Ellyt, always here

Метка: тариф на передачу е/е

  • Неефективність держмонополій лягає на українських виробників додатковим тарифним тягарем — операційний директор Метінвесту

    Державні монополії через підвищення тарифів перекладають власну неефективність на плечі виробників, а це своєю чергою погіршує конкурентоздатність українських компаній на світових ринках, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business wisdom summit, що відбувся у Києві 11 квітня.

    «Великий виклик для нас це високі тарифи. Якщо ми говоримо про вартість розподілу електроенергії, то з 2021 року вона виросла для нас в 2-2,5 рази. Тариф на транспортування газу був підвищений у 3 рази. Це неефективність державних монополій, яка лягає на нас додатковим тягарем. Варто переглядати цю політику і шукати спільну мову з держмонополіями. До прикладу, зараз ми ведемо діалог з «Укрзалізницею», яка має бажання підвищити вартість вантажних перевезень на 30%. (У випадку реалізації відповідного сценарію — ред.) це також матиме негативний ефект на діяльність компанії», — зазначив Мироненко.

    «Болючим питанням» для Метінвесту також є брак персоналу, спричинений війною, міграцією значної частини населення та мобілізацією чоловіків до війська. Наразі
    не зайнятими залишаються 10-15% вакансій на підприємствах групи, тому компанія пропонує діючим працівникам додаткову зайнятість та сумісництво, намагається активніше залучати жінок, а також реалізує інтеграційні програми для ветеранів.

    Так, ми пропонуємо людям додаткові зміни, але цей ресурс не безкінечний. Ми не можемо цим зловживати. На виробництві у нас в основному зайняті чоловіки, і це додаткова складність, оскільки ми всіх працевлаштовуємо згідно чинного законодавства. Це робить їх ласим ресурсом для ТЦК, і їх просто «вигрібають». Або люди не хочуть йти до нас працювати (і офіційно оформлювати трудові відносини — ред.). Тому це ще один із елементів нашого діалогу з Міністерством оборони, щоб знайти якість точки дотику, щоб ми могли забезпечувати роботу наших виробництв», — зазначив Мироненко.

    Серед зовнішніх викликів, з якими стикається компанія, він також назвав екологічну політику Євросоюзу, зокрема, впровадження вуглецевого податку на імпорт сталі (CBAM), який вступить в дію з 2026 року. Як зазначив Мироненко, український бізнес позбавлений можливостей реалізовувати значні проекти з екологічної модернізації через воєнні ризики та неможливість залучати фінансові ресурси на міжнародних ринках. Тому бізнес розраховує на допомогу держави в цьому питанні, зокрема у тому, що стосується запровадження довшого перехідного періоду або ж відтермінування дії CBAM для українських виробників.

    Операційний директор Метінвесту також звернув увагу, що зміна торгової політики США, яка може спровокувати світову тарифну війну, також несе значні ризики для українських експортерів. Наразі 10% мито, яке запровадив Вашингтон по відношенню до українських товарів, не є перепоною для продукції Метінвесту, яку компанія продає в США. Водночас, ситуація може погіршитись, якщо США не домовиться з основними торговими партнерами стосовно нових умов постачання продукції, і вони почнуть запроваджувати власні мита у відповідь на дії американців. Найбільші ризики Мироненко вбачає, якщо підвищені тарифи діятимуть в Китаї та країнах Євросоюзу, оскільки вони є значними споживачами залізорудної сировини та металопрокату з України. Запровадження ж додаткових тарифів неминуче призведе до підвищення вартості продукції та зниження споживання і продажів на цих ринках.

  • ФРУ закликає скасувати рішення НКРЕКП про підвищення тарифу на передачу е/е

    Федерація роботодавців України закликала Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, невідкладно скасувати рішення про підвищення тарифу на послуги з передачі електроенергії та організувати повноцінні публічні обговорення цього питання за участю всіх зацікавлених сторін. Відповідний заклик міститься у листі ФРУ до голови НКРЕКП Юрія Власенка.

    19 грудня 2024 року НКРЕКП прийняла рішення, яким встановила тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік на рівні 686,23 грн/МВт.год, що на 30 % більше за попередній тариф.

    «Це рішення не лише економічно необґрунтоване, але й суперечить принципам відкритості та прозорості. Остаточне затвердження постанови щодо підвищення тарифу було заплановано на 10 грудня 2024 року. Однак, під час самого засідання, це питання було знято з розгляду без пояснення причин такого рішення та без конкретизації дати проведення засідання Регулятора, під час якого воно буде розглядатися. Засідання НКРЕКП, на якому було затверджено тариф на послуги з передачі електричної енергії відбулося 19 грудня. Варто наголосити, що інформація про проведення такого засідання була оприлюднена на сайті НКРЕКП лише за кілька годин до початку. Це фактично позбавило громадськість та бізнес можливості належним чином підготуватися. Такий підхід грубо порушує принципи відкритості й прозорості, а також викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності ухваленого рішення», — зазначили в ФРУ.

    На думку Федерації, зростання тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 30 % спричинить падіння виробництва, включно з галузями, стратегічно важливими для оборонного сектору; зниження податкових надходжень, особливо в умовах дефіцитного бюджету; втрату валютних надходжень, що погіршує економічну ситуацію країни; скорочення працівників, що матиме негативні соціально-економічні наслідки; погіршення конкурентоспроможності українських товарів як на внутрішньому, так i на зовнішньому ринках.

    ФРУ також висловила сумніви стосовно коректності розрахунків, що лягли в основу нового тарифу. «Цілком невиправданим є включення до тарифу витрат у розмірі 4,2 млрд грн на погашення боргів НЕК «Укренерго» у 2025 році. Такі витрати не є нагальними в умовах війни і лише підвищують фінансовий тиск на промисловість», — зазначили в ФРУ. Крім того, незрозумілим для ФРУ є те, чому НКРЕКП обрало показник обсягу споживання на 2025 рік у розмірі 98 652 ГВт.год, що є нижчим за рівень 2024 року на 1 % (99 392 ГВт.год). Враховуючи очікуване економічне зростання, обсяг передачі мав би становити щонайменше 103 368 ГВт.год, зазначається в листі.

    У зв’язку з цим Федерація роботодавців України наполягає на необхідності скасувати рішення НКРЕКП, опублікувати детальну калькуляцію основних статей витрат НЕК «Укренерго», які зумовили зростання тарифу, зокрема, витрати ПСО домогосподарств, витрати на купівлею електроенергії для компенсації технологічних втрат, витрати за Договором ІТС. Також пропонується провести реструктуризацію тіла кредитів Укренерго для відтермінування платежів на період після закінчення воєнного стану. Крім того, ФРУ вимагає забезпечити роботу механізмів, що унеможливлять не публічне прийняття рішень НКРЕКП у майбутньому. Засідання щодо прийняття нового рівня тарифів повинні проводитись не раніше, ніж через тиждень після публікації порядку денного та відповідного проекту постанови. ФРУ також наполягає на перегляді тарифу на послуги з передачі електроенергії на 2025 рік, враховуючи пропозиції надані Федерацією.

  • Укрметалургпром закликав НКРЕКП скасувати рішення про підвищення тарифу на передачу е/е через низку порушень та відсутність обґрунтованих підрахунків

    Об’єднання «Укрметалургпром» закликало Нацкомісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, скасувати рішення про підвищення тарифу на передачу електроенергії, назвавши його необґрунтованим та таким, що створює серйозну загрозу економічній ситуації в Україні.

    Раніше НКРЕКП ухвалила рішення про збільшення тарифу на передачу електроенергії для «Укренерго» з 528,57 до 686,23 грн/МВт·год (+30%). «Прийняття цієї постанови призведе до додаткових витрат українських металургів на суму понад 1,6 млрд грн щорічно», — зазначається у листі об’єднання до НКРЕКП.

    Зазначається, що остаточне ухвалення постанови повинно було відбутися 10.12.2024, проте питання було раптово знято з розгляду і перенесено на невизначений термін. Засідання відбулося лише 19.12.2024, а інформація про його проведення була оприлюднена лише за кілька годин до початку, що суттєво ускладнило реагування з боку споживачів, включаючи представників промисловості.

    «Це порушує принципи прозорості та відкритості процесу ухвалення рішень і викликає сумніви щодо неупередженості прийнятого рішення. Такий підхід Регулятора свідчить про спрямованість виключно на задоволення інтересів НЕК «Укренерго», при цьому не враховуються реальні потреби споживачів. Зокрема, включення до тарифу витрат у розмірі 4,2 млрд грн для погашення боргів НЕК «Укренерго» у 2025 р. виглядає економічно необґрунтованим, особливо в умовах воєнного стану. Це суттєво збільшує фінансове навантаження на непобутових споживачів і викликає сумніви щодо обґрунтованості та справедливості ухваленого рішення. У зв’язку з військовими діями та складною соціально-економічною ситуацією, в 2025 р. слід утриматися від повернення залучених кредитних коштів (тобто, тіла кредитів). Замість цього, кредити мають бути піддані реструктуризації та рефінансуванню, і повинні здійснюватися лише виплати відсотків за кредитами», — йдеться у листі.

    «Укрметалургпром» також додав, що вважає визначений НКРЕКП обсяг споживання е/е на рівні 98 652 ГВт.год (на 1% менше, ніж у 2024 р.) необґрунтованим та заниженим.

    «Українська металургія перебуває у критичному стані через війну, логістичні обмеження та падіння світового попиту та цін на продукцію ГМК. А підвищення витрат на доставку електроенергії для вітчизняних металургійних підприємств призведе до подальшого падіння виробництва, масових скорочень та, взагалі, ризику втрати стратегічно важливої галузі, що критично позначиться на національній безпеці та обороноздатності країни у цілому», — додала асоціація.

    З огляду на це асоціація вимагає скасувати постанову НКРЕКП від 19.12.2024 № 2200 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік», опублікувати детальний розрахунок основних статей витрат НЕК «Укренерго», які зумовлюють зростання тарифу, реструктуризувати тіло кредитів НЕК «Укренерго» з метою відтермінування платежів до завершення дії воєнного стану, забезпечити дотримання принципів прозорості та відкритості в подальшому процесі ухвалення рішень.

    нкрекп

  • Рішення про підвищення тарифу на передачу е/е є непрозорим та необґрунтованим – Національна асоціація добувної промисловості

    Рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг підвищити тариф на передачу електроенергії призведе до суттєвого зростання виробничих витрат добувних підприємств та поставить під питання доцільність інвестицій, зокрема й іноземних, у розробку нових родовищ, вважає виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості Ксенія Оринчак.

    На засідання 19 грудня НКРЕКП підвищила тариф НЕК «Укренерго» на послуги із передачі е/е із 1 січня 2025 року на 29,8% – до 686,23 грн/МВт-год.

    Оринчак назвала це рішення непрозорим та необґрунтованим, оскільки регулятор не надав належних відповідей на зауваження бізнесу стосовно розрахунків, покладених в основу нового тарифу. “Також не зрозуміло, чи робив хтось у Мінфіні та Мінекономіки аналіз впливу підвищення тарифу на передачу електроенергії на бюджет в масштабах країни”, — додала вона.

    На думку Оринчак, державна тарифна політика ставить добувну галузь перед неприємним вибором — або закриватися, або працювати у збиток. “Зараз відбулось підвищення тарифу на передачу е/е, планується зростання тарифу на транспортування газу, що також вплине на промисловість, відбувається зростання акцизів, Укрзалізниця також хоче збільшити тарифи на перевезення вантажів. До цього можна додати сумнозвісне підвищення податків. Якщо скласти разом усі ці події, то про жодних інвесторів у добувну галузь, як про це згадується у одному з пунктів плану миру Володимира Зеленського, говорити не доводиться. Ми розраховуємо на іноземні компанії, які будуть разом з нами розробляти критичну сировину, таку як тантал, літій, ніобій, титан і т.д., але жоден інвестор, який порахує всю тарифну політику і побачить, який у підсумку матиме прибуток, сюди не прийде”, — зауважила вона.

    У скрутному становищі, за оцінкою асоціації, також опиняться працюючі підприємства видобувної галузі, які формують державний бюджет за рахунок значних податкових відрахувань та часто забезпечують роботою цілі міста і селища. Частина з них буде змушена призупинити операції, вважає Оринчак.

    “У нас вже зупинилося багато підприємств навіть по критичній сировині. Буквально нещодавно зупинився Заваллівський графіт. Це на 70% австралійська інвестиція. Вони не витримали тарифну політику і конкуренцію з Китаєм”, — резюмувала виконавча директорка асоціації.

  • Через рішення НКРЕКП промисловість втратить конкурентоздатність на світовому ринку — Укрметалургпром 

    Рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на послуги із передачі із 1 січня 2025 року на 29,8%, до 686,23 грн/МВт-год, призведе до зростання цін та прискорення інфляції всередині країни, а також до втрати конкурентоспроможності української продукції на експортних ринках і як наслідок зменшення обсягів продажів. Таку думку в коментарі UAprom висловив президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков. 

    Він звернув увагу, що рішення НКРЕКП є непрозорим, оскільки було ухвалено з порушенням процедур. На засіданні не було належного обговорення, а жодні питання бізнесу стосовно розрахунків тарифу не знайшли аргументованої відповіді. Фактично, регулятор став на сторону монополії, і з таким підходом до регулювання бізнес в Україні, що складніший за лоток на базарі, буде знищений, вважає експерт. 

    “На жаль, маємо констатувати, що нормального обговорення не було. Засідання було чистою формальністю. На всі запити, які були у галузей, а мова не тільки про ГМК, а й про хіміків, цементників, феросплавників, відповіді нормальної не було. А вони стосувались, передусім, розрахунку витратної частини. Щоб пропозиції з підвищення тарифів сприймалися бізнесом нормально, треба верифікувати витратну частину. Але, на жаль, і в частині тарифу на передачу електрики, і на диспетчеризацію є окремі пункти, які викликають дуже великі питання”, — зазначив Каленков. 

    Він звернув увагу на значні витрати на закупівлю додаткових послуг, які закладені в розрахунок тарифу на диспетчеризацію — близько 11 млрд грн. “За нашими оцінками ці витрати можуть скласти не більше ніж 4 млрд грн”, — зауважив представник асоціації. Крім того, в частині тарифу на передачу е/е суттєві витрати закладені на покриття технологічних втрат — 14 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж цього року. “Але навіть 12 млрд грн викликали великі питання, оскільки всі спеціалісти вказують на те, що їх можна суттєво зменшити й оптимізувати. Але замість того, щоб працювати над зменшенням втрат, їх збільшують кожного року”, — додав Каленков.  

    У підсумку рішення НКРЕКП вдарить по всім галузям української промисловості, вважає експерт. “Там, де це можна перенести витрати на кінцевого споживача, це буде зроблено і призведе до подальшого зростання цін і пришвидшення інфляції відносно того рівня, який вже є досить високим. Там, де це стосується експорту і зовнішніх ринків, ми просто втратимо свою конкурентоспроможність, менше зможемо продати і отримати валютної виручки”, — пояснив він.

    Загалом, рішення регулятора призведе до непоправних втрат для економіки України, тож контролюючі органи мають звернути увагу на обставини його ухвалення і на завищені розрахунки, які були використані для обґрунтування. “Тому що це викачування ресурсу із реальної економіки, щоб створити можливості для його корупційного використання”, — вважає Каленков.

  • Держмонополії відмовляються вести діалог з бізнесом навколо підвищення тарифів — Метінвест   

    Приватний сектор жодним чином не залучений до обговорення планів державних монополій стосовно підвищення тарифів, хоча така дискусія потрібна з огляду на те, що бізнес є користувачем послуг, які надають держкомпанії, і його позицію теж варто враховувати. Таку думку висловив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції “Україна та світ попереду”, відповідаючи на питання про перспективи та очікування компанії від 2025 року.  

    Метінвест вже зіткнувся зі значним зростанням операційних витрат та зниженням конкурентоспроможності, що призвело до зупинки окремих підприємств, як от Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Тож зараз стратегія групи полягає у спрямуванні наявних ресурсів на збереження колективу та поточних операцій. А додаткове зростання тарифів тільки послабить спроможності бізнесу на цьому напрямку, зауважив Водовіз.   

    “На сьогодні у нас зупинений ІнГЗК, це 4 тис. людей без роботи, для яких ми зараз намагаємся зробити все можливе — працевлаштувати на інших активах, допомогти. Дві причини зупинки активу — високі тарифи на передачу електроенергії та на перевезення залізницею. Ми не дострілюємо по собівартості до наших якірних ринків. І зараз ми бачимо, що Укрзалізниця хоче знову підвищувати тарифи, пропонується підвищення тарифу на передачу газу, тариф на передачу електрики вже підвищили на 35%. В таких умовах думати про майбутній розвиток дуже важко. Ми увімкнули режим виживання і стараємось якось зберегти те, що в нас є”, — сказав представник Метінвесту.  

    Він додав, що регуляторні органи та державні компанії мають побудувати діалог із бізнесом стосовно тарифної політики, оскільки ці рішення впливатимуть на діяльність підприємств та показники української економіки.  

    “Так, Укрзалізниця має свої витрати, багато чого зробила, допомогла з евакуацією. Але треба також дивитися вперед. УЗ останні 2 роки прибуткова, а ми маємо збитки. В них за 2024 рік близько 6 млрд кешу, а в нас немає кешу. Вони не хочуть реструктуризовувати свої зобов’язання, а приватному бізнесу треба це робити по бондам і т.д. І головне, у нас зараз з державними монополістами немає дискусії, ні з НКРЕКП, ні з УЗ, от в чому біда”, — констатував Водовіз.   

    Загалом, Метінвест має песимістичні очікування стосовно економічної ситуації у країні та результатів своєї діяльності наступного року через низку причин, зокрема, продовження бойових дій та їх наближення до населених пунктів, де розташовані активи Метінвесту, руйнування інфраструктури внаслідок російських атак, залежність ситуації в країні, зокрема й у фінансовій сфері, від позиції західних партнерів, серйозного кадрового голоду та зростання витрат, зокрема, й через збільшення тарифів.   

    “Ситуація для нас погіршується. Інфраструктура, яку захопили росіяни на сході, знищена та розбомблена. Потрібні колосальні гроші, щоб її відновити, тож ми не зможемо цього зробити протягом короткого періоду, щоб вона приносила додатковий ВВП нашій країні”, — сказав Водовіз.  

    За його словами, також посилюється конкуренція за людей через значну кількість українських мігрантів за кордоном і мобілізацію всередині країни. “Зараз стало очевидно, що нам доведеться конкурувати за робочу силу, за людей, які поїхали від нас, з поляками, угорцями, німцями”, — сказав він. Крім того, не всі працівники, які пройшли через службу в армії та демобілізувалися, виявляють бажання повертатись на робоче місце. Зараз Метінвест на 5 вакансій має в середньому один відгук від потенційного працівника.

  • Українська асоціація виробників феросплавів виступила проти підвищення тарифу на передачу е/е

    Зростання тарифу на передачу електроенергії, яке пропонує Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, призведе до значного зростання витрат виробників феросплавів, тож Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції виступила проти ініціативи НКРЕКП, йдеться у листі УкрФа на адресу Міністерства економіки України, НКРЕКП, «Укренерго» Міністерства енергетики та інших профільних структур.

    НКРЕКП 13 листопада ухвалила проєкт постанови, який передбачає зростання з 2025 року тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 26%, з 528,57 до 665,26 грн/МВт*год.

    У випадку ухвалення даного проекту тарифу річні витрати українських металургів зростуть більш ніж на 1,6 млрд грн, йдеться в листі асоціації.

    «Враховуючи те, що внаслідок війни, логістичних обмежень та падіння світового попиту та цін на продукцію ГMK, українська металургія перебуває у критичному стані. I в період енергетичної кризи, спричиненої війною, вищевказані зміни для вітчизняних металургійних підприємств призведуть до масових скорочень та, взагалі, ризику втрати стратегічно важливої галузі. Тим більш, що частина підприємств — членів Української асоціаціі виробників феросплавів знаходяться в зоні ведення бойових дій, а гірничо-збагачувальні комбінати зараз не працюють, й всі розташовані на територіях, прилеглих до тимчасово окупованих», — зазначається у зверненні.

    УкрФа попросила врахувати цю позицію під час ухвалення остаточного рішення.

    Нагадаємо, за підрахунками Федерації роботодавців України, додаткові витрати бізнесу від підвищення тарифу на передачу е/е сягнуть 13 млрд грн.

    Спілка виробників будматеріалів попередила, що підвищення тарифу на передачу е/е призведе до зростання цін на будматеріали.

  • Коксохімічні підприємства не мають фінансового запасу, щоб покрити зростання витрат через підвищення тарифу на передачу е/е – Укркокс

    Підвищення тарифу на передачу електроенергії поставить підприємства коксохімічної галузі у вкрай складне фінансове становище, оскільки більшість з них не мають достатнього фінансового ресурсу, щоб покрити зростання витрат на е/е, йдеться у листі асоціації Укркокс на адресу Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

    13 листопада НКРЕКП ухвалила проєкт постанови, який передбачає зростання з 2025 року тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 26%, з 528,57 до 665,26 грн/МВт*год.

    У разі схвалення відповідного рішення втрати коксохімічних підприємств складуть 1,3 млрд грн на рік. «Враховуючи вiйну, енергетичну, логiстичну кризи, складну для галузi кон’юнктуру ринку пiдвищення тарифу буде мати вкрай негативнi наслiдки для української коксохiмiчної промисловостi», — зазначається в листі. Зокрема, профільна асоціація звернула увагу на критичний стан металургійного комплексу, який є основним споживачем продукції коксохімічної промисловості і «не зможе оплачувати збiльшенi витрати на коксохiмiчну продукцію внаслiдок пiдвищення тарифiв».

    В Укркоксі наголосили, що й самі коксохiмiчнi пiдприємства «не мають достатнього фiнансового запасу мiцностi, щоб покрити зростаючi витрати на вci ресурси, зокрема на тариф на передачу електроенергi». У підсумку це може призвести до скорочення обсягiв виробництва та серйозних економiчних проблем у галузi.

    Асоціація вважає, що витрати оператора системи передачi на передачу е/е можуть бути значною мiрою оптимiзованi. Зокрема, йдеться про необхідність зменшити витрати на покриття технологічних втрат та провести реструктуризацію заборгованості «Укренерго», тощо.

    «Враховуючи зазначене, Укркокс закликає НКРЕКП впровадити мораторiй на пiдвищення тарифiв на передачу електричної енергiї до стабiлiзацiї ситуацiї в металургiйнiй та коксохiмiчнiй промисловостi, оскiльки iнакше велика кiлькiсть пiдприемств може опинитися на межi зупинки», — зазначено в листі.

    Нагадаємо, за підрахунками Федерації роботодавців України, додаткові витрати бізнесу від підвищення тарифу на передачу е/е сягнуть 13 млрд грн.

    Спілка виробників будматеріалів попередила, що підвищення тарифу на передачу е/е призведе до зростання цін на будматеріали.

  • Підвищення тарифу на передачу е/е призведе до зростання цін на будматеріали – Спілка виробників будматеріалів

    Пропозиція Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, збільшити тариф на передачу електроенергії на 26% призведе до зростання вартості будматеріалів для кінцевого споживача та погіршить купівельну спроможність українців, повідомив Костянтин Салій, президент Спілки виробників будматеріалів.

    13 листопада HKPEKП схвалила проект рішення, який передбачає зростання тарифу на передачу е/е у 2025 році на 26% – з 528,57 до 665,27 грн/МВт год.

    «Ми вважаємо, що це економічне шахрайство. Пошук джерел прибутків до бюджету відбувається зовсім не там, де треба. Варто розуміти, що виробники калькуляцію всіх витрат вкладають у кінцеву ціну. Тож у кінцевому підсумку все одно заплатить пересічний українець. І коли НКРЕКП оголошує, що ми для бізнесу піднімемо тариф, а люди не відчують, то це не правда, відчують. І в платіжках, і через ціну товарів. А під час війни суспільство не багатішає», — зазначив він у коментарі UAprom.

    Асоціація «Укрцемент» також попередила про негативний вплив підвищення вартості послуги з передачі електроенергії на роботу підприємств галузі. Рішення НКРЕКП у разі його остаточного схвалення призведе до зростання витрат підприємств цементної галузі і як наслідок скорочення виробництва цементу. А це матиме негативні наслідки для будівництва захисних споруд та відновлення пошкоджених обєктів, повідомила виконавчий директор асоціації Людмила Кріпка.

    «Підвищення витрат на доставку електроенергії може призвести до зниження стратегічно важливого виробництва цементу для України. А з цементу будуються захисні споруди, укріплення та відновлюються пошкоджені об’єкти критичної та соціальної інфраструктури», — зазначила вона.

    Профільні асоціації запропонували НКРЕКП переглянути розрахунки, наведені у проєкті рішення, щоб знайти прийнятний вихід із  ситуації. Зокрема, «Укрцемент» вважає за необхідне взяти до уваги прогноз НБУ щодо зростання реального ВВП у 2025 р. до рівня 4,3% та наголошує на необхідності скорочувати витрати на покриття технологічних втрат у мережах. Прийнятним в «Укрцементі» вважають тариф на передачу електроенергії на рівні не вище 528,57 грн/МВт.год.

    Нагадаємо, за підрахунками Федерації роботодавців України, додаткові витрати бізнесу від підвищення тарифу на передачу е/е сягнуть 13 млрд грн.

  • Витрати бізнесу від підвищення тарифу на передачу е/е зростуть на 13 млрд грн – Федерація роботодавців України

    Підвищення тарифу на передачу електричної енергії загрожує стабільній роботі промислових підприємств та може призвести до скорочення виробництва і падіння податкових надходжень до державного бюджету, наголосила Федерація роботодавців України у зверненні до Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

    13 листопада НКРЕКП ухвалила проєкт постанови, який передбачає зростання з 2025 року тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 26%, з 528,57 до 665,26 грн/МВт*год.

    «Через російську агресію нищиться інфраструктура, логістичні вузли, обладнання та цілі виробничі комплекси українських підприємств. В таких складних умовах стабільність роботи промисловості надважлива в контексті поточного забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань, допомоги населенню та подальших планів з відновлення руйнувань, які зазнала наша держава», — наголосила ФРУ.

    Додаткові витрати українських підприємств у разі підвищення тарифу зростуть більш ніж на 13 млрд. грн, зазначила Федерація роботодавців. За оцінкою фахівців організації, таке рішення на тлі війни та гострого дефіциту енергоресурсів матиме негативний вплив на конкурентоздатність продукції української промисловості на внутрішньому ринку та закордоном.

    Серед інших наслідків ФРУ також назвала падіння виробництва, в т.ч. на стратегічно важливих для оборонного сектору підприємствах, значне зниження податкових та валютних надходжень в умовах дефіциту бюджету та масові скорочення працівників.

    У листі на адресу НКРЕКП ФРУ пропонує оптимізувати структуру тарифу на передачу на 2025 р. таким чином, щоб вартість послуги не перевищувала 530 грн/МВт.год. Зазначається, що для цього варто переглянути попередні розрахунки, які лягли в основу нового тарифу, які, на думку ФРУ є необґрунтованими. До прикладу, пропонується не збільшувати витрати на покриття технологічних втрат в мережах, а провести аудит, щоб навпаки скоротити їх. Крім того, пропонується відмовитись від включення до тарифу 4,2 млрд грн на повернення заборгованості НЕК «Укренерго» та 4,4 млрд грн на виплату відсотків по ним. «Реструктуризація тіла кредитів та часткова капіталізація відсотків по ним дасть змогу відтермінувати платежі на період після закінчення воєнного стану», — зазначили в ФРУ. Федерація також вважає, що розрахунки «Укренерго» з операторами систем передачі країн ENTSO-E за передачу електроенергії мають відбуватися не за рахунок тарифу, а за рахунок коштів виручених за продаж доступу до міждержавних перетинів.

    У свою чергу Український національний комітет Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) назвав ініціативу з підвищення тарифу на 26% необґрунтованою і загрозливою для української економіки.

    «У поточних умовах війни додаткове фінансове навантаження у понад 13 млрд грн разом із іншими несприятливими чинниками можуть мати важкі наслідки для української економіки, включно з припиненням діяльності багатьох підприємств, які є основою для підтримки Збройних сил України, населення та майбутнього відновлення країни», – зазначила ICC Ukraine у зверненні до НКРЕКП.

    ICC Ukraine послалася на експертний аналіз структури тарифу на передачу електроенергії, який засвідчив існування суттєвого потенціалу для оптимізації витрат HEK «Укренерго» замість спроб покрити витрати через підвищення тарифу.