Метка: підвищеннятарифів

  • «Важливо не допустити рішень, які можуть додатково послабити позиції металургів» — гендиректор Каметсталі

    Представники підприємств гірничо-металургійного комплексу обговорили виклики, які постають перед галуззю, під час зустрічі Юлії Свириденко із бізнесом в межах візиту прем’єр-міністерки до Дніпропетровської області.

    Консолідовано позицію висловив гендиректор комбінату «Каметсталь» Олександр Третьяков, наголосивши, що металургійна галузь України стикається з безпрецедентними викликами. «Ціни на метал перебувають під тиском через низьку кон’юнктуру та посилення конкуренції на світовому ринку з боку Китаю, Туреччини та Росії. У таких умовах вкрай важливо не допустити рішень, які можуть додатково послабити позиції українських виробників», — зауважив він.

    Зокрема, керівник комбінату звернув увагу на неприпустимість підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення, оскільки вже сьогодні тарифи «Укрзалізниці» вищі за фактичні ставки в Польщі та Словаччині, а їх подальша зміна призведе до значного зростання собівартості товарної продукції. Він наголосив, що вантажні перевезення УЗ є прибутковими і саме вони субсидують збиткові пасажирські перевезення. Тож Третьяков закликав уряд перейти до прямого субсидування із бюджету та зняти цей тягар з УЗ.

    Занепокоєння також викликають плани Укренерго щодо чергового підвищення тарифів на диспетчеризацію та передачу електроенергії, що також призведе до зростання вартості виробництва та погіршення конкурентної позиції на світових ринках.

    Третьяков вказав на критичну ситуацію довкола експорту металобрухту, що є важливою сировиною у металургійному виробництві. Із 2022 року щомісячний обсяг експорту зріс в 11 разів і зараз складає близько 50 тис. тонн. «При цьому активно використовується лазівка (угода з ЄС) для обходу сплати експортного мита: брухт вивозиться через країни ЄС, де діє нульова ставка (експортного мита. Для інших країн вона становить 180 є/т — ред.), а потім реекспортується в треті країни, зокрема в Туреччину», — зазначив він, додавшт, що експорт тонни брухту приносить $250-300 валютної виручки, тожі як тонна готової металургійної продукції, виготовленої з використанням брухту — $1 200.

    «(Експорт брухту — ред.) завдає колосальної шкоди економіці: ми втрачаємо мільярди гривень податків і митних надходжень. Але набагато небезпечніше те, що країна позбавляється стратегічно важливого ресурсу, який буде ключовим у контексті «зеленого переходу» в Україні та Євросоюзі», — наголосив він.

    Насамкінець Третьяков наголосив на необхідності захисту внутрішнього ринку від імпорту, що був витіснений з США та ЄС. «Вже сьогодні ми фіксуємо приріст імпорту в Україну металопродукції за позиціями, які успішно виробляються українськими підприємствами. Причини очевидні: посилення торговельних обмежень у США та ЄС змушує виробників з третіх країн шукати менш захищені ринки. Одним з таких ринків стає Україна», — пояснив він.

    Надалі із посиленням обмежень і запровадженням нових регуляцій, таких як CBAM, тенденція буде тільки посилюватися. Третьяков зауважив, що металургійні компанії бачать реальну загрозу масового демпінгу з Китаю, Туреччини і навіть Росії через механізми реекспорту із «дружніх країн», що може призвести до зниження обсягів внутрішнього виробництва та зниження надходжень до бюджету.

    У свою чергу, Юлія Свириденко зауважила, що проблеми гірничо-металургійного комплексу заслуговують на більшу увагу як місцевої влади, так і окремих міністерств. «Такі підприємства не лише роблять внесок в економіку, але й фактично забезпечують життя цілих міст, особливо поблизу лінії фронту. Це і проблематика внутрішніх тарифів, і доступ на зовнішні ринки, і виклики євроінтеграції. Такого секторального підходу не вистачає і в інших важливих галузях», — додала вона.

    Як повідомляв UAprom, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.

  • УЗ потрібна повноцінна реформа – СЕО Метінвест

    «Укрзалізниці» потрібна повноцінна реформа, яка передбачає розділення на кілька незалежних компаній, які б самі могли визначати вартість власних послуг, замість точкових рішень, результатом яких стане чергове підняття тарифів. Таку думку висловив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю українському Форбс.

    У серпні УЗ направила нову редакцію тарифного збірника на розгляд Мінінфраструктури. Вона перебачає спрощення розрахунку вартості перевезення та усунення диспропорції між вартістю перевезення різних класів вантажів, тобто наближення цих тарифів до одного рівня.

    Найбільше уніфікація вплине на вартість перевезення мінбудматеріалів, вугілля та руди, частково – на зерно. Зокрема, нова редакція збірника включає збільшення тарифів на перевезення руди та вугілля на 19%, коксу – на 12% і зерна – на 11%.

    Юрій Риженков вважає, що перевезення руди і зерна не має коштувати однаково, оскільки витрати перевізника на доставку цих вантажів різні.

    «Перевезення руди – це перевезення прямим маршрутним поїздом із пункту А в пункт Б, тобто з комбінату в порт. При цьому ГЗК сам формує маршрутний поїзд. УЗ залишається лише надати великий магістральний локомотив та власну інфраструктуру – колію. Перевезення зерна суттєво дорожча операція для УЗ – состав потрібно збирати невеликими локомотивами по декілька вагонів з різних елеваторів на різних залізничних станціях, перед тим як везти в порт. Тобто витрати «Укрзалізниці» на доставку співставного обсягу зерна суттєво більші, аніж руди», — зазначив він, додавши, що попит на перевезення зерна сезонний, а утримувати інфраструктуру і колектив треба весь рік, що також впливає на вартість.

    «Зараз УЗ пропонує підняти тариф для металургів на 20%. Під час війни тариф для нас зріс більш ніж у двічі. При цьому УЗ показала мільярдні прибутки в 2023-му і за перше півріччя 2024-го, а «Метінвест» закінчив 2023 рік зі збитком. Вартість логістики знижує нашу конкурентоздатність. Тому ми не можемо погодитись з цим підвищенням», — зауважив він. За його словами, залізнична логістика по Україні займає близько 15% від собівартості продукції групи.

    Більш вдалим рішенням було б проведення повноцінної реформи «Укрзалізниці», тобто розділення її на декілька незалежних компаній – інфраструктурну, тягову, пасажирську.

    «Кожна з цих компаній має встановлювати власні прозорі тарифи на свої послуги. Складовою частиною цієї реформи має бути запровадження незалежного регулятора як на енергетичному ринку. Щоб цей регулятор був арбітром між бізнесом і УЗ в частині тарифів на монопольні послуги. Бо зараз є залізничний монополіст, який може встановити будь-які тарифи і ніхто не може перевірити, наскільки вони обґрунтовані», — вважає Риженков.

    В інтерв’ю керівник гірничо-металургійної компанії також повідомив, що Метінвест доведе потужність власної генерації до 80 МВт до кінця року