємо прийняти всі акти ЄС. Але всліпу не можна цього робити, бо умови не рівні. Наприклад, в ЄС на декарбонізацію підприємствам надається фінансування розміром від 500 млн до 1 млрд євро. У нас такої можливості немає. Тому прохання звертати увагу на те, що ми в різних вагових категоріях знаходимось», — зауважив керівник Офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.
Він наголосив, що Метінвест, який є лідером галузі в Україні за обсягами виробництва та експорту, впевнений у своїй продукції, тому прагне мати не преференції, а можливість працювати на конкурентному ринку, згадавши окрім грантів на екологічну модернізацію той факт, що російська металургійна продукція досі присутня на європейському ринку через виключення у санкціях. «Найбільше на європейському ринку нас не хочуть бачити росіяни. 80% конкуренції у нас із ними», — констатував представник компанії.
Сталеві сляби з РФ є значно дешевшими, і багато європейських виробників прокату цим користуються. Натомість італійські заводи Метінвесту працюють з дорожчою європейською сировиною, пояснив Водовіз, відповідно їх готова продукція є дорожчою за конкурентів.
Він закликав шукати синергію у відносинах між Україною та ЄС, оскільки від партнерства на рівних умовах виграють обидві сторони: ЄС отримуватиме залізну руду, коксівне вугілля та кокс, що забезпечуватиме роботу місцевих виробників сталі, а Україна матиме ринок збуту та доступ до активів, які можна придбати і таким чином підтримувати попит на продукцію гірничо-металургійного сектору з України.
Агропром: вже в ЄС, але важливо втримати баланс
Значна частина українських виробників сільськогосподарської продукції вже успішно працює в ЄС: компанії мають можливість сертифікуватися та постачати свої товари до країн Європи, а місцеві покупці роблять вибір на користь українського продовольства, розповів Євген Осипов, гендиректор компанії Kernel, трейдера та найбільшого виробника рослинної олії в Україні. Він, як і Водовіз з Метінвесту, переконаний у якості української продукції, однак, щоб цей фактор спрацював, в процесі євроінтеграції важливо забезпечити справедливий підхід і надати українському бізнесу такі самі можливості, як і європейським компаніям.
«Ми впевнені в тому, що зможемо конкурувати в Європі за рівних умов. З точки зору нашої ефективності, бізнес-підходу, якості продукту ця впевненість у нас є на 100%. Але для нас також важливо, щоб нас поставили в рівні умови. Це і є робота, яку проводить уряд на досить фаховому рівні, в тому числі залучаючи нас як бізнес. Якщо ми цю справедливість з точки зору рівного підходу втримаємо, то ми точно будемо конкурентні», — зазначив він.
Бізнес усвідомлює значущість змін, які відбуваються у законодавстві України у процесі наближення до норм ЄС, тож підприємства, зокрема й у сфері тваринництва та птахівництва пильно слідкують за нововведеннями, додав Юрій Мельник, заступник головного виконавчого директора МХП, яка є лідером з виробництва курятини в Україні. Поступовому переходу до європейських норм господарювання компанії також допомагає той факт, що МХП вже давно експортує продукцію на ринок Євросоюзу, тож має відповідний експортний сертифікат, використовує обладнання, аналогічне європейському та орієнтується на європейські практики ведення бізнесу.
«Сектор виробництва м’яса птиці з усього аграрного сектору, можливо, готовий найкраще (до нових правил роботи – ред.)», — вважає Мельник. На його думку, в процесі євроінтеграції найбільше питань з боку ЄС до галузі буде стосовно вимог до благополуччя тварин, і деякі виробники потребуватимуть корекції цих правил, наприклад, з огляду на розташування у прифронтовій зоні і об’єктивні складнощі з модернізації виробництва в таких умовах.
Крім того, важливо враховувати, що Україна, каже Осипов, завдяки експортним спроможностям в агросекторі забезпечує продовольчу безпеку в низці країн світу. Насправді ЄС не є головним покупцем українського збіжжя, і туди, за інформацією представника Kernel, надходить лише близько 30% всього експорту. Тож галузь зацікавлена у розробці гібридної моделі, відповідно до якої бізнес, який працює з європейським ринком, мав би працювати за європейськими стандартами, а фермери, що постачають продукцію на інші ринки, працювали б з їх стандартами та вимогами, щоб мати можливість і надалі забезпечувати надходження продовольства у треті країни.
Уряд: хоче знати де «червоні лінії» для українського бізнесу
Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу в ЄС, нагадав генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, і тим самим взяла на себе зобов’язання на момент вступу до Євросоюзу повністю імплементувати все європейське законодавство і стандарти, які гарантують свободу руху товарів, працівників, капіталів та надання послуг. «Це питання не обговорюється», — зазначив він і додав, що діалог з Брюсселем можливий лише в частині того, які перехідні періоди та можливі відступи від існуючих норм може отримати Україна.
Наразі почався дуже важливий на думку Ількова етап скринінгу українського законодавства на відповідність законодавству ЄС за всіма 35 переговорними розділами, в процесі якого і буде визначено, стосовно яких норм Київ проситиме про певні виключення та прискорений доступ до певних інструментів ЄС ще до моменту вступу. Він визнав, що євроінтеграція пов’язана з великими змінами і запросив українську ділову спільноту до діалогу. Зокрема, бізнес може доєднатися до участі в міжвідомчій робочій групі з підготовки переговорних позицій та надати своє бачення проблем та викликів. «Бізнес має чітко визначити червоні лінії, ті речі, які він готовий донести уряду і вказати, що це величезний виклик, на реалізацію якого потрібен певний час, тому давайте говорити про якісь перехідні періоди або піднімати питання з європейськими партнерами про додаткову підтримку», — наголосив Ільков.
«Ми будемо пропонувати перехідні періоди, це залежатиме від конкретної сфери діяльності. Але безумовно проблеми та виклики в сфері захисту довкілля або шкода, завдана війною, буде враховуватись», — зауважила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. Вона закликала бізнес використовувати час, який залишився до безпосереднього приєднання України до ЄС, щоб максимально адаптуватися до європейських стандартів. А коли війна завершиться, в Україну почнуть надходити значні іноземні інвестиції, переконана посол: «І це, насправді, саме той шлях, який дозволив промисловості в інших країнах адаптуватися до європейських і міжнародних стандартів, стати частиною глобальних ланцюгів постачання та світових конгломератів. Цей день безперечно настане, але, на жаль, після війни».
Вона також нагадала, що в межах Ukraine Facility Plan передбачена окрема компонента обсягом 8 млрд євро, яка покриває гарантії для українського бізнесу, який планує залучати інвестиції у відновлення та розвиток. «Звісно, що можливості (щодо фінансування – ред.) для України і членів ЄС різні, але для цього існують перехідні періоди. Коли ви станете частиною ЄС, ви зможете розраховувати на значно більші грошові надходження. Зараз під час підготовчого етапу я вважаю, що фінансування в межах Ukraine Facility дуже щедре», — резюмувала вона.