Метка: податки

Будь-які податкові зміни, які планує запроваджувати український уряд, не повинні ускладнювати процес адміністрування і тим самим сповільнювати роботу підприємств. Таку думку висловила фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова під час виступу на форумі фінансових директорів у Києві.

Коментуючи питання щодо можливого впровадження трансфертного ціноутворення (ТЦУ) між податковими резидентами України, вона висловила сподівання, що ця ідея залишить на етапі обговорення, оскільки таке регулювання ускладнить і без того непросту систему, яка діє в Україні.

«Філософія ТЦУ це регулювання операцій з різними податковими ставками. А в Україні підприємства, які знаходяться на звичайному податку на прибуток, вони не мають регулюватися в межах ТЦУ. У нас і так достатньо складна і більш сувора система трансфертного ціноутворення, ніж в будь-якій іншій країні. Тому запровадження ТЦУ ще й між підприємствами в Україні було б занадто», — зазначила вона.

За словами Данкової, у разі запровадження внутрішнього ТЦУ бізнес зіштовхнеться зі зростанням адміністрування, і воно «є досить складним». А додаткова паперова робота це саме те, що заважає швидко працювати, зазначила фіндиректорка Метінвесту.

«Не хотілося б, щоб додаткове ТЦУ давало комусь зайву роботу з перекладання папірців, і знову ж таки негативно впливало на тих, хто сплачує податки в білу», — зауважила вона.

Данкова також звернулась до податкового досвіду групи в США та Нідерландах, де діє модель єдиного фіскального юніта. «Компанії та підприємства з єдиною корпоративною власністю реєструються в податковій певної країни, і одна керуюча компанія обліковує, реєструє і сплачує ключові податки. Це робить податкове обличчя компанії більш прозорим і в рази знижує адміністрування як з боку бізнесу, так і з боку держави», — пояснила вона, додавши, що в США за податкову звітність 40 юросіб, об’єднаних у вугільний бізнес групи відповідає всього 10 людей.

На її думку, використання цього досвіду є максимально правильним не тільки для бізнесу, але і для держави, оскільки робить бізнес більш прозорим для податкових структур і знижує витрати на адміністрування як на стороні підприємств, так і на стороні держорганів.

«Зменшення витрат на адміністрування податків також може бути шляхом пошуку ефективності і зменшення навантаження на державний бюджет», — зауважила представниця Метінвесту.

Вона нагадала, що питання запровадження єдиного фіскального юніта опрацьовувалося під час розробки нового Податкового кодексу України. Україна також могла б скористатись британським чи голландським законодавством у якості орієнтира.

Група Метінвест із початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році сплатила більше 45 млрд грн податків до бюджету України. Зокрема, за підсумками 2022 року було сплачено 20,5 млрд грн, у 2023 році — 14,6 млрд грн, а за перше півріччя 2024 року – 10 млрд грн, йдеться у спецпроєкті Дело «Економічна відповідальність: топплатники податків 2024». Видання наводить кейс Метінвесту, як однієї з провідних компаній металургійної галузі.

«У 2021 році Група Метінвест сплатила до бюджету країни 52,7 млрд грн податків, після повномасштабного вторгнення у 2022 році сума очікувано знизилася до 20,5 млрд грн, а у 2023 році — до 14,6 млрд грн. Зменшення обсягів сплачених податків зумовлене багатьма факторами, зокрема проблемами з завантаженням активів, морською блокадою, втратою контролю над активами в Маріуполі та зупиненням Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ). Впливають також постійні обстріли, логістичні обмеження, дефіцит електроенергії та кадровий голод», — йдеться у публікації.

Водночас, видання зазначає, що компанія пристосувалася до складних обставин та залишилась одним із найбільших платників податків в Україні, про що свідчить висхідна динаміка першої половину цього року порівняно з 2023-м. Зростання загальної суми податкових відрахувань за підсумками січня-червня 2024 року «свідчить про стабілізацію ситуації попри труднощі, які постають перед компанією». Найбільші за обсягом відрахування: плата за користування надрами (2,9 млрд грн), єдиний соціальний внесок (1,8 млрд грн) та податок на доходи фізичних осіб (1,7 млрд грн).

Наприклад, розмір ЄСВ збільшився на 19% проти аналогічного періоду минулого року, оскільки компанія офіційно працевлаштовує своїх працівників, регулярно проводячи індексацію та підвищення зарплат. «Це значний внесок у розвиток країни, що особливо важливо в умовах, у яких нині опинилась Україна. Адже податки, отримані з білих зарплат зокрема, дають змогу державі виділяти ЗСУ необхідні кошти для виконання їхніх завдань – насамперед задля забезпечення обороноздатності країни», — впевнена директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.

Крім того, активи Метінвесту в прифронтових містах генерують податки до місцевих бюджетів. Так, у 2023 році підприємства компанії сплатили понад 261 млн грн податків Покровській громаді — третину від усіх податкових надходжень до місцевого бюджету.

Поступове відновлення активності та адаптація до нових умов дають підстави прогнозувати позитивну динаміку відрахувань у майбутньому. «За час війни Метінвест подолав багато викликів. Чимало випробувань ще попереду. Наші зусилля з перебудови бізнесу до нових умов та вміння перетворити проблеми на можливості дали свої результати — податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії», — говорить генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.