Ellyt, always here

Метка: персонал

  • Метінвест: Ми вже конкуруємо за людей з європейським ринком 

    Нестача кваліфікованих працівників є значною проблемою для Метінвесту, тож керівництво групи планує реалізовувати інфраструктурні проекти у містах присутності, щоб заохотити українців, які виїхали за кордон, повертатись додому. Про це розповів голова офісу СЕО Групи Метінвест Олександр Водовіз під час виступу на конференції “Україна 2050”. 

    На його думку, значна частина біженців не втратила зв’язку із батьківщиною, відчуває спорідненість із культурою та мовою, підтримує контакти із друзями та родичами в Україні, тож розглядає можливість повернутися. Але таким людям також потрібні відповідні стимули, до яких він зараховує належну інфраструктуру та умови життя в Україні. 

    “Звичайно, в містах, де є наші підприємства, ми будемо будувати школи, робити інфраструктуру, щоб люди вертались… Якщо дитина може нормально ходити в школу, якщо є парк в місті, є благоустрій, якщо там безпечно і є нормальне житло (це приваблює — ред.). Ми цими речами точно будемо займатися”, — констатував Водовіз. 

    Він також додав, що бізнес має конкурувати за людей, пропонуючи відповідні зарплати, враховуючи досвід роботи багатьох українців у країнах Європи. 

    “В нас не буде вже українських зарплат. І ми вже зараз закладаємо це в бізнес план. Ми вже конкуруємо (за людей — ред.) з європейським ринком. А коли війна закінчиться, це стане більш помітно”, — резюмував він. 

  • Жінки впевнені, що можуть реалізувати себе на технічних спеціальностях та традиційно чоловічих професіях – бізнес

    Серед жінок зростає цікавість до технічних спеціальностей, зокрема у промисловості, та до професій, які раніше вважалися суто чоловічими, хоча цей процес не відбувається швидко і потребує різнорівневої підтримки держави, суспільства та бізнесу. Про це йшлося під час панельної дискусії в межах Українського жіночого конгресу за участі представниць таких українських компаній як МХП, Київстар, Метінвест, Приватбанк, ДТЕК,  Gunia project.

    Хоча питання гендерної рівності і раніше поставало в суспільстві, до суттєвих зміни у практиках працевлаштування жінок значною мірою підштовхнула війна та пов’язаний з нею процес мобілізації чоловіків. Зокрема, на законодавчому рівні була скасована заборона для жінок займати посади, пов’язані з підземними роботами та роботами на шкідливих виробництвах. Це створило нові можливості. До прикладу, на шахті Групи Метінвест у Покровську почала працювати бригада жінок, які відповідають за роботу шахтних механізмів, розповіла керівниця напряму зв’язків з громадськістю компанії Зоя Гейнце.

    «Доля цих жінок дуже різна. Одна з них була вчителькою в сільській школі Покровської громади. Вона втратила роботу, оскільки навчання перевели в онлайн-формат через постійні обстріли. Але жінка не розгубилася і прийшла до нас на навчання», — розповіла представниця компанії, додавши, що стабільна зарплата та гарантії працевлаштування, які надає Метінвест, також стали важливим чинником для зміни професії.

    Певні зрушення почалися й у Приватбанку, де, за словами керівниці комунікацій і зв’язків з громадськістю Олесі Жулинської, почали набирати інкасаторів-жінок. «Із початком війни ми вирішили, що потрібно змінювати професію (працівника банківського сектору – ред.). Але нам знадобилося два роки, щоб наважитися жінок залучити до роботи інкасаторами. Зараз у нас 14 жінок працюють на цих посадах. Коли ти вже наче готовий і доходиш до реалізації, то виникають інші питання – тобі потрібен бронежилет меншого розміру і легше, тобі потрібен душ, інші умови. Але треба міняти ставлення не тільки до стереотипних чоловічих професій, але й до жіночих. Наприклад, раніше в банківській сфері було прийнято, що касиром працює жінка. Ми зараз теж міняємо підходи і намагаємось, щоб чоловіки теж були касирами», — поділилася вона досвідом.

    Роль жінок в українській економіці зростатиме і надалі, вважає керівниця напрямку з міжнародних зв’язків ДТЕК Юлія Бурмістенко. Зокрема, це буде пов’язано із повоєнним відновленням, яке, на її думку, надасть шалені можливості жінкам для працевлаштування та кар’єрного зростання.

    Зміни у світогляді жінок стосовно того, на які професії та посади вони можуть претендувати, відбуваються не швидко, визнають учасниці дискусії. Зокрема, за даними представниці Метінвесту Зої Гейнце, зараз у компанії більшість персоналу — 70% — це чоловіки. Та її «заспокоює і обнадіює те, що частка жінок, яких ми наймаємо, сягає 30%. Це значить, що жінки все ж вірять в себе і в те, що вони зможуть себе реалізувати в цих традиційно чоловічих галузях металургії та гірничої справи». Щоб пришвидшити цей процес, компанія схвалила внутрішні правила, відповідно до яких акцентується, що гендер не має значення при працевлаштуванні, а пріоритетними є знання, навики та досвід кандидата.

    Вона також згадала про зростання цікавості дівчат до технічної освіти. Наприклад, у Метінвест Політехніці, виші, що входить до групи, частка жінок, які проходять навчання, складає 20% і компанія має надію, що з часом їх ставатиме більше. «У нас є приклад, коли дівчина вирішила стати зварювальницею і вступила до нашого вишу заради отримання нової професії. Поки що вона єдина жінка в групі, але єдина отримує стипендію», — додала Гейнце.

    Щоб жінки не боялися обирати незвичний у сприйнятті суспільства кар’єрний шлях, важливо надавати їм психологічну підтримку та солідарність із жінками, додала Олеся Жулинська із Приватбанку, оскільки часто можна спостерігати, як жінки, які готові відповідають вимогам посади на 90%, відмовляються від можливості позмагатися за нову роботу, особливо якщо це керівна посада, тоді як чоловіки часто діють відповідно до уявлення про те, що новим обов’язкам можна навчитись в процесі роботи і тому мають менше страху.  Не менш важливі й успішні приклади, які можуть надихнути інших жінок діяти, резюмувала представниця ДТЕК Юлія Бурмістенко.

  • Безпека людей та збереження виробничих потужностей є пріоритетами Метінвесту – операційний директор

    З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну керівництво Групи Метінвест визначило для три пріоритети в управлінні бізнесом,  яких дотримується і досі. Мова про увагу до людей та їх безпеку, збереження виробничих потужностей та забезпечення виживання компанії, розповів операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко під час Саміту CEO від Forbes Україна.

    Він зауважив, що промисловість є досить консервативною сферою підприємництва із визначеними наперед інвестиційними циклами та виробничими планами. Та у 2022 році компанія була змушена змінити цю модель управління на більш гнучку, сфокусувавшись на збереженні колективу та бізнесу.

    «Базуючись на цих принципах ми визначали, як і де ми працюємо. Найважча ситуація була в Маріуполі. Наші керівники продовжили працювати в оточеному місті, займаючись евакуацією людей. Ми зустрічали їх та розміщували в  Запоріжжі, Кам’янському та інших містах, допомагали з адаптацією, роботою. Це був найбільш складний досвід. У Кривому Розі, який має протяжність близько 100 км, ми законсервували ті підприємства, які були ближче до фронту і забезпечили роботу тих, які могли працювати з огляду на безпеку. Аналогічним чином діяли в Запоріжжі. В Авдіївці намагались працювати стільки, скільки можемо, і зупинили виробництво влітку 2022 року», — пояснив Мироненко.

    Зараз на підприємствах Метінвесту, багато з яких знаходяться в регіонах, наближених до зони бойових дій, є чітко визначений протокол роботи під час тривог та обстрілів, обумовлений специфікою виробничих процесів. Якщо вони є безперервними, наприклад, як у доменному цеху, біля конвертера чи на аглофабриці, то присутність персоналу та нагляд за виробництвом є обов’язковим. У такому випадку компанія проводить комунікацію з персоналом, забезпечує робітникам укриття біля виробничих потужностей та надає індивідуальні засоби захисту – бронежилети і каски. «Коли лунає сигнал повітряної тривоги, вони це все вдягають і продовжують працювати», — пояснив Мироненко. Якщо ж присутність персоналу не обов’язкова, то працівники спускаються у сховище і чекають там на закінчення тривоги.

    Важливим аспектом роботи Мироненко також назвав активну залученість керівництва в усі процеси, які відбуваються на підприємствах групи. «Зараз у Покровськ (де розташований вугільний бізнес групи – ред.) я їжджу кожні 2 тижні. Якщо є потреба, то частіше. Люди повинні бачити, що всі на місці і всі працюють. Є директор шахти, є керівництво холдингу, яке піклується про персонал і розуміє ситуацію на місці. Загалом кабінетне лідерство у металургії не працювало ніколи. Не можна керувати заводом з офісу — треба розуміти, що відбувається в цеху і разом із директорами вирішувати проблеми. Коли люди не відчувають залученість керівництва, вони не розуміють, для чого вони працюють», — сказав топ-менеджер Метінвесту.

    Зараз на підприємствах групи у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському, Покровську працює 45 тисяч людей. Метінвест активно долучився до допомоги силам оброни України, надсилаючи війську засоби захисту та дрони. На деяких майданчиках групи також налагодили виробництво оборонної продукції, такої як металеві укриття та трали для розмінування територій.

  • Метінвест увійшов до 50 найкращих роботодавців України за версією NV

    Група Метінвест увійшла до рейтингу 50 найкращих роботодавців України за версією NV та стала лідером двох із трьох номінацій — «Підтримка ветеранів і їхніх родин» і «Підтримка добробуту співробітників» у металургійній промисловості.

    Рейтинг найкращих роботодавців — це спільний проєкт NV і Odgers Berndtson, міжнародної компанії з пошуку й оцінювання керівників найвищого рівня. Цей список дає уявлення працівникам, акціонерам та інвесторам про те, які компанії в Україні докладають максимальних зусиль заради підтримки своїх співробітників під час війни.

    Укладачі рейтингу обрали 152 найбільші компанії за виторгом і кількістю працівників, сегментували їх за галузевими групами та запросили взяти участь у рейтингу. Експерти проєкту оцінювали роботодавців за трьома номінаціями: «Підтримка ветеранів і їхніх родин», «Матеріальна та нематеріальна мотивація персоналу» та «Підтримка добробуту співробітників».

    «Визнання Метінвесту найкращим роботодавцем у металургійній галузі та перемога Групи у двох із трьох номінаціях рейтингу свідчить про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. «Подбайте про співробітників — і вони подбають про компанію» стало нашим принципом корпоративного життя. А ветеранська програма — пріоритет компанії від початку вторгнення. І ця відзнака належить кожному з наших співробітників, які на своєму місці роблять усе можливе, щоб полегшити ветеранам повернення до соціального та професійного життя. Турбота про колишніх військових — не лише наш обов’язок, а й інвестиція в майбутнє. Адже підтримуючи ветеранів, ми зміцнюємо команди й формуємо стійке суспільство, здатне впоратися з викликами сьогодення», — сказала директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.

    Екосистема Метінвесту з реінтеграції ветеранів ґрунтується на принципах відповідальності, системності та внутрішньої справедливості. Серед основних напрямів роботи з колишніми військовими — психологічна реабілітація та додатковий медичний огляд. Також діють програми повернення, утримання та адаптації. Зокрема, це перекваліфікація та пільгові умови для вступу до університету Метінвест Політехніка. Крім того, планується створення об’єднання та простору для ветеранів. У компанії навчають команду, як приймати ветеранів, а керівників — як передбачити конфлікти в колективі.

    Для співробітників і їхніх родин у Метінвесті розробили програми, спрямовані на задоволення фізіологічних та емоційних потреб — від надання гуманітарної, медичної, психологічної та юридичної допомоги до забезпечення тимчасовим житлом і перекваліфікації.