Метка: укрметалургпром

  • Виробництво сталі в Україні зросло на 10% з початку року

    За два місяці 2025 року металургійні підприємства України виготовили 1,18 млн тонн сталі, що на 9,9% більше за показник аналогічного періоду минулого року.

    У січня-лютому, за даними об’єднання «Укрметалургпром», виробництво чавуну також продемонструвало зростання – на 8,4% у річному обчисленні, до 1,14 млн тонн.

    Виробництво прокату з початку року збільшилось на 6,3% порівняно з результатом за два місяці 2024-го і склало 960 тис. тонн.

    Водночас у лютому відносно січня помітне певне сповільнення динаміки виробництва: виплавка сталі порівняно с попереднім місяцем зменшилась на 6,4%, виробництво чавуну – на 8,5%, прокату – на 0,7%.

    виробництво сталі

    виробництво сталі

    виробництво сталі

  • У січні споживання сталі в Україні зросло більш як у 2 рази

    За підсумками січня 2025 року споживання металопрокату в Україні зросло у понад 2 рази відносно минулого року, повідомило об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    Минулого місяця ємність внутрішнього ринку склала 297,1 тис. т, тоді як у січні 2024-го споживання було на рівні 137,8 тис. т.

    У січні на український ринок надійшло 194,1 тис. т прокату власного виробництва та 103 тис. т імпортної продукції, частка якої в загальному споживанні становить 34,6%.

    Структура імпорту в січні 2025 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (86,5% та 10,7% відповідно).

    Серед металургійних імпортерів у січні 2025 р. перше місце обіймають інші країни Європи (61,3%), на другому ЄС-27 (24,7% ), на третьому – країни Азії (13,8%).

    Нагадаємо, у 2024 році український ринок металопрокату скоротився на понад 6%.

  • Сталь українського походження, зокрема перероблена в ЄС, не загрожує сталеливарній промисловості США – Укрметалургпром

    Загальна вартість сталі, що надійшла до США з України у 2024році, напряму чи через переробку в країнах Євросоюзу, склала $258млн. Це відповідає 0,81% від загального імпорту сталі в США, що становить $31 млрд 639 млн. Це свідчить про те, що сталь українського походження, яка постачалась як напряму з українських заводів, так і через переробку української заготовки в ЄС, не може загрожувати  сталеливарній промисловості США.

    Такого висновку дійшли в об’єднанні підприємств «Укрметалургпром», у заяві якого висловлюється стурбованість рішенням Адміністрації Президента США Дональда Трампа повернути дію 25%-но мита на імпорт української сталевої металопродукції.

    Зокрема, 11 лютого Трамп підписав відповідний указ, яким повернув 25% мито на імпорт сталевої продукції з усіх країн, скасувавши таким чином низку виключень та квот, які діяли для Євросоюзу, Бразилії, Канади, Великобританії та інших країн-постачальників. Також було підвищено до 25% мито на імпорт алюмінію в США. Очікується, що ці нововведення вступлять в дію 12 березня.

    «Укрметалургпром» звернув увагу на формулювання в указі Трампа, згідно з яким США визнають, що українська металопродукція не несе жодної загрози для американської металургійної галузі, оскільки її частка не перевищує 0,5% у загальному обсязі американського сталевого імпорту.

    В той же час, певне зростання обсягів імпорту виплавленої в Україні і переробленої в ЄС сталі відбулося в значній мірі через поставки арматури заводу Promet Steel (Болгарія, завод входить до Групи Метінвест), отриманої з української заготовки виробництва Каметсталь. Хоча, як зазначили в об’єднанні, загальна вартість постачань української сталі, що надійшла в ЄС як напряму, так і через ЄС, все ще є незначною порівняно загальними обсягами імпорту до США, тож не може становити загрози для місцевих виробників.

    «Окрім того, виключення для української сталі, в т.ч., походженням з активів українських компаній в ЄС, з-під дії імпортного мита, є вагомою підтримкою для України в умовах неспровокованої військової агресії РФ, адже дозволяє підтримувати роботу українських металоекспортерів та наповнювати бюджет України», — наголосили в «Укрметалургпромі».

    У разі повернення мит для України, по Групі Метінвест скорочення експорту арматури до США з її болгарського активу означатиме зниження виробництва сталевої заготовки на Каметсталі на 120 тис. т, виробництва залізної руди на 180 тис. т, обсягів залізничних перевезень на 400 тис. т, обсягів перевалки в портах на 200 тис. т, що, в свою чергу, призведе до втрати $58 млн валютних надходжень та зниження податкових відрахувань до державного бюджету на 1 млрд грн.

    Крім того, суттєвих втрат можуть зазнати як постачальники трубної продукціх з України, так і споживачі а США, де місцеве виробництво не в змозі покрити внутрішній попит. Частка імпорту становить 30% від загального споживання труб у США.

    Україна постачає до США безшовні OCTG (Oil Country Tubular Goods) та лінійні труби переважно для нафтогазової промисловості. Всі труби, які експортуються до США, на 100% виробляються в Україні та з української сировини – на трубному заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб», що знаходиться в Нікополі, прифронтовому місті, лише за 4,7 км від окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередніми оцінками, додаткове мито у розмірі 25% призведе до потенційного скорочення виробництва на підприємстві на 36%.

    «Це, у свою чергу, загрожує збереженню колективу заводу та місцевої громади, завдаючи серйозного удару як місту, так і економічній стійкості України», — пояснила профільна асоціація.

    «Укрметалургпром» наголосив на необхідності вжити всіх заходів, щоб переконати США і надалі продовжити дію виключення для України щодо мит на сталеву продукцію, вироблену в Україні та вироблену в Європейському Союзі зі сталі, виплавленої та розлитої («melted and poured») в Україні.

  • У січні виплавка сталі в Україні зросла на 12%

    Протягом січня поточного року металургійні підприємства України виплавили 611 тис. тонн сталі, що на 12,3% більше за результат січня 2024 року. Такі дані наводить об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    Минулого місяця на меткомбінатах також виготовили 595 тис. тонн чавуну, що на 7,2% більше в річному обчисленні.

    Виробництво прокату в січні зросло на 6% рік до року, склавши 480 тис. тонн.

    Нагадаємо, у 2024 році в Україні було виготовлено 7,58 млн тонн сталі, що на 21,6% більше за результат попереднього року, коли виплавка була на рівні 6,23 млн тонн.

    виплавка сталі

  • Україна у 2024 році зберегла 20 місце у світовому рейтингу виробників сталі — Укрметалургпром

    Металургійні підприємства України виплавили 7,58 млн т сталі минулого року, що на 21,6% більше за результат 2023 року. Це забезпечило Україні 20 місце у світовому рейтингу виробників. Такі дані наводить об’єднання підприємств «Укрметалургпром» із посиланням на Worldsteel.

    Загалом, світова виплавка сталі у січні-грудні 2024 р. сягнула 1,84 млрд тонн, що на 0,91% нижче порівняно із попереднім роком, коли у світі виготовили 1,85 млн тонн сталі.

    Найбільшим виробником сталі у світі є Китайська Народна Республіка, частка якої становить 54,6% від загального обсягу. Минулого року в КНР виплавили понад 1 млрд тонн сталі, скоротивши цей показник на 1,7% відносно 2023 року.

    виробників сталі

    Крім того, за підсумками 2024 року у світі виготовили 1,39 млрд тонн чавуну, з яких 1,26 млрд т доменним способом і 125,5 млн т методом прямого відновлення. Це на 1,3% нижче за показник 2023 року в 1,4 млрд т.

    Україна із результатом 7,09 млн т (+18% р/р) утрималась на 13  позиції серед 40 країн-виробників чавуну.

  • Виробництво сталі в Україні у 2024 році зросло на 21%

    Металургійні підприємства України за підсумками 2024 року виплавили 7,58 млн тонн сталі, що на 21,6% більше за результат попереднього року, коли було вироблено 6,23 млн тонн.

    За даними обʼєднання підприємства «Укрметалургпром», у січні-грудні 2024 року також вироблено 7,09 млн т чавуну. За рік українські підприємства збільшили його виробництво на 18%.

    Приріст виробництва прокату у 2024 році склав майже 16%. Було виготовлено 6,22 млн т відповідної продукції, тоді як у 2023-му — 5,37 млн тонн.

  • Укрметалургпром закликав НКРЕКП скасувати рішення про підвищення тарифу на передачу е/е через низку порушень та відсутність обґрунтованих підрахунків

    Об’єднання «Укрметалургпром» закликало Нацкомісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, скасувати рішення про підвищення тарифу на передачу електроенергії, назвавши його необґрунтованим та таким, що створює серйозну загрозу економічній ситуації в Україні.

    Раніше НКРЕКП ухвалила рішення про збільшення тарифу на передачу електроенергії для «Укренерго» з 528,57 до 686,23 грн/МВт·год (+30%). «Прийняття цієї постанови призведе до додаткових витрат українських металургів на суму понад 1,6 млрд грн щорічно», — зазначається у листі об’єднання до НКРЕКП.

    Зазначається, що остаточне ухвалення постанови повинно було відбутися 10.12.2024, проте питання було раптово знято з розгляду і перенесено на невизначений термін. Засідання відбулося лише 19.12.2024, а інформація про його проведення була оприлюднена лише за кілька годин до початку, що суттєво ускладнило реагування з боку споживачів, включаючи представників промисловості.

    «Це порушує принципи прозорості та відкритості процесу ухвалення рішень і викликає сумніви щодо неупередженості прийнятого рішення. Такий підхід Регулятора свідчить про спрямованість виключно на задоволення інтересів НЕК «Укренерго», при цьому не враховуються реальні потреби споживачів. Зокрема, включення до тарифу витрат у розмірі 4,2 млрд грн для погашення боргів НЕК «Укренерго» у 2025 р. виглядає економічно необґрунтованим, особливо в умовах воєнного стану. Це суттєво збільшує фінансове навантаження на непобутових споживачів і викликає сумніви щодо обґрунтованості та справедливості ухваленого рішення. У зв’язку з військовими діями та складною соціально-економічною ситуацією, в 2025 р. слід утриматися від повернення залучених кредитних коштів (тобто, тіла кредитів). Замість цього, кредити мають бути піддані реструктуризації та рефінансуванню, і повинні здійснюватися лише виплати відсотків за кредитами», — йдеться у листі.

    «Укрметалургпром» також додав, що вважає визначений НКРЕКП обсяг споживання е/е на рівні 98 652 ГВт.год (на 1% менше, ніж у 2024 р.) необґрунтованим та заниженим.

    «Українська металургія перебуває у критичному стані через війну, логістичні обмеження та падіння світового попиту та цін на продукцію ГМК. А підвищення витрат на доставку електроенергії для вітчизняних металургійних підприємств призведе до подальшого падіння виробництва, масових скорочень та, взагалі, ризику втрати стратегічно важливої галузі, що критично позначиться на національній безпеці та обороноздатності країни у цілому», — додала асоціація.

    З огляду на це асоціація вимагає скасувати постанову НКРЕКП від 19.12.2024 № 2200 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік», опублікувати детальний розрахунок основних статей витрат НЕК «Укренерго», які зумовлюють зростання тарифу, реструктуризувати тіло кредитів НЕК «Укренерго» з метою відтермінування платежів до завершення дії воєнного стану, забезпечити дотримання принципів прозорості та відкритості в подальшому процесі ухвалення рішень.

    нкрекп

  • Через рішення НКРЕКП промисловість втратить конкурентоздатність на світовому ринку — Укрметалургпром 

    Рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на послуги із передачі із 1 січня 2025 року на 29,8%, до 686,23 грн/МВт-год, призведе до зростання цін та прискорення інфляції всередині країни, а також до втрати конкурентоспроможності української продукції на експортних ринках і як наслідок зменшення обсягів продажів. Таку думку в коментарі UAprom висловив президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков. 

    Він звернув увагу, що рішення НКРЕКП є непрозорим, оскільки було ухвалено з порушенням процедур. На засіданні не було належного обговорення, а жодні питання бізнесу стосовно розрахунків тарифу не знайшли аргументованої відповіді. Фактично, регулятор став на сторону монополії, і з таким підходом до регулювання бізнес в Україні, що складніший за лоток на базарі, буде знищений, вважає експерт. 

    “На жаль, маємо констатувати, що нормального обговорення не було. Засідання було чистою формальністю. На всі запити, які були у галузей, а мова не тільки про ГМК, а й про хіміків, цементників, феросплавників, відповіді нормальної не було. А вони стосувались, передусім, розрахунку витратної частини. Щоб пропозиції з підвищення тарифів сприймалися бізнесом нормально, треба верифікувати витратну частину. Але, на жаль, і в частині тарифу на передачу електрики, і на диспетчеризацію є окремі пункти, які викликають дуже великі питання”, — зазначив Каленков. 

    Він звернув увагу на значні витрати на закупівлю додаткових послуг, які закладені в розрахунок тарифу на диспетчеризацію — близько 11 млрд грн. “За нашими оцінками ці витрати можуть скласти не більше ніж 4 млрд грн”, — зауважив представник асоціації. Крім того, в частині тарифу на передачу е/е суттєві витрати закладені на покриття технологічних втрат — 14 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж цього року. “Але навіть 12 млрд грн викликали великі питання, оскільки всі спеціалісти вказують на те, що їх можна суттєво зменшити й оптимізувати. Але замість того, щоб працювати над зменшенням втрат, їх збільшують кожного року”, — додав Каленков.  

    У підсумку рішення НКРЕКП вдарить по всім галузям української промисловості, вважає експерт. “Там, де це можна перенести витрати на кінцевого споживача, це буде зроблено і призведе до подальшого зростання цін і пришвидшення інфляції відносно того рівня, який вже є досить високим. Там, де це стосується експорту і зовнішніх ринків, ми просто втратимо свою конкурентоспроможність, менше зможемо продати і отримати валютної виручки”, — пояснив він.

    Загалом, рішення регулятора призведе до непоправних втрат для економіки України, тож контролюючі органи мають звернути увагу на обставини його ухвалення і на завищені розрахунки, які були використані для обґрунтування. “Тому що це викачування ресурсу із реальної економіки, щоб створити можливості для його корупційного використання”, — вважає Каленков.

  • Український ринок металопрокату скоротився на 8% з початку року

    У січні-листопаді ємність внутрішнього ринку металопрокату скоротилась до 2,99 млн т. Це на 7,95% менше за результат січня-листопада 2023 року, коли споживання сталі було на рівні 3,25 млн т, повідомило об’єднання «Укрметалургпром».

    З початку року частка прокату українського виробництва, що надійшла на внутрішній ринок, склала 62% або 1,86 млн т. Ще 38% або 1,13 млн т припадає на імпорт. Частка імпортної складової відносно результату за 11 місяців минулого року зросла на понад 6%.

    Структура імпорту, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% та 19,52% відповідно); в січні-листопаді 2023 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно,  75,23% та 23,98%).

    Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (50,6%), на другому ЄС-27 (28,0% ), на третьому – країни Азії (20,0%).

    Нагадаємо, споживання сталі в Україні за 10 місяців впало на 10%.

  • Виробництво сталі в Україні за 11 місяців перевищило 7 млн тонн

    Українські металургійні підприємства у січні-листопаді поточного року наростили виробництво сталі до 7,03 млн т, що на 23,1% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомило об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    Водночас у листопаді виплавка сталі склала 540,8 тис. т, що на 0,9% менше за результат листопада 2023 року. Це також є найнижчим показником з лютого 2024 року, коли метзаводи виготовили 531 тис. т сталі. Загалом із липня в Україні фіксується щомісячне падіння обсягів виробництва сталі.

    За 11 місяців в Україні також виробили 6,52 млн т. чавуну, що на 19,8% більше у річному обчисленні. У листопаді виробництво чавуну становило 542,9 тис. т проти 624,9 тис. т у жовтні. Разом з тим, це на 0,3% більше за листопад 2023 року.

    Виробництво металопрокату з початку року склало 5,74 млн т, що відображає зростання на 18% відносно січня-листопада 2023 року. У листопаді було виготовлено 477 тис. т прокату проти 442,2 т у жовтні. У річному вимірі виробництво скоротилося на 4,4%.

    Нагадаємо, Україна збільшила виробництво сталі на 26% з початку року.