Метка: укрметалургпром

  • Високі ціни на електроенергію роблять продукцію українських металургів неконкурентоспроможною — Каленков

    Вартість електроенергії в Україні є надзвичайно важливим фактором, який чинить критичний вплив на конкурентоспроможність продукції українських металургійних підприємств на світових ринках на всередині країни, зазначив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Енергетика України: стратегії відновлення та розвитку».

    Він нагадав, що у серпні ціна електроенергії для промисловості в Україні сягала 111 євро за МВт/год, що перевищувало показники країн Центральної та Східної Європи, що коливались на рівні близько 90 євро за МВт/год.

    «Але навіть в ті дні, коли наші підприємства, такі як до прикладу АрселорМітттал Кривий Ріг, хотіли би імпортувати якусь частку (електроенергії з інших країн — ред.), вони не могли цього зробити, тому що не було спроможності, яку моли б надати зі сторони Укренерго», — пояснив він.

    Каленков нагадав, що витрати на електроенергію займають значну частку собівартості підприємств гірничо-металургійного сектору, тож зростання цін, яке спостергігається в Україні в останні роки, суттєво впливажє на спроможність бізнесу і наладі підтримувати виробничцу діяльність.

    «Спроможності компаній виживати і далі працювати зараз під великим питанням. Частка електроенергії в собівартості продукції є різною у різних пвідприємств ГМК. Найбільшою вона, звичайно, є у виобників феросплавів, де вона може доходити до 60% для деяких видів продукції. Високою є частка електрики і для електрометалургів. Але зараз навіть для підприємств повного циклу, таких як АрселорМіттал Кривий Ріг, вона суттєво зросла. До широкомасштабної війни ця частка була блищько 7% від собівартості, а зараз — вже 20%. Це робить готову продукцію неконкурентоспроможною», — зауважив Каленков.

    Якщо держава не запропонує ефективні механізми, які дозволять збалансувати ситуацію, великі промислові споживачі електроенрегії, такі як АМКР, будуть змушені знижувати закупівлі електрики, що в кінцевому підсумку може спричинити ефект доміно і негативно вплине на суміжні сектори економіки.

    «Всі розуміють, що від споживачів залежить, буде попит чи не буде, і рівень цін. Якщо, наприклад, не дай Бог таке станеться, піде з ринку АрселорМіттал, зменшить до мінімуму своє виробництво, хоча і зараз цей обсяг менший, ніж міг би бути, це буде втрата попиту на електроенергію, і це буде чинити тиск на ціни та штовхатиме їх до зниження… І по енергетикам це теж вдарить. А чому це може бути ефект доміно? Тому що, наприклад, один комбінат от на підприємстві АрселорМіттал Кривий Ріг, він перевозить десь 8 млн тонн вантажів. В цьому році перевезення на Укрзалізниці впали на десь 10-12%. Без АМКР зникне ще часка вантажів. Що буде з іншими підприємствами, які працюють поруч, із місцевими бюджетами, теж легко передбачити», — пояснив Каленков.

    Він закликав урядові та регуляторні структури, долучені до регулювання роботи енергетичного сектору в Україні, запропонувати мезанізми підтримки енергоємних підприємств, які б допомгли збалансувати ситуацію, зменшивши постійно зростаючі витрати промислрвців на е/е. Зокрема, Каленков закликав державу забезпечити прозорість ринку, створити умови для укладання довгострокових контрактів з Енергоатомом, забезпечити доступ до імпорту електроенергії, включно з можливістю укладати довгострокові контракти на доступ до міждержавного перетину. Він також згадував про можливість запровадити робочі механізми компенсації для енергоємних виробництв за прикладом європейських країн. Наприклад, у Франції 25% атомної генерації продається за фіксовами зниженим тарифом, що сприяє зниженню загального рівня цін на ринку, і Україна, на думку Каленкова, могла б придивитися до такого досвіду.

  • Виплавка сталі в Україні за 8 місяців скоротилась на 7%

    Українські металургійні підприємства у січні-серпні 2025 року зменшили виробництво сталі на 6,8% відносно аналогічного періоду минулого року. За цей період було виплавлено 4,91 млн тонн сталі, тоді як торік цей показник становив 5,27 млн тонн. Про це свідчать дані об’єднання «Укрметалургпром».

    За 8 місяців з початку року в Україні також було виготовлено 5,11 млн тонн чавуну, що на 8% більше за січень-серпень 2024 року (4,73 млн тонн).

    Виробництво прокату за цей період заменилось на 1,4% у річному обчисленні до 4,26 млн тонн проти 4,31 млн тонн торік.

  • НКРЕКП вдруге підвищила тарифи на е/е для промисловості, знову проігнорувавши звернення споживачів – голова «Укрметалургпрому»

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), вдруге за літо 2025 року підвищила тарифи на електроенергію (далее…)

  • Україна у січні-липні зберегла 13 місце у світовому рейтингу виробників чавуну

    Україна у січні-липні 2025 року зберегла 13 позицію серед 40 країн-виробників за обсягами виробництва чавуну. (далее…)

  • Глобальне виробництво сталі за 7 місяців 2025 року впало на 2,2%

    Світове виробництво сталі у січні-липні 2025 року становило 934,29 млн т, що на 2,2% нижче показника аналогічного періоду торік (955,4 млн т) (далее…)

  • Споживання сталі в Україні за 7 місяців зросло на 14%

    У січні-липні 2025 року споживання сталі в Україні становило 2,3 млн т, що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період торік. Тоді ємність ринку була на рівні 2,03 млн т. Такі дані наводить обʼєднання підприємств «Укрметалургпром».

    За 7 місяців з початку року на внутрішній ринок надійшло 1,44 млн т металопрокату українського виробництва, що становить 63,5% від загального обсягу споживання. Частка імпортної продукції за цей період склала 37,5%, або 0,86 млн т. Відносно минулого року вона зросла на 2,5%.

    Як зазначається, структура імпорту у січні-липні характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (74,75% та 20,20% відповідно).

    Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (55,4%), на другому — ЄС-27 (23,7% ), на третьому – країни Азії (17,8%).

    Нагадаємо, за підсумками першого півріччя 2025 року ємність українського ринку металопрокату зросла на понад 11%.

    Споживання сталі

  • Виробництво сталі в Україні за 7 місяців впало на 7%

    Українські металургійні підприємства у січні-липні виплавили 4,26 млн т сталі, що на 7% менше ніж за аналогічний період торік.

    Водночас за даними обʼєднання підприємств «Укрметалургпром», за 7 місяців з початку року виробництво чавуну в Україні зросло на 6,7% у річному обчисленні і становило 4,36 млн т.

    Виробництво прокату за 7 місяців склало 3,62 млн, що відображає скорочення на 2,8% рік до року.

    Виробництво сталі

     

  • Невпинне підвищення цін на електроенергію призведе до руйнування економіки України – Укрметалургпром

    Наразі ціни на електроенергію в Україні – одні з найвищих у Європі і процес їх підвищення не припиняється, що створює ризики для економіки країни, зауважив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков заявив під час засідання енергетичного комітету Федерації роботодавців України, пише Бізнес Цензор.

    За його словами, висока ціна електроенергії вже спонукає керівництво найбільшого інвестора в економіку України, металургійного концерну ArcelorMittal розглядати варіант виходу з нашої країни. Це стане негативним сигналом для ринку і може призвести до того, що «посипляться» базові галузі української економіки, зокрема гірничо-металургійний комплекс, та викличе «ефект доміно» у суміжних галузях, малому та середньому бізнесі (МСБ), переконаний Каленков.

    Голова «Укрметалургпрому» зауважив, що тарифи на електроенергію в Україні у декілька разів вищі, ніж у Франції, хоча обидві країни мають приблизно однакову частку атомної генерації у загальній структурі енергоринку.

    «Саме ціни на електрику не дають меткомбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» виробляти більше конкурентоздатної продукції. Це змушує керуючу компанію ArcelorMittal у Люксембурзі розмірковувати про вихід з України», – сказав Каленков.

    Він додав, що намагання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підняти прайс-кепи на енергоринку ще вдвічі не додають глобальному інвестору аргументів на користь того, аби залишитися в Кривому Розі.

    «Якщо ArcelorMittal все ж таки піде з України через зростання цін на електрику, це буде дуже негативний сигнал усім іншим компаніям! Адже ArcelorMittal – це найбільший іноземний інвестор в економіку України, який вклав $5-7 млрд», – нагадав Каленков.

    Президент «Укрметалургпрому» також зауважив, що енерготарифи та їх невпинне зростання мають великий вплив на всю економіку України.

    «Якщо «посипляться» базові галузі, зокрема, металургія, то наступними впадуть вже сумісні галузі – виробники феросплавів, хімічної продукції, цементу. Після них настане черга малого та середнього бізнесу. Коли постійно вимиваються обігові кошти через механізм підвищення енерготарифів, то підприємства вже не «на межі», а за межею виживання», – наголосив Каленков.

    Як повідомлялося, НКРЕКП планує вкотре підвищити максимальні граничні ціни на електроенергію на «ринку на добу наперед» (РДН) та «внутрішньодобовому ринку» (ВДР) у часовому діапазоні з 17:00 до 23:00 майже вдвічі – до 15 000 грн за МВт-год.

  • Глобальне виробництво сталі у І півріччі впало на 2,2%

    Світове виробництво сталі у січні-червні 2025 року становило 934,3 млн т, що на 2,2% нижче показника січня-червня 2024 року (955,4 млн т), повідомили у Worldsteel. У червні виробництво сталі у світі також скоротилося на 5,8%, до 151,4 млн т.

    У першому півріччі майже всі регіони світу продемонстрували знижння обсягів виплавки, окрім країн Африки, де за цей час виробництво зросло на 4,1% у річному обчисленні, до 11,4 млн т.

    Країни Азії та Океанії зменшили виплавку сталі на 1,9% р/р, до 693,9 млн т. У Євросоюзі (27) виробництво впало на 3,3%, до 65,4 млн т. В інших країнах Європи — на 7,1%, до 20, 8 млн т. Росія, країни СНД та Україна зменшили виплавку сталі на 5,4%, до 41, 6 млн т. На Близькому Сході виробництво зменшилось на 5,4%, до 27, 5 млн т. Країни Північної Америки скоротили виплавку на 0,6%, до 53,2 млн т. А у Південній Америці падіння становило 0,4%, до 20,5 млн т.

    Лідером серед країн є Китай, де за півроку виплавили 514,8 млн т сталі (-3% р/р). Україна за підсумками півріччя піднялася з 22 на 21 позицію серед 71 країни-виробника сталі із результатом 3,68 млн т (-4,9% р/р), додали в об’єднанні «Укрметалургпром».

    виробництво сталі у світі

  • Споживання сталі в Україні за півроку зросло на 11,6%

    У січні-червні 2025 року споживання сталі в Україні становило 1,94 млн тонн. Ємність ринку зросла на 11,65% порівняно з аналогічним періодом торік, коли споживання сталі було на рівні 1,73 млн тонн, повідомило об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    За 6 місяців на внутрішній ринок надійшло 1,22 млн тонн металопрокату українського виробництва проти 1,14 млн тонн у першому півріччі 2024 р. Це становить 63% від загального обсягу споживання. Частка імпортного прокату за півроку склала 37% або 716 тис. тонн проти 592 тис. тонн у січні-червні 2024-го. Імпортна складова зросла на 2,85% у річному обчисленні.

    Структура імпорту, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (77,31% та 20,96% відповідно). Серед металургійних імпортерів у першому півріччі домінують країни Європи (57,4%), на другому місці — ЄС-27 (23,3% ), на третьому – країни Азії (18,7%).

    Нагадаємо, у січні–травні 2025 року ємність внутрішнього ринку металопрокату в Україні становила 1,55 млн тонн, що на 14,5% більше за аналогічний період 2024 року.

    споживання сталі