Метка: укрметалургпром

  • Україна залишається на 20 місці у глобальному рейтингу виробників сталі

    Україна зберегла 20 позицію у світовому рейтингу виробників сталі, який складає Worldsteel. За підсумками січня-жовтня українські підприємства виробили 6,49 млн т сталі, що на 25,7% більше за результат січня-жовтня 2023 р.

    За даними обєднання «Укрметалургпром», Україна також залишилася на 13 позиції серед 40 країн-виробників за обсягами виробництва чавуну. За 10 місяців вітчизняні підприємства виробили 5,36 млн т чавуну, що на 21,9% більше за показник січня-жовтня 2023 року.

  • Споживання сталі в Україні за 10 місяців впало на 10%

    У січні-жовтні ємність українського ринку металопрокату становила 2,62 млн т, що на 9,9% менше за показник аналогічного періоду минулого року, коли споживання сталі було на рівні 2,9 млн т., повідомили в об’єднанні «Укрметалургпром».

    Частка металопрокату українського виробництва у загальному обсязі споживання за 10 місяців досягла 60,75%, що відповідає обсягу в 1,58 млн т. У 2023 році цей показник був на рівні 67,6%.

    З початку року на український ринок також надійшло 1,03 млн т імпортного прокату (39,25%), тоді як у минулого року — 939,4 тис. т (32,4%). В структурі імпорту цьогоріч переважає плоский прокат (79,5%), частка сортового складає 18,9%.

    Серед металургійних імпортерів за 10 місяців 2024 р. перше місце обіймають інші країни Європи (49,6%), на другому ЄС-27 (28,2% ), на третьому – країни Азії (20,4%).

    Нагадаємо, споживання сталі в Україні за 9 місяців впало на 7%.

  • Україна збільшила виробництво сталі на 26% з початку року

    У січні-жовтні українські металургійні підприємства виплавили 6,49 млн тонн сталі, що на 25,7% більше за результат аналогічного періоду минулого року.

    Такі дані опублікувало об’єднання підприємств «Укрметалургпром»

    За 10 місяців поточного року в Україні також збільшили виробництво чавуну на 21,9%, до 5,98 млн тонн.

    А виробництво прокату порівняно з січнем-жовтнем 2023 року зросло на 20,6% і склало 5,26 млн тонн.

  • Україна зберегла позиції у світовому рейтингу виробників сталі

    За підсумками січня-вересня 2024 року Україна зберегла 20 місце у світовому рейтингу виробників сталі Worldsteel (далее…)

  • Споживання сталі в Україні за 9 місяців впало на 7%

    У січні-вересні поточного року споживання сталі в Україні скоротилося на 6,9% у річному обчисленні і склало 2,42 млн т, повідомило обʼєднання підприємств «Укрметалургпром».

    Частка металопрокату українського виробництва цьогоріч продовжила скорочуватись: за 9 місяців на внутрішній ринок надійшло 1,49 млн т прокату, що становить майже 62% від загального обсягу споживання. Минулого року цей показник становив 1,78 млн т, або 68,5%.

    На імпортну складову у січні-вересні припало 927 тис. т або 38% від ємності ринку, тоді як у 2023 році на ринок надійшло 818 тис. т або майже 31,5%.

    Серед основних імпортерів металургійної продукції в Україну за 9 місяців 2024 року перше місце обіймають інші країни Європи (49,6%), на другому ЄС-27 (28,2% ), на третьому – країни Азії (20,6%).

    Споживання сталі

  • Україна за 9 місяців збільшила виробництво сталі на 28%

    У січні-вересні 2024 року українські металургійні підприємства виплавили 5,88 млн т сталі, що на 28,2% більше за результат, отриманий протягом аналогічного періоду 2023 року. При цьому щомісячні обсяги виробництва продовжили знижуватися третій місяць поспіль: у вересні виплавка сталі склала 610 тис. т, тоді як у серпні – 690,7 тис. т, а у липні – 708,9 тис. т.

    За даними об’єднання підприємств «Укрметалургпром», з початку року меткомбінати також збільшили виробництво чавуну на 21,9% відносно січня-вересня 2023 року, до 5,36 млн т. У вересні виробництво чавуну дещо скоротилось порівняно із попереднім місяцем, до 624,1 тис. т проти 643,6 у серпні, однак загалом відповідало середньомісячній динаміці принаймні з травня (620-650 тис. т).

    Виробництво прокату за 9 місяців зросло на 22,7% порівняно з минулорічним та склало 4,82 млн т. Результат вересня у 503,9 тис. т продемонстрував значне скорочення у порівнянні з попереднім місяцем, коли виробництво прокату склало 589,3 тис. т. Минулого місяця виробництво прокату також впало відносно вересня-2023 (-3%).

  • Україна має скористатись форс-мажором і просити ЄС про відтермінування CBAM — Укрметалургпром

    Український уряд має розпочати переговори з ЄС щодо відтермінування дії механізму CBAM для України, спираючись на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни, вважає президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    Він нагадав, що з 1 січня 2026 року в Євросоюзі у повному обсязі запрацює механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM, відповідно до якого імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами вуглецю, обкладатимуться додатковими тарифами. Таким чином ЄС хоче захистити європейських виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати в межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. Із 2026 року CBAM застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

    «Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші (в межах CBAM – ред.). В директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорним обставинам, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна це форс-мажор з такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів. В ситуації, коли ми експортуємо більшість продукції в Європу, це буде великий удар для української економіки, якщо ми зараз не будемо цим займатися. І мова не тільки про металургію, оскільки нове регулювання торкнеться будь-якої продукції, яка споживає електрику, наприклад. Всі будуть платити – хто більше, хто менше», — пояснив Каленков.

    Наразі в ЄС діє перехідний період щодо впровадження CBAM, в межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, які постачають товари до ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, що стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, що сформовані в процесі виробництва сировини, яка використовується у виробничому процесі. З 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів та купувати відповідні сертифікати на викиди у разі перевищення норм ЄС.

  • Здорожчання логістики та електрики погіршує позиції українських металургів на світових ринках — Каленков

    Підприємства гірничо-металургійного сектору України відчувають значний тиск на собівартість своєї продукції через зростання витрат на перевезення вантажів, зокрема й залізничним транспортом, а також тарифів на електроенергію, зауважив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Український експорт. Вікно відкривається?», що відбулась у Києві 25 вересня.

    За словами Каленкова, збільшення виробничих витрат позбавляє українські підприємства конкурентних переваг на світових ринках. Зокрема, він зазначив, що вартість електроенергії для промислових споживачів суттєво зросла, і зараз металургійні підприємства змушені закуповувати її майже в 2 рази дорожче, ніж у сусідніх країнах Європи.

    Крім того, вартість логістики за останні кілька років збільшилася у 4-6 разів. До прикладу, витрати на доставку залізної руди становлять до 40% у собівартості відповідної продукції. «Ми стаємо просто неконкурентоспроможними», — пояснив він.

    Каленков додав, що підприємства ГМК працюють в режимі виживання з 2022 року.
    «Ніхто з підприємств не отримує прибуток уже 2,5 роки. Більше того, ми зберігаємо трудові колективи, платимо зарплати. Тиск у собівартості це головне. І у компаній зараз навіть немає можливості взяти гроші на глобальному ринку через воєнні ризики. Тому перекритися до перемоги ми теж не можемо», — пояснив він.

    Іноді вартість логістики є настільки високою, що повністю зʼїдає дохідність у певних товарних групах, додав перший заступник генерального директора компанії «Інтерпайп» Денис Морозов, також присутній на заході. Він зауважив й високу вартість електрики, яку змушена платити компанія, яка оперує енергоємним електросталеплавильним виробництвом.

    Серед інших проблем, з якими стикаються українські металурги, говорили про воєнні ризики. Зокрема, за словами Каленкова у Покровську, який знаходиться під загрозою захоплення з боку російської армії, розміщено важливе для української металургії підприємство з видобутку коксівного вугілля, а його втрата суттєво послабить галузь. Без доступу до місцевого вугілля металургійні підприємства будуть змушені суттєво скоротити виробництво сталі — до 2-3 млн тонн на рік. Таке скорочення дорівнює втраті кількох відсотків ВВП країни, зауважив Каленков.

    За словами Морозова, близькість бойових дій негативно впливає на роботу трубного виробництва «Інтерпайп» в Нікополі, оскільки через обстріли і тривоги доводиться зупиняти виробничий процес. Разом із тим компанія намагається утримувати темпи виробництва.

  • Україна за 8 місяців збільшила виробництво сталі на 30,8%

    У січні-серпні 2024 року металургійні підприємства України виробили 5,27 млн т сталі (далее…)