Метка: уавтормет

  • Спроби УАВтормет допомагати експортерам брухту до Придністров’я повинні кваліфікуватися як державна зрада – експерт

    Усі спроби Української асоціації вторинних металів «УАВтормет» максимально сприяти та допомагати експортерам металобрухту налагодити та суттєво збільшити постачання сировини до проросійського анклаву Придністров’я повинні кваліфікуватися компетентними органами як державна зрада.

    Таку думку висловив президент Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков, коментуючи офіційний лист президента «УАВтормет» Володимира Бублея до в.о. голови Держмитслужби України Сергія Звягінцева із проханням роз’яснити порядок митного оформлення металобрухту при його експорті до Придністров’я. Про це пише Мінпром.

    «Наразі українська металургія знаходиться у вкрай скрутному становищі. Чи не найболючішим є питання дефіциту металобрухту, без якого жодне підприємство галузі не може працювати. Мало того, що експорт цієї стратегічної сировини б’є усі рекорди, а державний бюджет не отримує від цього жодного зиску, адже Україна має із Євросоюзом зону вільної торгівлі, так асоціація брухтарів намагається пролобіювати та максимально спростити експорт брухту до проросійського анклаву, ніким не визнаного Придністров’я», – сказав він.

    За його словами, це не перший раз, коли «УАВтормет» займається лише питаннями експорту сировини. «Після широкомасштабного вторгнення перед брухтозаготівельною галуззю стоїть багато викликів. Це і нестача робочих рук, це і перелік наявних перероблюючих потужностей, це і, врешті-решт, притомне прогнозування здатності брухтарів забезпечити метпідприємства брухтом. До речі, «УАВтормет» досі не надала Кабміну дані формування балансу попиту-споживання брухту, що є обов’язковим за законом», – відмітив президент «Укрметалургпром».

    Він також нагадав, що у серпні, коли ЗМІ почали публікувати інформацію про відновлення поставок брухту до Придністров’я, «УАВтормет» поширила заяву, в якій засудила оприлюднення у інформаційному полі таких фактів. «Але при цьому не було висловлено жодного засудження дій експортерів-брухтарів, які фактично почали торгувати із агресором. В той же час, «Укрметалургпром» вже багато разів підкреслював, що постачання брухту до Придністров’я – це пряма торгівля з агресором та фінансування війни проти України. Це абсолютно неприпустимо, і тому я сподіваюся, що спеціальні служби кваліфікують усі ці дії та наміри як державна зрада», – констатував Олександр Каленков.

    Нагадаємо, що у вересні цього року «УАВтормет» у офіційному листі за підписом свого президента Володимира Бублея звернулася до Державної митної служби України із проханням офіційно роз’яснити порядок митного оформлення металобрухту (код УКТ ЗЕД 7204) при його експорті до проросійського анклаву Придністров’я (пункт призначення – м. Рибниця, отримувач вантажу – Молдавський МЗ).

    «Враховуючи значний інтерес підприємств-експортерів до даного питання та його безпосередній вплив на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, просимо надати офіційну відповідь в найкоротший можливий термін. Працюємо на Перемогу!», – констатував у листі Володимир Бублей.

  • Заготівля металобрухту в Україні за роки незалежності впала в 6 разів — GMK-Center

    Обсяги заготівлі брухту чорних металів в Україні за роки незалежності скоротилися у 6 разів — до мінімальних показників під час широкомасштабної війни. При цьому, перспективи повернення до більш-менш суттєвого зростання галузі достатньо сумні. Про це пише аналітичний центр GMK-Center у статті «Зникаючий ресурс: виклики для української брухтозаготівлі».

    «Деіндустріалізація економіки стала головним фактором, що визначає стан ринку брухту в Україні. Це незворотний процес. Розрахунки аналітиків показують: колишні обсяги брухтозаготівлі залишилися в минулому, швидше за все, назавжди», — йдеться у статті.

    За даними GMK-Center, ріст брухтозаготівлі в Україні припав на другу половину 1990-х, у 2000 р. галузь досягла історичного максимуму в 11 млн т за рахунок утилізації радянської промислової спадщини, а потім, з 2001 р. спостерігався стійкий спад через низький рівень інвестицій в оновлення металофонду та фактичне зникнення цілих секторів українського машинобудування.

    заготівля металобрухту

    «Головним джерелом брухту в Україні в останні роки був амортизаційний брухт, на частку якого припадало до 75%. Іншими словами, ця галузь працювала і продовжує працювати на накопиченому ресурсі радянських часів. Цей ресурс не поповнюється належним чином через занижене споживання сталі в Україні», — підкреслюють у GMK-Center.

    Війна поглибила проблематику ресурсів і заготівлі брухту. Частина української території виявилася окупованою або ареною активних бойових дій. Зараз обсяг брухту в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, частково в Харківській і Сумській обл. близький до нуля. Раніше ці регіони забезпечували близько 1 млн т брухту на рік. Компенсувати втрачені обсяги підвищенням заготівлі в інших регіонах неможливо, оскільки потенціал генерації брухту на інших територіях обмежений. Радянська індустріальна спадщина здебільшого була зосереджена саме в промислових областях Сходу України.

    Активні бойові дії, падіння економіки, падіння і стагнація промислового виробництва, еміграція з країни і нестача персоналу, мобілізаційні процеси – впливають на брухтозаготівельну галузь негативно. Як результат, кількість учасників ринку скорочується. У 2009 р. в Україні налічувалося близько 1700 брухтозаготівельних компаній. Зараз, за експертними оцінками, їх залишилося не більше 100-120 з активною кількістю майданчиків для збору брухту від 250 до 300.

    «Тому, очевидно, українська брухтозаготівля буде і надалі перебувати на плюс-мінус нинішньому рівні», — зазначають у GMK-Center. І додають, що у гравців, що залишилися в галузі, немає доступного брухту через деіндустріалізацію та падіння економіки за 3,5 роки повномасштабної війни; немає перспектив утворення машинобудівного брухту, оскільки галузь скорочувалася 20 років, а через війну і геополітичні ризики має дуже слабкі перспективи; немає можливості активно працювати з військовим брухтом через законодавчі обмеження; немає потенціалу для збільшення збору брухту через обмеження потужностей самої галузі, яка сильно скоротилася і зменшилася під час війни.

  • В Україні зібрали понад півмільйона тонн металобрухту в І кварталі 2025 року

    Заготівельні підприємства України у січні-березні 2025 року зібрали 505,9 тис. тонн брухту чорних металів, що на 18,5% більше за показник аналогічного періоду минулого року, коли було зібрано 426,8 тис. тонн. Такі дані наводить асоціація УАВтормет.

    Протягом І кварталу поточного року на внутрішній ринок надійшло 401 тис. тонн вторсировини, що на 16,4% більше порівняно з І кв-2024. Технологічні запаси  брухту на металургійних комбінатах України станом на 1 квітня оцінюються у 20-25 тис. тонн.

    За три місяці з початку року експорт металобрухту з України зріс на 32% в річному обчисленні, склавши 80,9 тис. тонн, тоді як у І кв-2024 за межі країни реалізували 61,3 тис. тонн.

    У 2024 році в Україні було зібрано майже 1,75 млн тонн металобрухту. На початку поточного року УАВтормет прогнозував зниження заготівлі металургійної сировини на 5-17%, до рівня 1,45-1,65 млн тонн за підсумками 2025 р.

    металобрухт

  • Нульова квота: Україна запроваджує тимчасові обмеження на експорт металобрухту

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки розглядає варіант повернення ліцензування брухтарів. (далее…)

  • Заготівля брухту в 2025 році може скласти 1,45-1,65 млн т – УАВтормет

    Українська асоціація вторинних металів прогнозує, що загальний обсяг заготівлі брухту чорних металів у 2025 році може скласти 1,45-1,65 млн тонн, що на 5-17% менше порівняно із показником минулого року.

    У 2024-му в Україні, за інформацією УАВтормет, було зібрано близько 1,75 млн тонн металургійної сировини, що більше на 37% р/р. Такі дані навів голова асоціації Володимир Бублей під час наради УАВтормет, яка відбулась 31 січня.

    «Можна очікувати, що у 2025 році ті проблеми, які ми мали минулого року, тільки поглибляться», — сказав Бублей. Він також виокремив низку факторів, що обмежують діяльність галузі, серед яких воєнний стан і мобілізація, слабкий внутрішній попит, обмежені експортні можливості, тощо.

    За даними УАВтормет, минулого року постачання на внутрішній ринок зросли майже на 30% в річному вимірі, до 1,34 млн тонн. Технологічні запаси брухту на металургійних комбінатах України оцінюються у близько 50 тис. тонн. Водночас цього року профільна асоціація очікує на зниження споживання брухту до 1,1-1,2 млн тонн на фоні прогнозів щодо скорочення виробництва сталі.

    Суттєве зростання продемонстрував експорт брухту. У 2024 році постачання на зовнішні ринки склали 293 тис. тонн (+60% р/р), а за підсумками 2025 року цей показник може скласти 350 тис. тонн, що відображає подальше зростання майже на 20%.