Ellyt, always here

Метка: мінекономіки

  • В Україні сертифікували понад 100 операторів протимінної діяльності

    В Україні працює вже 101 оператор протимінної діяльності, сертифікований на різні типи процесів у сфері гуманітарного розмінування. (далее…)

  • Україна та Світовий банк наблизилися до запуску грантової складової програми RISE

    Минулого тижня у Києві працювала місія Світового банку, яка у співпраці з міністерством економіки України охопила низку ключових напрямів. (далее…)

  • У Держмитслужбі розповіли, як китайські імпортери металургійної продукції обходять антидемпінгові мита

    Китайські виробники металевих дротів, кріплень та прокату з полімерним покриттям уникали сплати антидемпінгового мита, встановленого на відповідну продукцію в Україні, вдаючись до маніпуляцій із країною походження товару, розповів заступник голови Державної митної служби України Владислав Суворов під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту».

    Зокрема, у 2024 році, коли антидемпінгові заходи щодо низки відповідні металургійних товарів китайського виробництва набули чинності, ДМС зафіксувала суттєве зниження імпорту з КНР із одночасним стрімким зростанням постачань в Україну аналогічної продукції виробництва Малайзії.

    «До прикладу, прокату (з полімерним покриттям — ред.) з Малайзії минулого року було завезено 22 тис. тонн, дротів — 1,5 тис. тонн. Причому до введення рішення Міжвідомчою комісією імпорту цих товарів з Малайзії не було взагалі (у 2023 році — ред.). Тобто ми бачимо, що є маніпуляція з країною походження», — зазначив Суворов.

    Він визнав, що ДМС на етапі митного контролю і оформлення товарів, щодо яких імпортери можуть вдаватися до маніпуляцій, має обмежений інструментарій для реагування. Під час контролю митники можуть лише перевірити наявність сертифікату походження товару, виданого торгово-промословою палатою відповідної країни.

    «Такі сертифікати надавалися, ми завершували оформлення. А вже в рамках повноважень по перевірці сертифікатів про походження ми направляємо відповідні запити до Малайзії. Серед сотень запитів, які ми направили, ми отримали тільки 26 відповідей, які підтвердили, що ті сертифікати, які нам подавалися під час митного оформлення, є сфальсифікованими. Вони не надавалися ТПП Малайзії, і тут є чітка маніпуляція з країною походження», — розказав він.

    При цьому спроби ДМС стягнути антидемпінгове мито з таких імпортерів частіше за все є не надто успішними: «Виявляється, що компанія-імпортер має 1000 грн статутного капіталу, директорів нерезидентів, і стягнути з неї кошти майже неможливо», — пояснив Суворов.

    Він також зазначив, що постачальними можуть вдаватися до заниження митної вартості товарів на величину антидемпінгового мита та використовують інші товарні коди, які не підпадають під антидемпінг, як, наприклад, це було із постачанням в Україну морозильного обладнання з Китаю у 2008 році.

    Нагадаємо, що у квітні Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Міністерстві економіки України порушила три антидемпінгові розслідування, що стосуються фактів ухилення від сплати антидемпінгового мита при імпорті в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям, дротів та сталевих кріплень, вироблених в Китаї. Для цього, як зазначається, використовувались схеми обходу, такі як постачання через треті країни, зокрема, Малайзію, та штучне заниження митної вартості.

  • Мінекономіки готує офіційне звернення до ЄС щодо відтермінування CBAM

    Міністерство економіки готує офіційне звернення до Європейської комісії щоб розпочати формалізовані переговори про відтермінування CBAM для України, повідомив торговий представник України Тарас Качка під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту».

    За його словами, Україна планує подати до ЄС заяву як по загальному винятку для країни, так і окреме, яке стосується електроенергії.

    «Звернення зараз готується. Наступні місяці будемо активно працювати. До цього ми довго вели роботу з Єврокомісією щодо цього питання, і в нас є розуміння процесу. Тепер ми переходимо до активної фази роботи», — повідомив Качка.

    CBAM (Carbon border adjustment mechanism) передбачає встановлення додаткових платежів для компаній, які імпортують в ЄС товари з високим вуглецевим слідом. Регуляція поширюється на виробників чавуну та сталі, цементу, алюмінію, добрив та електроенергії. Таким чином ЄС хоче урівняти європейських промисловців, які сплачують високі податки на вуглецеві викиди, із компаніями поза межами ЄС.

    Наразі CBAM діє в обмеженому форматі, а з 1 січня 2026 року очікується повноцінне розгортання механізму, яке передбачає необхідність для імпортерів купувати CBAM-сертифікати, щоб продовжувати постачання в країни ЄС.

  • Україна розпочала діалог з США щодо скасування 25% мита на сталь — Качка

    Україна знаходиться на початковому етапі діалогу з США щодо скасування 25% мита на українську металургійну продукцію, повідомив торговий представник України Тарас Качка під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту».

    За словами Качки, донедавна діалог з США був сфокусований на погодженні ресурсної угоди, однак зараз Київ активізував зусилля у питанні мит. Зокрема, цього тижня мають відбутись консультації української та американської сторін за участі торгового представника США Джеймісона Гріра.

    «Для нас важливо зняти мито на метал, як 25% так і 10%. Цілком можливо, що ми добʼємося цього. Але зараз ми на стартовій позиції», — зауважив Качка.

    Адміністрація США ввела 25% мито на весь імпорт сталі та алюмінію до країни у лютому цього року. Підвищені тарифи почали діяти у березні.

    Частка металургійної продукції в українському експорті до США становить 57,9%. За даними Мінекономіки, це 503,3 млн доларів з 869,1 млн доларів загалом. Найбільші експортні позиції це чавун ($363,4 млн; 940 тисяч тонн), труби ($112,9 млн; 92 тисячі тонн), прутки ($15,2 млн; 3,3 тисячі тонн), дріт ($4 млн; 3,9 тисячі тонн), металоконструкції ($1,3 млн; 182 тонни).

  • Мінекономіки планує відновити роботу газовидобувних компаній Smart Holding

    Міністерство економіки України виступає за відновлення роботи газодобувних підприємств групи Smart Holding на Полтавщині та Харківщині (далее…)

  • Україна та США підписали додаткові угоди щодо корисних копалин

    Американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (Development Finance Corporation, DFC) та українська Агенція державно-приватного партнерства (ДПП) підписали у вівторок, 13 травня, договір про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду (далее…)

  • Уряд виплатив українцям 443 млн грн нацкешбеку за березень 

    Уряд виплатив українцям 443 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва у березні. (далее…)

  • Мінекономіки створило міжнародну робочу групу з розвитку ринку страхування 

    6 травня 2025 року міністерство економіки України провело перше засідання міжнародної робочої групи (taskforce) з розвитку ринку страхування. (далее…)

  • Мінекономіки пропонує встановити нульову квоту на експорт металобрухту з України

    В Україні пропонують запровадити режим ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (УКТ ЗЕД 7204) із встановленням нульового обсягу квоти.

    Відповідна пропозиція міститься у проєкті урядової постанови, яку підготувало та опублікувало Міністерство економіки. Документ вносить зміни у додаток 1 до постанови Кабінету міністрів від 24.12.2024 № 1481 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік».

    У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначається, що забезпечення вітчизняних металургійних підприємств металобрухтом, який утворився на території України, набуває стратегічного значення для безперебійного виробництва і постачання металопродукції для потреб вітчизняного військово-промислового комплексу, машинобудування, відновлення інфраструктури.

    Водночас вказується, що через збройну агресію Росії проти України було втрачено не тільки металургійні активи країни, а й найбільші промислові регіони України, які забезпечували основну частину заготівлі металобрухту, що є важливою сировиною для металургійного виробництва. Крім того, у документі йдеться про погіршення умов роботи заготівельних підприємств через забруднення територій вибухонебезпечними речовинами, що суттєвим чином впливає на посилення дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку.

    При цьому обсяги експорту металобрухту з України зростають, йдеться у записці. Зокрема, у 2024 році за межі країни відвантажили близько 300 тис. тонн, що у 6 разів більше за показник 2022 року. Станом на березень 2025 року експорту металобрухту з України сягнув позначки у 40 тис. тонн на місяць, що майже дорівнює сумарному обсягу експорту (41 тис. тонн) за два перших місяця поточного року. Очікується, що за умови збереження цього показника загальний обсяг експорту в 2025 році може скласти майже 450 тис. тонн.

    «За прогнозами Укрметалургпрому, якщо обсяги експорту металобрухту залишаться на нинішньому рівні – близько 300 тис. тонн в рік – це означатиме потенційну втрату понад 1,5 млн тонн виробництва сталі, і, відповідно недовиробництво близько 1,4 млн тонн металопрокату, що на 200-350 доларів США за тонну дорожчий за чавун, який підприємства розливають та експортують у випадку дефіциту металобрухту, що, у свою чергу, означає, що Україна недоотримає в середньому 0,4 млрд доларів США валютних надходжень в рік, що майже в 5 разів перевищує валютну виручку від експорту брухту», — йдеться у пояснювальній записці.

    У документі також вказано, що згідно із законом «Про металобрухт» Кабмін, виходячи з потреби брухту чорних металів, має право запроваджувати режим квотування або повну заборону на експорт металобрухту.

    Нагадаємо, дослідження ГМК Центру засвідчило, що у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торгові бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.

    Наразі обмеження на експорт брухту запровадили 48 країн, третина з яких повністю заборонила його постачання за кордон. Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту. Зазначається, що за таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.