Метка: труби

  • Польська Boryszew знайшла покупця для трубного заводу Rurexpol

    Польський виробничий конгломерат Boryszew Group оголосив, що знайшов покупця для трубного заводу Rurexpol (далее…)

  • Інтерпайп постачає труби для надскладного високогірного проєкту в Альпах

    Компанія Інтерпайп відвантажила безшовні труби для складного інженерного проєкту, що реалізується на висоті 3 000 метрів. Як повідомила компанія, проєкт має на меті повну реконструкцію існуючої оглядової вежі на гірськолижному курорті Тітліс, в громаді Енгельберг. До 2026 року вежу планують перетворити на місцевий туристичний об’єкт з ресторанами, барами та виставковим простором.

    Поставка включає лінійні труби, виготовлені зі сталі марки S355J2H, відповідно до стандарту EN 10210-1/2. Такий продукт забезпечує високу конструкційну міцність, необхідну для будівництва в скельних породах, що схильні до ерозії під впливом вітру, снігу й води, низьких температур.

    У будівництві таким трубам надають перевагу через високе співвідношення міцності до маси, що дозволяє створювати легкі, «повітряні» архітектурні конструкції. Завдяки своїм властивостям ця продукція також використовується у будівництві офшорних платформ і мостів, суднобудуванні, а також у машино- та верстатобудуванні для забезпечення надійності при динамічних навантаженнях.

    «Протягом останніх кількох років ми постачали труби для численних будівельних проєктів, тож частинка Інтерпайп є чи не в кожному куточку Європи, – каже Марсель Шмітц, менеджер з продажу труб на європейський ринок. – Але цей проєкт, безумовно, один із найвизначніших. Якісна сталь Інтерпайп забезпечить цілісність і міцність конструкції, тобто максимальну безпеку в гірських умовах».

    У компанії нагадали, що приділяють неабияке значення поєднанню промисловості та сучасного мистецтва. Зокрема, частиною заводу ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ у Дніпрі є п’ять масштабних арт-інсталяцій відомого данського художника Олафура Еліассона. «Тож цього разу ми пишаємося можливістю зробити свій внесок в унікальний об’єкт у самому серці Швейцарських Альп», — додали в Інтерпайпі.

    Раніше Інтерпайп вперше поставив труби для офшорних робіт в Туреччині. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії. Компанія також виступила постачальником труб преміального сегменту для газовидобутку в Румунії

  • Інтерпайп відвантажив труби преміального сегменту для газовидобутку в Румунії

    Українська промислова компанія Інтерпайп поставила насосно-компресорні труби із преміальним з’єднанням UPJ-M для оновлення 39 свердловин газового родовища Білчурешті на півдні Румунії, повідомила пресслужба компанії.

    Зазначається, що проект має на меті збільшити обсяг щоденного видобутку з 14 млн до 20 млн куб. м газу.

    «Це перший значний обсяг труб з різьбленням UPJ-M, який нам вдалося поставити не лише в Румунію, а й на європейський ринок в цілому, – підкреслив Іван Мазанка, директор Інтерпайп з продажу труб на ринок Європи. – Конструкція преміального з’єднання UPJ-M ідеально підходить для газовидобутку завдяки високій герметичності та спротиву внутрішньому та зовнішньому тиску. Ми сподіваємося, що вдалий досвід спуску відкриє для нашої продукції дорогу і до інших нафтогазових проєктів регіону».

    Протягом останнього десятиліття Румунія послідовно збільшує видобуток природного газу. Окрім розробки нових родовищ як на суходолі, так і на шельфі, країна ініціює модернізацію свердловин та газогонів і для порівняно старих проєктів. Зокрема, згадане раніше родовище Білчурешті було відкрито ще у 1962 році.

    Раніше Інтерпайп вперше поставив труби для офшорних робіт в Туреччині. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії.

  • Інтерпайп розпочав виробництво труб для офшорних робіт

    Українська промислова компанія Інтерпайп вперше виготовила труби для офшорних робіт та поставила їх клієнту у Туреччині.

    Як зазначила пресс-служба компанії, турецький клієнт використовує цю продукцію у проєкті газових родовищ South Akçakoca Sub-Basin (SASB), які знаходяться безпосередньо в Чорному морі. Родовище складається з кількох газових покладів на мілководді, тому труби Інтерпайп прокладають під водою.

    Для таких умов Інтерпайп виготовив для клієнта насосно-компресорні труби з преміальним з’єднанням UPJ-M, яке забезпечує високу газогерметичність і є власною розробкою компанії.

    «Туреччина наразі активно розробляє офшорні газові родовища у Чорному морі. Проте умови видобутку специфічні — він здійснюється на мілководді, тому потрібна підвищена газогерметичність, яку можуть забезпечити преміальні з’єднання. Хоч для Інтерпайп це перший досвід використання насосно-компресорних труб під водою, досвід використання у клієнта позитивний. Продукція вже використовується, спуски труб пройшли вдало. Це поштовх для участі в подібних проектах в майбутньому», — зазначив директор з продажу труб Інтерпайп на ринки Близького Сходу, Азії та Африки Артем Артемов.

    Нагадаємо, раніше Інтерпайп повідомляв про початок виробництва надважких труб. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії.

     

  • Інтерпайп розпочав постачання труб для соляних шахт в Італії

    Українська промислова компанія Інтерпайп розпочала постачання обсадних труб діаметром 127 мм, виготовлених відповідно до стандарту API 5CT для клієнта в Італії (провінція Піза, регіон Тоскана). Продукція буде використовуватися в місцевій соляній промисловості, зазначила пресслужба компанії.

    Там пояснили, що видобуток солі з родовищ у Тоскані має тисячолітню історію, понад 100 останніх років здійснюється у промислових масштабах. Процес видобутку починається з буріння відносно неглибоких свердловин, які проектуються з використанням безшовних обсадних труб та насосно-компресорних труб, виготовлених зі сталі, що має необхідну міцність та корозійну стійкість для використання у високоагресивних умовах навколишнього середовища.

    «В останні роки європейський ринок став по справжньому домашнім для компанії. Інтерпайп опанував та поставив понад 250 нових видів трубної продукції, які здебільшого є нішевими, щоб задовольнити специфічні потреби клієнтів з ЄС. Отже, Інтерпайп демонструє, що здатен пропонувати індивідуальні рішення для найвимогливіших замовлень, зокрема, для буріння у висококорозійних та агресивних середовищах, наприклад, соляних шахт в Італії при виробництві та отриманні надчистої солі для фармацевтичної та агрохарчової галузі», — зазначили у компанії.

    Раніше компанія освоїла виробництво надважких труб вагою більше 3 тонн та довжиною до 7 метрів для машинобудування та будівельних проєктів.

  • Український ринок сталі: обережний оптимізм

    Зростання металоспоживання за перші 4 міс. 2025 р. вказує на адаптацію економіки України до умов війни. При цьому ємність ринку збільшується не лише завдяки оборонним держзамовленням. Будівельна галузь, агросектор, сільгоспмаш та вагонобудування також роблять свій внесок. Позитивну динаміку вдасться зберегти, якщо уряд продовжить політику локалізації, яка давно діє в інших країнах.

    Резерви для зростання металовиробництва

    Сталевий ринок України за січень-квітень зріс на 19,1%, до 1,2 млн т., за даними асоціації «Укрметалургпром». При цьому внутрішні постачання метпродукції підвищилися на 14,2%, до 748 тис. т. Тоді як імпорт збільшився одразу на 28,2%, до 450,9 тис. т. Внаслідок цього частка місцевих виробників знизилася з 65,1% до 62,4% у загальному обсязі продажів. Це свідчить про необхідність посилення тарифного захисту українського сталевого ринку.

    Нагадаємо, адміністрація США з квітня встановила додаткове мито 25% на весь сталевий імпорт, а Євросоюз посилив його квотування. У цих умовах виробники з Південної та Південно-Східної Азії, регіонів MENA та GCC а також сусідньої Туреччини активно шукають нові майданчики збуту. І Україна стає одним з них, на шкоду власним економічним інтересам.

    Від того, скільки прокату українські метзаводи зможуть продати місцевим покупцям, залежить їх виробниче завантаження. Отже, і податкові відрахування до держбюджету. Безумовно, влада це розуміє. І робить певні кроки.

    Так, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 21 травня продовжила на 5 років захисні мита проти оцинкованого прокату та прокату з полімерним покриттям із КНР та РФ. Але, мабуть, цього недостатньо.

    Теза підтверджується митною статистикою за січень-квітень. За цей період частка довгого прокату в загальному обсязі сталевого імпорту зросла з торішніх 15,3% до 19,1%.

    Але якщо у плоскому сегменті виробничий сортамент обмежений (тобто окремі види прокату в Україні не випускаються, їх можна лише імпортувати) – у сегменті довгої продукції такої проблеми немає. Місцеві метзаводи здатні повністю закривати внутрішній попит на арматуру та профіль.

    У разі покращення тарифного захисту частка місцевих виробників на українському сталевому ринку збільшиться. Загалом зростання обсягів ринку у 2025 р. може становити 6%, до 3,2 млн т. (без урахування оцинковки та п/п прокату), за прогнозами найбільшого металотрейдера Метінвест-СМЦ. Підсумки 4 міс. показують реалістичність такого сценарію. Але як буде далі? Залежить від ситуації в основних галузях металоспоживання.

    Оптимізм споживачів

    Будівельна галузь займає 3 місце із закупівель металопрокату у заводів. У 2024 р. вартість виконаних будівельних робіт в Україні зросла на 6%, до 170 млрд грн. За прогнозами забудовників, цього року показник досягне 180 млрд грн. Враховуючи підвищення цін (головним чином на будматеріали та електроенергію), це означає збереження минулорічних обсягів будівництва у натуральному вимірі.

    Доступність іпотечного кредитування (поза «єОселею»), основного драйвера попиту на нове житло, залишається низькою через високу облікову ставку НБУ. На початку березня регулятор підвищив її на 1% до 15,5%. І поки що немає передумов для зниження, на тлі високих інфляційних ризиків.

    Тому у житловому секторі головним чинником можна вважати держпрограму «єОселя». У 2024 р. через неї було видано іпотечних кредитів на 14,6 млрд грн. На поточний рік фінансування становитиме 18 млрд грн.

    Введення в експлуатацію промислових та складських площ за 2024 р. зросло на 16%, до 987 тис. м2. Нинішнього року прогнозується збереження динаміки. Оскільки у західних та центральних областях промислова інфраструктура продовжує розвиватися. Тут активно будують логістичні хаби, складські комплекси та виробничі підприємства.

    Незважаючи на продовження бойових дій, ведеться відновлення зруйнованої інфраструктури у прифронтових областях. На ці проекти у поточному році Кабмін уже виділив 10 млрд грн.

    Трубна галузь посідає 2 місце із закупівель прокату у заводів. Замовлення українських трубників залежать від ситуації у світовій нафтогазовій галузі. І зараз вона не найсприятливіша. Низькі ціни на енергоносії знижують інвестиційну активність компаній видобувачів.

    З початку року котирування нафти Brent впали із $81,5 до $64/барель, це 4-річний мінімум. Передумов для її подорожчання немає. Оскільки на початку травня країни-члени ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток у червні на 411 тис. барелів на день. Надлишок пропозиції сприятиме подальшому зниженню цін на нафту.

    Незважаючи на несприятливу кон’юнктуру, українські трубники у І кв. збільшили експорт на 12,8% р/р, до 136,2 тис. т. Але далі можна говорити про волатильність. Втім, внутрішній попит на труби нафтогазового сортаменту обіцяє бути стабільним.

    Держкомпанія АТ «Укргазвидобування» цього року планує пробурити 90 нових свердловин. У 2024 році було 87. Держкомпанія ПАТ «Укрнафта» має намір пробурити близько 30 нових свердловин. Це відповідає минулорічному показнику.

    Разом з тим, варто відзначити різке зростання трубного імпорту в I кв., одразу на 67,3%, до 20,9 тис. т. В основному ці труби надійшли з Китаю. Така тенденція вочевидь не на користь українських виробників.

    Представники вагонобудівної галузі на поточний рік сформували непогані (як для сучасних реалій) портфелі замовлень. Зокрема, «Дніпровагонмаш» відправить до Литви 450 вантажних вагонів. На адресу ПАТ «Укрзалізниця» має надійти 252 залізничні платформи.

    Безперечно, це не дуже багато для заводу з номінальною потужністю 9 тис. вагонів на рік. Але якщо врахувати, що у 2023 р. «Дніпровагонмаші» зібрав лише 378 вагонів – є певний прогрес. Знов таки, в умовах повномасштабної війни.

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) у 2025 р. має побудувати та передати «Укрзалізниці» 100 пасажирських вагонів. На ці цілі із держбюджету виділяється 3,4 млрд грн. Ще 1 млрд. грн. завод отримає на завершення попереднього контракту. Він був підписаний у 2023 р. та передбачає постачання 66 пасажирських вагонів.

    Перспективним напрямом залишається будівництво вагонів-зерновозів. Попит на них є як із боку державного залізничного оператора, так і від великих агрохолдингів.

    Зокрема, «Укрзалізниця» у 2024 р. придбала 120 нових зерновозів. А в березні цього року агрохолдинг «ІМК» повідомив про покупку 150 зерновозів. Також у березні КВБЗ передав 200 нових зерновозів литовській залізничній вантажній компанії LTG Cargo.

    Із цього випливає, що металоспоживання в українській економіці зросло насамперед за рахунок державних стимулів. Але це не лише пряме фінансування закупівель.

    З березня 2024 року Кабмін поновив програму компенсації 25% вартості с/г техніки українського виробництва. За цей період українські аграрії придбали 5311 од. техніки на суму понад 4,2 млрд грн. Держава компенсувала 877 млн грн. Цього року програма продовжує діяти. Виплати за нею у березні становили 126,6 млн грн.

    Завдяки цьому інструменту більш привабливою для фермерів та агрокомпаній стає продукція українських підприємств сільгоспмашу. Отже, зростає їх завантаження. І внутрішнє металоспоживання. А імпорт с/г техніки скорочується.

    АТ «Ельворті» (колишня «Червона зірка»), лідер українського сільгоспмашу, має намір у 2025 р. наростити виробництво на 25% у грошах, до 712 млн грн. Це реально з урахуванням продовження держпрограми компенсацій 25% вартості с/г техніки місцевого виробництва. А також через заявлені інвестпрограми великих гравців. Наприклад, агрохолдинг «Астарта» цього року планує витратити понад $21 млн на оновлення парку с/г техніки.

    Таким чином, огляд ситуації в основних металоспоживаючих галузях дозволяє прогнозувати подальше збільшення ємності внутрішнього сталевого ринку у 2025 році.

  • Інтерпайп освоїв виробництво надважких труб

    Українська компанія Інтерпайп освоїла виробництво надважких труб вагою більше 3 тонн та довжиною до 7 метрів.

    Як зазначили у компанії, за стандартною технологією труба зі стінкою 50-60 мм має довжину до 5 метрів і вагу близько 2 тонн. Тож для виробництва труби, яка на третину важча, розробили спеціальну технологію.

    Така продукція використовується у машинобудуванні та будівельних проєктах. Зазначається, що вже прокатані труби клієнт використає для гідроциліндрів шахтних стійок, які тримають перекриття в шахті. Також подібні продукти застосовуються під час будівництва причалів офшорних вітроелектростанцій та опорних конструкцій для інфраструктурних об`єктів, наприклад мостів чи стадіонів.

    «Це складний нішевий продукт, який суттєво розширює можливості компанії на європейському ринку», — зазначили у компанії, додавши, що за останні 3 роки R&D команда Інтерпайп запропонувала ринку понад 250 нових видів труб, більшість з яких – саме нішеві продукти для машинобудування, будівництва та енергетики.

    Нагадаємо, Інтерпайп у 1 кварталі 2025 року сплатив 1,2 млрд грн податків та зборів

  • США зберегли дію мит на круглі зварні труби з Китаю

    Міністерство торгівлі США оголосило остаточні результати перегляду антидемпінгових (AD) і компенсаційних (CVD) мит (далее…)

  • На свердловині Укргазвидобування сталася аварія через китайські труби

    У лютому на одній зі свердловин «Укргазвидобування» у Харківській області сталась аварія, повідомляє «Нафторинок» із посиланням на власні джерела видання.

    Згідно з викладеною інформацією, під час спуску колони виробництва китайської TPCO (Tianjin Pipe Corporation Limited) попередньо стався її обрив. Зазначається, що через це колона розпалася на чотири окремі секції.

    «Під час спуску до газової свердловини колони, яка складалася із китайських обсадних труб із різьбленням Buttress, втратили вагу 30 тонн. Тобто, стався обрив колони», — повідомив співрозмовник видання.

    За його словами, після підняття розірваної колони з’ясувалося, що стався множинний відворот різьблення заводського кінця, а сама колона розкрутилася на чотири окремі секції.

    НафтоРинкок отримав підтвердження інциденту в «Укргазвидобуванні»

  • Саудівська East Pipes збільшить обсяги виробництва труб завдяки новій лінії HSAW

    Виробник труб з Саудівської Аравії East Pipes Integrated Company for Industry оголосив, що побудує нову виробничу лінію з виробництва гвинтоподібних електрозварювальних труб (HSAW) в Даммамі (далее…)