Ellyt, always here

Метка: мито

  • Україна розпочала діалог з США щодо скасування 25% мита на сталь — Качка

    Україна знаходиться на початковому етапі діалогу з США щодо скасування 25% мита на українську металургійну продукцію, повідомив торговий представник України Тарас Качка під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту».

    За словами Качки, донедавна діалог з США був сфокусований на погодженні ресурсної угоди, однак зараз Київ активізував зусилля у питанні мит. Зокрема, цього тижня мають відбутись консультації української та американської сторін за участі торгового представника США Джеймісона Гріра.

    «Для нас важливо зняти мито на метал, як 25% так і 10%. Цілком можливо, що ми добʼємося цього. Але зараз ми на стартовій позиції», — зауважив Качка.

    Адміністрація США ввела 25% мито на весь імпорт сталі та алюмінію до країни у лютому цього року. Підвищені тарифи почали діяти у березні.

    Частка металургійної продукції в українському експорті до США становить 57,9%. За даними Мінекономіки, це 503,3 млн доларів з 869,1 млн доларів загалом. Найбільші експортні позиції це чавун ($363,4 млн; 940 тисяч тонн), труби ($112,9 млн; 92 тисячі тонн), прутки ($15,2 млн; 3,3 тисячі тонн), дріт ($4 млн; 3,9 тисячі тонн), металоконструкції ($1,3 млн; 182 тонни).

  • Неефективність держмонополій лягає на українських виробників додатковим тарифним тягарем — операційний директор Метінвесту

    Державні монополії через підвищення тарифів перекладають власну неефективність на плечі виробників, а це своєю чергою погіршує конкурентоздатність українських компаній на світових ринках, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business wisdom summit, що відбувся у Києві 11 квітня.

    «Великий виклик для нас це високі тарифи. Якщо ми говоримо про вартість розподілу електроенергії, то з 2021 року вона виросла для нас в 2-2,5 рази. Тариф на транспортування газу був підвищений у 3 рази. Це неефективність державних монополій, яка лягає на нас додатковим тягарем. Варто переглядати цю політику і шукати спільну мову з держмонополіями. До прикладу, зараз ми ведемо діалог з «Укрзалізницею», яка має бажання підвищити вартість вантажних перевезень на 30%. (У випадку реалізації відповідного сценарію — ред.) це також матиме негативний ефект на діяльність компанії», — зазначив Мироненко.

    «Болючим питанням» для Метінвесту також є брак персоналу, спричинений війною, міграцією значної частини населення та мобілізацією чоловіків до війська. Наразі
    не зайнятими залишаються 10-15% вакансій на підприємствах групи, тому компанія пропонує діючим працівникам додаткову зайнятість та сумісництво, намагається активніше залучати жінок, а також реалізує інтеграційні програми для ветеранів.

    Так, ми пропонуємо людям додаткові зміни, але цей ресурс не безкінечний. Ми не можемо цим зловживати. На виробництві у нас в основному зайняті чоловіки, і це додаткова складність, оскільки ми всіх працевлаштовуємо згідно чинного законодавства. Це робить їх ласим ресурсом для ТЦК, і їх просто «вигрібають». Або люди не хочуть йти до нас працювати (і офіційно оформлювати трудові відносини — ред.). Тому це ще один із елементів нашого діалогу з Міністерством оборони, щоб знайти якість точки дотику, щоб ми могли забезпечувати роботу наших виробництв», — зазначив Мироненко.

    Серед зовнішніх викликів, з якими стикається компанія, він також назвав екологічну політику Євросоюзу, зокрема, впровадження вуглецевого податку на імпорт сталі (CBAM), який вступить в дію з 2026 року. Як зазначив Мироненко, український бізнес позбавлений можливостей реалізовувати значні проекти з екологічної модернізації через воєнні ризики та неможливість залучати фінансові ресурси на міжнародних ринках. Тому бізнес розраховує на допомогу держави в цьому питанні, зокрема у тому, що стосується запровадження довшого перехідного періоду або ж відтермінування дії CBAM для українських виробників.

    Операційний директор Метінвесту також звернув увагу, що зміна торгової політики США, яка може спровокувати світову тарифну війну, також несе значні ризики для українських експортерів. Наразі 10% мито, яке запровадив Вашингтон по відношенню до українських товарів, не є перепоною для продукції Метінвесту, яку компанія продає в США. Водночас, ситуація може погіршитись, якщо США не домовиться з основними торговими партнерами стосовно нових умов постачання продукції, і вони почнуть запроваджувати власні мита у відповідь на дії американців. Найбільші ризики Мироненко вбачає, якщо підвищені тарифи діятимуть в Китаї та країнах Євросоюзу, оскільки вони є значними споживачами залізорудної сировини та металопрокату з України. Запровадження ж додаткових тарифів неминуче призведе до підвищення вартості продукції та зниження споживання і продажів на цих ринках.

  • Мито Трампа посилить конкуренцію та напругу на решті світових ринків сталі

    Запроваджене адміністрацією Дональда Трампа 25% мито на імпорт сталі на алюмінію може викликати ланцюгову реакцію і спонукати інші країни запровадити власні захисні заходи у відповідь, йдеться у статті UAprom «Сталеві мита: китайська відповідь Трампу».

    Зазначається, що мита, встановлені Вашингтоном проти імпорту з будь-яких країн, спрямовані передусім проти дешевого металу з Китаю. Вони ставлять «огорожу» на шляху китайського прокату до США. Але в такому випадку ці обсяги просто «перетечуть» на інші ринки і, зокрема, європейський.

    «Можливо, що китайські гравці, які постачали до США і тепер зіткнуться з вищими тарифами, можуть спробувати постачати більше до Європи», – попередив фінансовий директор концерну Thyssenkrupp Й. Шульте.

    За даними Reuters, зараз це вже відбувається на турецькому ринку сталевих напівфабрикатів, звідки китайці видавлюють російських постачальників. Так, у лютому інформагентство зафіксувало кілька великих контрактів турецьких прокатників із виробниками з КНР, що «є серйозною проблемою для російських компаній».

    «У такому разі запровадження додаткових мит на сталевий імпорт із боку Євросоюзу – питання найближчого часу. І, як показує досвід 2018 року, загороджувальні заходи, швидше за все, поширюватимуться не лише на продукцію з КНР, а й із третіх країн», — йдеться у статті.

    Тоді під їхню дію потрапили й українські виробники. Зараз, коли Єврокомісія тимчасово скасувала всі мита на імпорт більшості українських товарів (виняток зроблено за низкою позицій в агросекторі, там встановлені квоти), повторення сценарію 7-річної давності начебто не загрожує вітчизняним металургам.

    Проте закриття європейського ринку слідом за американським створить додаткову напругу на решті майданчиків збуту, включаючи важливий для України близькосхідний регіон. Це спричинить посилення конкуренції, обвал сталевих цін та наростаючі збитки. Таким чином, найбільші негативні наслідки загрожують металургам із третіх країн, а не китайцям, які є головною метою мит ​​Трампа, резюмує автор публікації.

  • Уряд затвердив перелік звільненого від ПДВ та ввізного мита енергообладнання

    Кабінет міністрів  ухвалив постанову, якою затверджено перелік енергетичного обладнання та інших товарів для відновлення обʼєктів енергетичної інфраструктури (далее…)

  • Українські експортери брухту припинили сплачувати до бюджету будь-яке вивізне мито – ЗМІ

    Цьогоріч українські експортери брухту встановили декілька рекордів з фізичного обсягу вивозу сировини, отримавши можливість вивозити її без сплати будь-якого мита. Про це пише інтернет-видання Телеграф.

    «Якщо ще минулого року митниця збирала на користь держави символічні 3 євро з кожної тонни брухту, яку український бізнес прагнув поставити на територію Євросоюзу, з 1 січня збори до держбюджету від експорту стратегічної сировини склали круглий нуль», — пише видання.

    Крім того, зазначається, що українські експортери брухту вже давно навчилися уникати сплати до бюджету «загального» експортного мита на металобрухт у розмірі 180 євро/т, навчившись отримувати на митниці сертифікат походження EUR.1.

    «Цілком природно, що успіхи безмитної торгівлі не забарилися. Так, за інформацією Державної митної служби, Україна за 8 місяців 2024 року збільшила експорт металобрухту більш ніж наполовину. А у серпні цього року показники експорту досягли пікової позначки, що стало максимумом із грудня 2021 року», — зазначає ЗМІ, додаючи, що європейські країни-отримувачі українського брухту, наприклад Болгарія чи Польща, є лише «перевалочними базами» для подальшого реекспорту сировини в ті країни (Туреччина, Індія), на які працює мито 180 євро/т», — пише видання.

    «Таким чином, можна констатувати, що в режимі торгівлі українським брухтом назріли серйозні зміни: поточний стан справ у сфері експорту сировини вже давно не відповідає національним інтересам держави Україна, у галузі процвітають сірі схеми, підробка документів та корупція, внаслідок чого державний бюджет перестав отримувати хоч якісь кошти від вивезення брухту. І така ситуація виглядає відвертим знущанням зі здорового глузду, особливо коли держава намагається наповнити бюджет шляхом підвищення податків для населення», — констатує Телеграф, нагадуючи, що вже у першому читанні Верховна Рада підтримала підвищення низки ставок оподаткування, у тому числі військового збору з 1,5% до 5% і податків для ФОПів.