Ellyt, always here

Метка: споживаннясталі

  • Споживання сталі в Україні за 8 місяців зросло на 23%

    Споживання сталі в Україні у січні-серпні поточного року зросло до 2,81 млн тонн, що на 22,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року (2,29 млн тонн). Такі дані наводить «Укрметалургпром».

    За 8 місяців на внутрішній ринок надійшло 1,77 млн тонн металопрокату українського виробництва, що становить 63% від загального обсягу споживання. Ще 37% або 1,04 млн тонн припадає на імпорт.

    Частка імпортної складової відносно минулого року зросла на 0,75%.

    Серед основних постачальників прокату в Україну перше місце обіймають інші країни Європи (53%), на другому — ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18%).

  • Споживання сталі в Україні за 7 місяців зросло на 14%

    У січні-липні 2025 року споживання сталі в Україні становило 2,3 млн т, що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період торік. Тоді ємність ринку була на рівні 2,03 млн т. Такі дані наводить обʼєднання підприємств «Укрметалургпром».

    За 7 місяців з початку року на внутрішній ринок надійшло 1,44 млн т металопрокату українського виробництва, що становить 63,5% від загального обсягу споживання. Частка імпортної продукції за цей період склала 37,5%, або 0,86 млн т. Відносно минулого року вона зросла на 2,5%.

    Як зазначається, структура імпорту у січні-липні характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (74,75% та 20,20% відповідно).

    Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (55,4%), на другому — ЄС-27 (23,7% ), на третьому – країни Азії (17,8%).

    Нагадаємо, за підсумками першого півріччя 2025 року ємність українського ринку металопрокату зросла на понад 11%.

    Споживання сталі

  • Споживання сталі в Україні за півроку зросло на 11,6%

    У січні-червні 2025 року споживання сталі в Україні становило 1,94 млн тонн. Ємність ринку зросла на 11,65% порівняно з аналогічним періодом торік, коли споживання сталі було на рівні 1,73 млн тонн, повідомило об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    За 6 місяців на внутрішній ринок надійшло 1,22 млн тонн металопрокату українського виробництва проти 1,14 млн тонн у першому півріччі 2024 р. Це становить 63% від загального обсягу споживання. Частка імпортного прокату за півроку склала 37% або 716 тис. тонн проти 592 тис. тонн у січні-червні 2024-го. Імпортна складова зросла на 2,85% у річному обчисленні.

    Структура імпорту, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (77,31% та 20,96% відповідно). Серед металургійних імпортерів у першому півріччі домінують країни Європи (57,4%), на другому місці — ЄС-27 (23,3% ), на третьому – країни Азії (18,7%).

    Нагадаємо, у січні–травні 2025 року ємність внутрішнього ринку металопрокату в Україні становила 1,55 млн тонн, що на 14,5% більше за аналогічний період 2024 року.

    споживання сталі

  • Споживання сталі в Україні за 5 місяців зросло на 14,5%

    За підсумками січня–травня 2025 року ємність внутрішнього ринку металопрокату в Україні становила 1,55 млн тонн, що на 14,5% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли споживання сталі було на рівні 1,36 млн тонн. Такі дані наводить об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    За цей період на український ринок надійшло 966 тис. тонн металопродукції вітчизняного виробництва, що становить 62% від загального обсягу споживання. Частка імпортного прокату склала 591,8 тис. тонн, або 38%.

    Імпортна структура залишається незмінною — плоский прокат домінує з часткою 76,8%, тоді як на сортовий прокат припадає 21,2%. Основними імпортерами залишаються країни Європи (57,7%), на другому місці — ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18,3%).

    Нагадаємо, у січні-квітні 2025 року ємність ринку металопрокату в Україні становила 1,19 млн тонн, що на 19,1% більше в річному обчисленні.

  • Український ринок сталі: обережний оптимізм

    Зростання металоспоживання за перші 4 міс. 2025 р. вказує на адаптацію економіки України до умов війни. При цьому ємність ринку збільшується не лише завдяки оборонним держзамовленням. Будівельна галузь, агросектор, сільгоспмаш та вагонобудування також роблять свій внесок. Позитивну динаміку вдасться зберегти, якщо уряд продовжить політику локалізації, яка давно діє в інших країнах.

    Резерви для зростання металовиробництва

    Сталевий ринок України за січень-квітень зріс на 19,1%, до 1,2 млн т., за даними асоціації «Укрметалургпром». При цьому внутрішні постачання метпродукції підвищилися на 14,2%, до 748 тис. т. Тоді як імпорт збільшився одразу на 28,2%, до 450,9 тис. т. Внаслідок цього частка місцевих виробників знизилася з 65,1% до 62,4% у загальному обсязі продажів. Це свідчить про необхідність посилення тарифного захисту українського сталевого ринку.

    Нагадаємо, адміністрація США з квітня встановила додаткове мито 25% на весь сталевий імпорт, а Євросоюз посилив його квотування. У цих умовах виробники з Південної та Південно-Східної Азії, регіонів MENA та GCC а також сусідньої Туреччини активно шукають нові майданчики збуту. І Україна стає одним з них, на шкоду власним економічним інтересам.

    Від того, скільки прокату українські метзаводи зможуть продати місцевим покупцям, залежить їх виробниче завантаження. Отже, і податкові відрахування до держбюджету. Безумовно, влада це розуміє. І робить певні кроки.

    Так, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 21 травня продовжила на 5 років захисні мита проти оцинкованого прокату та прокату з полімерним покриттям із КНР та РФ. Але, мабуть, цього недостатньо.

    Теза підтверджується митною статистикою за січень-квітень. За цей період частка довгого прокату в загальному обсязі сталевого імпорту зросла з торішніх 15,3% до 19,1%.

    Але якщо у плоскому сегменті виробничий сортамент обмежений (тобто окремі види прокату в Україні не випускаються, їх можна лише імпортувати) – у сегменті довгої продукції такої проблеми немає. Місцеві метзаводи здатні повністю закривати внутрішній попит на арматуру та профіль.

    У разі покращення тарифного захисту частка місцевих виробників на українському сталевому ринку збільшиться. Загалом зростання обсягів ринку у 2025 р. може становити 6%, до 3,2 млн т. (без урахування оцинковки та п/п прокату), за прогнозами найбільшого металотрейдера Метінвест-СМЦ. Підсумки 4 міс. показують реалістичність такого сценарію. Але як буде далі? Залежить від ситуації в основних галузях металоспоживання.

    Оптимізм споживачів

    Будівельна галузь займає 3 місце із закупівель металопрокату у заводів. У 2024 р. вартість виконаних будівельних робіт в Україні зросла на 6%, до 170 млрд грн. За прогнозами забудовників, цього року показник досягне 180 млрд грн. Враховуючи підвищення цін (головним чином на будматеріали та електроенергію), це означає збереження минулорічних обсягів будівництва у натуральному вимірі.

    Доступність іпотечного кредитування (поза «єОселею»), основного драйвера попиту на нове житло, залишається низькою через високу облікову ставку НБУ. На початку березня регулятор підвищив її на 1% до 15,5%. І поки що немає передумов для зниження, на тлі високих інфляційних ризиків.

    Тому у житловому секторі головним чинником можна вважати держпрограму «єОселя». У 2024 р. через неї було видано іпотечних кредитів на 14,6 млрд грн. На поточний рік фінансування становитиме 18 млрд грн.

    Введення в експлуатацію промислових та складських площ за 2024 р. зросло на 16%, до 987 тис. м2. Нинішнього року прогнозується збереження динаміки. Оскільки у західних та центральних областях промислова інфраструктура продовжує розвиватися. Тут активно будують логістичні хаби, складські комплекси та виробничі підприємства.

    Незважаючи на продовження бойових дій, ведеться відновлення зруйнованої інфраструктури у прифронтових областях. На ці проекти у поточному році Кабмін уже виділив 10 млрд грн.

    Трубна галузь посідає 2 місце із закупівель прокату у заводів. Замовлення українських трубників залежать від ситуації у світовій нафтогазовій галузі. І зараз вона не найсприятливіша. Низькі ціни на енергоносії знижують інвестиційну активність компаній видобувачів.

    З початку року котирування нафти Brent впали із $81,5 до $64/барель, це 4-річний мінімум. Передумов для її подорожчання немає. Оскільки на початку травня країни-члени ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток у червні на 411 тис. барелів на день. Надлишок пропозиції сприятиме подальшому зниженню цін на нафту.

    Незважаючи на несприятливу кон’юнктуру, українські трубники у І кв. збільшили експорт на 12,8% р/р, до 136,2 тис. т. Але далі можна говорити про волатильність. Втім, внутрішній попит на труби нафтогазового сортаменту обіцяє бути стабільним.

    Держкомпанія АТ «Укргазвидобування» цього року планує пробурити 90 нових свердловин. У 2024 році було 87. Держкомпанія ПАТ «Укрнафта» має намір пробурити близько 30 нових свердловин. Це відповідає минулорічному показнику.

    Разом з тим, варто відзначити різке зростання трубного імпорту в I кв., одразу на 67,3%, до 20,9 тис. т. В основному ці труби надійшли з Китаю. Така тенденція вочевидь не на користь українських виробників.

    Представники вагонобудівної галузі на поточний рік сформували непогані (як для сучасних реалій) портфелі замовлень. Зокрема, «Дніпровагонмаш» відправить до Литви 450 вантажних вагонів. На адресу ПАТ «Укрзалізниця» має надійти 252 залізничні платформи.

    Безперечно, це не дуже багато для заводу з номінальною потужністю 9 тис. вагонів на рік. Але якщо врахувати, що у 2023 р. «Дніпровагонмаші» зібрав лише 378 вагонів – є певний прогрес. Знов таки, в умовах повномасштабної війни.

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) у 2025 р. має побудувати та передати «Укрзалізниці» 100 пасажирських вагонів. На ці цілі із держбюджету виділяється 3,4 млрд грн. Ще 1 млрд. грн. завод отримає на завершення попереднього контракту. Він був підписаний у 2023 р. та передбачає постачання 66 пасажирських вагонів.

    Перспективним напрямом залишається будівництво вагонів-зерновозів. Попит на них є як із боку державного залізничного оператора, так і від великих агрохолдингів.

    Зокрема, «Укрзалізниця» у 2024 р. придбала 120 нових зерновозів. А в березні цього року агрохолдинг «ІМК» повідомив про покупку 150 зерновозів. Також у березні КВБЗ передав 200 нових зерновозів литовській залізничній вантажній компанії LTG Cargo.

    Із цього випливає, що металоспоживання в українській економіці зросло насамперед за рахунок державних стимулів. Але це не лише пряме фінансування закупівель.

    З березня 2024 року Кабмін поновив програму компенсації 25% вартості с/г техніки українського виробництва. За цей період українські аграрії придбали 5311 од. техніки на суму понад 4,2 млрд грн. Держава компенсувала 877 млн грн. Цього року програма продовжує діяти. Виплати за нею у березні становили 126,6 млн грн.

    Завдяки цьому інструменту більш привабливою для фермерів та агрокомпаній стає продукція українських підприємств сільгоспмашу. Отже, зростає їх завантаження. І внутрішнє металоспоживання. А імпорт с/г техніки скорочується.

    АТ «Ельворті» (колишня «Червона зірка»), лідер українського сільгоспмашу, має намір у 2025 р. наростити виробництво на 25% у грошах, до 712 млн грн. Це реально з урахуванням продовження держпрограми компенсацій 25% вартості с/г техніки місцевого виробництва. А також через заявлені інвестпрограми великих гравців. Наприклад, агрохолдинг «Астарта» цього року планує витратити понад $21 млн на оновлення парку с/г техніки.

    Таким чином, огляд ситуації в основних металоспоживаючих галузях дозволяє прогнозувати подальше збільшення ємності внутрішнього сталевого ринку у 2025 році.

  • Метінвест СМЦ очікує на щорічне зростання попиту на сталь в Україні на 6-10% у найближчі роки

    Металотрейдингова компанія Метінвест СМЦ прогнозує, що у найближчі два роки попит на сталевий прокат в Україні зростатиме помірними темпами, на 6-10% щороку, зазначив генеральний директор компанії Євген Олексієнко в інтерв’ю ГМК-Центру.

    «На найближчі два роки компанія закладає стриманий прогноз на рівні 6-10% щорічного приросту. У разі продовження бойових дій попит генеруватиме оборонно-промисловий комплекс, а також будівництво оборонних укріплень», — зазначив він.

    Водночас, у разі припинення бойових дій і настання миру фокус зміститься в бік відновлення інфраструктури, зауважив Олексієнко. У такому разі можна очікувати значно більшого зростання попиту, який визначатиметься обсягами інвестицій, що надійдуть в економіку України. Це, своєю чергою, залежатиме від упевненості щодо збереження миру та гарантії безпеки вкладених інвестицій.

    «Зростання попиту й активізація економіки сприятимуть поверненню маржинальності, відновленню регіональних металотрейдерів, а також інвестиціям у розвиток металобаз і сервісів», — зазначив він.

    За попередніми підрахунками компанії, протягом перших 10 років після завершення війни Україні може знадобитися близько 2 млн тонн сталі на відбудову та відновлення житла, інфраструктури, а також будівництво нових проєктів.

    Разом з тим, споживання сталі в Україні досі не відновилося і за підсумками 2024 року залишається на 30% нижчим за рівень 2021 року. За даними об’єднання «Укрметалургпром», минулого року ємність українського ринку становила 3,29 млн т. А за перші 4 місяці 2025 року споживання сталі становить 1,19 млн т.

    Як пояснив Олексієнко, повільне відновлення пов’язане як із втратою територій, де перебували великі споживачі, так і з руйнуванням виробництв. Через невизначеність та високі ризики також стримується інвестиційна активність в Україні.

    Серед галузей, що зараз є найбільшими споживачами металопрокату, він назвав будівельну, метизну та трубну галузі, металообробку та гірничо-металургійний комплекс.

  • Споживання сталі в Україні за 4 місяці зросло на 19%

    У січні-квітні 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 1,19 млн т металопрокату, що на 19,1% більше за січень-квітень минулого року, повідомило об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    За цей час на український ринок надійшло 748 тис. т прокату власного виробництва, що складає 62,4% від загального обсягу споживання сталі. Частка імпортної металопродукції за 4 місяці становить 37,61%, або 450,9 тис. т. Відносно січня-квітня минулого року вона зросла на 2,7%.

    Структура імпорту, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,86% та 19,12% відповідно). В січні-квітні 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 82,88% та 15,27%).

    Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (57,9%), на другому ЄС-27 (24,3% ), на третьому – країни Азії (17,3%).

  • Споживання сталі в Україні у І кварталі 2025 року зросло на 41%

    За підсумками січня-березня 2025 року ємність внутрішнього ринку металопрокату становить 863,1 тис. т, що на 41,4% більше за показник першого кварталу минулого року, коли ємність ринку була на рівні 610,4 тис. т, повідомили в об’єднанні «Укрметалургпром».

    Частка прокату українського виробництва у загальному обсязі споживання сталі за 3 місяці склала 61%, що відповідає 527 тис. т. За цей період на український ринок також надійшло 336,1 тис. т імпортного металопрокату або ж 39% від загальної ємності. Частка імпортної складової скоротилась на 2% відносно І кв-2024.

    Структура імпорту у І кварталі 2025 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,80% та 18,03% відповідно). Серед металургійних імпортерів у січні-березні 2025 р. перше місце обіймають інші країни Європи (59,4%), на другому ЄС-27 (23,2% ), на третьому – країни Азії (16,9%).

    споживання сталі

     

  • Українські виробники у 2024 році збільшили постачання фарбованого прокату на внутрішній ринок на 48%

    За підсумками 2024 року видиме споживання сталевого прокату з полімерним покриттям в Україні становило 292 тис. тонн, що на 5,4% більше за показник 2023 року, повідомив директор Metipol Денис Рисухін під час зустрічі профільного комітету Українського центру сталевого будівництва. Він додав, що обсяги українського ринку все ще на 20-25% менші за рівень споживання, що фіксувався у пікові 2020-2021 роки.

    Минулого року відбулося суттєве зростання споживання металу українського виробництва — на 48% у порівнянні з 2023 роком, до 87,7 тис. тонн. Частка українського прокату сягнула 30% від загальної ємності ринку. За даними Рисухіна, загалом за останні 3 роки споживання прокату з полімерним покриттям українського виробництва вдалося збільшити майже у 2,5 раза.

    фарбованого прокату

    При цьому обсяг імпорту фарбованого прокату скоротився минулого року на 6,5%, до 205,5 тис. тонн. Серед основних постачальників — ЄС, на який припадає 36%, Туреччина (8%), Південна Корея (8%), Малайзія (6%), Індія (5%), В’єтнам (5%) та Китай (2%).

    Примітно, що частка металу з Китаю на ринку України у 2023 році становила 35%, і це був найбільший постачальник фарбованого прокату до нашої країни. Однак у серпні 2023 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Міністерстві економіки України встановила антидемпінгове мито на прокат із вуглецевої сталі з покриттям виробництва КНР на рівні 37-48%, що призвело до майже повного припинення постачань відповідної китайської продукції.

    фарбованого прокату

    За даними Рисухіна, на українському ринку звільнилася ніша обсягом понад 90 тис. тонн. Частину цього обсягу, близько 30 тис. тонн, освоїли українські виробники, а решту — постачальники з Туреччини, Індії, В’єтнаму, Малайзії. Директор Metipol зауважив, що у випадку Малайзії йдеться радше про перепродаж металу китайського виробництва.

    Наразі в Україні діє 4 виробники сталевого прокату з покриттям, які минулого року забезпечили виробництво 96,1 тис. тонн продукції. У 2023 році цей показник був на рівні 65,2 тис. тонн. Зростання відбулося як на фоні збільшення частки реалізації фарбованого прокату на внутрішньому ринку, так і за рахунок зростання експорту, який у 2024 році сягнув 8,1 тис. тонн. Основні споживачі української продукції — Польща (6,1 тис. т), Молдова (1,3 тис. т) і Угорщина (390 т).

     

  • Україна може споживати до 600 кг сталі на людину під час повоєнної відбудови – комерційний директор Метінвесту

    Україна має значний потенціал для розвитку внутрішнього ринку сталевої продукції під час повоєнної відбудови, вважає комерційний директор Групи Метінвест Дмитро Ніколаєнко в інтерв’ю для проєкту FAQ talks.

    За його оцінкою, Україна, як розвинута економіка, може споживати від 300 до 600 кг сталі на душу населення. «Це залежить від темпів відбудови інфраструктури та житла. Основний попит буде на сталь у будівництві, але також важливими галузями буде промислове виробництво — автомобілі, біла й жовта техніка та машини», — пояснив топ-менеджер.

    Водночас розвиток ринку та зростання споживання залежатиме від безпекової ситуації у країні. «Інвестори шукають гарантій для відновлення виробництва в Україні», — додав Ніколаєнко.

    Він нагадав, що зараз в Україні виробляється обмежена кількість продукції, зокрема балок, швелерів та товстого листа. А для насичення ринку потрібно відновити виробництво на наявних підприємствах, таких як «Каметсталь» і «Запоріжсталь», або придбати підприємства на європейському ринку.

    «Також перспективними є технології виробництва порожнистих профілів (Hollow Sections), які швидші та гнучкіші для різних архітектурних форм. Проте для цього потрібно розвивати заводи, що вироблятимуть металоконструкції», — зазначив він.

    Та українські виробники мають розуміти, що будуть конкурувати із іноземними за місцевого споживача. Зокрема, сильні позиції в Україні вже має сталь з Туреччини, Європи та Китаю.