Ellyt, always here

Метка: трамп

  • Суд визнав мита Трампа незаконними, але вони діятимуть до завершення розгляду справи

    Федеральний апеляційний суд загальним рішенням 7 голосів проти 4 підтримав висновок суду першої інстанції про те, що президент США Дональд Трамп перевищив повноваження, застосувавши глобальні тарифи через закон про надзвичайний стан. Водночас судді дозволили митам залишатися чинними, поки триває розгляд справи, пише Bloomberg.

    Апеляційні судді також заявили, що суд нижчої інстанції повинен переглянути своє рішення про блокування тарифів для всіх, а не лише для сторін у справі.

    Це рішення продовжує невизначеність щодо того, чи будуть тарифи Трампа зрештою чинними. Очікувалося, що справа далі буде передана до Верховного суду для остаточного рішення. Наразі адміністрація Трампа може відразу звернутися до Верховного суду або чекати нового вердикту суду міжнародної торгівлі.

    Справа стосується так званих «глобальних тарифів» (базова ставка — 10%) та додаткових мит проти Мексики, Китаю та Канади, а також тарифів «у відповідь», запроваджених 7 серпня.

    Нагадаємо, у серпні США також ввели додаткові мита на сталь і алюміній.

  • Металурги в ЄС закликають обмежити експорт брухту на фоні різкого збільшення постачань в США

    Виробники сталі та алюмінію в ЄС закликають Брюссель запровадити експортні мита або обмеження на поставки металобрухту за межі блоку «в найближчі кілька тижнів», щоб зупинити різке збільшення постачань до Сполучених Штатів, викликане торговою політикою адміністрації Трампа, пише Reuters.

    Зазначається, що збільшення до 50% мита на імпортну сталь та алюміній в США призвело до різкого зростання попиту і цін на імпортний металобрухт в Штатах, оскільки він не обкладається додатковими зборами. Європейські виробники попередили, що подальше зростання експорту в США може призвести до нестачі брухту і негативно вплинути на процес декарбонізації в металургії.

    Експорт алюмінієвого металобрухту до США у першому кварталі 2025 року зріс майже втричі у порівнянні з аналогічним періодом торік, склавши 6028 тонн, «перетворивши струмок на повінь», повідомила галузева асоціація European Aluminium, додавши, що США утримуються від експорту брухту. Загалом у першому кварталі ЄС експортував 345 тис. тонн брухту алюмінію.

    європейська сталеливарна асоціація Eurofer, своєю чергою, зазначила, що експорт брухту був зростаючою проблемою для виробників металу в ЄС ще до того, як Трамп ввів мита на імпортну сталь та алюміній, намагаючись стимулювати внутрішнє виробництво в США. Так, у 2023 році ЄС експортував рекордні 19 млн тонн брухту чорних металів, більшість до Туреччини, а також до Індії, Єгипту, Пакистану та США.

    «Брухт — це велика проблема», — сказав генеральний директор Eurofer Аксель Еггерт. «Ми просимо ввести експортне мито на брухт», — сказав він, підкресливши, що більшість країн-виробників, які не входять до ЄС, вже мають такі обмеження. Металобрухт має важливе значення для скорочення викидів вуглецю в металургійній промисловості. Переробка вторсировини, за даними Єврокомісії, дозволяє економити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і 80% для сталі.

    Металурги не можуть чекати, поки блок укладе торговельну угоду з Трампом, перш ніж почати діяти, заявив голова European Aluminium Пол Восс. Вірогідність того, що європейським офіційним особам вдасться досягти домовленостей з США до 9 липня, крайнього терміну, встановленого Трампом, є невисокою. Тож галузеві асоціації закликали запровадити експортні мита або ввести ліцензування експорту, оскільки «надзвичайні часи вимагають надзвичайних дій», зауважив Восс.

  • Трамп схвалив поглинання U.S. Steel компанією Nippon Steel за $14,9 млрд

    Президент США Дональд Трамп в п’ятницю, 13 червня схвалив пропозицію японської Nippon Steel про поглинання американської U.S. Steel (далее…)

  • Ресурсна угода з США трансформує політичні амбіції Вашингтона в інвестиційну політику, про яку ми мріяли — Тарас Качка 

    Підписавши угоду із США про створення Інвестиційного фонду відбудови, Україна підтримала нове бачення  адміністрації Дональда Трампа стосовно економічної політики і тепер має можливість залучати інвестиції та розвивати довгострокове партнерство із США в стратегічних сферах. Таку думку висловив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка в ефірі Радіо НВ.

    «Ми підтримали амбіцію адміністрації Трампа реалізовувати економічну політику, політику в сфері економічної безпеки саме так. Тепер вони можуть сказати: «все що ми пропонуємо це не колоніальна політика, це взаємовигідна політика для наших партнерів, зорієнтована на майбутнє, новим словником написана»», — сказав Качка.

    Він визнав, що на початку ресурсна угода була своєрідним способом посилити увагу керівництва Сполучених Штатів до України. «Ратифікація угоди означає, що ми політично і стратегічно згодні з президентом Трампом, у нас є спільні інтереси в економічній політиці та безпеці. І це означає, що в нього так само є інтерес підтримувати Україну безпеково. І це те, власне, чого ми хотіли добитися, коли говорили про безпекові гарантії. Нам важливо, щоб був інтерес в адміністрації президента (Трампа — ред.) в їхній логіці захищати Україну», — пояснив Качка.

    Однак з часом сприйняття ресурсної угоди як суто транзакційної змінилось і в Україні, і в США, і тепер, зокрема у Вашингтоні, її інтерпретують як новий інструмент довгострокової співпраці з партнерами. Для України ж вона, зауважив Качка, відкриває нові можливості для інвестицій, на які Київ сподівався роками.

    «Ми хотіли великих інвестицій в Україну, в речі, які зорієнтовані на майбутнє, або носять стратегічний характер, як газ і нафта. І цей фонд власне це й передбачає. Тобто в нас є політична амбіція Сполучених Штатів, яка трансформується в інвестиційну політику, про яку ми мріяли. Це наш інтерес, який ми поєднуємо з інтересом США», — пояснив заступник міністра.

    Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду про економічне співробітництво, яка передбачає створення Інвестиційного фонду відбудови, 30 квітня. Вже 1 травня її направили  на ратифікацію до Верховної Ради України. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль просив парламент підтримати угоду так швидко, як це дозволяє законодавство. Очікується, що відповідний документ можуть розглянути вже 8 травня.

    Згідно з угодою, Інвестфонд, який створять Україна та США, управлятиметься на паритетній основі (50/50). Внески США зараховуватимуться у грошовій формі та у формі нової військової допомоги. Україна ж вноситиме 50% доходів державного бюджету від видачі нових ліцензій та ренти на користування надрами в межах нових проєктів з видобутку критичних матеріалів, нафти й газу.

    Очікується, що фонд буде інвестувати у проєкти із видобутку корисних копалин, нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку виключно на території України. Перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподілятимуться, а можуть лише інвестуватись у нові проєкти чи відбудову.

  • Повернення Трампом 25% мита на сталь б’є по «Інтерпайпу» і клієнтах в США через дефіцит труб на ринку – топ-менеджер

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» стурбована поверненням президентом США Дональдом Трампом 25%-ого мита на сталь, що не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    «Наші різьбові з’єднання дуже популярні на ринку США, зараз наша команда R&D закінчує розробку нового з’єднання саме під потреби наших клієнтів, кількість яких постійно зростає. Тому тарифи — це негативна для нас історія», — зазначив перший заступник генерального директора «Інтерпайпу» Денис «Морозов під час конференції Business Wisdom Summit 2025, пише Інтерфакс-Україна.

    За його словами, запроваджені США мита ставлять під загрозу обсяги виробництва на трубному заводу «Інтерпайп Ніко Тьюб» у місті Нікополь, яке офіційно визнане зоною бойових дій. Наразі він опинився наче у лещатах: з одного боку рашисти нещадно обстрілюють місто щодня, з іншого – мито Трампа. «Але люди працюють та виробляють продукцію, зокрема, для США та ЄС. Стійкість українців дійсно вражає», — підкреслив Морозов.

    І додав, що незважаючи на загрозу мит та квот, в «Інтерпайпі» є можливості для збереження та зростання на американському та європейському ринку. По-перше, ключовий фактор – це R&D компанії: розробка, освоєння та виробництво нових видів трубної продукції. За три роки, поки була безмитна торгівля із ЄС, група зробила багато інвестицій, опанувала приблизно 250 нових видів продукції. «Інтерпайп» має розробляти та пропонувати таку продукцію, яку не виробляють конкуренти.

    По-друге, «Інтерпайп» планує продовжувати інвестиції. «Наприклад, у Нікополі побудований новий термовідділ вартістю $40 млн, який дозволяє пропонувати клієнтам у США нові продукти із ще більшою доданою вартістю», — сказав Морозов.

  • Тарифи Трампа вдарять в основному по малих виробниках України — Свириденко

    Тарифи президента США Дональда Трампа в основному вдарять по малих виробниках України. (далее…)

  • Президент США ввів масштабні тарифи на імпорт іноземних товарів 

    2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження нових мит на іноземні товари (далее…)

  • Зелений перехід є більшою проблемою для європейських металургів, ніж мита Трампа – ЗМІ

    Нові 25%-ві мита, встановлені адміністрацією Дональда Трампа на імпорт сталевої продукції в США, не є головною проблемою для металургійної галузі в Європі, хоча й можуть завдати болісного удару по місцевих виробниках, йдеться у статті UAprom «Сталеві мита: європейська відповідь Трампу».

    Натомість більш суттєвий вплив на негативну динаміку, що спостерігається у галузі принаймні з 2018 року, за даними Eurofer, мають «зростаючі витрати» європейських металургів, а також збільшення імпорту сталі із країн за межами ЄС. Зокрема, у ІІІ кв. минулого року імпорт досягнув рекордного значення і склав 28% від загального обсягу продажів. Тобто, кожна третя тонна прокату, що реалізується у ЄС, була виготовлена ​​за його межами.

    Крім того, на єврометалургів додатково тиснуть зростаюча вартість дозволів на викиди парникових газів (EUA) і зобов’язання щодо їх скорочення в рамках кліматичної політики ЄС. Згідно з новими прогнозами аналітиків, опитаних Reuters, цього року EUA подорожчають до €76,88/т. порівняно з торішнім €62,5/т. Далі – більше. У 2026 р. очікується €92,48/т., у 2027 р. – €111,14/т. До 2034 року вартість зросте до €249/т. До того ж згодом очікується поступова відмова від безкоштовного розподілу квот за механізмом EU ETS. Це і є ті «зростаючі виробничі витрати», про які говорять Eurofer і учасники ринку, йдеться у статті. На цьому фоні більшість європейських виробників сталі визначають ключовим фактором для успішного «зеленого переходу» збільшення бюджетного фінансування та корекцію підходів до реалізації кліматичної політики. У протилежному випадку галузь може очікувати переміщення частини виробництв до третіх країн.

    «На цьому фоні мита Трампа не здаються за головну проблему. Але вони можуть стати горезвісною краплею, яка переповнює чашу», — зазначається у статті. Зокрема, враховуючи, що останнім часом грошовий еквівалент сталевого євроекспорту до США становив €3 млрд на рік, втрати галузі в короткостроковій перспективі, за підрахунками експертів, можуть сягнути приблизно €10 млрд.

    ЄС уже розпочав переговори з США щодо виключень чи послаблень митної політики відносно європейської продукції, однак поки що вони не мали успіху: візит єврокомісара з торгівлі та економічної безпеки М. Шефчовича до Вашингтона наприкінці лютого закінчився безрезультатно. Автор нагадує, що спроби ЄС домогтися від США послаблення митної політики, запровадженої у 2018 році, зайняли цілих три роки. Тож і зараз навряд можна розраховувати на швидкий результат. Крім того, митна політика США може спонукати ЄС до запровадження власних захисних заходів, щоб послабити тиск на свій ринок з боку імпорту, в тому числі того, який більше не зможе потрапляти до Штатів.

  • Мито Трампа посилить конкуренцію та напругу на решті світових ринків сталі

    Запроваджене адміністрацією Дональда Трампа 25% мито на імпорт сталі на алюмінію може викликати ланцюгову реакцію і спонукати інші країни запровадити власні захисні заходи у відповідь, йдеться у статті UAprom «Сталеві мита: китайська відповідь Трампу».

    Зазначається, що мита, встановлені Вашингтоном проти імпорту з будь-яких країн, спрямовані передусім проти дешевого металу з Китаю. Вони ставлять «огорожу» на шляху китайського прокату до США. Але в такому випадку ці обсяги просто «перетечуть» на інші ринки і, зокрема, європейський.

    «Можливо, що китайські гравці, які постачали до США і тепер зіткнуться з вищими тарифами, можуть спробувати постачати більше до Європи», – попередив фінансовий директор концерну Thyssenkrupp Й. Шульте.

    За даними Reuters, зараз це вже відбувається на турецькому ринку сталевих напівфабрикатів, звідки китайці видавлюють російських постачальників. Так, у лютому інформагентство зафіксувало кілька великих контрактів турецьких прокатників із виробниками з КНР, що «є серйозною проблемою для російських компаній».

    «У такому разі запровадження додаткових мит на сталевий імпорт із боку Євросоюзу – питання найближчого часу. І, як показує досвід 2018 року, загороджувальні заходи, швидше за все, поширюватимуться не лише на продукцію з КНР, а й із третіх країн», — йдеться у статті.

    Тоді під їхню дію потрапили й українські виробники. Зараз, коли Єврокомісія тимчасово скасувала всі мита на імпорт більшості українських товарів (виняток зроблено за низкою позицій в агросекторі, там встановлені квоти), повторення сценарію 7-річної давності начебто не загрожує вітчизняним металургам.

    Проте закриття європейського ринку слідом за американським створить додаткову напругу на решті майданчиків збуту, включаючи важливий для України близькосхідний регіон. Це спричинить посилення конкуренції, обвал сталевих цін та наростаючі збитки. Таким чином, найбільші негативні наслідки загрожують металургам із третіх країн, а не китайцям, які є головною метою мит ​​Трампа, резюмує автор публікації.

  • Сталь українського походження, зокрема перероблена в ЄС, не загрожує сталеливарній промисловості США – Укрметалургпром

    Загальна вартість сталі, що надійшла до США з України у 2024році, напряму чи через переробку в країнах Євросоюзу, склала $258млн. Це відповідає 0,81% від загального імпорту сталі в США, що становить $31 млрд 639 млн. Це свідчить про те, що сталь українського походження, яка постачалась як напряму з українських заводів, так і через переробку української заготовки в ЄС, не може загрожувати  сталеливарній промисловості США.

    Такого висновку дійшли в об’єднанні підприємств «Укрметалургпром», у заяві якого висловлюється стурбованість рішенням Адміністрації Президента США Дональда Трампа повернути дію 25%-но мита на імпорт української сталевої металопродукції.

    Зокрема, 11 лютого Трамп підписав відповідний указ, яким повернув 25% мито на імпорт сталевої продукції з усіх країн, скасувавши таким чином низку виключень та квот, які діяли для Євросоюзу, Бразилії, Канади, Великобританії та інших країн-постачальників. Також було підвищено до 25% мито на імпорт алюмінію в США. Очікується, що ці нововведення вступлять в дію 12 березня.

    «Укрметалургпром» звернув увагу на формулювання в указі Трампа, згідно з яким США визнають, що українська металопродукція не несе жодної загрози для американської металургійної галузі, оскільки її частка не перевищує 0,5% у загальному обсязі американського сталевого імпорту.

    В той же час, певне зростання обсягів імпорту виплавленої в Україні і переробленої в ЄС сталі відбулося в значній мірі через поставки арматури заводу Promet Steel (Болгарія, завод входить до Групи Метінвест), отриманої з української заготовки виробництва Каметсталь. Хоча, як зазначили в об’єднанні, загальна вартість постачань української сталі, що надійшла в ЄС як напряму, так і через ЄС, все ще є незначною порівняно загальними обсягами імпорту до США, тож не може становити загрози для місцевих виробників.

    «Окрім того, виключення для української сталі, в т.ч., походженням з активів українських компаній в ЄС, з-під дії імпортного мита, є вагомою підтримкою для України в умовах неспровокованої військової агресії РФ, адже дозволяє підтримувати роботу українських металоекспортерів та наповнювати бюджет України», — наголосили в «Укрметалургпромі».

    У разі повернення мит для України, по Групі Метінвест скорочення експорту арматури до США з її болгарського активу означатиме зниження виробництва сталевої заготовки на Каметсталі на 120 тис. т, виробництва залізної руди на 180 тис. т, обсягів залізничних перевезень на 400 тис. т, обсягів перевалки в портах на 200 тис. т, що, в свою чергу, призведе до втрати $58 млн валютних надходжень та зниження податкових відрахувань до державного бюджету на 1 млрд грн.

    Крім того, суттєвих втрат можуть зазнати як постачальники трубної продукціх з України, так і споживачі а США, де місцеве виробництво не в змозі покрити внутрішній попит. Частка імпорту становить 30% від загального споживання труб у США.

    Україна постачає до США безшовні OCTG (Oil Country Tubular Goods) та лінійні труби переважно для нафтогазової промисловості. Всі труби, які експортуються до США, на 100% виробляються в Україні та з української сировини – на трубному заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб», що знаходиться в Нікополі, прифронтовому місті, лише за 4,7 км від окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередніми оцінками, додаткове мито у розмірі 25% призведе до потенційного скорочення виробництва на підприємстві на 36%.

    «Це, у свою чергу, загрожує збереженню колективу заводу та місцевої громади, завдаючи серйозного удару як місту, так і економічній стійкості України», — пояснила профільна асоціація.

    «Укрметалургпром» наголосив на необхідності вжити всіх заходів, щоб переконати США і надалі продовжити дію виключення для України щодо мит на сталеву продукцію, вироблену в Україні та вироблену в Європейському Союзі зі сталі, виплавленої та розлитої («melted and poured») в Україні.