Ellyt, always here

Метка: торговельнімита

  • Якщо Європа захищатиме свій ринок від мит Трампа, то вона захищатиме і Україну — гендиректор АМКР

    Євросоюз буде змушений реагувати на дії президента США Дональда Трампа, який оголосив тарифну війну світу, і в кінцевому підсумку прийде до запровадження тих чи інших тарифів, щоб захистити своїх виробників від напливу дешевого імпорту, що втратив американських покупців, вважає гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Хоча це не призведе до значних негативних наслідків для України, зауважив він в коментарі UAprom.

    “Я думаю, що ЄС також піде на впровадження мит в тому чи іншому вигляді, щоб захистити свій ринок. Якими будуть ці заходи, багато в чому залежатиме від результатів переговорів між США та ЄС. Однак зрозуміло, що Європа буде намагатися захистити свій ринок. Оскільки мита, які запроваджують США та Китай та, можливо, інші країни, призведуть до зменшення імпорту. Обсяги постачань (на захищені ринки — ред.) в будь-якому разі зменшаться, тож виробники спробують спрямувати їх на інші ринки. Якщо Європа не захистить власну промисловість, весь цей дешевий імпорт спрямують сюди. Тож я очікую, що ЄС запровадить власні обмеження на імпорт з третіх країн та запропонує заходи у відповідь (на тарифну політику Трампа — ред.)”, — зазначив Лонгобардо.

    Говорячи про потенційний вплив політики США на ситуацію в гірничо-металургійному комплексі, він нагадав, що металургійні компанії в Європі вже потерпають від несприятливих ринкових умов, а зростання тарифів, яким погрожують в США, на додачу до вже запровадженого 25% мита, тільки погіршить ситуацію. У цих умовах ЄС може, на його думку, запровадити нові квоти на імпорт металопродукції. Разом з тим гендиректор АМКР не очікує, що такі дії ЄС негативно вплинуть на торгівлю України із Євросоюзом.

    “Для нас це буде перевагою, оскільки Україна знаходиться на шляху інтеграції в ЄС. Єврокомісія вже скасувала мита і квоти для України, і з комерційної точки зору ми вже частина цієї системи. Звичайно режим безмитної торгівлі треба продовжувати, але в поточному моменті ми є його частиною і користуємося його перевагами. Отже, якщо Європа буде захищати свій ринок, вона також захищатиме і Україну”, — зазначив гендиректор АМКР.

    Він також зазначив, що є певні товари та сировина, як от залізорудний концентрат та окатки, яких Європа потребує і вона купуватиме їх так чи інакше. “Отже це, можливо, є додатковою перевагою для нашого бізнесу”, — резюмував він.

    Мауро Лонгобардо також зазначив, що клієнти АМКР у Штатах вже намагаються зменшити власні втрати від торгової політики адміністрації Дональда Трампа, підштовхуючи компанію до зменшення цін на чавун, що є основним експортним товаром АМКР для американського ринку.

     

  • Через мита Трампа споживачі в США штовхають нас до зменшення цін на чавун — гендиректор АМКР 

    Справжній ефект від введення універсального 10% мита в США можна буде оцінити лише через деякий час, оскільки нові умови торгівлі тільки почали діяти, і ніхто достеменно не знає, як складеться ринкова ситуація, зазначив генеральний директор “АрселоМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо в коментарі UAprom.

    Водночас клієнти АМКР у Штатах вже намагаються зменшити власні втрати від торгової політики адміністрації Дональда Трампа, підштовхуючи компанію до зменшення цін на чавун, що є основним експортним товаром АМКР для американського ринку.

    “Через мита наші споживачі в США будуть змушені платити на 10% більше, тож вони підштовхують нас до того, щоб ми зменшили ціну на чавун, який постачаємо. Водночас США не мають достатньо сировини всередині країни, тож вони так чи інакше будуть змушені закуповувати її в інших країнах і сплачувати додаткове 10% мито”, — зазначив Лонгобардо, додавши, що наслідки дій Трампа виробники відчують лише через деякий час.

    Як зазначив топ-менеджер, наразі АМКР експортує до США тільки чавун, оскільки на інші товарні позиції, які виробляють на підприємстві, такі як арматура та катанка, в США діє додаткове антидемпінгове мито у понад 40%. “Це робить ринок США недоступним для нас по цих позиціях”, — пояснив він.

    Раніше в українській промисловій компанія “Інтерпайп” зазначали, що стурбовані поверненням 25%-ого мита на сталь в США. Там вважають, що це не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    Нагадаємо, 2 квітня Дональд Трамп оголосив про запровадження 10% тарифів на весь імпорт до США, а також підвищених тарифів на товари для низки країн, що мають незбалансовану торгівлю з США. Зокрема, щодо Китаю першопочатково застосовувалося мито у 34%, а до Європейського Союзу — 20%.

    Однак уже 9 квітня Трамп залишив у дії лише універсальне мито і відтермінував запровадження підвищених тарифів на 90 днів для тих країн, які не вводили заходу у відповідь на дії США. В цю категорію не включили Китай, який висловив готовність «боротися до кінця» і почав дзеркально підвищувати мита на американські товари. В результаті обміну кількома раундами підвищень США та КНР довели мита на товари одне одного до рівня у 125%. Вони додаються до інших мит, які діяли на момент початку тарифної війни.

  • Повернення Трампом 25% мита на сталь б’є по «Інтерпайпу» і клієнтах в США через дефіцит труб на ринку – топ-менеджер

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» стурбована поверненням президентом США Дональдом Трампом 25%-ого мита на сталь, що не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    «Наші різьбові з’єднання дуже популярні на ринку США, зараз наша команда R&D закінчує розробку нового з’єднання саме під потреби наших клієнтів, кількість яких постійно зростає. Тому тарифи — це негативна для нас історія», — зазначив перший заступник генерального директора «Інтерпайпу» Денис «Морозов під час конференції Business Wisdom Summit 2025, пише Інтерфакс-Україна.

    За його словами, запроваджені США мита ставлять під загрозу обсяги виробництва на трубному заводу «Інтерпайп Ніко Тьюб» у місті Нікополь, яке офіційно визнане зоною бойових дій. Наразі він опинився наче у лещатах: з одного боку рашисти нещадно обстрілюють місто щодня, з іншого – мито Трампа. «Але люди працюють та виробляють продукцію, зокрема, для США та ЄС. Стійкість українців дійсно вражає», — підкреслив Морозов.

    І додав, що незважаючи на загрозу мит та квот, в «Інтерпайпі» є можливості для збереження та зростання на американському та європейському ринку. По-перше, ключовий фактор – це R&D компанії: розробка, освоєння та виробництво нових видів трубної продукції. За три роки, поки була безмитна торгівля із ЄС, група зробила багато інвестицій, опанувала приблизно 250 нових видів продукції. «Інтерпайп» має розробляти та пропонувати таку продукцію, яку не виробляють конкуренти.

    По-друге, «Інтерпайп» планує продовжувати інвестиції. «Наприклад, у Нікополі побудований новий термовідділ вартістю $40 млн, який дозволяє пропонувати клієнтам у США нові продукти із ще більшою доданою вартістю», — сказав Морозов.

  • ЄС запровадив мита на американські товари вартістю 21 млрд євро у відповідь на 25% мита Трампа на сталь

    26 країн-членів Євросоюзу погодили запровадження мит на товари американського виробництва сукупною вартістю 21 млрд євро (23,2 млрд дол.) після того як США минулого місяця запровадили 25% мито на експорт сталі та алюмінію з ЄС.

    Мита стосуватимуться політично чутливих американських штатів і включатимуть такі продукти, як соєві боби, алмази, сільськогосподарська продукція, птиця та мотоцикли, сталь та алюміній, причому для більшості буде встановлено мито на рівні тих таки 25%.

    Європейська комісія заявила, що контрзаходи можуть бути призупинені в будь-який час, «якщо США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів».

    Частина нових тарифів ЄС набуде чинності 15 квітня, тоді як друга черга товарів вступить в дію в середині травня, а третя почне діяти з 1 грудня. На більшість визначених товарів поширюється тарифний рівень 25%, а на кілька категорій – 10%.

    США також застосували універсальне 20% мито майже на весь європейський експорт, а також окреме 25% мито на автомобілі та деякі автозапчастини. Трамп заявив, що оголосить про додаткові тарифи на деревину, мікрочіпи та фармацевтичну продукцію. Сумарно ці дії американської адміністрації стосуються товарів ЄС на суму близько 380 млрд євро.

    ЄС запропонував США встановити нульове мито на американські авто та промислові товари, однак Трамп відхилив цю пропозицію, заявивши, що ЄС натомість має щороку купувати американські енергоресурси на 350 млрд дол.

  • Зелений перехід є більшою проблемою для європейських металургів, ніж мита Трампа – ЗМІ

    Нові 25%-ві мита, встановлені адміністрацією Дональда Трампа на імпорт сталевої продукції в США, не є головною проблемою для металургійної галузі в Європі, хоча й можуть завдати болісного удару по місцевих виробниках, йдеться у статті UAprom «Сталеві мита: європейська відповідь Трампу».

    Натомість більш суттєвий вплив на негативну динаміку, що спостерігається у галузі принаймні з 2018 року, за даними Eurofer, мають «зростаючі витрати» європейських металургів, а також збільшення імпорту сталі із країн за межами ЄС. Зокрема, у ІІІ кв. минулого року імпорт досягнув рекордного значення і склав 28% від загального обсягу продажів. Тобто, кожна третя тонна прокату, що реалізується у ЄС, була виготовлена ​​за його межами.

    Крім того, на єврометалургів додатково тиснуть зростаюча вартість дозволів на викиди парникових газів (EUA) і зобов’язання щодо їх скорочення в рамках кліматичної політики ЄС. Згідно з новими прогнозами аналітиків, опитаних Reuters, цього року EUA подорожчають до €76,88/т. порівняно з торішнім €62,5/т. Далі – більше. У 2026 р. очікується €92,48/т., у 2027 р. – €111,14/т. До 2034 року вартість зросте до €249/т. До того ж згодом очікується поступова відмова від безкоштовного розподілу квот за механізмом EU ETS. Це і є ті «зростаючі виробничі витрати», про які говорять Eurofer і учасники ринку, йдеться у статті. На цьому фоні більшість європейських виробників сталі визначають ключовим фактором для успішного «зеленого переходу» збільшення бюджетного фінансування та корекцію підходів до реалізації кліматичної політики. У протилежному випадку галузь може очікувати переміщення частини виробництв до третіх країн.

    «На цьому фоні мита Трампа не здаються за головну проблему. Але вони можуть стати горезвісною краплею, яка переповнює чашу», — зазначається у статті. Зокрема, враховуючи, що останнім часом грошовий еквівалент сталевого євроекспорту до США становив €3 млрд на рік, втрати галузі в короткостроковій перспективі, за підрахунками експертів, можуть сягнути приблизно €10 млрд.

    ЄС уже розпочав переговори з США щодо виключень чи послаблень митної політики відносно європейської продукції, однак поки що вони не мали успіху: візит єврокомісара з торгівлі та економічної безпеки М. Шефчовича до Вашингтона наприкінці лютого закінчився безрезультатно. Автор нагадує, що спроби ЄС домогтися від США послаблення митної політики, запровадженої у 2018 році, зайняли цілих три роки. Тож і зараз навряд можна розраховувати на швидкий результат. Крім того, митна політика США може спонукати ЄС до запровадження власних захисних заходів, щоб послабити тиск на свій ринок з боку імпорту, в тому числі того, який більше не зможе потрапляти до Штатів.

  • Сталеві мита: європейська відповідь Трампу

    Європейська металургія останні кілька років перебуває під негативним впливом одразу двох чинників: надмірний імпорт та жорстка екополітика, яка не враховує ринкових реалій. Щодо декарбонізації якісь серйозні поступки з боку Єврокомісії важко прогнозувати. А ось проти закордонних поставок сталі ймовірність нових протекціоністських заходів надзвичайно висока – на тлі 25% мит, запроваджених адміністрацією Д.Трампа в лютому. Це може позначитися і на українському прокаті, для якого ЄС є основним ринком збуту.

    Міттал, на вихід?

    Сталева виплавка в Євросоюзі почала падати з 2018 р., з моменту першого застосування мит Трампа на всю імпортну металопродукцію. За цей час вона знизилася з 160 млн. т. до 129,5 млн. т. за підсумками минулого року. Паралельно скорочувалося видиме споживання сталі. У 2022 р. – на 6,5%, у 2023 р. – на 6,3%, до 129 млн т. На поточний рік асоціація Eurofer не має особливого оптимізму: прогноз погіршений у лютому. Якщо раніше передбачалося, що видиме споживання підвищиться на 3,8%, тепер – лише на 2,2%. Також переглянута оцінка за 2024 р.: зниження на 2,3% замість колишніх 1,8%.

    На перший погляд все просто. Скорочується споживання – знижується виробництво сталі. Проте у Eurofer стверджують, що це не зовсім так. Як причину вказують «зростаючий імпорт» і «витрати, що зростають». Справді, у ІІІ кв. минулого року імпорт досягнув рекордного значення, 28% від загального обсягу продажів. Тобто, кожна третя тонна прокату, що реалізується у ЄС, виготовлена ​​за його межами.

    Тепер треба згадати, що в президентському указі Трампа про застосування 25% тарифів зазначається, що в 2024р. на імпорт припало близько 30% металоспоживання у США. Тобто, у плані зовнішнього тиску на ринок ситуація в ЄС приблизно аналогічна. А це, у свою чергу, дає можливість Єврокомісії обкласти додатковим збором не лише поставки зі США як відповідь, а й з третіх країн. Загальне завантаження сталеплавильних потужностей у європейців за 2024 р. також можна порівняти з американським: 78,5% і 79% відповідно.

    Але, на відміну від заокеанських колег, на єврометалургів додатково тиснуть зростаюча вартість дозволів на викиди парникових газів (EUA) і зобов’язання щодо їх скорочення в рамках кліматичної політики ЄС. Згідно з новими прогнозами аналітиків, опитаних Reuters, цього року EUA подорожчають до €76,88/т. порівняно з торішнім €62,5/т. Далі – більше. У 2026 р. очікується €92,48/т., у 2027 р. — €111,14/т. До 2034 року вартість зросте до €249/т. Це і є ті «зростаючі виробничі витрати», про які говорять Eurofer і учасники ринку.

    Сюди треба додати поступову відмову від безкоштовного розподілу квот за механізмом EU ETS. Тоді стає зрозумілою стурбованість Eurofer, яка регулярно закликає Єврокомісію вдосконалити СВАМ, який по суті є екологічним надподатком, додатково до EUA. Також зрозуміло, чому металургійні компанії ЄС визначають збільшення бюджетного фінансування як головну умову для успішного «зеленого переходу».

    «Державна підтримка матиме ключове значення для забезпечення того, щоб компанія могла модернізувати своє виробництво (в рамках «зеленого курсу» – прим. авт.), залишаючись конкурентоспроможною», — заявив у лютому фінансовий директор концерну ArcelorMittal Дж.Крістіно. Варто зазначити, що вже зараз держпідтримка надається. Підприємства ЄС можуть отримати на декарбонізацію від €500 млн до €1 млрд. Українські виробники про такі обсяги можуть лише мріяти. Але, як випливає з коментаря представника ArcelorMittal, навіть цього недостатньо.

    У Брюсселі це розуміють. На початку лютого там анонсували «План дій у галузі сталі та металів», який «дозволить компаніям реалізувати свої можливості в галузі зелених інвестицій». У доопрацьованому варіанті його представлять до кінця травня. Наразі відомо, що документ міститиме відстрочення деяких положень «зеленої угоди», але при цьому «кліматичні цілі» ЄС залишаться незмінними (скорочення парникових викидів до 2030 р. на 50% від рівня 1990 р.). З цього випливає, що розширення фінансування не передбачається, готуються якісь точкові послаблення.

    Отже, все більш реалістичним виглядає лютневий прогноз Eurofer, відповідно до якого «поєднання CBAM і планованого поступового скасування безкоштовного розподілу квот не забезпечить належного захисту (галузі – прим. авт.) і може додатково стимулювати переміщення виробництва до третіх країн». Власне, у цьому напрямі «крига скресла». ArcelorMittal, найбільший європейський сталевий виробник, два тижні по тому заявив, що розглядає можливість перенесення частини європейських бізнесових процесів до Індії для оптимізації витрат.

    У коментарі концерну уточнювалося, що це рішення поки не стосується виробничих потужностей у Європі. Йдеться про «централізацію бізнес-функцій за рахунок розширення існуючого сервісного центру в Індії». Але вочевидь, що тут головне словосполучення є «поки що». «ArcelorMittal уважно стежить за економічними та регуляторними змінами, які впливатимуть на довгострокову стратегію у Європі. Серед ключових факторів – перегляд механізму CBAM, оцінка торгових заходів ЄС та реалізація Плану дій для сталі та металів», — наголошується у заяві. Тобто, все спирається на ті самі виклики для європейської металургії, які розглядалися вище.

    Остання крапля

    На цьому фоні мита Трампа не здаються за головну проблему. Але вони можуть стати горезвісною краплею, яка переповнює чашу. У 2023 р. США посіли перше місце серед імпортерів європейського прокату: з 17,13 млн. т., відправлених на експорт, 2,33 млн. т. надійшло на американський ринок. Минулого року споживачі із США залишалися найбільшими закордонними покупцями для єврометалургів. Водночас ЄС не є основним постачальником сталі (готова продукція разом із напівфабрикатами) для американської промисловості: до трійки лідерів входять Канада, Мексика та Бразилія.

    Тим не менш, поки Д.Трамп та його адміністрація відмовляються йти на поступки європейським союзникам. Візит єврокомісара з торгівлі та економічної безпеки М.Шефчовича до Вашингтона наприкінці лютого закінчився безрезультатно. ЗМІ з посиланням на дипломатичні джерела повідомили, що на закритому брифінгу для послів країн ЄС М.Шефчович назвав ситуацію «невизначеною» за підсумками проведених перемовин.

    У контексті попереднього використання додаткових 25% митних тарифів під час першої президентської каденції Д.Трампа можна припускати, що домогтися їх скасування для своєї сталі Євросоюзу не вдасться. Можна сподіватися лише на встановлення квот, які жорстко регламентують обсяги для безмитного ввезення до США. Важливе уточнення: щоб досягти таких квотних умов, офіційному Брюсселю знадобилося цілих три роки.

    Враховуючи, що останнім часом грошовий еквівалент сталевого євроекспорту до США становив €3 млрд на рік, за даними Reuters – втрати галузі в короткостроковій перспективі тягнуть приблизно на €10 млрд. Також слід зазначити, що до 2018 р. щорічний сталевий експорт у США був у межах €6,3-6,8 млрд. Тобто. додаткова тарифікація та подальше квотування раніше вже зменшили показник приблизно вдвічі. Навряд чи наслідки цього удару виявляться більш м’якими. Отже, можна погодитися з експертами, на думку яких високі показники сталевого виробництва, 160-152 млн т, досягнуті в 2018 — 2021 рр., залишатимуться в минулому для ЄС.

     

  • В США створять нову службу з торговельних мит 

    Президент США Дональд Трамп в інавгураційній промові оголосив про плани створити службу зовнішніх доходів, яка регулюватиме мита на товари, які ввозяться в США (далее…)