Ellyt, always here

Метка: ринокєс

  • «Боротися за ринки непросто, але можливо»: великий бізнес розказав, як українська прописка впливає на торгівлю зі світом

    Період розуміння українського бізнесу в Європі закінчився, коли ЄС відмовився продовжувати режим преференційної торгівлі для України, і тепер українським експортерам доводиться боротися за присутність на ринках не тільки Європи, а й загалом світу в жорстких конкурентних умовах, зазначив Юрій Мельник, заступник голови правління МХП під час виступу на форумі Радіо НВ «Україна як Бренд».

    «Великий період розуміння українського бізнесу ми вже пережили. 5 червня 2022 року ЄС запровадив преференційний режим торгівлі для України. На сьогодні цей режим завершений. Зараз ми вже у жорстких квотах, а поза квотою ти або не везеш, або платиш податки. І за кожну позицію на сьогодні треба боротися, відстоювати її. І тут без симбіозу, коли бізнес ініціює, а держава підтримує, і веде цей напрямок, не обійтися. Особливо це стосується аграрного сектору економіки. Тому боротись за ринки непросто, але можливо. На прикладі МХП — ми постачаємо продукцію до 70 країн. За період війни було відкрито близько 10 країн. Це спільні потуги бізнесу і держави, дипломатів. Ці можливості даються не просто, але цим варто займатися», — зазначив він.

    Оцінку представника МХП підтвердив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз, за спостереженнями якого, до присутності українського бізнесу за кордоном можуть ставитись із розуміннями, допоки це не сприймається як загроза місцевому бізнесу.

    «Всі сусіди, поки питання не торкається економіки. Тільки но заходить мова про вихід українського продукту на їхній ринок, починаються проблеми. Забувається, що ми працюємо в умовах війни», — зауважив він.

    При цьому Водовіз наголосив, що в ЄС, до прикладу, досі немає повної заборони на імпорт сталі з Росії. «Наш основний конкурент в Європі зараз — це Росія. Це нікуди не ділося. Проте європейські чиновники на це просто закривають очі», — зауважив він.

    Так само не завжди результативним є діалог бізнесу із владою в Україні, хоча в уряді не відмовляються від комунікації з компаніями, зауважив топ-менеджер МХП. Водночас є питання, пов’язані із діяльністю українського бізнесу за кордоном, які залежать виключно від держави. Зокрема, це відкриття нових ринків, сертифікація виробництв, підтримка позицій на вже доступних ринках. «Це дуже важливо, оскільки це відкриває нові можливості. І ми показали це на прикладі тих ринків, які колись для нас здавалися недосяжними. Приклад Канади, з якою маємо зону вільної торгівлі. Ми там розширюємо присутність попри дорогу логістику і мита, і цей ринок нам забезпечила держава з точки зору міждержавних процедур», — розказав він.

    Інший важливий аспект, про який згадав Олександр Водовіз, полягає у вирішенні спірних питань, що виникають у стосунках із основними торговими партнерами. Він нагадав, що із 1 січня 2026 р. в ЄС набере чинності CBAM (carbon border adjustment mechanism), який передбачає необхідність для імпортерів низки товарів, включно зі сталлю, добривами, цементом, електроенергією, тощо, сплачувати додаткові платежі за викиди вуглецю в процесі виробництва. Українські експортери висловлювали сподівання, що Київ та Брюссель досягнуть угоди про відтермінування цього механізму для України через війну, хоча наразі успіх переговорів не очевидний.

    «Чи працює тут влада? Так, працює. Є (віце-прем`єр із європейської та євроатлантичної інтеграції — ред.) Тарас Качка, який цим інтенсивно займається, його сприймають і слухають європейці. Але чи вони встигнуть за півроку щось зробити, щоб ми не платили додатковий податок. Це велике питання, і ми не розуміємо, як цей процес відбувається», — резюмував Водовіз.

     

  • ArcelorMittal підвищив ціни на довгий прокат на ринку Європи

    ArcelorMittal, один із провідних виробників сталі в Європі, оголосив про підвищення цін на всі види довгого прокату на європейському ринку на €30/т ($34/т), пише Kallanish. Рішення поширюється на основні категорії довгого прокату, включаючи балки, катанку та арматуру.

    За інформацією учасників ринку, дії компанії зумовлені неможливістю утримувати нинішній рівень цін через високі витрати на виробництво та сировину, включаючи металобрухт, а також через знижену завантаженість потужностей. Цього року компанія, як і інші виробники на півдні та півночі Європи, вже була змушена скоротити виробництво на кількох підприємствах через складні ринкові умови. Ці заходи частково допомогли збалансувати ринок, де попит залишається слабким.

    Джерела на заводах підтверджують, що ціни на довгий прокат перебувають на рівні, який не покриває витрат виробників. Очікується, що майбутнє впровадження механізму CBAM підтримає подальше зростання цін. Деякі інші європейські виробники також розглядають можливість підвищення вартості продукції, тоді як італійські постачальники арматури ще на початку серпня анонсували підвищення перед плановими зупинками на ремонт.

    У північній Європі відзначається поступове відновлення активності після літніх канікул: продавці повідомляють про зростання кількості запитів на довгий прокат. При цьому ціни на імпортний турецький брухт утримуються на рівні близько $340/т CFR – це відповідає січневим показникам. Водночас вартість довгого прокату все ще приблизно на €40/т нижча за рівень січня, що суттєво тисне на рентабельність заводів.

     

  • Інтерпайп планує закріпитися на ринку пасажирських коліс в Європі

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» активно розширює свою присутність на європейському ринку залізничної продукції. Якщо зараз ринок вантажних коліс Європи вже є «домашнім» для компанії, то наступний амбітний крок – вихід у сегмент пасажирських коліс. Про це розповів директор дивізіону залізничної продукції Олександр Гарькавий під час Саміту експортерів, організованого Forbes Ukraine.

    За словами Гарькавого, компанія постачає залізничну продукцію в усі країни Європи, і наразі на двох із трьох вантажних вагонів ЄС встановлені колеса українського виробництва. Однак «Інтерпайп» у рамках стратегії розвитку до 2032 року планує активно заходити у сегмент пасажирських коліс, що є значно складнішим і технологічнішим, ніж вантажний.

    «Кожен пасажирський поїзд має унікальну конструкцію колеса, а кожен національний оператор залізниць у Європі – власні стандарти, що доповнюють загальноєвропейські. До того ж, сертифікація у світових вагонобудівних корпораціях, таких як Siemens, Alstom та Stadler, – це складний і тривалий процес», – пояснив Олександр Гарькавий.

    Проте у «Інтерпайпу» є суттєва перевага. Компанія вже має успішний досвід постачання пасажирських коліс для швидкісних поїздів Deutsche Bahn. Крім того, компанія володіє власним виробництвом сталі, що дозволяє їй контролювати якість продукції. За рівнем зниження викидів CO2 та карбонового сліду український виробник випереджає конкурентів, що робить його продукцію ще більш привабливою для європейських замовників.

    «Колесо під певний пасажирський поїзд – це розвиток окремого продукту. Для цього потрібна сильна технічна експертиза, більше кваліфікованих інженерів. Ми із оптимізмом приймаємо цей виклик», – підкреслив директор дивізіону залізничної продукції «Інтерпайп».

    У 2024 році «Інтерпайп» реалізував на європейському ринку понад 80 тис. т залізничної продукції. Наразі потужності залізничного дивізіону завантажені на 100%.