Кабінет міністрів, який ще 21 червня 2024 року безрезультатно рекомендував Національному банку України збільшити термін розрахунків за окремою продукцією машинобудування зі 180 до 270 днів, підготує додаткові аргументи (далее…)
Метка: нбу
-
Міжнародні резерви України у травні зменшилися на 4,6%
Станом на 1 червня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 44 535,5 млн дол. У травні вони зменшилися на 4,6%. (далее…)
-
НБУ: У квітні зростання витрат виробників України сповільнилось через стабілізацію ситуації в енергетиці
У квітні 2025 року зростання цін виробників України уповільнилося (до 41.6% р./р.), передусім через значне зниження темпів зростання цін у галузі «постачання е/е (далее…)
-
НБУ фіксує пожвавлення ринку праці в Україні
В Україні триває пожвавлення ринку праці, йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді Національного банку за червень. Так, регулятор відзначив подальше зростання кількості нових вакансій і резюме у травні. В середньому вакансії зросли на 7% у річному обчисленні, а резюме – на 36% р/р.
«Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й надалі обмежує діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями», — зауважили в НБУ.
Згідно з оглядом, брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
Також НБУ звернув увагу на те, що очікування шукачів роботи та роботодавців щодо оплати праці наразі є зіставними, тож це обмежуватиме потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому. В цих умовах зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо).
Крім того, НБУ зафіксував подальший виїзд українців за кордон. В огляді із посиланням на дані ООН йдеться, що з початку 2025 року з України виїхало додатково близько 100 тис. осіб. Загальна кількість українців за кордоном оцінується у 6,9 млн (станом на квітень-2025).
Триває і процес внутрішнього переселення. За оцінкою Міжнародної організації з міграції, станом на березень 2025 року в Україні проживають 3,8 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) (їх кількість зросла на 188 тис. з початку 2025 року).
-
НБУ порахував доларові втрати після завершення «торгового безвізу» з ЄС
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн дол. після відновлення 6 червня квот для української агропродукції (далее…)
-
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. (далее…)
-
Зі спецрахунка НБУ на оборону у травні перераховано понад 136 млн грн
Станом на 1 червня 2025 року залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив майже 1,6 млрд грн. (далее…)
-
Бізнес України відновив позитивні оцінки ділової активності – НБУ
Український бізнес у травні 2025 року відновив позитивні оцінки результатів власної економічної діяльності. (далее…)
-
Експорт IT-послуг з України у квітні зріс до $569 млн
У квітні обсяг ІТ-експорту з України становив $569 мільйонів (далее…)
-
Валютні обмеження стримують відновлення та розвиток бізнесу в Україні – Метінвест
Валютні обмеження, встановлені Національним банком України відчутно гальмують залучення закордонного фінансування на проєкти з відновлення та розвитку українського бізнесу. На цьому під час форуму Forbes Money 30 травня наголосив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз.
Він зауважив, що діючий на сьогодні ліміт на перекази валюти за кордон на рівні 1 млн євро на місяць може покрити потреби дрібних компаній, однак не враховує масштаб проєктів, які потрібно реалізовувати великому бізнесу. За таких умов реалізація проєктів, що потребують значних фінансових вкладень, стає практично неможливою.
«Коли ми говоримо з міжнародними кредиторами, які в принципі готові інвестувати, все завжди зупиняться на питанні грошей. Наприклад, ми хочемо зараз побудувати сонячну генерацію на наших підприємствах, близько 50 МВт. Ми знайшли фінансову інституцію, яка готова надавати якісь кошти. Ми підходимо до питання виплат за позикою, і вони кажуть: «хлопці, у вас же обмеження в один мільйон на місяць. Якщо ця вся історія обійдеться в 50 млн, це значить, що у нас виплата тільки через два роки буде?». Тобто за діючих умов ми не зможемо повернути позику. Чому Нацбанк при резервах 46 млрд чи 48 млрд дол. тримає це обмеження? Для малого і середнього бізнесу мільйон євро вистачає на місяць. А для великого бізнесу? При нашому кредитному портфелі 2,5 млрд євро цього замало», — зауважив Водовіз.
Він також звернув увагу на те, що через війну обсяг української економіки зменшився в рази. До прикладу, якщо у 2021 році в Україну надійшло 7,8 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, то у 2024 – 3,3 млрд дол., з яких, за словами Водовіза 2,8 млрд дол припадає на реінвестиції. Значно зменшилися можливості бізнесу, велика кількість підприємств зазнала збитків через руйнування й окупацію, а частина зовсім не відновилась від таких втрат.
«Давайте подивимось по нашим колегам по бізнесу, я зараз говорю про великі компанії, в кого кредитний портфель близько мільярда, двох-трьох мільярдів доларів. Ми до великої війни говорили, наприклад, про залучення кредиту на 1 млрд євро, реалізацію проєктів на 500 млн євро. А зараз говоримо про потребу в 5-10 млн євро, щоб десь перекрити. Ми зменшилися в десятки разів», — наголосив Водовіз.
У цих умовах уряд, на його думку, має сконцентрувати зусилля на пошукові інструментів, які дозволять зменшити негативний вплив російської агресії та якщо не пришвидшити, то втримати темпи розвитку. Зокрема, він наголосив на важливості дієвих інструментів страхування воєнних ризиків та більш широкому залученні донорської допомоги на економічні цілі.
«Чому зараз не інвестують? От, скажімо, «Дойче банк» не може прийти в Україну через війну. Давайте тоді подумаємо, як його застрахувати. Давайте проведемо переговори між банком і партнерами. Можливо Міністерство економіки може запропонувати якусь страховку, якісь гарантії державні надати? Є також Ukraine Facility. Класний інструмент, який викликає цікавість у бізнесу. Ми також подаємо свої проекти, доводимо, що вони дадуть поштовх економіці. Але із 8 млрд євро, які в межах Ukraine Facility виділені на проєкти підтримки бізнесу, використано десь до 50 млн євро. Чому держава його не використовує, не зрозуміло», — зауважив Водовіз.