Метка: сша

  • Китай готовий до переговорів, якщо США виявлять повагу – Bloomberg

    Китай хоче побачити низку кроків від адміністрації президента Дональда Трампа, перш ніж погодитися на торговельні переговори (далее…)

  • Україна та США досягли суттєвого прогресу по угоді щодо економічного партнерства — Свириденко

    Україна та США досягли суттєвого прогресу у питанні узгодження положень договору між країнами про економічне партнерство та створення фонду інвестицій у відбудову України, повідомила перша віцепрем’єрка-міністр економіки України Юлія Свириденко.

    «Наші технічні команди дуже ґрунтовно попрацювали разом над угодою — є суттєвий прогрес, юристи зробили правильні акценти у драфті угоди, дякую перемовникам в обох командах», — зазначила вона.

    За її даними, сторони домовились зафіксувати цей прогрес у відповідному меморандумі про наміри і готуються найближчим часом завершити формалізацію угоди.

    «Команди ще працюватимуть над конкретними пунктами в угоді, багато вже пропрацьовано, і рівень угоди має бути достатньо високим. Угода підлягатиме ратифікації у Верховній Раді України, надаватиме можливість інвестицій й розвитку в Україні, а також забезпечить умови для відчутного економічного зростання й України, і Сполучених Штатів», — додала Свириденко.

    11 квітня переговорна група з України перебувала з візитом в США для роботи над угодою.

  • Якщо Європа захищатиме свій ринок від мит Трампа, то вона захищатиме і Україну — гендиректор АМКР

    Євросоюз буде змушений реагувати на дії президента США Дональда Трампа, який оголосив тарифну війну світу, і в кінцевому підсумку прийде до запровадження тих чи інших тарифів, щоб захистити своїх виробників від напливу дешевого імпорту, що втратив американських покупців, вважає гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Хоча це не призведе до значних негативних наслідків для України, зауважив він в коментарі UAprom.

    “Я думаю, що ЄС також піде на впровадження мит в тому чи іншому вигляді, щоб захистити свій ринок. Якими будуть ці заходи, багато в чому залежатиме від результатів переговорів між США та ЄС. Однак зрозуміло, що Європа буде намагатися захистити свій ринок. Оскільки мита, які запроваджують США та Китай та, можливо, інші країни, призведуть до зменшення імпорту. Обсяги постачань (на захищені ринки — ред.) в будь-якому разі зменшаться, тож виробники спробують спрямувати їх на інші ринки. Якщо Європа не захистить власну промисловість, весь цей дешевий імпорт спрямують сюди. Тож я очікую, що ЄС запровадить власні обмеження на імпорт з третіх країн та запропонує заходи у відповідь (на тарифну політику Трампа — ред.)”, — зазначив Лонгобардо.

    Говорячи про потенційний вплив політики США на ситуацію в гірничо-металургійному комплексі, він нагадав, що металургійні компанії в Європі вже потерпають від несприятливих ринкових умов, а зростання тарифів, яким погрожують в США, на додачу до вже запровадженого 25% мита, тільки погіршить ситуацію. У цих умовах ЄС може, на його думку, запровадити нові квоти на імпорт металопродукції. Разом з тим гендиректор АМКР не очікує, що такі дії ЄС негативно вплинуть на торгівлю України із Євросоюзом.

    “Для нас це буде перевагою, оскільки Україна знаходиться на шляху інтеграції в ЄС. Єврокомісія вже скасувала мита і квоти для України, і з комерційної точки зору ми вже частина цієї системи. Звичайно режим безмитної торгівлі треба продовжувати, але в поточному моменті ми є його частиною і користуємося його перевагами. Отже, якщо Європа буде захищати свій ринок, вона також захищатиме і Україну”, — зазначив гендиректор АМКР.

    Він також зазначив, що є певні товари та сировина, як от залізорудний концентрат та окатки, яких Європа потребує і вона купуватиме їх так чи інакше. “Отже це, можливо, є додатковою перевагою для нашого бізнесу”, — резюмував він.

    Мауро Лонгобардо також зазначив, що клієнти АМКР у Штатах вже намагаються зменшити власні втрати від торгової політики адміністрації Дональда Трампа, підштовхуючи компанію до зменшення цін на чавун, що є основним експортним товаром АМКР для американського ринку.

     

  • Через мита Трампа споживачі в США штовхають нас до зменшення цін на чавун — гендиректор АМКР 

    Справжній ефект від введення універсального 10% мита в США можна буде оцінити лише через деякий час, оскільки нові умови торгівлі тільки почали діяти, і ніхто достеменно не знає, як складеться ринкова ситуація, зазначив генеральний директор “АрселоМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо в коментарі UAprom.

    Водночас клієнти АМКР у Штатах вже намагаються зменшити власні втрати від торгової політики адміністрації Дональда Трампа, підштовхуючи компанію до зменшення цін на чавун, що є основним експортним товаром АМКР для американського ринку.

    “Через мита наші споживачі в США будуть змушені платити на 10% більше, тож вони підштовхують нас до того, щоб ми зменшили ціну на чавун, який постачаємо. Водночас США не мають достатньо сировини всередині країни, тож вони так чи інакше будуть змушені закуповувати її в інших країнах і сплачувати додаткове 10% мито”, — зазначив Лонгобардо, додавши, що наслідки дій Трампа виробники відчують лише через деякий час.

    Як зазначив топ-менеджер, наразі АМКР експортує до США тільки чавун, оскільки на інші товарні позиції, які виробляють на підприємстві, такі як арматура та катанка, в США діє додаткове антидемпінгове мито у понад 40%. “Це робить ринок США недоступним для нас по цих позиціях”, — пояснив він.

    Раніше в українській промисловій компанія “Інтерпайп” зазначали, що стурбовані поверненням 25%-ого мита на сталь в США. Там вважають, що це не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    Нагадаємо, 2 квітня Дональд Трамп оголосив про запровадження 10% тарифів на весь імпорт до США, а також підвищених тарифів на товари для низки країн, що мають незбалансовану торгівлю з США. Зокрема, щодо Китаю першопочатково застосовувалося мито у 34%, а до Європейського Союзу — 20%.

    Однак уже 9 квітня Трамп залишив у дії лише універсальне мито і відтермінував запровадження підвищених тарифів на 90 днів для тих країн, які не вводили заходу у відповідь на дії США. В цю категорію не включили Китай, який висловив готовність «боротися до кінця» і почав дзеркально підвищувати мита на американські товари. В результаті обміну кількома раундами підвищень США та КНР довели мита на товари одне одного до рівня у 125%. Вони додаються до інших мит, які діяли на момент початку тарифної війни.

  • Неефективність держмонополій лягає на українських виробників додатковим тарифним тягарем — операційний директор Метінвесту

    Державні монополії через підвищення тарифів перекладають власну неефективність на плечі виробників, а це своєю чергою погіршує конкурентоздатність українських компаній на світових ринках, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business wisdom summit, що відбувся у Києві 11 квітня.

    «Великий виклик для нас це високі тарифи. Якщо ми говоримо про вартість розподілу електроенергії, то з 2021 року вона виросла для нас в 2-2,5 рази. Тариф на транспортування газу був підвищений у 3 рази. Це неефективність державних монополій, яка лягає на нас додатковим тягарем. Варто переглядати цю політику і шукати спільну мову з держмонополіями. До прикладу, зараз ми ведемо діалог з «Укрзалізницею», яка має бажання підвищити вартість вантажних перевезень на 30%. (У випадку реалізації відповідного сценарію — ред.) це також матиме негативний ефект на діяльність компанії», — зазначив Мироненко.

    «Болючим питанням» для Метінвесту також є брак персоналу, спричинений війною, міграцією значної частини населення та мобілізацією чоловіків до війська. Наразі
    не зайнятими залишаються 10-15% вакансій на підприємствах групи, тому компанія пропонує діючим працівникам додаткову зайнятість та сумісництво, намагається активніше залучати жінок, а також реалізує інтеграційні програми для ветеранів.

    Так, ми пропонуємо людям додаткові зміни, але цей ресурс не безкінечний. Ми не можемо цим зловживати. На виробництві у нас в основному зайняті чоловіки, і це додаткова складність, оскільки ми всіх працевлаштовуємо згідно чинного законодавства. Це робить їх ласим ресурсом для ТЦК, і їх просто «вигрібають». Або люди не хочуть йти до нас працювати (і офіційно оформлювати трудові відносини — ред.). Тому це ще один із елементів нашого діалогу з Міністерством оборони, щоб знайти якість точки дотику, щоб ми могли забезпечувати роботу наших виробництв», — зазначив Мироненко.

    Серед зовнішніх викликів, з якими стикається компанія, він також назвав екологічну політику Євросоюзу, зокрема, впровадження вуглецевого податку на імпорт сталі (CBAM), який вступить в дію з 2026 року. Як зазначив Мироненко, український бізнес позбавлений можливостей реалізовувати значні проекти з екологічної модернізації через воєнні ризики та неможливість залучати фінансові ресурси на міжнародних ринках. Тому бізнес розраховує на допомогу держави в цьому питанні, зокрема у тому, що стосується запровадження довшого перехідного періоду або ж відтермінування дії CBAM для українських виробників.

    Операційний директор Метінвесту також звернув увагу, що зміна торгової політики США, яка може спровокувати світову тарифну війну, також несе значні ризики для українських експортерів. Наразі 10% мито, яке запровадив Вашингтон по відношенню до українських товарів, не є перепоною для продукції Метінвесту, яку компанія продає в США. Водночас, ситуація може погіршитись, якщо США не домовиться з основними торговими партнерами стосовно нових умов постачання продукції, і вони почнуть запроваджувати власні мита у відповідь на дії американців. Найбільші ризики Мироненко вбачає, якщо підвищені тарифи діятимуть в Китаї та країнах Євросоюзу, оскільки вони є значними споживачами залізорудної сировини та металопрокату з України. Запровадження ж додаткових тарифів неминуче призведе до підвищення вартості продукції та зниження споживання і продажів на цих ринках.

  • Українці з початку року придбали майже 9 тис. вживаних авто з США

    У I кварталі 2025 року свою першу реєстрацію в Україні пройшли 8984 вживаних легковиків із США (далее…)

  • ЄС відклав контрзаходи проти тарифів США на 90 днів 

    Європейський Союз прийняв рішення відкласти введення дзеркальних тарифів у відповідь на мита президента США Дональда Трампа на 90 днів. (далее…)

  • Україна готова обнулити мита на американську продукцію – Качка

    Україна готова до переговорів зі США про скасування мит на американську продукцію. (далее…)

  • ЄС запровадив мита на американські товари вартістю 21 млрд євро у відповідь на 25% мита Трампа на сталь

    26 країн-членів Євросоюзу погодили запровадження мит на товари американського виробництва сукупною вартістю 21 млрд євро (23,2 млрд дол.) після того як США минулого місяця запровадили 25% мито на експорт сталі та алюмінію з ЄС.

    Мита стосуватимуться політично чутливих американських штатів і включатимуть такі продукти, як соєві боби, алмази, сільськогосподарська продукція, птиця та мотоцикли, сталь та алюміній, причому для більшості буде встановлено мито на рівні тих таки 25%.

    Європейська комісія заявила, що контрзаходи можуть бути призупинені в будь-який час, «якщо США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів».

    Частина нових тарифів ЄС набуде чинності 15 квітня, тоді як друга черга товарів вступить в дію в середині травня, а третя почне діяти з 1 грудня. На більшість визначених товарів поширюється тарифний рівень 25%, а на кілька категорій – 10%.

    США також застосували універсальне 20% мито майже на весь європейський експорт, а також окреме 25% мито на автомобілі та деякі автозапчастини. Трамп заявив, що оголосить про додаткові тарифи на деревину, мікрочіпи та фармацевтичну продукцію. Сумарно ці дії американської адміністрації стосуються товарів ЄС на суму близько 380 млрд євро.

    ЄС запропонував США встановити нульове мито на американські авто та промислові товари, однак Трамп відхилив цю пропозицію, заявивши, що ЄС натомість має щороку купувати американські енергоресурси на 350 млрд дол.

  • США зберегли дію мит на круглі зварні труби з Китаю

    Міністерство торгівлі США оголосило остаточні результати перегляду антидемпінгових (AD) і компенсаційних (CVD) мит (далее…)