Ellyt, always here

Метка: тарифнаполітика

  • Для розвитку добувної галузі потрібна екосистема, що включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику — Скорбун

    Добувна галузь є великим сектором, який відіграє важливу роль у підтримці економіки та оборонного потенціалу України і може стати фундаментом для відновлення країни після настання миру. Однак для повної реалізації цього потенціалу потрібен комплексний підхід до розвитку галузі від видобутку сировини до виробництва продукції високого ступеню переробки, що дозволить перетворити природні ресурси на реальне джерело економічного зростання. Про це заявив начальник управління зовнішніх проєктів Офісу СЕО групи «Метінвест» Сергій Скорбун під час конференції United by mining.

    «Корисна копалина сама по собі не має цінності, поки її не добули, не довели до товарної кондиції і не продали тому, хто готовий заплатити найбільше», — наголосив Скорбун. Він підкреслив, що для цього необхідно створити екосистему, яка включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику, доступ до довгострокового фінансування, сильну торгову дипломатію, що забезпечуватиме українській продукції доступ до світових ринків, а також кваліфіковані кадри.

    «Багато хто думає, що видобуток руди відбувається таким чином: взяв лопату, пішов накопав, накидав у вагон, відправив на експорт, отримав валюту і сидиш з великими прибутками. Але так це не працює. Руда, яку ми отримуємо в кар’єрі має 25% заліза. В такому вигляди з нею зробити нічого неможливо. Спочатку її треба довести до товарної кондицій. Для цього необхідно вкластися переробку: побудувати збагачувальні потужності, обладнати їх флотаційними машинами. Далі наступний етап — виробництво окатків, для якого потрібні потужні випалювальні машини. Тобто, ми говоримо про інвестиції на сотні мільйонів доларів», — пояснив він.

    Тож для того, щоб переробна галузь розвивалась і масштабувалась та переходила від виробництва сировинної продукції до більш складних товарів з більшою доданою вартістю, потрібно створити умови, щоб бізнес міг накопичувати капітал для подальшого інвестування за рахунок власної діяльності, забезпечити можливості для залучення кредитного капіталу під адекватні відсотки. Важливим також є прогнозоване бізнес-середовище, що також включає прогнозовану податкову та тарифну політику. Проблемою для бізнесу також є дефіцит кадрів, обумовлений війною та мобілізацією, а також міграцією.

    «Зрозуміло, що армія потребує мобілізації, але з іншого боку має працювати і економіка, яка забезпечує існування армії через податки. І цей баланс урядовці мають відчувати. Зрозуміло, що для того, щоб галузь працювала, треба створювати цю екосистему», — резюмував він.

  • Металурги в ЄС закликають обмежити експорт брухту на фоні різкого збільшення постачань в США

    Виробники сталі та алюмінію в ЄС закликають Брюссель запровадити експортні мита або обмеження на поставки металобрухту за межі блоку «в найближчі кілька тижнів», щоб зупинити різке збільшення постачань до Сполучених Штатів, викликане торговою політикою адміністрації Трампа, пише Reuters.

    Зазначається, що збільшення до 50% мита на імпортну сталь та алюміній в США призвело до різкого зростання попиту і цін на імпортний металобрухт в Штатах, оскільки він не обкладається додатковими зборами. Європейські виробники попередили, що подальше зростання експорту в США може призвести до нестачі брухту і негативно вплинути на процес декарбонізації в металургії.

    Експорт алюмінієвого металобрухту до США у першому кварталі 2025 року зріс майже втричі у порівнянні з аналогічним періодом торік, склавши 6028 тонн, «перетворивши струмок на повінь», повідомила галузева асоціація European Aluminium, додавши, що США утримуються від експорту брухту. Загалом у першому кварталі ЄС експортував 345 тис. тонн брухту алюмінію.

    європейська сталеливарна асоціація Eurofer, своєю чергою, зазначила, що експорт брухту був зростаючою проблемою для виробників металу в ЄС ще до того, як Трамп ввів мита на імпортну сталь та алюміній, намагаючись стимулювати внутрішнє виробництво в США. Так, у 2023 році ЄС експортував рекордні 19 млн тонн брухту чорних металів, більшість до Туреччини, а також до Індії, Єгипту, Пакистану та США.

    «Брухт — це велика проблема», — сказав генеральний директор Eurofer Аксель Еггерт. «Ми просимо ввести експортне мито на брухт», — сказав він, підкресливши, що більшість країн-виробників, які не входять до ЄС, вже мають такі обмеження. Металобрухт має важливе значення для скорочення викидів вуглецю в металургійній промисловості. Переробка вторсировини, за даними Єврокомісії, дозволяє економити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і 80% для сталі.

    Металурги не можуть чекати, поки блок укладе торговельну угоду з Трампом, перш ніж почати діяти, заявив голова European Aluminium Пол Восс. Вірогідність того, що європейським офіційним особам вдасться досягти домовленостей з США до 9 липня, крайнього терміну, встановленого Трампом, є невисокою. Тож галузеві асоціації закликали запровадити експортні мита або ввести ліцензування експорту, оскільки «надзвичайні часи вимагають надзвичайних дій», зауважив Восс.

  • Тарифний тиск, доступ до зовнішніх ринків та декарбонізація: гендиректор Метінвесту назвав основні виклики 2025 року

    Гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков очікує, що на діяльність компанії, зокрема, спроможність забезпечувати достатній рівень експорту металургійної продукції, протягом року впливатиме низка факторів, таких як тарифна політика державних монополій, умови доступу до ринків США, ЄС, Великобританії та інших країн, а також швидкість та умови декарбонізації промисловості в Україні.

    В інтерв’ю видання Forbes Україна він зазначив, що одним із найважливіших факторів є збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. «Для цього потрібно, як я вже казав, щоб державні монополії не створювали додаткового тарифного тиску на бізнес, що працює», — пояснив він.

    Важливо також зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією та посилити санкції проти ГМК Росії, яка продовжує продавати сляби й чавун до ЄС через позицію окремих країн.

    Крім того, результати бізнесу залежатимуть від послідовної екологічної та промислової політики держави з екомодернізації та декарбонізації. «Нам всім через війну потрібне відтермінування для України щодо запровадження СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал», — зауважив Риженков.

    Він також звернув увагу на важливість доступу українських компаній до фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. «Але ці теми повоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир», — резюмував він.

  • Держмонополії відмовляються вести діалог з бізнесом навколо підвищення тарифів — Метінвест   

    Приватний сектор жодним чином не залучений до обговорення планів державних монополій стосовно підвищення тарифів, хоча така дискусія потрібна з огляду на те, що бізнес є користувачем послуг, які надають держкомпанії, і його позицію теж варто враховувати. Таку думку висловив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції “Україна та світ попереду”, відповідаючи на питання про перспективи та очікування компанії від 2025 року.  

    Метінвест вже зіткнувся зі значним зростанням операційних витрат та зниженням конкурентоспроможності, що призвело до зупинки окремих підприємств, як от Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Тож зараз стратегія групи полягає у спрямуванні наявних ресурсів на збереження колективу та поточних операцій. А додаткове зростання тарифів тільки послабить спроможності бізнесу на цьому напрямку, зауважив Водовіз.   

    “На сьогодні у нас зупинений ІнГЗК, це 4 тис. людей без роботи, для яких ми зараз намагаємся зробити все можливе — працевлаштувати на інших активах, допомогти. Дві причини зупинки активу — високі тарифи на передачу електроенергії та на перевезення залізницею. Ми не дострілюємо по собівартості до наших якірних ринків. І зараз ми бачимо, що Укрзалізниця хоче знову підвищувати тарифи, пропонується підвищення тарифу на передачу газу, тариф на передачу електрики вже підвищили на 35%. В таких умовах думати про майбутній розвиток дуже важко. Ми увімкнули режим виживання і стараємось якось зберегти те, що в нас є”, — сказав представник Метінвесту.  

    Він додав, що регуляторні органи та державні компанії мають побудувати діалог із бізнесом стосовно тарифної політики, оскільки ці рішення впливатимуть на діяльність підприємств та показники української економіки.  

    “Так, Укрзалізниця має свої витрати, багато чого зробила, допомогла з евакуацією. Але треба також дивитися вперед. УЗ останні 2 роки прибуткова, а ми маємо збитки. В них за 2024 рік близько 6 млрд кешу, а в нас немає кешу. Вони не хочуть реструктуризовувати свої зобов’язання, а приватному бізнесу треба це робити по бондам і т.д. І головне, у нас зараз з державними монополістами немає дискусії, ні з НКРЕКП, ні з УЗ, от в чому біда”, — констатував Водовіз.   

    Загалом, Метінвест має песимістичні очікування стосовно економічної ситуації у країні та результатів своєї діяльності наступного року через низку причин, зокрема, продовження бойових дій та їх наближення до населених пунктів, де розташовані активи Метінвесту, руйнування інфраструктури внаслідок російських атак, залежність ситуації в країні, зокрема й у фінансовій сфері, від позиції західних партнерів, серйозного кадрового голоду та зростання витрат, зокрема, й через збільшення тарифів.   

    “Ситуація для нас погіршується. Інфраструктура, яку захопили росіяни на сході, знищена та розбомблена. Потрібні колосальні гроші, щоб її відновити, тож ми не зможемо цього зробити протягом короткого періоду, щоб вона приносила додатковий ВВП нашій країні”, — сказав Водовіз.  

    За його словами, також посилюється конкуренція за людей через значну кількість українських мігрантів за кордоном і мобілізацію всередині країни. “Зараз стало очевидно, що нам доведеться конкурувати за робочу силу, за людей, які поїхали від нас, з поляками, угорцями, німцями”, — сказав він. Крім того, не всі працівники, які пройшли через службу в армії та демобілізувалися, виявляють бажання повертатись на робоче місце. Зараз Метінвест на 5 вакансій має в середньому один відгук від потенційного працівника.