В Україні пропонують запровадити режим ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (УКТ ЗЕД 7204) із встановленням нульового обсягу квоти.
Відповідна пропозиція міститься у проєкті урядової постанови, яку підготувало та опублікувало Міністерство економіки. Документ вносить зміни у додаток 1 до постанови Кабінету міністрів від 24.12.2024 № 1481 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік».
У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначається, що забезпечення вітчизняних металургійних підприємств металобрухтом, який утворився на території України, набуває стратегічного значення для безперебійного виробництва і постачання металопродукції для потреб вітчизняного військово-промислового комплексу, машинобудування, відновлення інфраструктури.
Водночас вказується, що через збройну агресію Росії проти України було втрачено не тільки металургійні активи країни, а й найбільші промислові регіони України, які забезпечували основну частину заготівлі металобрухту, що є важливою сировиною для металургійного виробництва. Крім того, у документі йдеться про погіршення умов роботи заготівельних підприємств через забруднення територій вибухонебезпечними речовинами, що суттєвим чином впливає на посилення дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку.
При цьому обсяги експорту металобрухту з України зростають, йдеться у записці. Зокрема, у 2024 році за межі країни відвантажили близько 300 тис. тонн, що у 6 разів більше за показник 2022 року. Станом на березень 2025 року експорту металобрухту з України сягнув позначки у 40 тис. тонн на місяць, що майже дорівнює сумарному обсягу експорту (41 тис. тонн) за два перших місяця поточного року. Очікується, що за умови збереження цього показника загальний обсяг експорту в 2025 році може скласти майже 450 тис. тонн.
«За прогнозами Укрметалургпрому, якщо обсяги експорту металобрухту залишаться на нинішньому рівні – близько 300 тис. тонн в рік – це означатиме потенційну втрату понад 1,5 млн тонн виробництва сталі, і, відповідно недовиробництво близько 1,4 млн тонн металопрокату, що на 200-350 доларів США за тонну дорожчий за чавун, який підприємства розливають та експортують у випадку дефіциту металобрухту, що, у свою чергу, означає, що Україна недоотримає в середньому 0,4 млрд доларів США валютних надходжень в рік, що майже в 5 разів перевищує валютну виручку від експорту брухту», — йдеться у пояснювальній записці.
У документі також вказано, що згідно із законом «Про металобрухт» Кабмін, виходячи з потреби брухту чорних металів, має право запроваджувати режим квотування або повну заборону на експорт металобрухту.
Нагадаємо, дослідження ГМК Центру засвідчило, що у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торгові бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.
Наразі обмеження на експорт брухту запровадили 48 країн, третина з яких повністю заборонила його постачання за кордон. Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту. Зазначається, що за таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.