Ellyt, always here

Метка: тарифи

  • ЄС знизить ціни на електроенергію до €50 МВт-год, тоді як в Україні її вартість $180 МВт-год — АМКР

    Одним з найважливіших питань для конкурентоспроможності української металургії є вартість електроенергії та її співставність із цінами на сусідніх ринках, зазначив Олег Крикавський директор із зв’язків з державними органами «АрселорМіттал Кривий Ріг» під час виступу на форумі «Український експорт: крізь терни до ЄС».

    Він закликав порівняти реалії в європейських країнах та в Україні, звернувши увагу, що у червні в Європейському Союзі було ухвалене рамкове рішення щодо підтримки цін на електроенергію, де нижча ціна, до якої прагнуть опуститися, становить €50 за МВт-год. В той же час вартість електроенергії в Україні постійно зростає і на сьогодні становить близько $180 за МВт-год., зауважив він.

    На думку Крикавського, запровадження компенсаційних та регуляторних механізмів, які спрямовані на зниження вартості електроенергії для енергоємних бізнесів є «абсолютно європейською моделлю», і навів ще один приклад. Зокрема, в Німеччині, де працює материнська компанія АМКР, €80 за МВт-год вважається високою ціною на е/е, тож уряд країни виділив €6,5 мільярда на 2026 рік для зниження цін до €50–€60 за МВт-год. Ще €200 мільярдів на аналогічні цілі спрямує Фонд енергоефективності.

    «Ми маємо уважно подивитись на ці приклади і зрозуміли, що живемо не у власні бульбашці. Європейські уряди працюють дуже чітко для того, щоб захистити свою металургію в цей важкий період, коли ціни стрибають, і допомагають, власне, з тарифами. Я хочу, щоб ми розуміли, що допомагати з тарифами на електроенергію — це абсолютно європейська модель», — зазначив він.

    Раніше генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.

  • Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості — СЕО Інтерпайп Лука Занотті

    Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості, оскільки має значні надлишкові потужності, робота яких часто регулюється неринковими механізмами, і це викривлює пропозицію сталі на світових ринках. Таку думку висловив СЕО Інтерпайп Лука Занотті в інтерв’ю українській редакції Форбс.

    «За деякими оцінками, профіцит становить приблизно 50–70 млн тонн. За перші 8 місяців 2025 року Китай експортував понад 75 млн тонн. Щоб мати уявлення про масштаби цього експорту, врахуйте, що США, один з найбільших споживачів сталі, споживають близько 80 млн т. Ці надлишки при зниженні попиту роками переповнювали ринки. Проблема ще й у тому, що Китай — не ринкова економіка, вони не грають на рівних умовах», — пояснив він.

    На думку Занотті, США першими усвідомили загрозу такого перевиробництва та «потенційні болісні наслідки» не лише для сталеливарної галузі, а й для обробної промисловості, яка важливим фактором національної безпеки будь-якої незалежної економіки. Це спонукало США у 2028 р. визнати сталь питанням національної безпеки, запровадивши 25% мита.

    «Що відбулось далі? Китайська сталь залила інші ринки. Зараз Європа теж починає захищатись. Це ланцюгова реакція. Глобальна торгівля руйнується. Це проблема для нас, оскільки ми є експортно-орієнтованою компанією», — зауважив він.

    Україна, на його думку, також має прийняти нові обставини та встановити дієві механізми захисту національного ринку, щоб зберегти галузь, яка матиме вирішальне значення для майбутнього країни. «Остання країна, яка захистить свою промисловість, першою її втратить», — наголосив він.

    Водночас уряд України має працювати з торговими партнерами, зокрема США та ЄС, пояснюючи необхідність преференційного режиму, скасування імпортних мит для української продукції та додаткових регуляцій, таких як CBAM.

    «Враховуючи війну, було б правильно відкласти запровадження CBAM для України. Як я вже говорив, у нас є проблеми з витратами на енергоносії, дефіцитом кадрів. Ми не конкуруємо на рівних умовах із рештою світу», — зазначив він, додавши, що має сподівання на досягнення позитивного результату для України в цьому питанні з огляду на активний євроінтеграційний процес.

    У випадку США Занотті не сподівається на швидке досягнення угоди щодо скасування додаткових мит на металопродукцію з України: «Можливо, це станеться після мирної угоди або після реалізації угоди про надра».

  • «Важливо не допустити рішень, які можуть додатково послабити позиції металургів» — гендиректор Каметсталі

    Представники підприємств гірничо-металургійного комплексу обговорили виклики, які постають перед галуззю, під час зустрічі Юлії Свириденко із бізнесом в межах візиту прем’єр-міністерки до Дніпропетровської області.

    Консолідовано позицію висловив гендиректор комбінату «Каметсталь» Олександр Третьяков, наголосивши, що металургійна галузь України стикається з безпрецедентними викликами. «Ціни на метал перебувають під тиском через низьку кон’юнктуру та посилення конкуренції на світовому ринку з боку Китаю, Туреччини та Росії. У таких умовах вкрай важливо не допустити рішень, які можуть додатково послабити позиції українських виробників», — зауважив він.

    Зокрема, керівник комбінату звернув увагу на неприпустимість підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення, оскільки вже сьогодні тарифи «Укрзалізниці» вищі за фактичні ставки в Польщі та Словаччині, а їх подальша зміна призведе до значного зростання собівартості товарної продукції. Він наголосив, що вантажні перевезення УЗ є прибутковими і саме вони субсидують збиткові пасажирські перевезення. Тож Третьяков закликав уряд перейти до прямого субсидування із бюджету та зняти цей тягар з УЗ.

    Занепокоєння також викликають плани Укренерго щодо чергового підвищення тарифів на диспетчеризацію та передачу електроенергії, що також призведе до зростання вартості виробництва та погіршення конкурентної позиції на світових ринках.

    Третьяков вказав на критичну ситуацію довкола експорту металобрухту, що є важливою сировиною у металургійному виробництві. Із 2022 року щомісячний обсяг експорту зріс в 11 разів і зараз складає близько 50 тис. тонн. «При цьому активно використовується лазівка (угода з ЄС) для обходу сплати експортного мита: брухт вивозиться через країни ЄС, де діє нульова ставка (експортного мита. Для інших країн вона становить 180 є/т — ред.), а потім реекспортується в треті країни, зокрема в Туреччину», — зазначив він, додавшт, що експорт тонни брухту приносить $250-300 валютної виручки, тожі як тонна готової металургійної продукції, виготовленої з використанням брухту — $1 200.

    «(Експорт брухту — ред.) завдає колосальної шкоди економіці: ми втрачаємо мільярди гривень податків і митних надходжень. Але набагато небезпечніше те, що країна позбавляється стратегічно важливого ресурсу, який буде ключовим у контексті «зеленого переходу» в Україні та Євросоюзі», — наголосив він.

    Насамкінець Третьяков наголосив на необхідності захисту внутрішнього ринку від імпорту, що був витіснений з США та ЄС. «Вже сьогодні ми фіксуємо приріст імпорту в Україну металопродукції за позиціями, які успішно виробляються українськими підприємствами. Причини очевидні: посилення торговельних обмежень у США та ЄС змушує виробників з третіх країн шукати менш захищені ринки. Одним з таких ринків стає Україна», — пояснив він.

    Надалі із посиленням обмежень і запровадженням нових регуляцій, таких як CBAM, тенденція буде тільки посилюватися. Третьяков зауважив, що металургійні компанії бачать реальну загрозу масового демпінгу з Китаю, Туреччини і навіть Росії через механізми реекспорту із «дружніх країн», що може призвести до зниження обсягів внутрішнього виробництва та зниження надходжень до бюджету.

    У свою чергу, Юлія Свириденко зауважила, що проблеми гірничо-металургійного комплексу заслуговують на більшу увагу як місцевої влади, так і окремих міністерств. «Такі підприємства не лише роблять внесок в економіку, але й фактично забезпечують життя цілих міст, особливо поблизу лінії фронту. Це і проблематика внутрішніх тарифів, і доступ на зовнішні ринки, і виклики євроінтеграції. Такого секторального підходу не вистачає і в інших важливих галузях», — додала вона.

    Як повідомляв UAprom, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.

  • Для розвитку добувної галузі потрібна екосистема, що включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику — Скорбун

    Добувна галузь є великим сектором, який відіграє важливу роль у підтримці економіки та оборонного потенціалу України і може стати фундаментом для відновлення країни після настання миру. Однак для повної реалізації цього потенціалу потрібен комплексний підхід до розвитку галузі від видобутку сировини до виробництва продукції високого ступеню переробки, що дозволить перетворити природні ресурси на реальне джерело економічного зростання. Про це заявив начальник управління зовнішніх проєктів Офісу СЕО групи «Метінвест» Сергій Скорбун під час конференції United by mining.

    «Корисна копалина сама по собі не має цінності, поки її не добули, не довели до товарної кондиції і не продали тому, хто готовий заплатити найбільше», — наголосив Скорбун. Він підкреслив, що для цього необхідно створити екосистему, яка включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику, доступ до довгострокового фінансування, сильну торгову дипломатію, що забезпечуватиме українській продукції доступ до світових ринків, а також кваліфіковані кадри.

    «Багато хто думає, що видобуток руди відбувається таким чином: взяв лопату, пішов накопав, накидав у вагон, відправив на експорт, отримав валюту і сидиш з великими прибутками. Але так це не працює. Руда, яку ми отримуємо в кар’єрі має 25% заліза. В такому вигляди з нею зробити нічого неможливо. Спочатку її треба довести до товарної кондицій. Для цього необхідно вкластися переробку: побудувати збагачувальні потужності, обладнати їх флотаційними машинами. Далі наступний етап — виробництво окатків, для якого потрібні потужні випалювальні машини. Тобто, ми говоримо про інвестиції на сотні мільйонів доларів», — пояснив він.

    Тож для того, щоб переробна галузь розвивалась і масштабувалась та переходила від виробництва сировинної продукції до більш складних товарів з більшою доданою вартістю, потрібно створити умови, щоб бізнес міг накопичувати капітал для подальшого інвестування за рахунок власної діяльності, забезпечити можливості для залучення кредитного капіталу під адекватні відсотки. Важливим також є прогнозоване бізнес-середовище, що також включає прогнозовану податкову та тарифну політику. Проблемою для бізнесу також є дефіцит кадрів, обумовлений війною та мобілізацією, а також міграцією.

    «Зрозуміло, що армія потребує мобілізації, але з іншого боку має працювати і економіка, яка забезпечує існування армії через податки. І цей баланс урядовці мають відчувати. Зрозуміло, що для того, щоб галузь працювала, треба створювати цю екосистему», — резюмував він.

  • Реалістична ціна на електроенергію є ключовою передумовою для розвитку ГМК — гендиректор АМКР

    Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.

    Як зазначив Лонгобардо під час конференції United by mining, в останні роки в Україні спостерігалося суттєве зростання вартості електроенергії, а в першій половині 2025 року вона була найдорожчою в Європі. Внаслідок цього частка електроенергії у собівартості продукції АМКР зросла в три рази.

    «Наразі регуляторне середовище в Україні не сприяє розвитку металургійної та гірничодобувної промисловості. Ми оточені природними монополіями, які перекладають свої збитки на бізнес, підвищуючи тарифи. Ми не можемо перекласти їх далі на наших клієнтів, оскільки продаємо товари, ціни на які регулюються світовим ринком. В результаті наше виробництво є збитковим уже четвертий рік поспіль», — наголосив Лонгобардо.

    Водночас завод продовжує працювати завдяки фінансовій підтримці материнської компанії, яка вже інвестувала понад 1 мільярд доларів. Він переконаний, що така ситуація не може продовжуватися далі.

    «Загальний чистий збиток у 2022–2024 роках склав майже 2,1 млрд дол.. Головною причиною цих збитків в останні роки є різке підвищення тарифів на електроенергію, встановлених державною генеруючою компанію, що займає монопольне становище на українському ринку», — зауважив гендиректор АМКР.

    Лонгобардо закликав уряд запровадити механізми підтримки бізнесу, зокрема застосувати систему прайс кепів для енергоємних підприємств, створити конкурентне середовище на українському ринку для державних генеруючих компаній та створити умови для укладання довгострокових контрактів.

    «Реалістична ціна на електроенергію — ключова передумова для сталого розвитку галузі, яка, у свою чергу, забезпечує роботу економіки, що своєю чергою посилює обороноздатність України», — підсумував він.

    Нагадаємо, раніше президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков наголошував, що високі ціни на електроенергію роблять продукцію українських металургів неконкурентоспроможною.

  • Високі ціни на електроенергію роблять продукцію українських металургів неконкурентоспроможною — Каленков

    Вартість електроенергії в Україні є надзвичайно важливим фактором, який чинить критичний вплив на конкурентоспроможність продукції українських металургійних підприємств на світових ринках на всередині країни, зазначив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Енергетика України: стратегії відновлення та розвитку».

    Він нагадав, що у серпні ціна електроенергії для промисловості в Україні сягала 111 євро за МВт/год, що перевищувало показники країн Центральної та Східної Європи, що коливались на рівні близько 90 євро за МВт/год.

    «Але навіть в ті дні, коли наші підприємства, такі як до прикладу АрселорМітттал Кривий Ріг, хотіли би імпортувати якусь частку (електроенергії з інших країн — ред.), вони не могли цього зробити, тому що не було спроможності, яку моли б надати зі сторони Укренерго», — пояснив він.

    Каленков нагадав, що витрати на електроенергію займають значну частку собівартості підприємств гірничо-металургійного сектору, тож зростання цін, яке спостергігається в Україні в останні роки, суттєво впливажє на спроможність бізнесу і наладі підтримувати виробничцу діяльність.

    «Спроможності компаній виживати і далі працювати зараз під великим питанням. Частка електроенергії в собівартості продукції є різною у різних пвідприємств ГМК. Найбільшою вона, звичайно, є у виобників феросплавів, де вона може доходити до 60% для деяких видів продукції. Високою є частка електрики і для електрометалургів. Але зараз навіть для підприємств повного циклу, таких як АрселорМіттал Кривий Ріг, вона суттєво зросла. До широкомасштабної війни ця частка була блищько 7% від собівартості, а зараз — вже 20%. Це робить готову продукцію неконкурентоспроможною», — зауважив Каленков.

    Якщо держава не запропонує ефективні механізми, які дозволять збалансувати ситуацію, великі промислові споживачі електроенрегії, такі як АМКР, будуть змушені знижувати закупівлі електрики, що в кінцевому підсумку може спричинити ефект доміно і негативно вплине на суміжні сектори економіки.

    «Всі розуміють, що від споживачів залежить, буде попит чи не буде, і рівень цін. Якщо, наприклад, не дай Бог таке станеться, піде з ринку АрселорМіттал, зменшить до мінімуму своє виробництво, хоча і зараз цей обсяг менший, ніж міг би бути, це буде втрата попиту на електроенергію, і це буде чинити тиск на ціни та штовхатиме їх до зниження… І по енергетикам це теж вдарить. А чому це може бути ефект доміно? Тому що, наприклад, один комбінат от на підприємстві АрселорМіттал Кривий Ріг, він перевозить десь 8 млн тонн вантажів. В цьому році перевезення на Укрзалізниці впали на десь 10-12%. Без АМКР зникне ще часка вантажів. Що буде з іншими підприємствами, які працюють поруч, із місцевими бюджетами, теж легко передбачити», — пояснив Каленков.

    Він закликав урядові та регуляторні структури, долучені до регулювання роботи енергетичного сектору в Україні, запропонувати мезанізми підтримки енергоємних підприємств, які б допомгли збалансувати ситуацію, зменшивши постійно зростаючі витрати промислрвців на е/е. Зокрема, Каленков закликав державу забезпечити прозорість ринку, створити умови для укладання довгострокових контрактів з Енергоатомом, забезпечити доступ до імпорту електроенергії, включно з можливістю укладати довгострокові контракти на доступ до міждержавного перетину. Він також згадував про можливість запровадити робочі механізми компенсації для енергоємних виробництв за прикладом європейських країн. Наприклад, у Франції 25% атомної генерації продається за фіксовами зниженим тарифом, що сприяє зниженню загального рівня цін на ринку, і Україна, на думку Каленкова, могла б придивитися до такого досвіду.

  • Тарифи Трампа для Індії у 50% набули чинності

    Різке підвищення американських тарифів на імпорт товарів з Індії до 50% набуло чинності 27 серпня. (далее…)

  • Eurofer висловила занепокоєння щодо нової торгової угоди між ЄС і США

    Європейська асоціація виробників сталі (Eurofer) висловила занепокоєння щодо нової торговельної угоди між ЄС та США (далее…)

  • НКРЕКП підвищила тарифи обленерго на розподіл е/е для промисловості на 25-47%

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на засіданні 26 серпня 2025 року підвищила тарифи на розподіл електроенергії (далее…)

  • Зупинка виробництва та надходжень до бюджету: ФРУ попередила Міненерго та Мінекономіки про наслідки підвищення тарифів на електроенергію

    Наслідком запланованого на 1 вересня 2025 року підвищення тарифів на розподіл електричної енергії стане зупинка промислових підприємств, скорочення працівників, а також зниження податкових надходжень в умовах дефіцитного бюджету. Про це йдеться у зверненні Федерації роботодавців України до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерства енергетики України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    «У разі пропонованого зростання тарифів витрати українських підприємств зростуть більш ніж на 15 млрд. грн. Такий додатковий фінансовий тягар на бізнес під час війни може призвести до негативних наслідків для національної економіки», — говориться в документі.

    Як стверджують в ФРУ, через російську агресію нищиться інфраструктура, логістичні вузли, обладнання та цілі виробничі комплекси українських підприємств. В таких складних умовах стабільність роботи промисловості надважлива в контексті поточного забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань, допомоги населенню та подальших планів з відновлення руйнувань, які зазнала держава.

    «На тлі війни та зростання вартості електричної енергії подальше зростання тарифів на розподіл електричної енергії матиме негативний вплив на відновлення та розвиток української економіки», — йдеться у зверненні.

    ФРУ відзначає, що наразі вартість електроенергії в Україні є однією з найвищих в Європі. Також Федерація роботодавців звертає увагу на відсутність детальних розрахунків та обґрунтувань від ОСР та відсутність відкритих обговорень/публічних консультацій питань щодо необхідності встановлення тарифів. Це значно ускладнює аналіз структури витрат на розподіл електроенергії та оцінку потенційних наслідків для промислових споживачів.

    Зважаючи на ці аргументи, Федерація роботодавців України просить зберегти рівень тарифів на послуги з розподілу електроенергії чинному рівні.

    ⁠28 липня 2025 року на офіційному сайті НКРЕКП було оприлюднено проєкти постанов щодо змін тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, тобто тарифи обленерго. Зростання тарифів заплановане залежно від кожного окремого ОСР у межах 0,56 – 24,88% для споживачів та операторів установок зберігання енергії для першого класу напруги та 1,19 – 47,01% — для другого класу напруги.

    25 липня 2025 року НКРЕКП підвищила в 1,6 рази граничні ціни на РДН та ВДР з 17:00 до 23:00.