Ellyt, always here

Метка: торговаявойна

  • Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості — СЕО Інтерпайп Лука Занотті

    Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості, оскільки має значні надлишкові потужності, робота яких часто регулюється неринковими механізмами, і це викривлює пропозицію сталі на світових ринках. Таку думку висловив СЕО Інтерпайп Лука Занотті в інтерв’ю українській редакції Форбс.

    «За деякими оцінками, профіцит становить приблизно 50–70 млн тонн. За перші 8 місяців 2025 року Китай експортував понад 75 млн тонн. Щоб мати уявлення про масштаби цього експорту, врахуйте, що США, один з найбільших споживачів сталі, споживають близько 80 млн т. Ці надлишки при зниженні попиту роками переповнювали ринки. Проблема ще й у тому, що Китай — не ринкова економіка, вони не грають на рівних умовах», — пояснив він.

    На думку Занотті, США першими усвідомили загрозу такого перевиробництва та «потенційні болісні наслідки» не лише для сталеливарної галузі, а й для обробної промисловості, яка важливим фактором національної безпеки будь-якої незалежної економіки. Це спонукало США у 2028 р. визнати сталь питанням національної безпеки, запровадивши 25% мита.

    «Що відбулось далі? Китайська сталь залила інші ринки. Зараз Європа теж починає захищатись. Це ланцюгова реакція. Глобальна торгівля руйнується. Це проблема для нас, оскільки ми є експортно-орієнтованою компанією», — зауважив він.

    Україна, на його думку, також має прийняти нові обставини та встановити дієві механізми захисту національного ринку, щоб зберегти галузь, яка матиме вирішальне значення для майбутнього країни. «Остання країна, яка захистить свою промисловість, першою її втратить», — наголосив він.

    Водночас уряд України має працювати з торговими партнерами, зокрема США та ЄС, пояснюючи необхідність преференційного режиму, скасування імпортних мит для української продукції та додаткових регуляцій, таких як CBAM.

    «Враховуючи війну, було б правильно відкласти запровадження CBAM для України. Як я вже говорив, у нас є проблеми з витратами на енергоносії, дефіцитом кадрів. Ми не конкуруємо на рівних умовах із рештою світу», — зазначив він, додавши, що має сподівання на досягнення позитивного результату для України в цьому питанні з огляду на активний євроінтеграційний процес.

    У випадку США Занотті не сподівається на швидке досягнення угоди щодо скасування додаткових мит на металопродукцію з України: «Можливо, це станеться після мирної угоди або після реалізації угоди про надра».

  • ЄС запровадив мита на американські товари вартістю 21 млрд євро у відповідь на 25% мита Трампа на сталь

    26 країн-членів Євросоюзу погодили запровадження мит на товари американського виробництва сукупною вартістю 21 млрд євро (23,2 млрд дол.) після того як США минулого місяця запровадили 25% мито на експорт сталі та алюмінію з ЄС.

    Мита стосуватимуться політично чутливих американських штатів і включатимуть такі продукти, як соєві боби, алмази, сільськогосподарська продукція, птиця та мотоцикли, сталь та алюміній, причому для більшості буде встановлено мито на рівні тих таки 25%.

    Європейська комісія заявила, що контрзаходи можуть бути призупинені в будь-який час, «якщо США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів».

    Частина нових тарифів ЄС набуде чинності 15 квітня, тоді як друга черга товарів вступить в дію в середині травня, а третя почне діяти з 1 грудня. На більшість визначених товарів поширюється тарифний рівень 25%, а на кілька категорій – 10%.

    США також застосували універсальне 20% мито майже на весь європейський експорт, а також окреме 25% мито на автомобілі та деякі автозапчастини. Трамп заявив, що оголосить про додаткові тарифи на деревину, мікрочіпи та фармацевтичну продукцію. Сумарно ці дії американської адміністрації стосуються товарів ЄС на суму близько 380 млрд євро.

    ЄС запропонував США встановити нульове мито на американські авто та промислові товари, однак Трамп відхилив цю пропозицію, заявивши, що ЄС натомість має щороку купувати американські енергоресурси на 350 млрд дол.